Так чи інакше (1)

Однак всередині карети вже був хаос. Кейл поглянув на Нео, ноги якого тремтіли, і в думках клацнув язиком. Нео, здавалось, збожеволів і дуже схвильований. Більшість дворян виглядали доволі збудженими.

"Обличчя Веніона також було доволі здивованим".

Кейл згадав обличчя Веніона Стена, на яке він поглянув, перш ніж влаштуватись в кареті. Веніон був переповнений гнівом.

Хто б міг подібного очікувати? Тейлор Стен, старший син сім'ї Стен, який був усіма відкинутий вбік, йшов на своїх двох ногах без інвалідної коляски. Окрім того, людина з сім'ї Стен стояла поруч з наслідним принцом Альберу. Ніхто не очікував такого розвитку подій.

"Він зміг отримати собі Зірку Зцілення".

Кейлу було цікаво, як Тейлор і Кейдж змогли отримати від наслідного принца Зірку Зцілення, але він не дивився на юного Стена.

Нео Тольц сидів, хитаючи ногою, і навіть не дивився на Тейлора. В цей момент заговорила Аміру.

- Молодий Пане Тейлор, ваші ноги повністю здорові?

Обережно поставлене питання було прямим відображенням того, про що думав кожен з присутніх.

Тейлор посміхнувся, перш ніж відповісти:

- Це було благословенням небес. Вони повністю відновились.

- Мої вітання.

- Щиро дякую.

- Кхм... Кхм.

Нео Тольц удавано кашлянув, перш ніж почати переводити погляд з обличчя Тейлора на його ноги і назад. Після чого він обережно заговорив:

- Молодий Пане Тейлор, ви тепер повернетесь в маєток маркіза, так як ваші ноги зцілились?

Найголовніша причина, з якої Тейлор був відкинутий, була в паралізації його нижніх кінцівок. Нео і іншим дворянам, ймовірно, було цікаво, чи збирається старший син маркіза Стена повертатись у маєток, щоб вступити в боротьбу за місце наступника.

Тим паче, що Нео був одним з лакеїв Веніона.

Тейлор подивився на Тольца і заговорив:

- Повернення?

Це був ніжний голос, в якому були приховані твердість і холодність по відношенню до Нео.

- Це завжди був мій дім. Хіба не очевидно, що я буду там?

Нео знітився від холоду в голосі Тейлора ще сильніше. Однак Кейл вирішив не дивитись на них. Він міг бачити відображення Тейлора у вікні. Звісно, сам Тейлор не робив це очевидним для інших, всім здавалось, що він, як і Кейл, просто дивився у вікно.

Юнак міг прочитати повідомлення, яке Тейлор відправляв йому, коли їх очі зустрілись:

"Молодий Пане Кейл! Я хочу розповісти вам все! Це неймовірно цікава історія!"

Кейл все ще не виявляв жодних дій після побаченого сяючого погляду Тейлора. Він просто сподівався, що Тейлор візьме на себе роль маркіза і запобігатиме шкоді, яка може статись на його території.

Ось чому Кейл не хотів розмовляти з Тейлором. Однак незабаром з'явилась така можливість.

- Ах, мені треба вийти зараз.

Ледве екіпаж виїхав за межі площі Слави, Нео Тольц стрімко вийшов з карети, залишивши своїх супутників. Оскільки всім було очевидно, що він працював на Веніона, залишатись там було незручно. Ймовірно, Нео також хотів повідомити про нинішній стан Тейлора своєму "господарю".

- Молодий Пане Кейл, я повернусь з Молодим Паном Еріком.

Аміру хвилювалась, що Кейл може щось влаштувати, якщо зіштовхнеться з іншими північно-східними дворянами, тож пішла до екіпажу Еріка і Гілберта, бажаючи привести їх сюди, а тому ризикнула залишити двох молодих чоловіків наодинці.

"Нічого не повинно відбутись, так як у Молодого Пана Тейлора і Молодого Пана Кейла немає жодних взаємин.

Беручи до уваги особистість останнього, він не стане ні з ким починати розмову".

Це те, про що думала Аміру, тим не менш вона намагалась швидше знайти і привести Еріка і Гілберта.

Це призвело до того, що Кейл отримав яскраву посмішку Тейлора.

- Нарешті ми залишились вдвох.

