Бууум!
Буууууууум!
Два вибухи, які були неможливо порівняти з попередніми, одночасно пролунали на площі. Всі присіли, закриваючи голови руками
- Ааааааа!
- Акх! Моя... Моя рука!
- Кххххх!
Крики людей, що отримали травми або вмираючих, заповнили площу. А потім...
Свіііііііш!
Щось, що звучить ніби дощ, пролетіло над головами людей. Ті, хто залишились в центрі площі, були вкриті пилом, що піднявся з землі, а люди біля фонтанів, наскрізь промокли. Незабаром і ті, і інші повільно підняли голови.
Перше, що вони побачили - це те, що відбувалось на сході півночі площі. Ніхто з королівської родини не постраждав, тому що два шари захисту створили міцний щит, але люди, що знаходились навколо них, були поранені.
Це були люди, які прибули ра площу раніше усіх інших, щоб побачити короля ближче. Крім того, серед тих хто постраждав були слуги та чиновники більш низького рангу, а також лицарі і маги низького рівню, в яких не було достатньо часу для активації своїх власних щитів.
Деякі з них були поранені, інші загинули. Чорний дим не дозволяв роздивитись світле волосся членів королівської родини.
Люди, що все ще були живі, підняли голови. Після чого вони подивились туди, де стояли дворяни і звичайні громадяни.
Клаааааанг.
Срібний щит почав повільно тріскатись, ніби уламки скла, що розсипаються. Срібні крила також розсипались. Коли вони почали руйнуватись, з її оточення з'явився чорний дим Всередині точно була людина. Однак нічого, навіть шматка плоті або краплі крові, не було видно.
Всі свідки цього відчували, як озноб пробігає по їх тілам. Це допомогло їм зрозуміти силу вибуху. Погляди присутніх, звісно, звернулись до однієї точки. Це був кінець тієї самої срібної нитки світла.
- Молодий Пан Кейл!
Розалін швидко підтримала Кейла, так як ноги останнього підкосились і він почав падати. Розалін переводила погляд між Кейлом і срібним щитом, який повільно розсіювався у повітрі. Після чого дівчина подивилась на королівську родину. Це були два дуже потужних вибухи.
Звісно, Розалін знала, що щит чорного дракона проковтнув більшу частину вибуху, але все ж вірно було й те, що срібний щит Кейла зробив дещо дивовижне.
Це значить, що віддача від нього також була доволі серйозною. Розалін схопила Кейла за руку, щоб підтримати його, і постійно говорила до нього:
- Молодий Пане Кейл, з вами все гаразд? Молодий Пане Кейл?!
Кейл в цей час стояв з опущеною головою, поринувши в роздуми:
"Чорт, це було боляче!"
Кейл ослабив силу срібного щита, побачивши, що чорний дракон запустив свій власний щит прямо перед вибухом. Завдяки цьому віддача опинилась не настільки важкою. Однак його долонь до сих пір пульсувала.
Кейл, а правильніше Кім Рок-Су, як правило, все перебільшував, коли справа стосувалась болю.
Навіть невелика кількість болю все одно залишалась болісною. Він намагався підняти голову.
- Кейл-нім!
- Молодий Пане!
Кейл почув голоси, що наближались до нього. Після чого він підняв голову.
- Кейл, з тобою все гаразд?
- Все добре... Кх-кх!
- К... Кров!
Обличчя Еріка зблідло, і він майже впав на коліна. Тим не менш сам Кейл почав почувати себе краще після того, як відкашляв цю невелику кількість крові.
"Живість Серця це дійсно добре".
Біль в його тілі зник, воно почало приходити в норму дуже швидко. Фактично, тіло Кейла стало більш здоровим, аніж колись ще, так як Живість Серця почала працювати.
Освіжаюче відчуття, схоже на те, яке він відчував, коли міг спокійно спати, тому що Рон відправився у відпустку, оточило Кейла. Після він повільно закрив очі і почав в думках вивчати своє тіло:
"Руки й ноги все ще на місці. Моя долонь раніше трохи пульсувала, але навіть поріз об папір болів би більше, аніж це. Моє тіло більш здорове, аніж колись раніше, після одного цього кашлю".
Кейл відчував, що починає розуміти, чому герої ніколи не відкидали Древні Сили, навіть якщо вони здавались не особливо корисними. Були переваги використання навіть таких Древніх Сил. Використання щита завдало менше болю, аніж Кейл очікував, і зараз він почував себе просто чудово.
Кейл почав посміхатись від задоволення, що переповнювало його.
Коли він це зробив, оточуючі його люди занервували.
- Ви думаєте, що це зараз було смішно? Досить сміятись!
