Так чи інакше (4)

Кейл збирався влаштуватись в одній кареті з наслідним принцом. Наслідний принц просив Кейла залишитись до кінця цієї вистави. Звісно, Кейл піднявся в карету наслідного принца, яка була негайно доставлена на площу.

- Пане Кейл, будь ласка, проходьте першим. Сьогодні ви заслуговуєте на цю честь.

У наслідного принца на обличчі з'явилась посмішка, яка була іншою, від більш жорсткої раніше. Наслідний принц знав, що тепер на нього дивляться інші люди, а тому йому потрібно було дотримуватись певного образу і поведінки.

- Як я можу собі таке дозволити? Я не можу йти попереду вас, Ваше Високосте. Ви - зірка, яка сяє для таких громадян, як я.

- ...Людино, з твоєю головою все добре?

Кейл проігнорував питання чорного дракона. Наслідний принц поплескав Кейла по плечу і почав говорити:

- Це вираз моєї поваги до вас. Прошу вас, - наслідний принц доволі сильно плескав його по плечу.

- Якщо це так, то цей марний громадянин пройде першим.

Наслідний принц Альберу був єдиним з королівської родини, хто все ще знаходився на місці терористичного інциденту. Він залишився на площі навіть після того, як інша частина королівської родини повернулась, віддавши наказ лицарям подбати про все і виявити повагу до Кейла. Поруч з наслідним принцом був Кейл Генітюз, головна людина останньої години, той, хто залишиться в думках людей при згадуванні про цей інцидент.

Вигляд цих двох, що стояли разом, нагадував гарну мальовничу картину, і це змушувало людей високо цінити їх обох.

Кейл сів в королівську карету і поглянув в сторону.

Дворяни розташувались поруч з каретою, а прості громадяни розташувались одразу за ними. Кейл трохи махнув рукою, щоб попрощатись з Еріком, Гілбертом, Аміру і Тейлором, перш ріж посміхнутись Нео Тольцу, який просто дивився на нього.

Нео Тольц здригнувся, побачивши посмішку Кейла, а Веніон, що стояв поруч з Нео, застиг. Так себе поводив не тільки він. Всі високопоставлені дворяни зі схожими обличчями спостерігали за Кейлом.

"Як цей покидьок отримав таку владу? Ні, як цей покидьок вирішив діяти таким чином?"

Всі вони посилали в сторону Кейла погляди, які, здавалось, намагались донести до нього ці питання, але юнак просто проігнорував їх, продовжуючи дивитись на Нео, поки той не здригнувся і не відвернувся.

"Напевно, таким чином я зможу позбутись від одного з його злих міньйонів".

Саме про це думав Кейл, поки добирався до карети. Його посмішка зникла, як тільки він опинився всередині. Наслідний принц Альберу увійшов за ним, а після наказав своєму слузі:

- Звертайся до тієї леді, як до віп-гостя.

Звісно, Альберу каже про Розалін. Двері карети повільно зачинились, але Кейл встиг спіймати погляд Розалін, перш ніж двері повністю зачинились. Посмішка Розалін викликала відчуття надійності.

Хлоп.

Двері карети зачинились, і Кейл відкинувся на спинку сидіння.

"Королівський екіпаж дійсно відрізняється якістю. Звідки в них така шкіра для сидінь?"

Кейл оцінив зручність сидінь, перш ріж повернутись, щоб поглянути на Альберу, який раніше позбувся від своєї фальшивої усмішки і тепер виглядав так само серйозно, як і Кейл.

- Вам потрібно якесь зцілення?

Кейл відповів прямо:

- Моє тіло здорове, але чи не слід мені залучити кращих лікарів і священиків? Я хочу просто полежати в ліжку близько трьох або чотирьох днів.

- Хах.

Сміх наслідного принца звучав як зітхання. Однак він кивнув:

- Ви праві. Це буде добре. Благородний, який врятував всіх, постраждав, а корона надала йому найкраще лікування, щоб певним чином про нього подбати. Дуже добре.

