Так чи інакше (2)

Том 1. Розділ 45 - Так чи інакше (3)

Бууум! Буууууууум! Два вибухи, які були неможливо порівняти з попередніми, одночасно пролунали на площі. Всі присіли, закриваючи голови руками - Ааааааа! - Акх! Моя... Моя рука! - Кххххх! Крики людей, що отримали травми або вмираючих, заповнили площу. А потім... Свіііііііш! Щось, що звучить ніби дощ, пролетіло над головами людей. Ті, хто залишились в центрі площі, були вкриті пилом, що піднявся з землі, а люди біля фонтанів, наскрізь промокли. Незабаром і ті, і інші повільно підняли голови. Перше, що вони побачили - це те, що відбувалось на сході півночі площі. Ніхто з королівської родини не постраждав, тому що два шари захисту створили міцний щит, але люди, що знаходились навколо них, були поранені. Це були люди, які прибули ра площу раніше усіх інших, щоб побачити короля ближче. Крім того, серед тих хто постраждав були слуги та чиновники більш низького рангу, а також лицарі і маги низького рівню, в яких не було достатньо часу для активації своїх власних щитів. Деякі з них були поранені, інші загинули. Чорний дим не дозволяв роздивитись світле волосся членів королівської родини. Люди, що все ще були живі, підняли голови. Після чого вони подивились туди, де стояли дворяни і звичайні громадяни. Клаааааанг. Срібний щит почав повільно тріскатись, ніби уламки скла, що розсипаються. Срібні крила також розсипались. Коли вони почали руйнуватись, з її оточення з'явився чорний дим Всередині точно була людина. Однак нічого, навіть шматка плоті або краплі крові, не було видно. Всі свідки цього відчували, як озноб пробігає по їх тілам. Це допомогло їм зрозуміти силу вибуху. Погляди присутніх, звісно, звернулись до однієї точки. Це був кінець тієї самої срібної нитки світла. - Молодий Пан Кейл! Розалін швидко підтримала Кейла, так як ноги останнього підкосились і він почав падати. Розалін переводила погляд між Кейлом і срібним щитом, який повільно розсіювався у повітрі. Після чого дівчина подивилась на королівську родину. Це були два дуже потужних вибухи. Звісно, Розалін знала, що щит чорного дракона проковтнув більшу частину вибуху, але все ж вірно було й те, що срібний щит Кейла зробив дещо дивовижне. Це значить, що віддача від нього також була доволі серйозною. Розалін схопила Кейла за руку, щоб підтримати його, і постійно говорила до нього: - Молодий Пане Кейл, з вами все гаразд? Молодий Пане Кейл?! Кейл в цей час стояв з опущеною головою, поринувши в роздуми: "Чорт, це було боляче!" Кейл ослабив силу срібного щита, побачивши, що чорний дракон запустив свій власний щит прямо перед вибухом. Завдяки цьому віддача опинилась не настільки важкою. Однак його долонь до сих пір пульсувала. Кейл, а правильніше Кім Рок-Су, як правило, все перебільшував, коли справа стосувалась болю. Навіть невелика кількість болю все одно залишалась болісною. Він намагався підняти голову. - Кейл-нім! - Молодий Пане! Кейл почув голоси, що наближались до нього. Після чого він підняв голову. - Кейл, з тобою все гаразд? - Все добре... Кх-кх! - К... Кров! Обличчя Еріка зблідло, і він майже впав на коліна. Тим не менш сам Кейл почав почувати себе краще після того, як відкашляв цю невелику кількість крові. "Живість Серця це дійсно добре". Біль в його тілі зник, воно почало приходити в норму дуже швидко. Фактично, тіло Кейла стало більш здоровим, аніж колись ще, так як Живість Серця почала працювати. Освіжаюче відчуття, схоже на те, яке він відчував, коли міг спокійно спати, тому що Рон відправився у відпустку, оточило Кейла. Після він повільно закрив очі і почав в думках вивчати своє тіло: "Руки й ноги все ще на місці. Моя долонь раніше трохи пульсувала, але навіть поріз об папір болів би більше, аніж це. Моє тіло більш здорове, аніж колись раніше, після одного цього кашлю". Кейл відчував, що починає розуміти, чому герої ніколи не відкидали Древні Сили, навіть якщо вони здавались не особливо корисними. Були переваги використання навіть таких Древніх Сил. Використання