Кейл відкрив очі, почувши шокований і сумний голос Тейлора. Він відкрив очі, перевіривши своє тіло і зрозумів, що все просто чудово. Тим не менш сонце, здається, світило занадто яскраво, настільки, що йому прийшлось прищуритись.
- Не намагайтесь відкрити очі!
"Що з ним відбувається?"
Кейл відчував деяке збентеження, через що і подивився на Тейлора, коли сів за допомогою Розалін. Благородний не повинен робити щось подібне, але він відчував, що з рахунком всіє цієї ситуації, все не так вже й погано. Кейл просто плюхнувся на землю, не піклуючись про те, що оточуючі люди подумають про нього.
Чорний дракон продовжував говорити йому на вухо:
- Слабка людино! Ти не можеш померти! Ти надто слабкий! Якщо ти помреш, я знищу все! Я вб'ю всіх! Знищу все. І як тільки все зникне, враховуючи твій труп. Я вб'ю себе!
Чорний дракон, здавалось, був занепокоєний, але слова, що лунали з його рота, були доволі злими. Кейл почав хмуритись через зміст цих слів.
- Молодий Пане Кейл, ми негайно покличемо священика!
- Я піду з тобою!
Аміру і Гілберт сказали це, перш ніж кинутись до священика, що входив через ворота. Їм було байдуже на зіпсовані вбрання та зачіски. Побачивши, як вони біжать вперед, у Кейла не вистачило сміливості сказати, що в нього нічого не болить.
"Коли мене будуть перевіряти, треба буде прикинутись що мені боляче, навіть якщо це не так".
Це було навіть краще для Кейла, якщо з'явиться священик. Ерік Вілсман стояв поруч з другом і уважно дивився на інших дворян північно-східного регіону, а також на благородних інших фракцій, щоб вони не наближались.
Кейл не дивився на це, оскільки його увага була зосереджена на дискусії, яка могла створити великі проблеми.
- ...Бідь ласка, зникніть з мого шляху.
- Ні за що. Звичайні громадяни всередину не допускаються.
- ...Звичайні громадяни? Хто придумав це лайно?
Чхве Хан розмовляв з лицарем, що відповідав за охорону дворян, з холодом в очах. Кейл сказав хлопцю, щоб він не сунувся вперед, незважаючи ні на що. Кейл почав хмуритись і подав Чхве Хану роздратований знак, натякаючи на те, що той пішов проти його наказу.
Чхве Хан побачив реакцію Кейла, тому прикусив губу, перш ніж схилити голову.
- Вибачте.
"Я сказав йому не лізти вперед. Це не означало, що йому потрібно було вибачатись".
Після Кейл побачив Лака, а також Он і Хонга на плечах хлопчиська, що стояв за Чхве Ханом. Кейл посміхнувся, щоб таким чином повідомити їм, що він в нормі, і відвернувся, оскільки та компанія здавалась взагалі втраченою.
- ...Молодий Пане Кейл, з вами все гаразд?
Кейл кивнув на питання Розалін і витер кров з куточка губ.
- Так, я в нормі.
Рухи Кейла здавались нормальними, коли він витер кров, яка була такою ж червоною, як і його волосся. Однак Розалін тільки що бачила те, що він зробив. Чи може така принцеса, як вона, зробити щось подібне. Вона подумки пробурмотіла:
"...Я дійсно не можу зрозуміти тебе".
Тим не менш дівчина просто мовчки дивилась на Кейла, коли він повернувся, щоб поглянути на неї у відповідь. Вираз обличчя Кейла став серйозним. Це було тому, що вона дивиться не на нього, а кудись повз. Після він провів поглядом погляд Розалін і оглянувся.
- Ах.
Кровожерливий маг. Тепер він плавав у повітрі, дивлячись на них зверху вниз.
- Я ніколи б не подумав, що подібне станеться. Але це навіть кумедно.
Кровожерливий божевільний маг Редіка говорив так, дивлячись на королівську родину. Маги знову використали магію левітації, і навіть лицарська охорона кинулась розстрілювати Редіка.
Після чого Редік звернув свій погляд на дворян.
Редіка зустрівся поглядом з Кейлом, а після помітив Розалін з ним. Хоча її волосся було пофарбоване в коричневий колір зараз, Редіка повинен був впізнати Розалін, яку вже зустрічав в селищі племені Синього Вовка. Металевий верескливий голом знову заповнив площу:
- Нічого собі... Так багато різних кольорів крові, які мені подобаються!
Багато хто з магів почав використовувати атакуючу магію у напрямку Редіки.
- Атака!