Наслідний принц не підтримував свою маску тепер, коли дізнався, що вони обидва відносяться до одного типу людей. Ось чому він одразу поставив питання, яке його цікавило:

- Пане Кейл. Ви якось пов'язані з ними?

Під "ними" Альберу вам на увазі людей, які з'явились сьогодні на площі. Кейл зустрівся поглядом з наслідним принцом, коли подумав про те, що чорний дракон, ймовірно, прямо зараз йшов за ними в своєму стані невидимості.

Він згадав слова чорного дракона, які він сказав їм перед тим, як Кейл увійшов в екіпаж раніше.

- Чому наслідний принц нічого не зробив, коли інші люди помирали? Він сильний.

Наслідний принц приховував свою силу. Він нічого не робив, навіть коли помирав один з його слуг, а молодий лицар втратив руки та ноги. Він просто прикинувся слабким і сховався.

"Я думав, що він хороша людина, навіть якщо має тенденцію використовувати інших людей".

Але це було не так.

Ось чому Кейл спокійно відповів, зберігаючи яскраву усмішку на своєму обличчі:

- Ваше Високосте, навіщо мені робити щось настільки дратівливе?

- І справді.

Наслідний принц негайно погодився. Не було жодного способу, щоб хтось, хто ховався за маскою покидька, пішов на подібне. Окрім того, Альберу міг впевнено сказати, що Кейл втрутився в події лише тому, що не було жодних способів цього уникнути.

- Корона може намагатись почати вивчати вас.

- Але ж ви захистите мене, правда, Ваше Високосте?

- Чому ви ставите таке очевидне питання?

Альберу збирався захистити його. Наслідний принц трохи відідвинув фіранки, щоб побачити натовп громадян на вулиці. Він знову посміхнувся і продовжив говорити:

- Давайте закінчимо нашу розмову, коли я відвідаю вас пізніше, щоб перевірити ваш стан.

Наслідний принц збирався відвідати благородного під час його лікування і хотів поговорити. Це було дуже важливо. Кейл подумав про Розалін, Древню Силу і про свою винагороду, перш ніж почати говорити:

- Ваша Високість.

- Так?

- Якщо це розмова із зіркою нашого народу, то цей громадянин завжди вільний для розмов.

Усмішка Альберу почала тускніти.

- Я не хочу, щоб мої дії перебільшувались, коли будуть відкриті публічно.

- Я лише трохи покращу їх. Мені лише треба, щоб люди не жалілись на корону.

Наслідний принц продовжував говорити, недбало промовляючи наступне:

- В будь-якому випадку, дякую. Завдяки вашій допомозі, число постраждалих було сильно знижене, - це звучало трохи не щиро, але це, тим не менш, було правдою.

Складно було сказати, був наслідний принц Альберу хорошою людиною чи поганою. Однак Кейл взагалі не хвилювався про подібне, і просто сказав те, що й повинен був сказати:

- Я з нетерпінням чекаю вашої нагороди.

- Ха.

Наслідний принц похитав головою, але не сказав нічого на кшталт: "Не варто очікувати нагороди". Це значило, що він прослідкує за тим, щоб Кейл отримав нагороду за свої зусилля.

Так Кейл і увійшов у палац ще раз, отримав тепер взагалі інше відношення, аніж раніше. Найрозкішніша кімната у палаці, яка зазвичай віддавалась іноземним коронованим особам, була надана Кейлу.

"В романі саме тут і зупинялась група Чхве Хана".

Кейл ліг на розкішне ліжко, яке було м'якшим, аніж його власне ліжко, і почав їсти одну виноградинку за іншою.

В цей момент у палац прибула і інша запрошена людина.

- Молодий Пане Кейл.

Це була Розалін, і, як і очікувалось, вона була не сама.

- Кейл-нім.

