Кейл приховав це холодне почуття і тремтіння глибше і запитав:
- І що?
Рон збирався знову м'яко посміхнутись, почувши, як це маленьке щеня, Молодий Пан, говорить своїм звичайним дратуючим і грубим тоном, але придушив своє бажання і відповів:
- Отже, я збираюсь вбивати людей.
- Залишиш свого сина?
- Так, сер.
- Чи ці лисиці люди?
Кейл знав, як посміхається вбивця Рон. Це була дуже слабка посмішка, тільки кутики губ трохи піднімались. Саме це змушувало людину, що дивиться на Рона, думати, що було б краще, якби він взагалі не посміхався. Рон відповів доволі задоволений:
- Правильно, я повинен вбити групу лисиць.
Але його голос залишався холодним.
- Розірвати їх на шматки.
Може бути тільки один з можливих варіантів: або тіло Рона буде розірвано на шматки, або він розірве на шматки свої цілі. Третього не було.
Кейл відчув, як по його шкірі побігли мурахи, коли він почув фразу: «розірвати їх на шматки». Після чого юнак поринув у роздуми.
Рон міг бачити, що Кейл стояв там, нічого не кажучи. Його Молодий Пан, це нахабне щеня, нарешті, почав говорити, після неодноразових зітхань, що зривались з його губ:
- ...Йди і повертайся.
Посмішка зникла з обличчя Рона. Кейл, який вже був в піжамі і лежав у ліжку, продовжив говорити:
- Я скажу Гансу, що ти йдеш у відпустку. Зв'язуйся зі мною по можливості часто. Ти можеш отримати гроші в Купецькій Гільдії Флінна завдяки своїй ідентифікаційній табличці. І чому ти вирішив залишити Бікроса на такого покидька, як я? Він вже дорослий і може сам вирішити, що робити зі своїм особистим життям.
Кейл вирішив трохи подумати. Рон не хотів відправлятись з Чхве Ханом прямо зараз. Тепер, коли Лак зміг трансформуватись в контрольованому стані берсерка, Чхве Хан був в нормі і без сил Рона або Бікроса.
Але для Чхве Хана і, що важливіше, для мирного північно-східного регіону королівства Роан, Рон знадобиться через рік.
- Тим не менш, тривалість твоєї відпустки – всього лише рік.
Кейл відкинувся на подушки і продовжив:
- Насолоджуйся своїм відпочинком.
«Оскільки в мене є робота для тебе, яку потрібно буде виконати через рік».
- Не постраждай, поки будеш там.
Кейл витягнув ноги, думаючи про свої чудові мрії, які повинні здійснитися в наступному році. Після чого він подивився на Рона і здригнувся.
Старий, який здавався безмовним, насправді тихо сміявся. Цей злобний погляд змусив Кейла сховатися під ковдру.
«Що тут відбувається?»
Погляд Кейла застиг.
Рон продовжував тихо сміятись, не звертаючи на юнака уваги.
«Я думав, що цей маленький паршивець був сучим сином, але я, Рон Молран, опинився тим, кого можна назвати так».
Точно пес, який дивиться на свого власника, Рон, думаючи, що він і є пес, відповів:
- Молодий Пане, я буду робити для вас звіт кожен місяць, добре?
- Так, роби, як хочеш.
Будучи професійним вбивцею Рон відчинив двері і вийшов з кімнати, не видавши жодного звуку. Після чого він наостанок сказав, перш ніж зачинити за собою двері:
- Побачимось через рік, Молодий Пане.
Не дочекавшись відповіді Кейла, Рон зачинив двері. Кейл швидко заснув, відчувши полегшення, що він вільний від присутності Рона на цілий рік.
Настав світанок, і шість людей з'явилось перед Кейлом. Серед них були ті, кого він покликав особисто, а були ті, кого запросив через Чхве Хана.
Кейл подивився на Розалін і почав говорити:
- Міс Розалін, вам дуже личать коричневе волосся.
Розалін не знала точно, що повинно було статись сьогодні, але зрозуміла серйозність ситуації, почувши слова «магічна бомба», і прийняла рішення допомогти. Кейл також пообіцяв їй дещо за допомогу.
- Правда? Я подумала, що так мені буде легше сховатись.
Розалін пофарбувала волосся, а зіниці змінила за допомогою магії. Он і Хонг стояли поруч з нею.
- Лак, ти повинен бути в стані використати фізичну силу вовка, не перетворюючись, правильно?
- Так, сер. Це можливо.
Лак стояв, і було очевидно, що він нервувався. Чорна сфера вже була розташована Чхве Ханом вчора, тому кожна з двох команд повинна була знайти і подбати про чотири бомби.
- Міс Розалін і Лак будуть однією командою. Чхве Хан, дракон, Он і Хонг будуть другою командою.