Це не було видно через маску, але очі Редіки прищурились, став схожими на півмісяці.
- Я хочу покласти їх на виставочну вітрину.
Погляд Кейла застиг, і він не усвідомлено висказав своїм думки в голос:
- Він божевільний?
Зазвичай такі божевільні персонажі швидко помирають. Кейл подумав про це і подивився на Чхве Хана.
Юнак з чорним волоссям кивнув і зник в натовпі.
Звісно, Чхве Хан виступив проти цього мага, щоб захопити і вбити його. Однак він не рухався напряму до Редіки.
Редіка подивився на короля, коли магічні атаки ось-ось повинні були досягти його і почав говорити:
- Тоді побачимось в наступний раз!
Після чого маг зник. Окрім цього, він забрав всіх тих, хто прийшов разом з ним. Особливістю цього покидька була магія телепортації. Люди, що атакували Редіка, не знали, куди саме він зі своїми людьми попрямував. Тим не менш в романі згадувалось, куди Редіка телепортувався після зникнення з площі.
Чхве Хан, Он, Хонг і Лак, всі вони повинні опинитись там раніше.
Якщо насправді Редіка і члени таємної організації телепортувались туди, то, скоріше за все, загинуть від руки Чхве Хана.
"Я хвилююсь лише про те, що Чхве Хан занадто розійдеться".
Ось чому Кейл відправив з ним Он, Хонга і Лака. Ці троє могли б допомогти Чхве Хану залишатись раціональним. Чхве Хан був слабкий перед обличчями молодих і слабких істот.
Кейл встав зі свого місця, на якому сидів.
Король повертався на платформу, і люди на площі знову почали переговорюватись. Злодії зникли, але залишили після себе картину переданої жорстокості. Королі попрямував на подіум, намагаючись заспокоїти натовп:
- Я зроблю все можливе, щоб помститись за цей жорстокий і страшний інцидент. Ось чому я хочу, щоб ви всі дотримувались вказівок корони, заспокоїлись та зосередились на відпочинку. Ми пізніше повернемось до питання святкування.
Кейл відвернувся від короля, щоб подивитись на Розалін. За початковим планом вона повинна була приховувати свою присутність сьогодні, але дівчина показала себе, намагаючись захистити Кейла.
"Ймовірно, вона втрутилась тому, що чорний дракон не міг оприлюднити себе".
Розалін почала посміхатись, спостерігаючи за очами Кейла. Після чого вона промовила лише одне слово, щоб відповісти на його погляд:
- Таємниця.
Кейл також почав посміхатись. Розалін дійсно була тією, хто був з ним на одній хвилі.
Кейл дав всі необхідні інструкції шістьом людям, що сиділи в його екіпажі, ще до того, як почався день.
По-перше, у дракона і трійки звіролюдей було завдання при жодних умовах не оприлюднювати свою особистість. Незважаючи ні на що.
Це було найголовніше завдання.
По-друге, навіть якщо Чхве Хан і Розалін впізнають, вони просто скажуть, що те, що вони опинились тут - це просто збіг. Це було можливо тільки тому, що корона не мала можливості дізнатись про магічні бомби, приховані в різних місцях на площі, і тому, що не було жодного способу встановити особистість тих, хто позбавився бомб, що полетіли у повітря.
По-третє, вони не завдадуть один одному шкоди.
Кейл і Розалін знали, що вони обидва повинні були зробити з тієї самої миті, коли їх погляди зустрілись. Ось чому Кейл встав і поправив свій одяг.
Після юнак посміхнувся людині, що підходила до нього.
- Молодий Пане Кейл, з вами все гаразд?
Священик хрипів, ніби весь шлях сюди Аміру і Гілберт тягли його. Розалін відступила назад, а Кейл протягнув руку священику і почав говорити:
- Це дуже боляче. Будь ласка, погляньте.
Після Кейл побачив, що наслідний принц прямує до нього. Наслідний принц точно впізнав Розалін і, ймовірно, вже бачив її двошарову магію. Звісно, що він цікавився про взаємини між Кейлом і Розалін.
З цієї ситуації краще за все було витягти все можливе. Ось чому він почав говорити голосом, достатньо гучним, щоб не тільки священик, але і знатні люди навколо його почули.
"Цей маневр із захистом було дійсно складно провернути. Якщо мені прийшлось відкрити свій козир і використати Древню Силу, то я повинен взяти з цієї ситуації все, що зможу".
Стиль Кейла був такий, він з легкістю був готовий відмовитись від слави на користь матеріальної вигоди. Юнак вважав, що гроші набагато краще слави, і думав, що краще бути багатим, аніж героєм.