Чхве Хан був з нею. Он, Хонг і Лак стояли за Чхве Ханом з блідими обличчями. Тим не менш Кейл почав хмуритись, дивлячись на останню людину, що стояла за усіма ними.

- М...Молодий Пааааааанеееееееее!

Це був заступник дворецького Ганс. Він виглядав так, ніби збирався заплакати. Ганс, Чхве Хан і Лак змогли увійти в палац, будучи слугою та охоронцями Кейла. Кейл протягнув руку Гансу, який виглядав так, ніби збирався кинутись до нього.

- Зупинись.

Це змусило Ганса перестати рухатись, що дало Кейлу час встати з ліжка і заговорити з іншими:

- Заходьте.

Він був доволі розслаблений, ніби саме він був власником цього палацу.

Спочатку у Кейла сталася розмова з Гансом. Заступник дворецького перевірив стан Кейла, перш ніж повідомити, надавши обличчю вираз із сльозами, яке раніше не було в нього помічене:

- Я зв'язався з Паном, вирішивши, що буде краще, якщо ми зв'яжемось з родиною самі до того, як це зробить корона, тому я найняв мага, щоб він відкрив комунікаційний порт. При цьому я був вимушений витратити багато грошей.

- Гарна робота.

- А також...

Ганс подивився на Розалін.

"Звісно, він знає".

Кутики губ Кейла трохи піднялись. Ганс був кращим кандидатом у дворецькі і знав про дворян більше, аніж сам Кейл. Не було жодної можливості, щоб у такої людини не було інформації і на цей рахунок.

- Продовжуй.

Ганс заговорив, отримавши дозвіл від Кейла:

- Я віддав розпорядження всім в резиденції, щоб ніхто не згадував про Розалін-нім.

- Щиро дякую.

- Ти вчинив правильно.

Розалін і Кейл похвалили Ганса. Оскільки в них не було часу це обговорити, Розалін і Кейл вважали найкращим варіантом, що тепер про неї не будуть говорити.

- Вибачте, Молодий Пане.

- Що таке?

- Я, звісно, сам вже повідомив про те, що сталось, але, вважаю, вам потрібно буде зв'язатись з домом через комунікаційний порт в ближній час. Якщо ви цього не зробите, я боюсь, що Пан особисто відправиться сюди.

Його батько, граф Дерус, точно зробив би це. Кейл був зайнятий думками про те, як він міг би урегулювати цю ситуацію, не поставивши під загрозу положення Басена в якості наступника, тому просто кивнув головою. Ганс встав, побачивши кивок Кейла.

Він діяв стрімко.

Ганс знав, що йому слід залишити Кейла, щоб той міг поговорити з Розалін, Чхве Ханом і Лаком.

- Тоді я піду на пошуки наглядача цього палацу, щоб обговорити з ним деякі речі.

- Звісно.

Ганс залишив кімнату, тому чорний дракон, нарешті, показався. Після чого він попрямував до ліжка Кейла і почав їсти фрукти, розташовані на столику біля ліжка, при цьому він коротко повідомив:

- Тут немає відео- або аудіо-записних пристроїв.

Він дійсно гарно попрацював над тим, що Кейл сказав йому зробити, навіть, якщо дракон при цьому виглядав так, ніби він нічого не зробив. Саме про це думав Кейл, коли оглядав кімнату, в якій його поселили.

Це була кімната для іноземних коронованих осіб. Зробити щось на кшталт розташування записуючих пристроїв в цій кімнаті було б приводом для початку війни. Ось чому королівські родини різних країн старанно працювали над тим, щоб відео- і аудіо-записуючі пристрої приховувались в місця публічного користування, наприклад, в їдальні.

Це значило, що присутні в цій кімнаті могли говорити все, що завгодно. Однак Розалін все ж таки промовила заклинання шумозаглушення.

- Краще зайвий раз себе убезпечити.

- Міс Розалін, ця ваша сторона найкраща.