У Розалін було ніяковий вираз обличчя, почувши, як Кейл поділив команди. У Лака вираз обличчя був такий самий.
- Що до вас, Молодий Пане Кейл?
Чхве Хан, чорний дракон, Он і Хонг відповіли на це питання одночасно:
- Кейл-нім, трохи... Хм... Його фізична сила...
- Слабак.
- Він нам не потрібен.
- Він марний.
- Ах, - Розалін зітхнула і подивилась на Кейла. Лак, схоже, також був дуже здивований. Тим не менш сам Кейл передав предмети, як позичив у Білоса, Чхве Хану і впевнено відповів:
- Я слабкий, а тому буду лише тягарем. Мені також треба підготуватись до майбутнього свята, як тільки підніметься сонце, так що буде проблематично піти з вами.
Вони збирались використати маленький проміжок часу, коли варта нічної зміни буде змінюватись денною зміною, щоб увійти в певні райони, де знаходились бомби, і почати їх знешкоджувати. Після цього, в той час, як буде активна чорна сфера, яка викличе порушення потоку мани, всі учасники повинні будуть чекати в певних локаціях, щоб спостерігати за членами таємної організації на площі.
Святкування Дня Народження повинне було початись в дев'ять годин ранку.
Кейл подивився на годинник, перш ніж знову заговорити з шістьма людьми, що стояли перед ним:
- Гаразд, будь ласка, починайте працювати, - після чого він додав: - Не забувайте принести всі знешкоджувані магічні бомби.
Розалін посміхнулась і відповіла на слова Кейла:
- Ви обіцяли мені віддати одну з них.
- Звісно.
- Цього буде достатньо, щоб заплатити за мої послуги.
Цього точно буде достатнього. Кейл подивився на терасу, яка тепер використовувалась більше як двері, аніж як тераса, і відкрив вікно. Холодний нічний вітер заповнив кімнату, коли шість людей швидко вибігли з кімнати Кейла через терасу.
Деякі скористались магічною невидимістю, інші пішли з дуже великою швидкістю. Кейл спостерігав, як вони йдуть, і подумав, що всі вони дуже сильні.
Тепер він залишився в кімнаті один.
- Ооооооонг!
Кейл повільно погладив великий щит зі срібними крилами, які з'явились перед ним. Навіть якщо станеться щось неочікуване, він не помре, поки володіє цим щитом.
«...Я буду використовувати невелику частину своєї сили, якщо мені це знадобиться».
Кейл поплескав по щиту, який став виглядати ще більш святим після того, як на ньому був вигравірований герб у формі серця, і вирішив використати його лише у випадку, коли виникне реальна необхідність.
Юнак сів на диван і почав тренуватись використовувати лише невелику кількість сили щита, перш ніж звернути увагу на його відображення в дзеркалі.
«Все повинно бути добре».
Божевільний кровожерливий маг. Говорилось, що ця людина приходила в шаленство від вигляду червоного кольору. Ось чому в романі цей маг зійшов з глузду після того, як вперше побачив Розалін. Тоді він говорив, що необхідно відрізати Розалін голову, щоб забрати її руде волосся і очі.
Кейл відкинув волосся назад, вони були більш яскравого червоного кольору, аніж волосся Розалін. Юнак задумався:
«Які мої шанси на те, що я опинюсь в безпосередній близькості до цього божевільного?»
Навіть якщо щось подібне відбудеться, він просто повинен буде наказати Чхве Хану вбивство божевільного мага. Кейл не піклувався про те, що його власна голова може бути відокремлена від тіла. Юнак розслабився і продовжив, поки не прийде Рон, щоб розбудити його. Коли Рон прийшов в свій звичайний час, Кейл заговорив:
- Сього буде останній день твого служіння мені.
- Я можу повернутись до своїх обов'язків знову через рік.
Це було б жахливо для Кейла. Він планував відправити Рона з Чхве Ханом одразу після повернення першого через рік. Кейл був схвильований тим, що сьогодні зможе позбутись від двох важких мішків і почав говорити з легким серцем:
- Давай підготуємось.
Кейл зробив всі необхідні приготування і попрямував до палацу. Всі дворяни, що брали участь, повинні були прийти разом. Чорний дракон збирався прибути у палац, щоб повідомити про процес.
Після того, як всі приготовлення були закінчені, Кейл сів в карету, що очікувала його перед головними воротами резиденції. Це був не екіпаж родини Генітюз, замість цього він збирався їхати сьогодні ще з деким.
- Чому ви вирішили відправитись разом?
Аміру відповіла на питання Кейла, поставлене ледве він влаштувався в кареті, спокійною посмішкою. Молода Леді Аміру виявила ініціативу, запросив Кейла поїхати з нею сьогодні.
Вона зрозуміла, чому Кейл поставив це питання, проігнорувавши правила пристойності і не привітавши її в першу чергу.