- Так, так, так. Я побачив ваш срібний щит, Молодий Пане Кейл. Ви зробили щось неймовірне.
Священик ковтнув і схопив руку Кейла, щоб оглянути її. Слова священика змусили знатних людей поглянути на нього із сумнівом і цікавістю.
Кейл Генітюз, людина, яка була відома, як повний покидьок, раптом показав таку силу. Цей факт став найбільшим шоком для всіх. Також здивування викликали його дії, які він зробив мить тому, коли він захищав людей від вибуху, перш ніж впасти, харкаючи кров'ю. Але тепер він стояв тут, ніби нічого не сталось.
Благородні спостерігали за Кейлом, і, оскільки король пішов, багато громадян також дивились на юнака. Вони не могли забути про те срібне світло.
Кейл коротко оглянувся, вивчаючи обличчя знатних осіб, що зацікавились. Кожен раз, коли він зустрічався з одним з них поглядом, люди по різному реагували. Деякі продовжували дивитись з цікавістю, інші намагались уникнути його погляду, а деякі просто посміхались юнаку.
Кейл повернувся до священика, після того, як оглянув усіх дворян, і відповів на його слова. Голос Кейла досі залишався безтурботним і спокійним:
- Напевно, це перший раз, коли ви бачите Древню Силу.
- Ах.
Священик тихо зітхнув.
Древня Сила, реліквія минулого, яку ви могли отримати тільки в результаті випадкової зустрічі. Кажуть, що кожна з них має унікальні характеристики і міць.
- Я бачу.
Знайомий голос пролунав в ту мить, коли людина поклала руку на плече Кейла.
Юнак точно знав, хто прийшов.
- Ваша Високість.
Кейл повернувся і зустрівся поглядом з наслідним принцом Альберу Кроссманом. Після він зрозумів, що ця мить була схожа на те, про що він читав в романі.
Герой терористичного інциденту на площі. Щоб розібратись із скаргами громадян на проблеми безпеки і тим, що королівська родина і дворяни намагались втекти, наслідний принц перетворив Чхве Хана на світло надії. Людина, що створила з Чхве Хана героєм в романі, була ні ким іншим, як принцом Альберу. І саме ця людина зараз стояла перед Кейлом.
Юнак зрозумів, що мить, яку він так чекав, настала прямо зараз, як тільки він побачив погляд принца Альберу. Кейл очікував, що це станеться з того самого моменту, коли він використав древню силу, і швидко побудував план у себе в голові. Юнак планував використати цю ситуацію собі на користь до самого кінця.
Наслідний принц також зрозумів, що Кейл дуже схожий на нього.
- ...Пане Кейл.
Принц Альберу обійняв Кейла, а на його обличчі наполовину був шок, наполовину захоплення, що показувало саме ту реакцію, яку повинен був продемонструвати принц.
В цю мить Кейл почув, як принц Альберу прошепотів йому на вухо таким тихим голосом, щоб його міг почути лише Кейл:
- Пане Кейл, ви та я використовуємо один і той самий стиль?
"Звісно".
Голос Альберу був трохи напруженим, коли він виявив когось, подібного до себе.
- Я буду слідкувати за тим, щоб не було нічого дратівливого і винагороджу вас гарно. Що ви про це думаєте?
"В такому випадку..."
Кейл підняв руки, посміхнувся і обійняв принца Альберу. Після чого почав говорити:
- Ваша Високість, це було те, що зробив би будь-який громадянин королівства.
Голос молодого дракона повторив голос Кейла:
- ...Щось тут дуже дивне...
Дракон, який бачив все це, був молодим, але його погляд був доволі гострим.
Кейл закінчив свої шахрайські "обійми захоплення", перш ніж відправитись у палац. Хоча зцілення і розслідування були головною метою, з якою він відправився у палац, але так чи інакше, Кейл думав і про те, щоб отримати від цього як найменше одну перевагу для себе, слідуючи за наслідним принцом.
Звісно, вираз обличчя останнього був доволі жорстким.