Це були слова, які Кейл не любив чути. Він дозволив своїм почуттям відбитися на обличчі, але Тейлор, здавалось, вважав це смішним. Старший син родини Стен тихо розсміявся, перш ніж сказати Кейлу наступне:

- Я отримав свої ноги, пообіцявши стати головою маркізату.

- Ви обіцяли свою лояльність?

- Ні. Я уклав угоду.

Кейл кивнув.

- Це добре. Прийміть мої вітання що до зцілення ніг.

Кейл відвернувся від Тейлора, ніби йому більше нічого не було сказати. Тейлор вирішив, що подібна реакція в стилі його співрозмовника, і дістав з кишені маленький конверт, передав його Кейлу.

- Це зміст нашої угоди.

- ...Мені немає необхідності знати про це.

У Кейла на обличчі була байдужість, а Тейлор відповів:

- Вам буде цікаво дізнатись про це, Молодий Пане Кейл.

Після чого він, ніби ненароком, кинув Кейлу ще одну фразу:

- Кейдж буде відлучена від церкви.

- Це тому, що вона робить все, що хоче?

- Саме так. Вона дуже цим задоволена.

Кейдж, нарешті, почала свій рух по шляху Божевільної Жриці. Тепер вона буде прогресувати, як відлучена від храму жриця, яку інші сприймають дуже сміливою, що найменш в романі.

- Це добре.

Кейл побачив, як Тейлор радісно киває головою на його слова. Але раптом молодий Стен почав хмуритись, ніби всі його емоції раптом обрушилися на нього і затягнули в свій вир. Він почав говорити:

- Це тільки початок. Ми переможемо. Правда ж, Молодий Пане Кейл?

"Чому він додає мене до своєї перемоги?"

Кейл зацікавився цим, але вирішив відповісти на поставлене запитання:

- Ви переможете.

- Щиро вам дякую. Я вийду першим.

Тейлор піднявся і подивився на свої ноги, перш ніж попрощатись з Кейлом і залишити карету:

- Ми втрьох повинні разом випити після нашої перемоги.

- Вино Генітюзів неймовірне.

Тейлор, нарешті, відчинив двері карети, і залишив Кейла. Останній відкрив залишений йому конверт, коли залишився наодинці. Після чого розірвав його.

- Тск.

Юнак клацнув язиком і засунув залишки глибоко у свою внутрішню кишеню. Там дійсно була таємниця народження наслідного принца. Кейл похитав головою і також вийшов з карети.

- Кейл.

Юнак обернувся, щоб побачити Еріка. За його плечем можна було розгледіти всю площу Слави.

- Молодий Пане Кейл, ходімо. Наша черга увійти на площу.

В новелі Чхве Хан цікавився цими людьми, місця яких вищі, аніж у звичайних громадян королівства. Сьогодні Кейл повинен був опинитись в тому самому місці. Однак він все ще був на дні, присвяченому королівській родині, свята святих королівства.

Кейл подивився на дзвіницю біля входу на площу. На ній був величезний годинник.

Поточний час був 8:25. Прийшов час для дворян і священиків зайняти свої місця. Лицарі почали перешкоджати прохід звичайним громадянам, щоб звільнити коридор для дворян.

- Ходімо.

Кейл підштовхнув Еріка і інших в потрібному напрямку і пішов сам. Коли він наблизився, то побачив натовп людей на площі. Було так багато людей, що він навіть не міг сказати точно, скільки ж їх прийшло на площу. Однак їх кількість не була такою величезною, щоб порівняти їх з сардинами в бочці. Це було пов'язано з тим, що площа Слави була достатньо великою, а корона обмежила кількість людей, що також вплинуло на це. У відповідь деякі люди ставали в магазинах поруч з площею і зайняли дахи будівель поблизу, щоб спробувати хоча б однім оком поглянути на святкування на честь короля.

- Молодий Пане Кейл, це ваше перше відвідування площі Слави?

Кейл неквапливо кивнув на питання Гілберта:

- Так, проїжджав повз у своїй кареті, але вперше відвідую її.

Кейл оглянувся навколо, говорячи це.

Чайний магазин на півдні.

Трактир на заході.

Квітковий магазин на півночі.

Купол будівлі Асоціації Кераміки на сході.

Це були чотири місця, на яких зосередився Кейл, дивлячись навколо.

- Площа доволі велика.

Кейл перевірив місця розташування магічних бомб. В той же час він подивився на фонтан на півдні. Хлопчик розмахував прапором, ніби він хотів привітати короля. Цим хлопчиком був Лак.

