Але Лак тільки кивнув у відповідь на питання Кейла, після чого почав говорити:
- Якщо ви не знаєте, я міг би пояснити це?
Він сказав це у формі питання, але, схоже, палав бажання розповісти те, що було в нього в голові. Кейл похитав головою, щоб відмовитись:
- Немає необхідності.
- Але...
Кейл втупився поглядом в Лака.
- Ти хочеш, щоб я взяв цих десятьох дітлахів з Племені Синього Вовка і тебе, щоб створити бригаду лицарів?
Лак був тим, хто боявся Племені Китів, але був готовий атакувати вождя китів заради своїх друзів.
«Ти хочеш, щоб я взяв когось більш божевільного, аніж деякі релігійні фанатики, і зробив його своїм підлеглим?»
- Не треба казати подібні дурниці.
Холодний голос Кейла змусив плечі Лака опуститись. Кейл взагалі не хвилювався про реакцію Лака і почав говорити:
- Хочеш, щоб маленькі діти стали лицарями? Ти попросив мене захищати дітей, але сам собі суперечиш, пропонуючи подібне.
Якщо б Кейл навчав їх лицарському мистецтву з такого юного віку, діти стали б групою воїнів, які було б ще божевільнішими, аніж релігійні фанатики. Це була просто жахлива думка.
Але саме головне...
- Я що до їх думок? Чому ти вирішуєш за них?
Кейл поставив питання Лаку, який прийняв рішення за всіх своїх братів і сестер. Лак на мить застиг, перш ніж опустити голову і промовити вибачення:
- Вибач.
- Не треба вибачень, - Кейл просто недбало відповів на слова Лака, який трохи підняв голову. – Але так як я знаю, що ти від мене хочеш, я подумаю про те, чого хочу натомість.
Звісно, він вже думав про те, що попросити натомість. Зараз йому це не потрібно, але приблизно через три місяці на небезпечній горі з'явиться Древня Сила, яка може бути використана Кейлом для отримання грошей. Вона буде там знаходитись всього шість місяців, і комусь на кшталт Лака в його режимі берсерку, було б краще піднятись на цю гору.
«Якщо я продам цю Древню Силу королеві джунглів, навіть якщо наша територія буде зламана, в мене буде достатньо грошей, щоб святково провести весь залишок життя».
Він, звісно, збирався підвищити ціну для продажу, але не думав, що щось таке, як підвищення ціни, для тих, в кого було багато грошей, мало значення.
- Чи буде щось, що вам знадобиться від мене?
Кейл зітхнув на схвильований голос Лака, після чого заговорив, дивлячись на хлопчиська:
- Не став такі очевидні питання. Звісно, мені знадобиться твоя допомога.
- Ах, - Лак протяжно зітхнув, після чого закивав головою. – Так, я зроблю все, про що ви мене попросите. Будь ласка, дайте мені знати, коли приймете рішення.
- Звісно.
Кейл сказав, перш ніж витягнути з кишені маленький гаманець і кинув його Лаку. Хлопець підхопив гаманець, і тим часом Кейл пояснював йому причину того, що він дав йому грошей:
- Ти вперше з братами і сестрами в столиці, тому відправляйтесь на екскурсію.
- ...Екскурсія?
- Так. Хіба це не перше ваше перебування в такому великому місті, як столиці? Пройдись з ними по місту і спробуйте смачної їжі.
«Я зможу нормально і розслаблено поговорити з Білосом, тільки якщо нікого з вас там не буде».
- Он і Хонг підуть з вами, щоб ви не заблукали.
- Мяяяяу!
- Мяу!
Он і Хонг, які тихесенько сиділи в кареті, одразу ж повідомили про свою присутність, ледве почувши слова Кейла і підійшли до Лака. Після чого вони поплескали лапами по ногам Лака.
- Он, Хонг, зупиніться. Мені лоскітно.
Лак погладив їх по головам, ніби це було мило, але в очах Кейла котики серйозно намагались атакувати Лака. Юнак спостерігав за цією сценою, почавши роздумувати:
«Я повинен пізніше залишити дітей Вовчого Племені на Ганса. В іншому випадку мені прийдеться шукати для них няньку».
Кейл подумав, що було б класно, якби хтось вмів добре готувати і підтримувати все в чистоті. Кейл подумав про людей, які могли б доглядати за дітьми Вовчого Племені, окрім Ганса, на думку приходив тільки Бікрос, син Рона і другий шеф-кухар. Думки про Бікроса змусили вираз обличчя Кейла скам'яніти.