Далі
Том 1. Розділ 46 - Так чи інакше (4)
Кейл збирався влаштуватись в одній кареті з наслідним принцом. Наслідний принц просив Кейла залишитись до кінця цієї вистави. Звісно, Кейл піднявся в карету наслідного принца, яка була негайно доставлена на площу. - Пане Кейл, будь ласка, проходьте першим. Сьогодні ви заслуговуєте на цю честь. У наслідного принца на обличчі з'явилась посмішка, яка була іншою, від більш жорсткої раніше. Наслідний принц знав, що тепер на нього дивляться інші люди, а тому йому потрібно було дотримуватись певного образу і поведінки. - Як я можу собі таке дозволити? Я не можу йти попереду вас, Ваше Високосте. Ви - зірка, яка сяє для таких громадян, як я. - ...Людино, з твоєю головою все добре? Кейл проігнорував питання чорного дракона. Наслідний принц поплескав Кейла по плечу і почав говорити: - Це вираз моєї поваги до вас. Прошу вас, - наслідний принц доволі сильно плескав його по плечу. - Якщо це так, то цей марний громадянин пройде першим. Наслідний принц Альберу був єдиним з королівської родини, хто все ще знаходився на місці терористичного інциденту. Він залишився на площі навіть після того, як інша частина королівської родини повернулась, віддавши наказ лицарям подбати про все і виявити повагу до Кейла. Поруч з наслідним принцом був Кейл Генітюз, головна людина останньої години, той, хто залишиться в думках людей при згадуванні про цей інцидент. Вигляд цих двох, що стояли разом, нагадував гарну мальовничу картину, і це змушувало людей високо цінити їх обох. Кейл сів в королівську карету і поглянув в сторону. Дворяни розташувались поруч з каретою, а прості громадяни розташувались одразу за ними. Кейл трохи махнув рукою, щоб попрощатись з Еріком, Гілбертом, Аміру і Тейлором, перш ріж посміхнутись Нео Тольцу, який просто дивився на нього. Нео Тольц здригнувся, побачивши посмішку Кейла, а Веніон, що стояв поруч з Нео, застиг. Так себе поводив не тільки він. Всі високопоставлені дворяни зі схожими обличчями спостерігали за Кейлом. "Як цей покидьок отримав таку владу? Ні, як цей покидьок вирішив діяти таким чином?" Всі вони посилали в сторону Кейла погляди, які, здавалось, намагались донести до нього ці питання, але юнак просто проігнорував їх, продовжуючи дивитись на Нео, поки той не здригнувся і не відвернувся. "Напевно, таким чином я зможу позбутись від одного з його злих міньйонів". Саме про це думав Кейл, поки добирався до карети. Його посмішка зникла, як тільки він опинився всередині. Наслідний принц Альберу увійшов за ним, а після наказав своєму слузі: - Звертайся до тієї леді, як до віп-гостя. Звісно, Альберу каже про Розалін. Двері карети повільно зачинились, але Кейл встиг спіймати погляд Розалін, перш ніж двері повністю зачинились. Посмішка Розалін викликала відчуття надійності. Хлоп. Двері карети зачинились, і Кейл відкинувся на спинку сидіння. "Королівський екіпаж дійсно відрізняється якістю. Звідки в них така шкіра для сидінь?" Кейл оцінив зручність сидінь, перш ріж повернутись, щоб поглянути на Альберу, який раніше позбувся від своєї фальшивої усмішки і тепер виглядав так само серйозно, як і Кейл. - Вам потрібно якесь зцілення? Кейл відповів прямо: - Моє тіло здорове, але чи не слід мені залучити кращих лікарів і священиків? Я хочу просто полежати в ліжку близько трьох або чотирьох днів. - Хах. Сміх наслідного принца звучав як зітхання. Однак він кивнув: - Ви праві. Це буде добре. Благородний, який врятував всіх, постраждав, а корона надала йому найкраще лікування, щоб певним чином про нього подбати. Дуже добре. Наслідний принц не підтримував свою маску тепер, коли дізнався, що вони обидва відносяться до одного типу людей. Ось чому він одразу поставив питання, яке його цікавило: - Пане Кейл. Ви якось пов'язані з ними? Під "ними" Альберу вам на увазі людей, які з'явились сьогодні на площі. Кейл зустрівся поглядом з наслідним принцом, коли подумав про те, що чорний дракон, ймовірно, прямо зараз йшов за ними в своєму стані невидимості. Він згадав слова чорного дракона, які він сказав їм перед тим, як Кейл увійшов в екіпаж раніше. - Чому наслідний принц нічого не зробив, коли інші люди помирали? Він сильний. Наслідний принц приховував свою силу. Він нічого не робив, навіть коли