- Молодий Пане Кейл, що ви думаєте про наші території, що будує військово-морську базу?
Кейл почав посміхатись.
Він вже отримав листа від Еріка, з якого зміг зрозуміти, що дискусія про інвестиції в туризм пройшла не дуже добре. Ерік повідомляв, що і Гілберт з Аміру були дуже розчарованими. Однак Аміру, схоже, була взагалі не так вже й сильно розчарована. Насправді вона, схоже, прийшла до чогось більш рішучого, більш масштабного.
Він подивився на дівчину і почав говорити:
- Хіба ви ще не все вирішили, Молода Пані Аміру?
Дівчина трохи похитала головою:
- І так, і ні. Я не можу приймати таке рішення самостійно, тому зв'язалась зі своєю матір'ю. Я планую обговорити це питання з Молодим Паном Гілбертом сьогодні.
Створення нової військової бази. Щось на кшталт цього було дуже не легко виконати. Гроші не було головною проблемою. Мова йшла скоріше про взаємовідносини між державами, що мали кордони з цією територією, що й ускладнювало ситуацію.
Ось чому корона буде звертати свою увагу північний схід. Схід був єдиною стороною з доступом до океану, але, найголовніше, на сході був баланс сил. Окрім того, високопоставленим дворянам буде складно вплинути на таку базу в тому регіоні.
- Значить, хвилювання Молодої Пані Аміру викликано тим, що вплив корони через це стане сильніше на вашій території?
- Так, - дівчина коротко відповіла, перш ніж продовжити: - Ось чому я попросила вас їхати зі мною сьогодні.
Це значило, що їй потрібно було щось обговорити з юнаком. Кейл відкинувся на спинку сидіння і запитав, почувавши себе так само комфортно, ніби їхав в своєму особистому екіпажі.
- Мені дуже цікаво дізнатись, яке ваше питання, але, я думаю, мені потрібно спочатку вам дещо повідомити.
Він знав, чому Аміру була тут.
- Будь-яке рішення про кошти родини Генітюз може бути прийнято виключно моїм батьком. Покидьок, на кшталт мене, не має повноважень приймати рішення.
Королівська родина надасть дозвіл на будування військово-морської бази і інвестує в це величезні суми грошей. Звісно, що володіння цією військово-морською базою буде передано королівській родині.
При будуванні військової бази на території, що знаходиться за межами столиці, існує безліч різних контрактів, які повинні бути підписані між короною та дворянами, які стосувалися власності військової бази і різної логістики, щоб підтримати цю саму базу.
Існувала значна різниця в людських ресурсах і витрачених коштах між створенням військової бази і організації простого туризму серед скель і океанічного простору.
Чесно кажучи, родини Аміру і Гілберта були недостатньо багатими, щоб дозволити собі витратити кошти і робочу силу на завершення такого проєкту.
Саме цьому і хотіла запобігти Аміру. Це значило, що існує тільки один метод.
Позичення коштів в того, хто володів більшими грошима.
- Це дійсно так?
Посмішка Аміру говорила про її розум. Дівчина увійшла в кімнату наслідного принца разом з Еріком і Гілбертом, коли Кейл залишив бенкет.
Саме тоді вона дізналась, що наслідний принц цікавився, береговою лінією, хоча предметом його цікавості був зовсім не туризм. Коли Аміру повернулась в свою резиденцію тієї ночі, вона подумала про слова Кейла і зрозуміла його наміри.
- Його Високість наслідний принц насторожено відноситься до королівства Вайпер і державами на півночі. Я це можу сказати, опираючись на нашій розмові з ним, до того ж я отримала деякі дані в Інформаційній Гільдії.
"Я так і знав".
Кейл міг зрозуміти по словам Аміру, що наслідний принц і королівська родина знали про те, що королівство Вайпер скоро зіштовхнеться з громадянською війною і що північ накопичує сили.
"Але це було несподівано".
Аміру прийняла рішення. Її родина не дуже добре справлялася з ситуацією зараз, в значній мірі покладалась на родину Еріка Вілсмана. Отримання інформації про чужоземні королівства через Інформаційну Гільдію було доволі дорогим задоволенням, але готовність Аміру витратити ці гроші на перевірку інформації доволі цікаво характеризувало її особистість.
Дівчина подивилась на Кейла, який тихо слухав, перш ніж продовжити:
- Я чула, що територія Генітюз нині укріплює свої стіни. Я вважаю, що родина Генітюз буде зацікавлена у військових питаннях, оскільки це територія, яка не дозволяє якихось вторгнень.
Кейл кивнув і відповів:
- Я поговорю з батьком про це.
- Ми також відправимо офіційний запит.
Кейл і Аміру подивились один на одного і посміхнулись.