щита завдало менше болю, аніж Кейл очікував, і зараз він почував себе просто чудово. Кейл почав посміхатись від задоволення, що переповнювало його. Коли він це зробив, оточуючі його люди занервували. - Ви думаєте, що це зараз було смішно? Досить сміятись! Кейл відкрив очі, почувши шокований і сумний голос Тейлора. Він відкрив очі, перевіривши своє тіло і зрозумів, що все просто чудово. Тим не менш сонце, здається, світило занадто яскраво, настільки, що йому прийшлось прищуритись. - Не намагайтесь відкрити очі! "Що з ним відбувається?" Кейл відчував деяке збентеження, через що і подивився на Тейлора, коли сів за допомогою Розалін. Благородний не повинен робити щось подібне, але він відчував, що з рахунком всіє цієї ситуації, все не так вже й погано. Кейл просто плюхнувся на землю, не піклуючись про те, що оточуючі люди подумають про нього. Чорний дракон продовжував говорити йому на вухо: - Слабка людино! Ти не можеш померти! Ти надто слабкий! Якщо ти помреш, я знищу все! Я вб'ю всіх! Знищу все. І як тільки все зникне, враховуючи твій труп. Я вб'ю себе! Чорний дракон, здавалось, був занепокоєний, але слова, що лунали з його рота, були доволі злими. Кейл почав хмуритись через зміст цих слів. - Молодий Пане Кейл, ми негайно покличемо священика! - Я піду з тобою! Аміру і Гілберт сказали це, перш ніж кинутись до священика, що входив через ворота. Їм було байдуже на зіпсовані вбрання та зачіски. Побачивши, як вони біжать вперед, у Кейла не вистачило сміливості сказати, що в нього нічого не болить. "Коли мене будуть перевіряти, треба буде прикинутись що мені боляче, навіть якщо це не так". Це було навіть краще для Кейла, якщо з'явиться священик. Ерік Вілсман стояв поруч з другом і уважно дивився на інших дворян північно-східного регіону, а також на благородних інших фракцій, щоб вони не наближались. Кейл не дивився на це, оскільки його увага була зосереджена на дискусії, яка могла створити великі проблеми. - ...Бідь ласка, зникніть з мого шляху. - Ні за що. Звичайні громадяни всередину не допускаються. - ...Звичайні громадяни? Хто придумав це лайно? Чхве Хан розмовляв з лицарем, що відповідав за охорону дворян, з холодом в очах. Кейл сказав хлопцю, щоб він не сунувся вперед, незважаючи ні на що. Кейл почав хмуритись і подав Чхве Хану роздратований знак, натякаючи на те, що той пішов проти його наказу. Чхве Хан побачив реакцію Кейла, тому прикусив губу, перш ніж схилити голову. - Вибачте. "Я сказав йому не лізти вперед. Це не означало, що йому потрібно було вибачатись". Після Кейл побачив Лака, а також Он і Хонга на плечах хлопчиська, що стояв за Чхве Ханом. Кейл посміхнувся, щоб таким чином повідомити їм, що він в нормі, і відвернувся, оскільки та компанія здавалась взагалі втраченою. - ...Молодий Пане Кейл, з вами все гаразд? Кейл кивнув на питання Розалін і витер кров з куточка губ. - Так, я в нормі. Рухи Кейла здавались нормальними, коли він витер кров, яка була такою ж червоною, як і його волосся. Однак Розалін тільки що бачила те, що він зробив. Чи може така принцеса, як вона, зробити щось подібне. Вона подумки пробурмотіла: "...Я дійсно не можу зрозуміти тебе". Тим не менш дівчина просто мовчки дивилась на Кейла, коли він повернувся, щоб поглянути на неї у відповідь. Вираз обличчя Кейла став серйозним. Це було тому, що вона дивиться не на нього, а кудись повз. Після він провів поглядом погляд Розалін і оглянувся. - Ах. Кровожерливий маг. Тепер він плавав у повітрі, дивлячись на них зверху вниз. - Я ніколи б не подумав, що подібне станеться. Але це навіть кумедно. Кровожерливий божевільний маг Редіка говорив так, дивлячись на королівську родину. Маги знову використали магію левітації, і навіть лицарська охорона кинулась розстрілювати Редіка. Після чого Редік звернув свій погляд на дворян. Редіка зустрівся поглядом з Кейлом, а після помітив Розалін з ним. Хоча її волосся було пофарбоване в коричневий колір зараз, Редіка повинен був впізнати Розалін, яку вже зустрічав в селищі племені