Кейл погодився з рішенням Розалін, а після подивився на Чхве Хана. З тих пір, як він увійшов в кімнату, юнак з чорним волоссям стояв, схиливши голову. У Кейла було доволі гарне уявлення про те, що відбулось, після того, як він побачив поведінку Чхве Хана.

Йому не вдалось вбити Редіку.

- Скажи мені.

Чхве Хан підняв голову.

- Цей маг з'явився в тому самому місці, де ви мені і сказали. Я намагався вбити його, але підлеглі мага кинулись мені на зустріч.

- Я впевнений, що вони були готові померти.

- ...Так.

Таємна організація чомусь дуже оберігала Редіку.

- Значить, їм вдалось втекти?

- ...Так.

Чхве Хан знову схилив голову, продовжуючи говорити:

- Мені вдалось лише відрізати йому ліву руку.

- Хм?

- Після чого я спалив її на випадок, якщо маг вирішить повернутись за рукою, щоб відновити її. Ах, його ліве око також повинне бути поранене.

"Хіба це не смертний вирок для мага? Магам необхідні обидві руки, щоб кастувати заклинання, інакше їх мана буде не збалансована. Втрата руки в решті решт хоча б трохи, але вплине на це", - Кейл з серйозним виразом обличчя дивився на Чхве Хана.

Головний герой роману стояв перед ним, схиливши голову, його кулаки були стиснуті.

- Я повинен був вбити його. Мені шкода.

- Не треба шкодувати. В тебе все добре вийшло.

Кейл поглянув на Лака, Он і Хонга, які сиділи поруч з Чхве Ханом. Он і Хонг не наближались до чорного дракона, як зазвичай. Вони віддали перевагу залишитись в обіймах Лака. Лак також дивився на Кейла з відчаєм у погляді.

"Він же не збирається впасти в стан берсерку?"

Кейл подивився на Чхве Хана і запитав:

- Що з його підлеглими?

- Я подумав, що краще всього буде їх вбити, тому подбав про всіх.

Це змусило рудого кошенятка, Хонга, сховати мордочку в хутрі своєї сестри. Чхве Хан використав свою чорну ауру, щоб повністю позбутись від якихось слідів. Це був перший раз, коли Хонг зрозумів, що людину можна спалити лише однією аурою.

- Краще зберігати обережність, щоб запобігти будь-яким майбутнім проблемам. Ти не зруйнував жодних будівель або чогось подібного, правда?

Кейл був схвильований тим, що Чхве Хан міг впасти в лють і почати руйнувати інші об'єкти. Селище Харріс і інцидент в селищі племені Синього Вовка були доволі травматичними для душі Чхве Хана. Кейл хвилювався, що хлопець може зійти з глузду, побачивши людей, які йому ці травми нанесли, прямо перед своїми очами.

"Якщо він наробив шкоди, я, в решті решт, повинен буду прибрати залишене ним безладдя".

Оскільки Чхве Хан залишився з ним, Кейл був зобов'язаний почистити за ним сліди. Однак юнаку взагалі не хотілось цього робити.

- Так, звісно. Як і згадував Кейл-нім, я намагався не зашкодити нічому навколо.

Кошенята згадали, що Чхве Хан сказав підлеглим кровожерливого мага, коли вбивав їх:

- Усі важливі люди в моєму житті були вбиті або майже вбиті вами. І навіть сьогодні!

Будівлі не були пошкоджені, але погляд Чхве Хана, коли він розчиняв своєю аурою членів таємної організації, був доволі лячним. Тим не менше він не зійшов з розуму, що робило його ще більш страшним. Он і Хонг нарешті попрямували до чорного дракона, щоб отримати полегшення з його сторони. Найсильнішою, симпатичною і гарною істотою в цій залі був, звісно, чорний дракон.

Кейл звернув увагу на кошенят, що прямували до ліжка, перш ніж сказати Чхве Хану:

- Розумію, ти гарно попрацював.