Якщо б ця військово-морська база була створена, баланс сил на північному сході змістився б в сторону чотирьох родин: Кейла, Еріка, Аміру і Гілберта. Якщо сім'я Генітюз надала б фонди, що постійно вливалися б в базу, вона отримала б багатогранну підтримку зі сторони цієї самої бази.
Аміру деякий час вагалась, перш ніж продовжити говорити:
- Мене трохи хвилюють вири, але є шляхи, які використовувались століттями, і вири фактично будуть служити природнім захистом, запобігаючи вторгненням ворожих держав. Ось чому я хочу спробувати.
Вири. Кейл стримав свою посмішку, коли дівчина згадала вири.
Незабаром Кейл буде використовувати їх так, як сам того забажає.
"Хіба не було б чудово побудувати дім на одній з цих скель і насолоджуватись заходом сонця в майбутньому?"
Йому було б складно залишатись в маєтку Генітюз, як тільки його почне контролювати Басен. План Кейла полягав в тому, щоб заховатись в якомусь самотньому куточку на час війни, а після відправитись на територію Аміру або Гілберта після її закінчення, щоб побудувати собі будинок на скелі, в якому можна буде розслаблено жити, любуючись морем.
Це було б гарне місце, так як воно було доволі близько до території родини Генітюз.
- Дякую вам за допомогу, Молодий Пане Кейл.
- Ха-ха-ха, просити підтримки у покидька. В мене немає влади, я просто доставлю ваше повідомлення батьку.
Кейл махнув рукою, почав сміятись, однак Аміру більше не вірила його словам.
"Аміру, тобі варто бути обережною, коли в руках не зосереджена влада. Тим не менш ти повинна бути сміливою, якщо бажаєш отримати силу".
Так сказала її мати, голова території родини Убарр, коли погодилась на військово-морську базу. Аміру була схожа на мати. Ось чому вона працювала, щоб стати сміливою, при цьому залишаючись обережною. Це була її філософія в спілкуванні з людьми.
- Достатньо, щоб ви донесли до батька наше повідомлення.
Аміру протягнула юнаку руку, і Кейл потиснув її. Після чого рукостискання зупинилось, перш ніж дівчина додала:
- В наступний раз, будь ласка, відвідайте територію моєї родини. Насправді там є дуже багато цікавих місць.
- Обов'язково приїду, якщо буде така можливість.
Звучання Вітру.
Воно стане швидкими ногами Кейла і одночасно дасть йому контроль над вирами, який можна буде використовувати як для нападу, так і для захисту. Кейл подумав про узбережжя Убарр, де і знаходиться ця Древня Сила.
- Сподіваюсь, ця можливість скоро з'явиться.
Карета прибула у палац, як тільки він це сказав. Юнак залишив екіпаж і оглянувся. Зараз було вісім годин рівно.
Вони вже повинні бути на площі Слави, щоб підготуватись до святкування. Королівські лицарі дозволять людям увійти о восьмій годині тридцять хвилин, заповнюючи площу людським потоком.
Це буде та ситуація, коли комусь буде складно увійти або вийти. Святкування, почнеться через тридцять хвилин після цього, і група Кейла почне шукати свої цілі, починаючи вже з восьми годин тридцяти хвилин.
Намиста, сумки.
Магічні бомби можуть бути приховані в будь-якій формі. Група Кейла знайде людей, у яких будуть ці самі бомби розташовані на тілі. Ну, не важливо, знайдуть їх чи ні, незабаром вони знайдуться самі.
- О, ти вже тут?
Кейл отримав привітання Еріка і Гілберта, перш ніж встати поруч з ними разом з Аміру.
- Всі прийшли рано.
- Звісно, ми прибули вже о восьмій годині п'ятій хвилині.
Ерік відповідав Кейлу, в той час як його погляд показував другу інше повідомлення:
"Потерпи ще сьогодні!"
Кейл лише кивнув, дивлячись на Еріка і нагадав самому собі:
"Я нічого не знаю!"
Як тільки він подумав про це, перед королем з'явився наслідний принц. Сьогодні всі знатні люди йшли за наслідним принцом.
Після чого він побачив іншу людину, яка була поруч з наслідним принцом, і прикрив рот рукою. Це було тому, що юнак не міг стримати усмішку.
- О мій бог...
- Як це можливо?
Схвильоване зітхання Еріка і шепіт знаті заповнили всю область. Однак Кейла це абсолютно не цікавило.
Замість цього юнак опустив руку, дивлячись вперед. Кейл піймав погляд людини, яка знаходилась поруч з наслідним принцом.
Старший син, якого відкинула власна родина, Тейлор Стен. Він стояв на своїх двох ногах поруч з наслідним принцом. Тейлор непомітно показав Кейлу очима, що побачив його.
Одночасно сам Кейл почув голос чорного дракона в голові. Дракон увійшов у палац і повідомив йому про нинішню ситуацію.