помирав один з його слуг, а молодий лицар втратив руки та ноги. Він просто прикинувся слабким і сховався. "Я думав, що він хороша людина, навіть якщо має тенденцію використовувати інших людей". Але це було не так. Ось чому Кейл спокійно відповів, зберігаючи яскраву усмішку на своєму обличчі: - Ваше Високосте, навіщо мені робити щось настільки дратівливе? - І справді. Наслідний принц негайно погодився. Не було жодного способу, щоб хтось, хто ховався за маскою покидька, пішов на подібне. Окрім того, Альберу міг впевнено сказати, що Кейл втрутився в події лише тому, що не було жодних способів цього уникнути. - Корона може намагатись почати вивчати вас. - Але ж ви захистите мене, правда, Ваше Високосте? - Чому ви ставите таке очевидне питання? Альберу збирався захистити його. Наслідний принц трохи відідвинув фіранки, щоб побачити натовп громадян на вулиці. Він знову посміхнувся і продовжив говорити: - Давайте закінчимо нашу розмову, коли я відвідаю вас пізніше, щоб перевірити ваш стан. Наслідний принц збирався відвідати благородного під час його лікування і хотів поговорити. Це було дуже важливо. Кейл подумав про Розалін, Древню Силу і про свою винагороду, перш ніж почати говорити: - Ваша Високість. - Так? - Якщо це розмова із зіркою нашого народу, то цей громадянин завжди вільний для розмов. Усмішка Альберу почала тускніти. - Я не хочу, щоб мої дії перебільшувались, коли будуть відкриті публічно. - Я лише трохи покращу їх. Мені лише треба, щоб люди не жалілись на корону. Наслідний принц продовжував говорити, недбало промовляючи наступне: - В будь-якому випадку, дякую. Завдяки вашій допомозі, число постраждалих було сильно знижене, - це звучало трохи не щиро, але це, тим не менш, було правдою. Складно було сказати, був наслідний принц Альберу хорошою людиною чи поганою. Однак Кейл взагалі не хвилювався про подібне, і просто сказав те, що й повинен був сказати: - Я з нетерпінням чекаю вашої нагороди. - Ха. Наслідний принц похитав головою, але не сказав нічого на кшталт: "Не варто очікувати нагороди". Це значило, що він прослідкує за тим, щоб Кейл отримав нагороду за свої зусилля. Так Кейл і увійшов у палац ще раз, отримав тепер взагалі інше відношення, аніж раніше. Найрозкішніша кімната у палаці, яка зазвичай віддавалась іноземним коронованим особам, була надана Кейлу. "В романі саме тут і зупинялась група Чхве Хана". Кейл ліг на розкішне ліжко, яке було м'якшим, аніж його власне ліжко, і почав їсти одну виноградинку за іншою. В цей момент у палац прибула і інша запрошена людина. - Молодий Пане Кейл. Це була Розалін, і, як і очікувалось, вона була не сама. - Кейл-нім. Чхве Хан був з нею. Он, Хонг і Лак стояли за Чхве Ханом з блідими обличчями. Тим не менш Кейл почав хмуритись, дивлячись на останню людину, що стояла за усіма ними. - М...Молодий Пааааааанеееееееее! Це був заступник дворецького Ганс. Він виглядав так, ніби збирався заплакати. Ганс, Чхве Хан і Лак змогли увійти в палац, будучи слугою та охоронцями Кейла. Кейл протягнув руку Гансу, який виглядав так, ніби збирався кинутись до нього. - Зупинись. Це змусило Ганса перестати рухатись, що дало Кейлу час встати з ліжка і заговорити з іншими: - Заходьте. Він був доволі розслаблений, ніби саме він був власником цього палацу. Спочатку у Кейла сталася розмова з Гансом. Заступник дворецького перевірив стан Кейла, перш ніж повідомити, надавши обличчю вираз із сльозами, яке раніше не було в нього помічене: - Я зв'язався з Паном, вирішивши, що буде краще, якщо ми зв'яжемось з родиною самі до того, як це зробить корона, тому я найняв мага, щоб він відкрив комунікаційний порт. При цьому я був вимушений витратити багато грошей. - Гарна робота. - А також... Ганс подивився на Розалін. "Звісно, він знає". Кутики губ Кейла трохи піднялись. Ганс був кращим кандидатом у дворецькі і знав про дворян більше, аніж сам Кейл. Не було жодної можливості, щоб у такої людини не було інформації і на цей рахунок. - Продовжуй. Ганс заговорив, отримавши дозвіл від Кейла: - Я віддав розпорядження всім в резиденції, щоб ніхто не згадував про Розалін-нім. - Щиро дякую. - Ти вчинив правильно. Розалін і Кейл похвалили Ганса. Оскільки в них не було часу це обговорити, Розалін і Кейл вважали