Бікрос був саме тим, хто вмів готувати, зберігати чистоту і мав позитивну репутацію в родині Генітюз, будучи людиною, яка завжди залишалась шанобливою і зовнішнє нормальною. Однак ніщо з цього не мало значення для Кейла. Так як він знав, що Бікрос був божевільним, який любив тортури. Він не міг допустити, щоб така людина зіпсувала розуми чистих дітлахів Племені Вовка.
«Мені також треба відправити його з Чхве Ханом».
Він не був особливо потрібен, але в романі Бікрос відправився з Чхве Ханом і Розалін в королівство Брек, щоб мучити Великого Адмірала. Кейл продовжував думати над тим, що треба зробити, для турботи про дітей Вовчого племені, коли карета прибула до трактиру, в якому розташувались вовчата і Білос.
Кейл вийшов з карети, перш ніж кинути Лаку:
- Йди за мною.
Кейл поплескав по його плечу, і Лак, підхопивши на руки Он і Хонга, пішов за ним в трактир.
- Ласкаво просимо в Ароматний виноград! Чим я можу бути вам корисний?
Кейл відповів на привітання молодого портьє і негайно попрямував до чорного ходу. Всі ті, кого Чхве Хан притягнув з собою, жили у флігелі на задньому дворі трактиру.
Портьє спробував пройти за ними, але Кейл зупинив його жестом і підійшов до дверей флігелю, перш ніж звернутись до Лака:
- Відчиняй двері ти, так як це твої молодші брати та сестри.
- А? Так!
Лак поставив кошенят на землю і схопив ручку дверей. Це був перший раз, як він побачить своїх молодших братів та сестер з тих пір, як він пережив свою трансформацію в стан берсерку. Кейл повільно відійшов, тому що в нього з'явилось погане передчуття, що він, ймовірно, не повинен бачити те, що чекає їх за дверима.
Хлоп.
Лак повернув ручку дверей і відкрив їх. Вони побачили внутрішню частину флігелю, ледве двері були відчинені. Всередині був доволі зручний простір.
Зітхання.
Однак Кейл зробив ще один крок назад. Це був інстинктивний рух.
- Хьон!
- Хьон!
- Оппа!
- Лак-оппа!
Десять діточок кинулись до Лака, і той побіг їм назустріч. Перед очима Кейла відбулось емоційне возз'єднання, але він був вражений при вигляді десяти дітей Вовчого племені перед собою.
В той же час був той, кого Кейл був радий бачити:
- ...Молодий Пане.
- Давно не бачились, Білос.
Кейл сказав Білосу прийти в цей флігель. Він побачив, що Білос з доволі нервовою посмішкою дивився на людину, що наближалась до них одразу за Білосом.
- Приємно познайомитись, Молодий Пане Кейл.
- Ви торговець, який прибув з Чхве Ханом?
Людина років шістдесяти на вигляд з ніжним виразом обличчя і гарною статурою. Цей чоловік був тим, хто попросив Чхве Хана допомогти з питанням племені Синього Вовка.
- Так. Я багато чув про вас від містера Чхве Хана. Для мене велика честь зустрітись з вами особисто, Молодий Пане.
- Честь? Навряд чи це може відноситись до подібного покидька, як я.
Кейл протягнув руку чоловіку, і той потиснув її, представляючись у відповідь:
- Мене звати Одеус Флінн.
Кейл почав посміхатись.
Одеус Флінн. Він був найсильнішим супротивником в боротьбі за лідерську позицію в Купецькій Гільдії Флінна, але здався, щоб відкрити свою особисту невеличку гільдію.
Він був дядьком Білоса.
Одеус Флінн був людиною, яка пов'язала Білоса і Чхве Хана один з одним, а також людина, яка витягнула приховану жадібність Білоса на світ божий.
«Він ще більш підступний, аніж Рон».
Цей чоловік діяв так, ніби йому належала невеличка Купецька Гільдія, але насправді це було лише маскування, щоб керувати підпільним світом. Він був милим з кимось одним, але жорстоким і безжалісним до іншого. Таким типом і був Одеус Флінн.
Прямо зараз єдиною людиною, яка знала б про обидві сторони, що звалися Одеусом Флінном, був Кейл.
Кейл зробив вигляд, що нічого не знає, спокійно привітавши Одеуса.
- Флінн? Ви повинні бути пов'язані з Білосом. Радий вас бачити.
- Я також був шокований. Я не знав, що Білос знайомий з Молодим Паном Кейлом. Я не бачив Білоса з тих пір, як він ще був маленьким хлопчиком, тому я був дуже радий знову побачити його. Я відчуваю, що останнім часом в мене було так багато гарних зустрічей.