"Справи йдуть так, як і планувалось".

Кейл знав, що Чхве Хан і чорний дракон будуть дивитись на нього прямо зараз, знаходячись на дзвіниці.

Час зараз - вісім годин і тридцять хвилин.

- Ми відкриваємо шлях зараз.

Лицарі перекрили усі входи на площу, щоб дозволити дворянам увійти. В той же час Кейл клацнув пальцями.

Клац.

Це був простий жест, на який би ніхто і не звернув уваги. Лак зник в ту ж мить, коли це відбулось. Прийшов час знайти приховані предмети. Звісно, це було зовсім не обов'язково.

"Відповідь з'явиться в дев'ять годин і одну хвилину".

Однак було легше, якщо вони завчасно зможуть все виявити. Окрім того, оскільки Кейлу не потрібно було рухатись, було б добре знайти ці приховані предмети.

- Всі, будь ласка, сідайте сюди.

Місця були розташовані з іменами усіх запрошених і в певних місцях. Король і королівська родина ще не прибули на площу. Навіть наслідний принц, який прибув з іншими дворянами, ще не з'явився.

Кейл підійшов до свого місця і почав хмуритись.

- Ми, здається, постійно зіштовхуємось один з одним, Молодий Пане Кейл.

- Здається це так, Молодий Пане Тейлор.

Це було так само, як і під час свята. Кейл сидів поруч з Тейлором і дивився вниз на дзвіницю. Юнак згадав зміст роману.

Єдине місце, в якому Чхве Хан в романі вдалось знешкодити бомбу, на цей раз не було одним з місць розташування. В історії відбулось безліч змін.

Однак, що найменш, не повинно бути нікого, хто помре від руйнування будівель, на відміну від подій в романі.

Інструмент Руйнування Мани був прихований під дзвіницею.

Час зараз був вісім годин і сорок хвилин. Кейл повернувся наліво, почувши голос Еріка:

- Кейл, зберігай спокій. Гаразд?

- Хьон-нім...

Ерік занервувався, почувши тон, яким заговорив з ним Кейл. Юнак, який раніше вдягався лише в одяг за останньою модою і постійно хизувався лише два роки тому, тепер раптом став вдягати лише темний одяг і став поводити себе взагалі по-іншому.

- Я буду зберігати спокій. Я взагалі не хочу нічого робити.

Ерік був зачарований голосом Кейла і не усвідомлено кивнув у відповідь. Кейл, схоже, залишився задоволеним цією реакцією, після чого він розсміявся і знову подивився на годинник.

Вісім годин і сорок п'ять хвилин ранку. Він почув голос чорного дракона. Той дивився на нього, як юнак і очікував.

- Залишилось п'ятнадцять хвилин.

Дракони дійсно були здатними на все. Їх магія була просто неймовірною. Кейл похвалив чорного дракона, перш ніж той зник зі свого місця.

- Зірки сім'ї Кросман! Наша королівська сім'я виходить!

В цей час був відкритий лише один вхід на площу. Наслідний принц очолював процесію, другий і третій принци йшли трохи позаду і по бокам, а інші принци і принцеси йшли одразу за ними.

Група людей з гарним світлим волоссям увійшла на площу. Це була королівська родина, яка була благословенна Богом Сонця і була гордістю королівства Роан.

- Воооооооооууууу!

Вітальні крики громадян заповнили площу. Це було так гучно, що здавалось, ніби земля тремтить. Кейл згадав слова чорного дракона.

"Волосся і очі наслідного принца коричневі".

Коричневий був відомий як звичайний кольори очей і волосся. Кейл подивився на королівську родину і трохи поплескав у долоні. І ось, нарешті, вісім годин п'ятдесят хвилин.

- Його Величність король Зед Кросман! Сонце королівства Роан сходить!

- Воооооооуууууу!

Величний п'ятдесятирічний король з'явився на площі в парадному екіпажі. Кейл спостерігав за королем, перш ніж перевести погляд на інше місце на площі. Він міг побачити квітковий горщик на куполі будівлі Асоціації Кераміки на сході. Час зараз вісім годин і п'ятдесят п'ять хвилин.

"Вони знешкодили її".

Кейл почав посміхатись.