найкращим варіантом, що тепер про неї не будуть говорити. - Вибачте, Молодий Пане. - Що таке? - Я, звісно, сам вже повідомив про те, що сталось, але, вважаю, вам потрібно буде зв'язатись з домом через комунікаційний порт в ближній час. Якщо ви цього не зробите, я боюсь, що Пан особисто відправиться сюди. Його батько, граф Дерус, точно зробив би це. Кейл був зайнятий думками про те, як він міг би урегулювати цю ситуацію, не поставивши під загрозу положення Басена в якості наступника, тому просто кивнув головою. Ганс встав, побачивши кивок Кейла. Він діяв стрімко. Ганс знав, що йому слід залишити Кейла, щоб той міг поговорити з Розалін, Чхве Ханом і Лаком. - Тоді я піду на пошуки наглядача цього палацу, щоб обговорити з ним деякі речі. - Звісно. Ганс залишив кімнату, тому чорний дракон, нарешті, показався. Після чого він попрямував до ліжка Кейла і почав їсти фрукти, розташовані на столику біля ліжка, при цьому він коротко повідомив: - Тут немає відео- або аудіо-записних пристроїв. Він дійсно гарно попрацював над тим, що Кейл сказав йому зробити, навіть, якщо дракон при цьому виглядав так, ніби він нічого не зробив. Саме про це думав Кейл, коли оглядав кімнату, в якій його поселили. Це була кімната для іноземних коронованих осіб. Зробити щось на кшталт розташування записуючих пристроїв в цій кімнаті було б приводом для початку війни. Ось чому королівські родини різних країн старанно працювали над тим, щоб відео- і аудіо-записуючі пристрої приховувались в місця публічного користування, наприклад, в їдальні. Це значило, що присутні в цій кімнаті могли говорити все, що завгодно. Однак Розалін все ж таки промовила заклинання шумозаглушення. - Краще зайвий раз себе убезпечити. - Міс Розалін, ця ваша сторона найкраща. Кейл погодився з рішенням Розалін, а після подивився на Чхве Хана. З тих пір, як він увійшов в кімнату, юнак з чорним волоссям стояв, схиливши голову. У Кейла було доволі гарне уявлення про те, що відбулось, після того, як він побачив поведінку Чхве Хана. Йому не вдалось вбити Редіку. - Скажи мені. Чхве Хан підняв голову. - Цей маг з'явився в тому самому місці, де ви мені і сказали. Я намагався вбити його, але підлеглі мага кинулись мені на зустріч. - Я впевнений, що вони були готові померти. - ...Так. Таємна організація чомусь дуже оберігала Редіку. - Значить, їм вдалось втекти? - ...Так. Чхве Хан знову схилив голову, продовжуючи говорити: - Мені вдалось лише відрізати йому ліву руку. - Хм? - Після чого я спалив її на випадок, якщо маг вирішить повернутись за рукою, щоб відновити її. Ах, його ліве око також повинне бути поранене. "Хіба це не смертний вирок для мага? Магам необхідні обидві руки, щоб кастувати заклинання, інакше їх мана буде не збалансована. Втрата руки в решті решт хоча б трохи, але вплине на це", - Кейл з серйозним виразом обличчя дивився на Чхве Хана. Головний герой роману стояв перед ним, схиливши голову, його кулаки були стиснуті. - Я повинен був вбити його. Мені шкода. - Не треба шкодувати. В тебе все добре вийшло. Кейл поглянув на Лака, Он і Хонга, які сиділи поруч з Чхве Ханом. Он і Хонг не наближались до чорного дракона, як зазвичай. Вони віддали перевагу залишитись в обіймах Лака. Лак також дивився на Кейла з відчаєм у погляді. "Він же не збирається впасти в стан берсерку?" Кейл подивився на Чхве Хана і запитав: - Що з його підлеглими? - Я подумав, що краще всього буде їх вбити, тому подбав про всіх. Це змусило рудого кошенятка, Хонга, сховати мордочку в хутрі своєї сестри. Чхве Хан використав свою чорну ауру, щоб повністю позбутись від якихось слідів. Це був перший раз, коли Хонг зрозумів, що людину можна спалити лише однією аурою. - Краще зберігати обережність, щоб запобігти будь-яким майбутнім проблемам. Ти не зруйнував жодних будівель або чогось подібного, правда? Кейл був схвильований тим, що Чхве Хан міг впасти в лють і почати руйнувати інші об'єкти. Селище Харріс і інцидент в селищі племені Синього Вовка були доволі травматичними для душі Чхве Хана. Кейл хвилювався, що хлопець може зійти з глузду, побачивши людей, які йому ці травми нанесли, прямо перед своїми очами. "Якщо він наробив шкоди, я, в решті решт, повинен буду прибрати залишене ним безладдя". Оскільки Чхве Хан