Білос не міг приховати свої складні почуття, дивлячись на Одеуса. Одеус був тим, хто залишив позаду Купецьку Гільдію Флінна і відправився у «вільне плавання», почавши більш просте життя. Окрім того, Одеус був дядьком Білоса і єдиною людиною, з якою сам Білос мав гарні спогади зі свого дитинства.
«Ну, для Білоса він гарна людина».
Кейл відпустив руку Одеуса і звернувся до Білоса:
- Ходімо наверх та вип'ємо.
Флігель був двоповерховим, з невеличким баром наверху. Звісно, Кейл звернувся до Одеуса:
- Скоро з'явиться Чхве Хан і Розалін, так що ви втрьох можете піднятись.
- Я розумію. Смію сподіватись, що в мене в майбутньому з'явиться можливість з вами, Молодий Пане Кейл.
Той посміхнувся і відповів:
- Давайте вип'ємо якось в найближчий час.
Кейл поплескав Білоса по плечу, поки він продовжував стояти з задумливим виразом обличчя, і спробував піднятись наверх. Однак всі десять діточок блокували йому шлях:
- Щиро дякуємо вам, Молодий Пане Кейл!
- Щиро дякуємо!
Кейл подивився на дітлахів, що дякували йому в один голос, і задумався:
«От же головний біль».
Було десять дитинок, які випромінювали ауру, через яку Кейл думав, що вони будуть дуже сильними в майбутньому. Незважаючи на те, що їх батьки, двоюрідні брати та сестри, інші члени родини були вбиті в них на очах, сильні і стійкі вирази очей малюків дозволяли Кейлу зрозуміти, що всі ці малюки змогли зберегти свою чистоту. Їм було не чужо почуття вдячності.
Не було серед них тих, хто був би занадто юним. Здається, всі діти були в межах від десяти до тринадцяти років.
«Напевно, їм потрібен гувернер, а не няня».
Однак Кейл вирішив, що не буде тим, хто надасть їм гувернера для навчання, і помахав рукою Лаку, щоб той розчистив шлях наверх. Після чого юнак повернувся і почав підійматись. Хоча він не відповів і проігнорував малюків, Кейл все ще чув, як діти продовжували вигукувати йому вслід подяки. Це знову змусило юнака відчути озноб.
Білос йшов на другий поверх одразу ж за Кейлом.
- Молодий Пане Кейл, що ви зробили?
Кейл відповів на це питання без вагань:
- Що я можу зробити для мирного існування в майбутньому?
У Білоса на обличчі з'явився недовірливий вираз, коли він витягнув з шафи трохи алкоголю і декілька келихів. Після чого він сів напроти Кейла і наповнив свій келих.
- ...Ти не бачиш мене перед собою?
- ...Вибачте, Молодий Пане, я занадто задумався.
Біло випив близько половини пляшки, перш ніж поглянути на Кейла. Ні, він спостерігав за Кейлом. Ця людина, яка сказала, що більше не може жити, як покидьок. Однак Білос ніколи б не подумав навіть в найсміливіших мріях, що зустрінеться зі своїм дядьком, коли прийде на зустріч з Кейлом.
Кейл зупинив Білоса, що намагався наповнити свій келих ще один раз, витягнув з руки чоловіка пляшку, перш ніж почати наливати вино в келих Білоса:
- Я не знаю, що тебе турбує, але ти не можем пити наодинці просто так.
- ...Молодий Пане Кейл.
Юнак наповнив келих Білоса, перш ніж відповісти:
- Що?
- Одеус-нім – мій дядько по крові.
Одеус-нім. Для Білоса, якому не дозволялось використовувати прізвище Флінн, було заборонено навіть називати свого дядька дядьком. Однак Одеус був єдиним дорослим, який тепло відносився до Білоса в дитинстві.
В романі якось Одеус сказав Білосу: «Я вважаю тебе своїм племінником і родино. Ти гідний цього».
Це речення стало відправною точкою і поворотним моментом в житті Білоса. Після того, як він познайомився з Чхве Ханом в романі за допомогою Одеуса, Білос залишався у захваті від сили головного героя роману. Він також вирішив заявити про себе в якості лідера.
- Молодий Пане Кейл, вам не цікаво, чому Одеус-нім керує невеличкою Купецькою Гільдією, хоча має прізвище Флінн?
«Не цікаво? Я вже знаю про це».
Одеус був тим, хто повністю контролював північно-західний та центральний підпільний світ. Кейл наповнив свій келих і недбало відповів:
- Мені потрібно зацікавитись прізвищем Флінн?