Розалін, чорний дракон, Он і Хонг тепер ховались серед людей на площі. Король Зед повільно прямував до центру площі з віддаленої відстані. Зед Кросман став королем у віці двадцяти років, після раптової загибелі попередника. Він використав цей час миру в своїх інтересах, вбиваючи усіх своїх братів і сестер, щоб закріпити своє положення у керма влади.

- Туруту-ру-ту-ру!!!

Фанфари на честь короля були особливо гучними. Король Зед пройшов через вхід на площу і попрямував до найвищої платформи. Кейл просто спокійно спостерігав за тим, що відбувається. Перед дзвіницею була організована спеціальна платформа для Його Величності. Король з дружиною помахали людям, перш ніж піднятись на платформу. Королева встала перед своїм кріслом, коли король Зед підійшов до магічного голосового посилювача.

Кейл знову поглянув на годинник.

Зараз була восьма година і п'ятдесят восьма хвилина.

Король підняв руку, і люди, що викрикували "ура", замовкли. Нарешті, коли вся площа поринула в повний спокій, король почав говорити:

- Пройшло вже тридцять років з тих пір, як цей король отримав благословення Бога Сонця на правління цим королівством.

Король виглядав дуже щасливим. На жаль, зараз була дев'ята година.

- А?

Кейл почув збентежений голос Еріка.

- Що це таке?

Після чого Кейла почув тривожний голос Тейлора і неквапливо підняв голову, щоб подивитись на вершину дзвіниці.

- Що?

- Хто це?

- Що відбувається?

Натовп розійшовся і крики ставали все гучнішими і гучнішими. Король Зед подивився на те, що відбувалось за його спиною, а потім поглянув ра дзвіницю. Кейл також подивився на вершину дзвіниці і почав посміхатись. Король Зед закричав:

- Хто ти?!

Лицарі і маги попрямували до дзвіниці. Громадяни почали нервуватись через тк, що стало відбуватись щось дивне, але в них не було вибору. На вершині дзвіниці з'явилась людина, а після ще більше людей в чорних вбраннях стали з'являтись на дахах будівель поблизу.

- Заберіться негайно!

- Всім попрямувати на вершини будівель прямо зараз!

Кейл почув голоси лицарів поблизу і подивився на людину, що стояла на вершині дзвіниці, він був вдягнений в чорне вбрання і з маскою на обличчі. Це був кровожерливий маг, Редіка.

"Я хвилювався, що це буде відрізнятись від подій в романі".

Якщо б Редіка не з'явився, йому б знадобився чорний дракон, щоб повернути потік мани, що надходив до магічних бомб, для того, щоб знайти Редіка, що сховався, і дозволити Чхве Хану вбити мага.

Кейл відчув полегшення, що йому не потрібно було цього робити, і згадав опис в романі.

Рука Редіки вкрилась червоною маною. Цей покидьок був унікальним, тому що люди могли бачити колір його мани, навіть якщо вони самі не були магами. Після чого він розвернув руку і оголосив, так само, як і було в романі.

"Повинно бути весело".

- Повинно бути весело.

Холодний голос, що нагадував звук металічних частин, що з вереском труться один об одного, заповнив площу. Після чого червона мана звернулась до різних точок площі.

Зараз було рівно дев'ять годин і одна хвилина.

- Оооооон!

З-під дзвіниці почала поширюватись вібрація.

Біііііііп!

Бііііііііііііііііп!

Магічні пристрої почали тремтіти в різних місцях площі. Червона мана, що летіла до детонуючих пристроїв всередині магічних бомб, раптом втратила свою силу і почала безцільно обертатись.

Це було результатом порушення потоків мани.

Після чого це відбулось і по всій площі.

Бііііііііііііп!

На площі стали з'являтись кільця.

- Знайшов.

Тихий голос Кейла був заглушений сигнальною тривогою магічних пристроїв.

Кожен з чотирьох джерел тривог був носієм магічної бомби.

Як і очікував Кейл, в магічні бомби були закладені сигнали тривоги, якщо відбудеться помилка. Кейл побачив Чхве Хана, Розалін і Лака, що прямували до різних місць.

Десять хвилин. Навіть якщо їм не вдасться знешкодити ці бомби за десять хвилин. В них залишиться достатньо часу, щоб перемістити бомби на гору за межами міста, щоб при їх вибуху ніхто не постраждав. Це було можливо лише завдяки Розалін і чорному дракону.

- Знайдена ще одна людина.

Кейл почав широко посміхатись, почувши звіт невидимого чорного дракона.

Десять хвилин тільки почались.