залишився з ним, Кейл був зобов'язаний почистити за ним сліди. Однак юнаку взагалі не хотілось цього робити. - Так, звісно. Як і згадував Кейл-нім, я намагався не зашкодити нічому навколо. Кошенята згадали, що Чхве Хан сказав підлеглим кровожерливого мага, коли вбивав їх: - Усі важливі люди в моєму житті були вбиті або майже вбиті вами. І навіть сьогодні! Будівлі не були пошкоджені, але погляд Чхве Хана, коли він розчиняв своєю аурою членів таємної організації, був доволі лячним. Тим не менше він не зійшов з розуму, що робило його ще більш страшним. Он і Хонг нарешті попрямували до чорного дракона, щоб отримати полегшення з його сторони. Найсильнішою, симпатичною і гарною істотою в цій залі був, звісно, чорний дракон. Кейл звернув увагу на кошенят, що прямували до ліжка, перш ніж сказати Чхве Хану: - Розумію, ти гарно попрацював. Слова Кейла змусили Чхве Хана поглянути на нього. Юнак дивився на Чхве Хана і усіх інших, продовжуючи говорити: - Всі ви зробили сьогодні щось неймовірне. Саме завдяки вам всі ці люди вижили. Міс Розалін, ви також гарно попрацювали. Щільно стиснуті кулаки Чхве Хана трохи розслабились. Розалін подивилась на Лака, Чхве Хана і кошенят, які махали хвостиками, перш ніж, нарешті, уважно подивитись на Кейла. Дивне відчуття згуртованості оточило її. В цей момент почав говорити чорний дракон: - Ти також гарно попрацював. Це змусило Кейла посміхнутись, після чого він кивнув: - Так і є. Я дуже гарно попрацював. Ось чому я отримаю винагороду. І незабаром прийде час, щоб настала перша розмова про його винагороду. *** - Тепер ти можеш піти. - Так, Ваша Високість. Наслідний принц Альберу відпустив священика, який просто сидів там, вбиваючи час, але не роблячи жодного реального лікування для Кейла. Після чого наслідний принц відправився на зустріч з Кейлом. У юнака був вираз благоговіння на обличчі, викликане тим, що наслідний принц прийшов відвідати його. Але зберігалось воно рівно до тих пір, поки двері в його спальню не зачинились, і Альберу не почав говорити. - Цей ваш вираз обличчя викликає озноб. - Щиро дякую. Кейл повернувся до свого звичайного розслабленого виразу. Альберу, здавалось, виявив, що він більш терпимий, коли сам принц сидів на стільці поруч з ліжком, а Кейл лежав на ліжку, прикидаючись пацієнтом. - Я сказав всім, що ви зараз відпочиваєте. Також я сказав, що ваші дії на площі, хоча і дались вам складно, були продиктовані вашим почуттям обов'язку, як справжнього дворянина. Альберу почав посміхатись, перш ніж додати: - Оскільки ви показали, що володієте Древньою Силою, тоді, на площі, я пограв зі словами, сказавши, що у вас є захисна Древня Сила, яка не дуже сильна. Це те, чого ви хотіли, правда? - М-м-м... Кейл зробив вигляд, що обдумує сказане, відкинувшись на подушки. - Молодий дворянин, слабкий, але зробивший крок вперед на благо королівства. Мило. - Справді. Кейл віддавав цьому перевагу тому, щоб люди не думали про нього, як про "дуже сильного". І це не було брехнею, він дійсно був слабким. - До завтрашнього дня будь-яка інформація або чутки про вас і про дану ситуацію буде передана вам через дворецького. Не забудьте поглянути. Принц Альберу точно відносився до Кейла інакше, аніж до Чхве Хана в романі. В нього не було навіть унції тієї теплої усмішки, лише кам'яний вираз. Здавалось, він мав справу з кимось, з ким не хотів мати жодних справ, але був вимушений цим займатись. Саме цього Кейл і хотів. Юнак зустрівся поглядом з наслідним принцом, який невідривно дивився на нього. Принц Альберу почав хмуритись, побачивши розслаблену поведінку Кейла і ненадовго задумався, перш ніж сказав те, що ж прийшло йому на думку: - ...До речі... Це вкрай нерішуче відношення показувало, що він чогось очікував. Кейл лише терпляче чекав, так як таку поведінку рідко можна було побачити у наслідного принца. Поки Кейл чекав, чорний дракон, який прокинувся від сну і лежав зараз під ліжком, почав говорити в голові Кейла: - Тепер я впевнений. Він не людина. Наслідний принц поставив своє питання одночасно з цим: - ...Ви людина, правда? Що відбувалось? Прямий удар і хук одночасно опустились на нього. Кейл раптом пошкодував, що він дійсно не був хворий.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!