Після чого він випив вино зі свого келиха і побачив, що Білос посміхається.
- Я бачу. Напевно прізвище Флінн не таке вже й велике прізвище.
- Будь то ти або Одеус, воно одне й те саме. Ти також Флінн.
- Я просто бастард.
Кейл фиркнув і відповів Білосу.
- Той факт, що ти бастард, не значить, що ти не Флінн. Всі інші просто продовжують вважати тебе Флінном.
Хоча родина, можливо, не давала Білосу носити прізвище Флінн, всі інші вважали його членом цієї родини. Ось чому ніхто не ігнорував Білоса, хоча він і був бастардом. Прізвище Флінн, як власників однієї з величніших Купецьких Гільдій в цьому світі, було доволі значимим прізвищем. Це була правда.
Білос подивився на Кейла, перш ніж забрати пляшку з рук юнака і наповнити його келих:
- Молодий Пане...
- Що?
- Я відчуваю, що ви дуже гарно кажете правильні речі.
- Я трохи талановитий в цьому.
- Ось чому...
- Ммм?
- Що ви вкрали з тими речами, які позичили в мене?
Білос міг побачити на обличчі Кейла посмішку, коли казав це. Кейл підняв повний келих і неквапливо відповів:
- Я вже вкрав одну річ і планую вкрасти ще дещо.
Він вже врятував дракона, а інше буде завтра.
Кутики губ почали тремтіти. Ймовірно, не було інших дворян, які прямо сказали б, що вони збираються вкрасти щось, але така людина несподівано опинилась прямо перед його очима.
- Чи можу я чимось допомогти?
Кейл похитав головою на питання Білоса.
- На жаль...
Клак.
Кейл поставив келих на стіл і продовжив:
- Моя команда вже повна.
Список людей і тварин, яких можна було використати, вже були в голові Кейла.
- Ха... Хахаха!
Білос засміявся, перш ніж підняти повний келих і випити його вміст на одному диханні, після чого з характерним звуком поставив скляний келих на стіл.
- По-моєму, я також повинен щось вкрасти.
Білос вже вирішив, що саме він збирається вкрасти. Позицію наступника голови Купецької Гільдії Флінн. Він збирався зробити це положення своїм. Це мало сенс, оскільки його жадібність була ще більшою і глибокою, аніж у когось ще. Кейл відповів саме так, як і думав Білос:
- Роби, що хочеш.
Білос знову засмівся, почувши слова Кейла.
Юнака не хвилювало, сміявся Білос чи ні. Той факт, що Білос зустрів Одеуса сьогодні, значив, що його ціль на сьогодні була завершена, що дозволяло Кейлу випити в спокійній обстановці.
Звісно, Кейл тільки насолоджувався проведеним часом і повернувся додому, щоб підготуватись до завтрашнього дня. Йому потрібно було почати рух посеред ночі, що викликало бажання лягти спати раніше ввечері. На жаль, він не зміг виконати те, що задумав:
- Рон?
Слуга вклонився Кейлу, вітаючи його:
- Молодий Пане, цей старий хотів би висловити прохання, якщо це можливо.
- Прохання?
Рон підняв голову і почав говорити:
- Будь ласка, подбайте про мого сина.
- Сина? Ти маєш на увазі Бікроса?
- Так.
- Чому?
Кейл побачив, як м'яка посмішка зникає з обличчя Рона. Це був перший раз, коли Кейл побачив на обличчі Рона такий глибокий вираз. Рон почав говорити з цим виразом вбивці на обличчі:
- Мені потрібно пополювати на лисиць.
Хоча він і був старим, Рон все ще був вбивцею. Рон знову змінив вираз обличчя і почав говорити:
- Наш Молодий Пан знає, що я – той, хто вбиває людей, так? – зараз на обличчі старого був дивний вираз, і тільки кутики його губ трохи були підняті.
Кейл відчув, як сп'яніння миттєво зникає. Він відчувозноб.