- Я тут.
Кейл легко кивнув, і голос продовжив:
- Ми деактивуємо всі бомби, які зараз розташована в нашій локації. Плануємо закінчити з ними до восьми годин п'ятдесяти п'яти хвилинам, як і планувалось.
Здавалось, що все йде так, як і планувалось.
- Я повернусь назад, так як ми дуже зайняті, слабка людино. Використай щит, якщо буде здаватись, що щось може піти не так.
Після цього Кейл більше не міг чути голом чорного дракона. Здавалось, він швидко повернувся, щоб допомогти іншим. Цей чорний дракон несподівано використовував всі свої сили, щоб виконати ті завдання, які йому надавав Кейл. Це змушувало юнака хотіти тримати чорного дракона поблизу.
"В мене не повинно бути жодних підстав для використання щита".
Кейл думав, що йому не потрібно буде використовувати свій козир, якщо все буде і далі так продовжуватись.
- Всі приготування закінчені!
Один з лицарів прокричав в голос, і наслідний принц зайшов в королівський парадний екіпаж і звернувся до дворян, які сиділи в королівських каретах позаду нього:
- Поїхали!
Кейл також потрапив в одну з королівських карет. Екіпаж почав рух, а Кейл, що сидів там, схрестив руки на грудях, але на його обличчі застиг кам'яний вираз.
- Приємно зустрітися з вами знову, - привітав їх Тейлор.
- Рада вас бачити. Я Аміру Убарр.
- ...Приємно познайомитись.
Тейлор Стен, Молода Пані Аміру і лакей Веніона, Нео Тольц, опинились в одній з ним кареті. Кейл ставив собі питання, чи навмисно наслідний принц зібрав їх усіх в одній кареті.
Прийшов час Кейл представитись, але він просто тихо сидів, дивлячись у вікно карети. Покидьок був настільки грубим. Він сидів, схрестивши руки на грудях, і дивився на площу Слави.
Хаос повинен був ось-ось початись.
Далі
Том 1. Розділ 43 - Так чи інакше (1)
Однак всередині карети вже був хаос. Кейл поглянув на Нео, ноги якого тремтіли, і в думках клацнув язиком. Нео, здавалось, збожеволів і дуже схвильований. Більшість дворян виглядали доволі збудженими. "Обличчя Веніона також було доволі здивованим". Кейл згадав обличчя Веніона Стена, на яке він поглянув, перш ніж влаштуватись в кареті. Веніон був переповнений гнівом. Хто б міг подібного очікувати? Тейлор Стен, старший син сім'ї Стен, який був усіма відкинутий вбік, йшов на своїх двох ногах без інвалідної коляски. Окрім того, людина з сім'ї Стен стояла поруч з наслідним принцом Альберу. Ніхто не очікував такого розвитку подій. "Він зміг отримати собі Зірку Зцілення". Кейлу було цікаво, як Тейлор і Кейдж змогли отримати від наслідного принца Зірку Зцілення, але він не дивився на юного Стена. Нео Тольц сидів, хитаючи ногою, і навіть не дивився на Тейлора. В цей момент заговорила Аміру. - Молодий Пане Тейлор, ваші ноги повністю здорові? Обережно поставлене питання було прямим відображенням того, про що думав кожен з присутніх. Тейлор посміхнувся, перш ніж відповісти: - Це було благословенням небес. Вони повністю відновились. - Мої вітання. - Щиро дякую. - Кхм... Кхм. Нео Тольц удавано кашлянув, перш ніж почати переводити погляд з обличчя Тейлора на його ноги і назад. Після чого він обережно заговорив: - Молодий Пане Тейлор, ви тепер повернетесь в маєток маркіза, так як ваші ноги зцілились? Найголовніша причина, з якої Тейлор був відкинутий, була в паралізації його нижніх кінцівок. Нео і іншим дворянам, ймовірно, було цікаво, чи збирається старший син маркіза Стена повертатись у маєток, щоб вступити в боротьбу за місце наступника. Тим паче, що Нео був одним з лакеїв Веніона. Тейлор подивився на Тольца і заговорив: - Повернення? Це був ніжний голос, в якому були приховані твердість і холодність по відношенню до Нео. - Це завжди був мій дім. Хіба не очевидно, що я буду там? Нео знітився від холоду в голосі Тейлора ще сильніше. Однак Кейл вирішив не дивитись на них. Він міг бачити відображення Тейлора у вікні. Звісно, сам Тейлор не робив це очевидним для інших, всім здавалось, що він, як і Кейл, просто дивився у вікно. Юнак міг прочитати повідомлення, яке Тейлор відправляв йому, коли їх очі зустрілись: "Молодий Пане Кейл! Я хочу розповісти вам все! Це неймовірно цікава історія!" Кейл все ще не виявляв жодних дій після побаченого сяючого погляду Тейлора. Він просто сподівався, що Тейлор візьме на себе роль маркіза і запобігатиме шкоді, яка може статись на