Синього Вовка. Металевий верескливий голом знову заповнив площу: - Нічого собі... Так багато різних кольорів крові, які мені подобаються! Багато хто з магів почав використовувати атакуючу магію у напрямку Редіки. - Атака! Це не було видно через маску, але очі Редіки прищурились, став схожими на півмісяці. - Я хочу покласти їх на виставочну вітрину. Погляд Кейла застиг, і він не усвідомлено висказав своїм думки в голос: - Він божевільний? Зазвичай такі божевільні персонажі швидко помирають. Кейл подумав про це і подивився на Чхве Хана. Юнак з чорним волоссям кивнув і зник в натовпі. Звісно, Чхве Хан виступив проти цього мага, щоб захопити і вбити його. Однак він не рухався напряму до Редіки. Редіка подивився на короля, коли магічні атаки ось-ось повинні були досягти його і почав говорити: - Тоді побачимось в наступний раз! Після чого маг зник. Окрім цього, він забрав всіх тих, хто прийшов разом з ним. Особливістю цього покидька була магія телепортації. Люди, що атакували Редіка, не знали, куди саме він зі своїми людьми попрямував. Тим не менш в романі згадувалось, куди Редіка телепортувався після зникнення з площі. Чхве Хан, Он, Хонг і Лак, всі вони повинні опинитись там раніше. Якщо насправді Редіка і члени таємної організації телепортувались туди, то, скоріше за все, загинуть від руки Чхве Хана. "Я хвилююсь лише про те, що Чхве Хан занадто розійдеться". Ось чому Кейл відправив з ним Он, Хонга і Лака. Ці троє могли б допомогти Чхве Хану залишатись раціональним. Чхве Хан був слабкий перед обличчями молодих і слабких істот. Кейл встав зі свого місця, на якому сидів. Король повертався на платформу, і люди на площі знову почали переговорюватись. Злодії зникли, але залишили після себе картину переданої жорстокості. Королі попрямував на подіум, намагаючись заспокоїти натовп: - Я зроблю все можливе, щоб помститись за цей жорстокий і страшний інцидент. Ось чому я хочу, щоб ви всі дотримувались вказівок корони, заспокоїлись та зосередились на відпочинку. Ми пізніше повернемось до питання святкування. Кейл відвернувся від короля, щоб подивитись на Розалін. За початковим планом вона повинна була приховувати свою присутність сьогодні, але дівчина показала себе, намагаючись захистити Кейла. "Ймовірно, вона втрутилась тому, що чорний дракон не міг оприлюднити себе". Розалін почала посміхатись, спостерігаючи за очами Кейла. Після чого вона промовила лише одне слово, щоб відповісти на його погляд: - Таємниця. Кейл також почав посміхатись. Розалін дійсно була тією, хто був з ним на одній хвилі. Кейл дав всі необхідні інструкції шістьом людям, що сиділи в його екіпажі, ще до того, як почався день. По-перше, у дракона і трійки звіролюдей було завдання при жодних умовах не оприлюднювати свою особистість. Незважаючи ні на що. Це було найголовніше завдання. По-друге, навіть якщо Чхве Хан і Розалін впізнають, вони просто скажуть, що те, що вони опинились тут - це просто збіг. Це було можливо тільки тому, що корона не мала можливості дізнатись про магічні бомби, приховані в різних місцях на площі, і тому, що не було жодного способу встановити особистість тих, хто позбавився бомб, що полетіли у повітря. По-третє, вони не завдадуть один одному шкоди. Кейл і Розалін знали, що вони обидва повинні були зробити з тієї самої миті, коли їх погляди зустрілись. Ось чому Кейл встав і поправив свій одяг. Після юнак посміхнувся людині, що підходила до нього. - Молодий Пане Кейл, з вами все гаразд? Священик хрипів, ніби весь шлях сюди Аміру і Гілберт тягли його. Розалін відступила назад, а Кейл протягнув руку священику і почав говорити: - Це дуже боляче. Будь ласка, погляньте. Після Кейл побачив, що наслідний принц прямує до нього. Наслідний принц точно впізнав Розалін і, ймовірно, вже бачив її двошарову магію. Звісно, що він цікавився про взаємини між Кейлом і Розалін. З цієї ситуації краще за все було витягти все можливе. Ось чому він почав говорити голосом, достатньо гучним, щоб не тільки священик, але і знатні