Далі
Том 1. Розділ 42 - Я не знаю, я нічого не знаю (3)
Кейл приховав це холодне почуття і тремтіння глибше і запитав: - І що? Рон збирався знову м'яко посміхнутись, почувши, як це маленьке щеня, Молодий Пан, говорить своїм звичайним дратуючим і грубим тоном, але придушив своє бажання і відповів: - Отже, я збираюсь вбивати людей. - Залишиш свого сина? - Так, сер. - Чи ці лисиці люди? Кейл знав, як посміхається вбивця Рон. Це була дуже слабка посмішка, тільки кутики губ трохи піднімались. Саме це змушувало людину, що дивиться на Рона, думати, що було б краще, якби він взагалі не посміхався. Рон відповів доволі задоволений: - Правильно, я повинен вбити групу лисиць. Але його голос залишався холодним. - Розірвати їх на шматки. Може бути тільки один з можливих варіантів: або тіло Рона буде розірвано на шматки, або він розірве на шматки свої цілі. Третього не було. Кейл відчув, як по його шкірі побігли мурахи, коли він почув фразу: «розірвати їх на шматки». Після чого юнак поринув у роздуми. Рон міг бачити, що Кейл стояв там, нічого не кажучи. Його Молодий Пан, це нахабне щеня, нарешті, почав говорити, після неодноразових зітхань, що зривались з його губ: - ...Йди і повертайся. Посмішка зникла з обличчя Рона. Кейл, який вже був в піжамі і лежав у ліжку, продовжив говорити: - Я скажу Гансу, що ти йдеш у відпустку. Зв'язуйся зі мною по можливості часто. Ти можеш отримати гроші в Купецькій Гільдії Флінна завдяки своїй ідентифікаційній табличці. І чому ти вирішив залишити Бікроса на такого покидька, як я? Він вже дорослий і може сам вирішити, що робити зі своїм особистим життям. Кейл вирішив трохи подумати. Рон не хотів відправлятись з Чхве Ханом прямо зараз. Тепер, коли Лак зміг трансформуватись в контрольованому стані берсерка, Чхве Хан був в нормі і без сил Рона або Бікроса. Але для Чхве Хана і, що важливіше, для мирного північно-східного регіону королівства Роан, Рон знадобиться через рік. - Тим не менш, тривалість твоєї відпустки – всього лише рік. Кейл відкинувся на подушки і продовжив: - Насолоджуйся своїм відпочинком. «Оскільки в мене є робота для тебе, яку потрібно буде виконати через рік». - Не постраждай, поки будеш там. Кейл витягнув ноги, думаючи про свої чудові мрії, які повинні здійснитися в наступному році. Після чого він подивився на Рона і здригнувся. Старий, який здавався безмовним, насправді тихо сміявся. Цей злобний погляд змусив Кейла сховатися під ковдру. «Що тут відбувається?» Погляд Кейла застиг. Рон продовжував тихо сміятись, не звертаючи на юнака уваги. «Я думав, що цей маленький паршивець був сучим сином, але я, Рон Молран, опинився тим, кого можна назвати так». Точно пес, який дивиться на свого власника, Рон, думаючи, що він і є пес, відповів: - Молодий Пане, я буду робити для вас звіт кожен місяць, добре? - Так, роби, як хочеш. Будучи професійним вбивцею Рон відчинив двері і вийшов з кімнати, не видавши жодного звуку. Після чого він наостанок сказав, перш ніж зачинити за собою двері: - Побачимось через рік, Молодий Пане. Не дочекавшись відповіді Кейла, Рон зачинив двері. Кейл швидко заснув, відчувши полегшення, що він вільний від присутності Рона на цілий рік. Настав світанок, і шість людей з'явилось перед Кейлом. Серед них були ті, кого він покликав особисто, а були ті, кого запросив через Чхве Хана. Кейл подивився на Розалін і почав говорити: - Міс Розалін, вам дуже личать коричневе волосся. Розалін не знала точно, що повинно було статись сьогодні, але зрозуміла серйозність ситуації, почувши слова «магічна бомба», і прийняла рішення допомогти. Кейл також пообіцяв їй дещо за допомогу. - Правда? Я подумала, що так мені буде легше сховатись. Розалін пофарбувала волосся, а зіниці змінила за допомогою магії. Он і Хонг стояли поруч з нею. - Лак, ти повинен бути в стані використати фізичну силу вовка, не перетворюючись, правильно? - Так, сер. Це можливо. Лак стояв, і було очевидно, що він нервувався. Чорна сфера вже була розташована Чхве Ханом вчора, тому кожна з двох команд повинна була знайти і подбати про чотири бомби. - Міс Розалін і Лак будуть однією командою. Чхве Хан, дракон, Он і Хонг будуть другою командою. У Розалін було ніяковий вираз обличчя, почувши, як Кейл поділив команди. У Лака вираз обличчя був такий самий. - Що до вас, Молодий Пане Кейл? Чхве Хан, чорний дракон, Он