його території. Ось чому Кейл не хотів розмовляти з Тейлором. Однак незабаром з'явилась така можливість. - Ах, мені треба вийти зараз. Ледве екіпаж виїхав за межі площі Слави, Нео Тольц стрімко вийшов з карети, залишивши своїх супутників. Оскільки всім було очевидно, що він працював на Веніона, залишатись там було незручно. Ймовірно, Нео також хотів повідомити про нинішній стан Тейлора своєму "господарю". - Молодий Пане Кейл, я повернусь з Молодим Паном Еріком. Аміру хвилювалась, що Кейл може щось влаштувати, якщо зіштовхнеться з іншими північно-східними дворянами, тож пішла до екіпажу Еріка і Гілберта, бажаючи привести їх сюди, а тому ризикнула залишити двох молодих чоловіків наодинці. "Нічого не повинно відбутись, так як у Молодого Пана Тейлора і Молодого Пана Кейла немає жодних взаємин. Беручи до уваги особистість останнього, він не стане ні з ким починати розмову". Це те, про що думала Аміру, тим не менш вона намагалась швидше знайти і привести Еріка і Гілберта. Це призвело до того, що Кейл отримав яскраву посмішку Тейлора. - Нарешті ми залишились вдвох. Це були слова, які Кейл не любив чути. Він дозволив своїм почуттям відбитися на обличчі, але Тейлор, здавалось, вважав це смішним. Старший син родини Стен тихо розсміявся, перш ніж сказати Кейлу наступне: - Я отримав свої ноги, пообіцявши стати головою маркізату. - Ви обіцяли свою лояльність? - Ні. Я уклав угоду. Кейл кивнув. - Це добре. Прийміть мої вітання що до зцілення ніг. Кейл відвернувся від Тейлора, ніби йому більше нічого не було сказати. Тейлор вирішив, що подібна реакція в стилі його співрозмовника, і дістав з кишені маленький конверт, передав його Кейлу. - Це зміст нашої угоди. - ...Мені немає необхідності знати про це. У Кейла на обличчі була байдужість, а Тейлор відповів: - Вам буде цікаво дізнатись про це, Молодий Пане Кейл. Після чого він, ніби ненароком, кинув Кейлу ще одну фразу: - Кейдж буде відлучена від церкви. - Це тому, що вона робить все, що хоче? - Саме так. Вона дуже цим задоволена. Кейдж, нарешті, почала свій рух по шляху Божевільної Жриці. Тепер вона буде прогресувати, як відлучена від храму жриця, яку інші сприймають дуже сміливою, що найменш в романі. - Це добре. Кейл побачив, як Тейлор радісно киває головою на його слова. Але раптом молодий Стен почав хмуритись, ніби всі його емоції раптом обрушилися на нього і затягнули в свій вир. Він почав говорити: - Це тільки початок. Ми переможемо. Правда ж, Молодий Пане Кейл? "Чому він додає мене до своєї перемоги?" Кейл зацікавився цим, але вирішив відповісти на поставлене запитання: - Ви переможете. - Щиро вам дякую. Я вийду першим. Тейлор піднявся і подивився на свої ноги, перш ніж попрощатись з Кейлом і залишити карету: - Ми втрьох повинні разом випити після нашої перемоги. - Вино Генітюзів неймовірне. Тейлор, нарешті, відчинив двері карети, і залишив Кейла. Останній відкрив залишений йому конверт, коли залишився наодинці. Після чого розірвав його. - Тск. Юнак клацнув язиком і засунув залишки глибоко у свою внутрішню кишеню. Там дійсно була таємниця народження наслідного принца. Кейл похитав головою і також вийшов з карети. - Кейл. Юнак обернувся, щоб побачити Еріка. За його плечем можна було розгледіти всю площу Слави. - Молодий Пане Кейл, ходімо. Наша черга увійти на площу. В новелі Чхве Хан цікавився цими людьми, місця яких вищі, аніж у звичайних громадян королівства. Сьогодні Кейл повинен був опинитись в тому самому місці. Однак він все ще був на дні, присвяченому королівській родині, свята святих королівства. Кейл подивився на дзвіницю біля входу на площу. На ній був величезний годинник. Поточний час був 8:25. Прийшов час для дворян і священиків зайняти свої місця. Лицарі почали перешкоджати прохід звичайним громадянам, щоб звільнити коридор для дворян. - Ходімо. Кейл підштовхнув Еріка і інших в потрібному напрямку і пішов сам. Коли він наблизився, то побачив натовп людей на площі. Було так багато людей, що він навіть не міг сказати точно, скільки ж їх прийшло на площу. Однак їх кількість не була такою величезною, щоб порівняти їх з сардинами в бочці. Це було пов'язано з тим, що площа Слави була достатньо великою, а корона обмежила кількість людей, що також вплинуло на це. У відповідь деякі люди ставали в