Слова Кейла змусили Чхве Хана поглянути на нього. Юнак дивився на Чхве Хана і усіх інших, продовжуючи говорити:

- Всі ви зробили сьогодні щось неймовірне. Саме завдяки вам всі ці люди вижили. Міс Розалін, ви також гарно попрацювали.

Щільно стиснуті кулаки Чхве Хана трохи розслабились. Розалін подивилась на Лака, Чхве Хана і кошенят, які махали хвостиками, перш ніж, нарешті, уважно подивитись на Кейла. Дивне відчуття згуртованості оточило її.

В цей момент почав говорити чорний дракон:

- Ти також гарно попрацював.

Це змусило Кейла посміхнутись, після чого він кивнув:

- Так і є. Я дуже гарно попрацював. Ось чому я отримаю винагороду.

І незабаром прийде час, щоб настала перша розмова про його винагороду.

***

- Тепер ти можеш піти.

- Так, Ваша Високість.

Наслідний принц Альберу відпустив священика, який просто сидів там, вбиваючи час, але не роблячи жодного реального лікування для Кейла. Після чого наслідний принц відправився на зустріч з Кейлом. У юнака був вираз благоговіння на обличчі, викликане тим, що наслідний принц прийшов відвідати його. Але зберігалось воно рівно до тих пір, поки двері в його спальню не зачинились, і Альберу не почав говорити.

- Цей ваш вираз обличчя викликає озноб.

- Щиро дякую.

Кейл повернувся до свого звичайного розслабленого виразу. Альберу, здавалось, виявив, що він більш терпимий, коли сам принц сидів на стільці поруч з ліжком, а Кейл лежав на ліжку, прикидаючись пацієнтом.

- Я сказав всім, що ви зараз відпочиваєте. Також я сказав, що ваші дії на площі, хоча і дались вам складно, були продиктовані вашим почуттям обов'язку, як справжнього дворянина.

Альберу почав посміхатись, перш ніж додати:

- Оскільки ви показали, що володієте Древньою Силою, тоді, на площі, я пограв зі словами, сказавши, що у вас є захисна Древня Сила, яка не дуже сильна. Це те, чого ви хотіли, правда?

- М-м-м...

Кейл зробив вигляд, що обдумує сказане, відкинувшись на подушки.

- Молодий дворянин, слабкий, але зробивший крок вперед на благо королівства. Мило.

- Справді.

Кейл віддавав цьому перевагу тому, щоб люди не думали про нього, як про "дуже сильного". І це не було брехнею, він дійсно був слабким.

- До завтрашнього дня будь-яка інформація або чутки про вас і про дану ситуацію буде передана вам через дворецького. Не забудьте поглянути.

Принц Альберу точно відносився до Кейла інакше, аніж до Чхве Хана в романі. В нього не було навіть унції тієї теплої усмішки, лише кам'яний вираз. Здавалось, він мав справу з кимось, з ким не хотів мати жодних справ, але був вимушений цим займатись.

Саме цього Кейл і хотів.

Юнак зустрівся поглядом з наслідним принцом, який невідривно дивився на нього. Принц Альберу почав хмуритись, побачивши розслаблену поведінку Кейла і ненадовго задумався, перш ніж сказав те, що ж прийшло йому на думку:

- ...До речі...

Це вкрай нерішуче відношення показувало, що він чогось очікував. Кейл лише терпляче чекав, так як таку поведінку рідко можна було побачити у наслідного принца.

Поки Кейл чекав, чорний дракон, який прокинувся від сну і лежав зараз під ліжком, почав говорити в голові Кейла:

- Тепер я впевнений. Він не людина.

Наслідний принц поставив своє питання одночасно з цим:

- ...Ви людина, правда?

Що відбувалось? Прямий удар і хук одночасно опустились на нього. Кейл раптом пошкодував, що він дійсно не був хворий.