і Хонг відповіли на це питання одночасно: - Кейл-нім, трохи... Хм... Його фізична сила... - Слабак. - Він нам не потрібен. - Він марний. - Ах, - Розалін зітхнула і подивилась на Кейла. Лак, схоже, також був дуже здивований. Тим не менш сам Кейл передав предмети, як позичив у Білоса, Чхве Хану і впевнено відповів: - Я слабкий, а тому буду лише тягарем. Мені також треба підготуватись до майбутнього свята, як тільки підніметься сонце, так що буде проблематично піти з вами. Вони збирались використати маленький проміжок часу, коли варта нічної зміни буде змінюватись денною зміною, щоб увійти в певні райони, де знаходились бомби, і почати їх знешкоджувати. Після цього, в той час, як буде активна чорна сфера, яка викличе порушення потоку мани, всі учасники повинні будуть чекати в певних локаціях, щоб спостерігати за членами таємної організації на площі. Святкування Дня Народження повинне було початись в дев'ять годин ранку. Кейл подивився на годинник, перш ніж знову заговорити з шістьма людьми, що стояли перед ним: - Гаразд, будь ласка, починайте працювати, - після чого він додав: - Не забувайте принести всі знешкоджувані магічні бомби. Розалін посміхнулась і відповіла на слова Кейла: - Ви обіцяли мені віддати одну з них. - Звісно. - Цього буде достатньо, щоб заплатити за мої послуги. Цього точно буде достатнього. Кейл подивився на терасу, яка тепер використовувалась більше як двері, аніж як тераса, і відкрив вікно. Холодний нічний вітер заповнив кімнату, коли шість людей швидко вибігли з кімнати Кейла через терасу. Деякі скористались магічною невидимістю, інші пішли з дуже великою швидкістю. Кейл спостерігав, як вони йдуть, і подумав, що всі вони дуже сильні. Тепер він залишився в кімнаті один. - Ооооооонг! Кейл повільно погладив великий щит зі срібними крилами, які з'явились перед ним. Навіть якщо станеться щось неочікуване, він не помре, поки володіє цим щитом. «...Я буду використовувати невелику частину своєї сили, якщо мені це знадобиться». Кейл поплескав по щиту, який став виглядати ще більш святим після того, як на ньому був вигравірований герб у формі серця, і вирішив використати його лише у випадку, коли виникне реальна необхідність. Юнак сів на диван і почав тренуватись використовувати лише невелику кількість сили щита, перш ніж звернути увагу на його відображення в дзеркалі. «Все повинно бути добре». Божевільний кровожерливий маг. Говорилось, що ця людина приходила в шаленство від вигляду червоного кольору. Ось чому в романі цей маг зійшов з глузду після того, як вперше побачив Розалін. Тоді він говорив, що необхідно відрізати Розалін голову, щоб забрати її руде волосся і очі. Кейл відкинув волосся назад, вони були більш яскравого червоного кольору, аніж волосся Розалін. Юнак задумався: «Які мої шанси на те, що я опинюсь в безпосередній близькості до цього божевільного?» Навіть якщо щось подібне відбудеться, він просто повинен буде наказати Чхве Хану вбивство божевільного мага. Кейл не піклувався про те, що його власна голова може бути відокремлена від тіла. Юнак розслабився і продовжив, поки не прийде Рон, щоб розбудити його. Коли Рон прийшов в свій звичайний час, Кейл заговорив: - Сього буде останній день твого служіння мені. - Я можу повернутись до своїх обов'язків знову через рік. Це було б жахливо для Кейла. Він планував відправити Рона з Чхве Ханом одразу після повернення першого через рік. Кейл був схвильований тим, що сьогодні зможе позбутись від двох важких мішків і почав говорити з легким серцем: - Давай підготуємось. Кейл зробив всі необхідні приготування і попрямував до палацу. Всі дворяни, що брали участь, повинні були прийти разом. Чорний дракон збирався прибути у палац, щоб повідомити про процес. Після того, як всі приготовлення були закінчені, Кейл сів в карету, що очікувала його перед головними воротами резиденції. Це був не екіпаж родини Генітюз, замість цього він збирався їхати сьогодні ще з деким. - Чому ви вирішили відправитись разом? Аміру відповіла на питання Кейла, поставлене ледве він влаштувався в кареті, спокійною посмішкою. Молода Леді Аміру виявила ініціативу, запросив Кейла поїхати з нею сьогодні. Вона зрозуміла, чому Кейл поставив це питання, проігнорувавши правила пристойності і не привітавши її в першу чергу. - Молодий Пане Кейл, що ви думаєте про наші