магазинах поруч з площею і зайняли дахи будівель поблизу, щоб спробувати хоча б однім оком поглянути на святкування на честь короля. - Молодий Пане Кейл, це ваше перше відвідування площі Слави? Кейл неквапливо кивнув на питання Гілберта: - Так, проїжджав повз у своїй кареті, але вперше відвідую її. Кейл оглянувся навколо, говорячи це. Чайний магазин на півдні. Трактир на заході. Квітковий магазин на півночі. Купол будівлі Асоціації Кераміки на сході. Це були чотири місця, на яких зосередився Кейл, дивлячись навколо. - Площа доволі велика. Кейл перевірив місця розташування магічних бомб. В той же час він подивився на фонтан на півдні. Хлопчик розмахував прапором, ніби він хотів привітати короля. Цим хлопчиком був Лак. "Справи йдуть так, як і планувалось". Кейл знав, що Чхве Хан і чорний дракон будуть дивитись на нього прямо зараз, знаходячись на дзвіниці. Час зараз - вісім годин і тридцять хвилин. - Ми відкриваємо шлях зараз. Лицарі перекрили усі входи на площу, щоб дозволити дворянам увійти. В той же час Кейл клацнув пальцями. Клац. Це був простий жест, на який би ніхто і не звернув уваги. Лак зник в ту ж мить, коли це відбулось. Прийшов час знайти приховані предмети. Звісно, це було зовсім не обов'язково. "Відповідь з'явиться в дев'ять годин і одну хвилину". Однак було легше, якщо вони завчасно зможуть все виявити. Окрім того, оскільки Кейлу не потрібно було рухатись, було б добре знайти ці приховані предмети. - Всі, будь ласка, сідайте сюди. Місця були розташовані з іменами усіх запрошених і в певних місцях. Король і королівська родина ще не прибули на площу. Навіть наслідний принц, який прибув з іншими дворянами, ще не з'явився. Кейл підійшов до свого місця і почав хмуритись. - Ми, здається, постійно зіштовхуємось один з одним, Молодий Пане Кейл. - Здається це так, Молодий Пане Тейлор. Це було так само, як і під час свята. Кейл сидів поруч з Тейлором і дивився вниз на дзвіницю. Юнак згадав зміст роману. Єдине місце, в якому Чхве Хан в романі вдалось знешкодити бомбу, на цей раз не було одним з місць розташування. В історії відбулось безліч змін. Однак, що найменш, не повинно бути нікого, хто помре від руйнування будівель, на відміну від подій в романі. Інструмент Руйнування Мани був прихований під дзвіницею. Час зараз був вісім годин і сорок хвилин. Кейл повернувся наліво, почувши голос Еріка: - Кейл, зберігай спокій. Гаразд? - Хьон-нім... Ерік занервувався, почувши тон, яким заговорив з ним Кейл. Юнак, який раніше вдягався лише в одяг за останньою модою і постійно хизувався лише два роки тому, тепер раптом став вдягати лише темний одяг і став поводити себе взагалі по-іншому. - Я буду зберігати спокій. Я взагалі не хочу нічого робити. Ерік був зачарований голосом Кейла і не усвідомлено кивнув у відповідь. Кейл, схоже, залишився задоволеним цією реакцією, після чого він розсміявся і знову подивився на годинник. Вісім годин і сорок п'ять хвилин ранку. Він почув голос чорного дракона. Той дивився на нього, як юнак і очікував. - Залишилось п'ятнадцять хвилин. Дракони дійсно були здатними на все. Їх магія була просто неймовірною. Кейл похвалив чорного дракона, перш ніж той зник зі свого місця. - Зірки сім'ї Кросман! Наша королівська сім'я виходить! В цей час був відкритий лише один вхід на площу. Наслідний принц очолював процесію, другий і третій принци йшли трохи позаду і по бокам, а інші принци і принцеси йшли одразу за ними. Група людей з гарним світлим волоссям увійшла на площу. Це була королівська родина, яка була благословенна Богом Сонця і була гордістю королівства Роан. - Воооооооооууууу! Вітальні крики громадян заповнили площу. Це було так гучно, що здавалось, ніби земля тремтить. Кейл згадав слова чорного дракона. "Волосся і очі наслідного принца коричневі". Коричневий був відомий як звичайний кольори очей і волосся. Кейл подивився на королівську родину і трохи поплескав у долоні. І ось, нарешті, вісім годин п'ятдесят хвилин. - Його Величність король Зед Кросман! Сонце королівства Роан сходить! - Воооооооуууууу! Величний п'ятдесятирічний король з'явився на площі в парадному екіпажі. Кейл спостерігав за королем, перш ніж перевести погляд на інше місце на площі. Він міг побачити квітковий горщик на куполі будівлі Асоціації Кераміки на