люди навколо його почули. "Цей маневр із захистом було дійсно складно провернути. Якщо мені прийшлось відкрити свій козир і використати Древню Силу, то я повинен взяти з цієї ситуації все, що зможу". Стиль Кейла був такий, він з легкістю був готовий відмовитись від слави на користь матеріальної вигоди. Юнак вважав, що гроші набагато краще слави, і думав, що краще бути багатим, аніж героєм. - Так, так, так. Я побачив ваш срібний щит, Молодий Пане Кейл. Ви зробили щось неймовірне. Священик ковтнув і схопив руку Кейла, щоб оглянути її. Слова священика змусили знатних людей поглянути на нього із сумнівом і цікавістю. Кейл Генітюз, людина, яка була відома, як повний покидьок, раптом показав таку силу. Цей факт став найбільшим шоком для всіх. Також здивування викликали його дії, які він зробив мить тому, коли він захищав людей від вибуху, перш ніж впасти, харкаючи кров'ю. Але тепер він стояв тут, ніби нічого не сталось. Благородні спостерігали за Кейлом, і, оскільки король пішов, багато громадян також дивились на юнака. Вони не могли забути про те срібне світло. Кейл коротко оглянувся, вивчаючи обличчя знатних осіб, що зацікавились. Кожен раз, коли він зустрічався з одним з них поглядом, люди по різному реагували. Деякі продовжували дивитись з цікавістю, інші намагались уникнути його погляду, а деякі просто посміхались юнаку. Кейл повернувся до священика, після того, як оглянув усіх дворян, і відповів на його слова. Голос Кейла досі залишався безтурботним і спокійним: - Напевно, це перший раз, коли ви бачите Древню Силу. - Ах. Священик тихо зітхнув. Древня Сила, реліквія минулого, яку ви могли отримати тільки в результаті випадкової зустрічі. Кажуть, що кожна з них має унікальні характеристики і міць. - Я бачу. Знайомий голос пролунав в ту мить, коли людина поклала руку на плече Кейла. Юнак точно знав, хто прийшов. - Ваша Високість. Кейл повернувся і зустрівся поглядом з наслідним принцом Альберу Кроссманом. Після він зрозумів, що ця мить була схожа на те, про що він читав в романі. Герой терористичного інциденту на площі. Щоб розібратись із скаргами громадян на проблеми безпеки і тим, що королівська родина і дворяни намагались втекти, наслідний принц перетворив Чхве Хана на світло надії. Людина, що створила з Чхве Хана героєм в романі, була ні ким іншим, як принцом Альберу. І саме ця людина зараз стояла перед Кейлом. Юнак зрозумів, що мить, яку він так чекав, настала прямо зараз, як тільки він побачив погляд принца Альберу. Кейл очікував, що це станеться з того самого моменту, коли він використав древню силу, і швидко побудував план у себе в голові. Юнак планував використати цю ситуацію собі на користь до самого кінця. Наслідний принц також зрозумів, що Кейл дуже схожий на нього. - ...Пане Кейл. Принц Альберу обійняв Кейла, а на його обличчі наполовину був шок, наполовину захоплення, що показувало саме ту реакцію, яку повинен був продемонструвати принц. В цю мить Кейл почув, як принц Альберу прошепотів йому на вухо таким тихим голосом, щоб його міг почути лише Кейл: - Пане Кейл, ви та я використовуємо один і той самий стиль? "Звісно". Голос Альберу був трохи напруженим, коли він виявив когось, подібного до себе. - Я буду слідкувати за тим, щоб не було нічого дратівливого і винагороджу вас гарно. Що ви про це думаєте? "В такому випадку..." Кейл підняв руки, посміхнувся і обійняв принца Альберу. Після чого почав говорити: - Ваша Високість, це було те, що зробив би будь-який громадянин королівства. Голос молодого дракона повторив голос Кейла: - ...Щось тут дуже дивне... Дракон, який бачив все це, був молодим, але його погляд був доволі гострим. Кейл закінчив свої шахрайські "обійми захоплення", перш ніж відправитись у палац. Хоча зцілення і розслідування були головною метою, з якою він відправився у палац, але так чи інакше, Кейл думав і про те, щоб отримати від цього як найменше одну перевагу для себе, слідуючи за наслідним принцом. Звісно, вираз обличчя останнього був доволі жорстким.