території, що будує військово-морську базу? Кейл почав посміхатись. Він вже отримав листа від Еріка, з якого зміг зрозуміти, що дискусія про інвестиції в туризм пройшла не дуже добре. Ерік повідомляв, що і Гілберт з Аміру були дуже розчарованими. Однак Аміру, схоже, була взагалі не так вже й сильно розчарована. Насправді вона, схоже, прийшла до чогось більш рішучого, більш масштабного. Він подивився на дівчину і почав говорити: - Хіба ви ще не все вирішили, Молода Пані Аміру? Дівчина трохи похитала головою: - І так, і ні. Я не можу приймати таке рішення самостійно, тому зв'язалась зі своєю матір'ю. Я планую обговорити це питання з Молодим Паном Гілбертом сьогодні. Створення нової військової бази. Щось на кшталт цього було дуже не легко виконати. Гроші не було головною проблемою. Мова йшла скоріше про взаємовідносини між державами, що мали кордони з цією територією, що й ускладнювало ситуацію. Ось чому корона буде звертати свою увагу північний схід. Схід був єдиною стороною з доступом до океану, але, найголовніше, на сході був баланс сил. Окрім того, високопоставленим дворянам буде складно вплинути на таку базу в тому регіоні. - Значить, хвилювання Молодої Пані Аміру викликано тим, що вплив корони через це стане сильніше на вашій території? - Так, - дівчина коротко відповіла, перш ніж продовжити: - Ось чому я попросила вас їхати зі мною сьогодні. Це значило, що їй потрібно було щось обговорити з юнаком. Кейл відкинувся на спинку сидіння і запитав, почувавши себе так само комфортно, ніби їхав в своєму особистому екіпажі. - Мені дуже цікаво дізнатись, яке ваше питання, але, я думаю, мені потрібно спочатку вам дещо повідомити. Він знав, чому Аміру була тут. - Будь-яке рішення про кошти родини Генітюз може бути прийнято виключно моїм батьком. Покидьок, на кшталт мене, не має повноважень приймати рішення. Королівська родина надасть дозвіл на будування військово-морської бази і інвестує в це величезні суми грошей. Звісно, що володіння цією військово-морською базою буде передано королівській родині. При будуванні військової бази на території, що знаходиться за межами столиці, існує безліч різних контрактів, які повинні бути підписані між короною та дворянами, які стосувалися власності військової бази і різної логістики, щоб підтримати цю саму базу. Існувала значна різниця в людських ресурсах і витрачених коштах між створенням військової бази і організації простого туризму серед скель і океанічного простору. Чесно кажучи, родини Аміру і Гілберта були недостатньо багатими, щоб дозволити собі витратити кошти і робочу силу на завершення такого проєкту. Саме цьому і хотіла запобігти Аміру. Це значило, що існує тільки один метод. Позичення коштів в того, хто володів більшими грошима. - Це дійсно так? Посмішка Аміру говорила про її розум. Дівчина увійшла в кімнату наслідного принца разом з Еріком і Гілбертом, коли Кейл залишив бенкет. Саме тоді вона дізналась, що наслідний принц цікавився, береговою лінією, хоча предметом його цікавості був зовсім не туризм. Коли Аміру повернулась в свою резиденцію тієї ночі, вона подумала про слова Кейла і зрозуміла його наміри. - Його Високість наслідний принц насторожено відноситься до королівства Вайпер і державами на півночі. Я це можу сказати, опираючись на нашій розмові з ним, до того ж я отримала деякі дані в Інформаційній Гільдії. "Я так і знав". Кейл міг зрозуміти по словам Аміру, що наслідний принц і королівська родина знали про те, що королівство Вайпер скоро зіштовхнеться з громадянською війною і що північ накопичує сили. "Але це було несподівано". Аміру прийняла рішення. Її родина не дуже добре справлялася з ситуацією зараз, в значній мірі покладалась на родину Еріка Вілсмана. Отримання інформації про чужоземні королівства через Інформаційну Гільдію було доволі дорогим задоволенням, але готовність Аміру витратити ці гроші на перевірку інформації доволі цікаво характеризувало її особистість. Дівчина подивилась на Кейла, який тихо слухав, перш ніж продовжити: - Я чула, що територія Генітюз нині укріплює свої стіни. Я вважаю, що родина Генітюз буде зацікавлена у військових питаннях, оскільки це територія, яка не дозволяє якихось вторгнень. Кейл кивнув і відповів: - Я поговорю з батьком про це. - Ми також відправимо офіційний запит. Кейл і Аміру подивились один на одного