сході. Час зараз вісім годин і п'ятдесят п'ять хвилин. "Вони знешкодили її". Кейл почав посміхатись. Розалін, чорний дракон, Он і Хонг тепер ховались серед людей на площі. Король Зед повільно прямував до центру площі з віддаленої відстані. Зед Кросман став королем у віці двадцяти років, після раптової загибелі попередника. Він використав цей час миру в своїх інтересах, вбиваючи усіх своїх братів і сестер, щоб закріпити своє положення у керма влади. - Туруту-ру-ту-ру!!! Фанфари на честь короля були особливо гучними. Король Зед пройшов через вхід на площу і попрямував до найвищої платформи. Кейл просто спокійно спостерігав за тим, що відбувається. Перед дзвіницею була організована спеціальна платформа для Його Величності. Король з дружиною помахали людям, перш ніж піднятись на платформу. Королева встала перед своїм кріслом, коли король Зед підійшов до магічного голосового посилювача. Кейл знову поглянув на годинник. Зараз була восьма година і п'ятдесят восьма хвилина. Король підняв руку, і люди, що викрикували "ура", замовкли. Нарешті, коли вся площа поринула в повний спокій, король почав говорити: - Пройшло вже тридцять років з тих пір, як цей король отримав благословення Бога Сонця на правління цим королівством. Король виглядав дуже щасливим. На жаль, зараз була дев'ята година. - А? Кейл почув збентежений голос Еріка. - Що це таке? Після чого Кейла почув тривожний голос Тейлора і неквапливо підняв голову, щоб подивитись на вершину дзвіниці. - Що? - Хто це? - Що відбувається? Натовп розійшовся і крики ставали все гучнішими і гучнішими. Король Зед подивився на те, що відбувалось за його спиною, а потім поглянув ра дзвіницю. Кейл також подивився на вершину дзвіниці і почав посміхатись. Король Зед закричав: - Хто ти?! Лицарі і маги попрямували до дзвіниці. Громадяни почали нервуватись через тк, що стало відбуватись щось дивне, але в них не було вибору. На вершині дзвіниці з'явилась людина, а після ще більше людей в чорних вбраннях стали з'являтись на дахах будівель поблизу. - Заберіться негайно! - Всім попрямувати на вершини будівель прямо зараз! Кейл почув голоси лицарів поблизу і подивився на людину, що стояла на вершині дзвіниці, він був вдягнений в чорне вбрання і з маскою на обличчі. Це був кровожерливий маг, Редіка. "Я хвилювався, що це буде відрізнятись від подій в романі". Якщо б Редіка не з'явився, йому б знадобився чорний дракон, щоб повернути потік мани, що надходив до магічних бомб, для того, щоб знайти Редіка, що сховався, і дозволити Чхве Хану вбити мага. Кейл відчув полегшення, що йому не потрібно було цього робити, і згадав опис в романі. Рука Редіки вкрилась червоною маною. Цей покидьок був унікальним, тому що люди могли бачити колір його мани, навіть якщо вони самі не були магами. Після чого він розвернув руку і оголосив, так само, як і було в романі. "Повинно бути весело". - Повинно бути весело. Холодний голос, що нагадував звук металічних частин, що з вереском труться один об одного, заповнив площу. Після чого червона мана звернулась до різних точок площі. Зараз було рівно дев'ять годин і одна хвилина. - Оооооон! З-під дзвіниці почала поширюватись вібрація. Біііііііп! Бііііііііііііііііп! Магічні пристрої почали тремтіти в різних місцях площі. Червона мана, що летіла до детонуючих пристроїв всередині магічних бомб, раптом втратила свою силу і почала безцільно обертатись. Це було результатом порушення потоків мани. Після чого це відбулось і по всій площі. Бііііііііііііп! На площі стали з'являтись кільця. - Знайшов. Тихий голос Кейла був заглушений сигнальною тривогою магічних пристроїв. Кожен з чотирьох джерел тривог був носієм магічної бомби. Як і очікував Кейл, в магічні бомби були закладені сигнали тривоги, якщо відбудеться помилка. Кейл побачив Чхве Хана, Розалін і Лака, що прямували до різних місць. Десять хвилин. Навіть якщо їм не вдасться знешкодити ці бомби за десять хвилин. В них залишиться достатньо часу, щоб перемістити бомби на гору за межами міста, щоб при їх вибуху ніхто не постраждав. Це було можливо лише завдяки Розалін і чорному дракону. - Знайдена ще одна людина. Кейл почав широко посміхатись, почувши звіт невидимого чорного дракона. Десять хвилин тільки почались.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!