і посміхнулись. Якщо б ця військово-морська база була створена, баланс сил на північному сході змістився б в сторону чотирьох родин: Кейла, Еріка, Аміру і Гілберта. Якщо сім'я Генітюз надала б фонди, що постійно вливалися б в базу, вона отримала б багатогранну підтримку зі сторони цієї самої бази. Аміру деякий час вагалась, перш ніж продовжити говорити: - Мене трохи хвилюють вири, але є шляхи, які використовувались століттями, і вири фактично будуть служити природнім захистом, запобігаючи вторгненням ворожих держав. Ось чому я хочу спробувати. Вири. Кейл стримав свою посмішку, коли дівчина згадала вири. Незабаром Кейл буде використовувати їх так, як сам того забажає. "Хіба не було б чудово побудувати дім на одній з цих скель і насолоджуватись заходом сонця в майбутньому?" Йому було б складно залишатись в маєтку Генітюз, як тільки його почне контролювати Басен. План Кейла полягав в тому, щоб заховатись в якомусь самотньому куточку на час війни, а після відправитись на територію Аміру або Гілберта після її закінчення, щоб побудувати собі будинок на скелі, в якому можна буде розслаблено жити, любуючись морем. Це було б гарне місце, так як воно було доволі близько до території родини Генітюз. - Дякую вам за допомогу, Молодий Пане Кейл. - Ха-ха-ха, просити підтримки у покидька. В мене немає влади, я просто доставлю ваше повідомлення батьку. Кейл махнув рукою, почав сміятись, однак Аміру більше не вірила його словам. "Аміру, тобі варто бути обережною, коли в руках не зосереджена влада. Тим не менш ти повинна бути сміливою, якщо бажаєш отримати силу". Так сказала її мати, голова території родини Убарр, коли погодилась на військово-морську базу. Аміру була схожа на мати. Ось чому вона працювала, щоб стати сміливою, при цьому залишаючись обережною. Це була її філософія в спілкуванні з людьми. - Достатньо, щоб ви донесли до батька наше повідомлення. Аміру протягнула юнаку руку, і Кейл потиснув її. Після чого рукостискання зупинилось, перш ніж дівчина додала: - В наступний раз, будь ласка, відвідайте територію моєї родини. Насправді там є дуже багато цікавих місць. - Обов'язково приїду, якщо буде така можливість. Звучання Вітру. Воно стане швидкими ногами Кейла і одночасно дасть йому контроль над вирами, який можна буде використовувати як для нападу, так і для захисту. Кейл подумав про узбережжя Убарр, де і знаходиться ця Древня Сила. - Сподіваюсь, ця можливість скоро з'явиться. Карета прибула у палац, як тільки він це сказав. Юнак залишив екіпаж і оглянувся. Зараз було вісім годин рівно. Вони вже повинні бути на площі Слави, щоб підготуватись до святкування. Королівські лицарі дозволять людям увійти о восьмій годині тридцять хвилин, заповнюючи площу людським потоком. Це буде та ситуація, коли комусь буде складно увійти або вийти. Святкування, почнеться через тридцять хвилин після цього, і група Кейла почне шукати свої цілі, починаючи вже з восьми годин тридцяти хвилин. Намиста, сумки. Магічні бомби можуть бути приховані в будь-якій формі. Група Кейла знайде людей, у яких будуть ці самі бомби розташовані на тілі. Ну, не важливо, знайдуть їх чи ні, незабаром вони знайдуться самі. - О, ти вже тут? Кейл отримав привітання Еріка і Гілберта, перш ніж встати поруч з ними разом з Аміру. - Всі прийшли рано. - Звісно, ми прибули вже о восьмій годині п'ятій хвилині. Ерік відповідав Кейлу, в той час як його погляд показував другу інше повідомлення: "Потерпи ще сьогодні!" Кейл лише кивнув, дивлячись на Еріка і нагадав самому собі: "Я нічого не знаю!" Як тільки він подумав про це, перед королем з'явився наслідний принц. Сьогодні всі знатні люди йшли за наслідним принцом. Після чого він побачив іншу людину, яка була поруч з наслідним принцом, і прикрив рот рукою. Це було тому, що юнак не міг стримати усмішку. - О мій бог... - Як це можливо? Схвильоване зітхання Еріка і шепіт знаті заповнили всю область. Однак Кейла це абсолютно не цікавило. Замість цього юнак опустив руку, дивлячись вперед. Кейл піймав погляд людини, яка знаходилась поруч з наслідним принцом. Старший син, якого відкинула власна родина, Тейлор Стен. Він стояв на своїх двох ногах поруч з наслідним принцом. Тейлор непомітно показав Кейлу очима, що побачив його. Одночасно сам Кейл почув голос чорного дракона в голові. Дракон увійшов у палац і повідомив йому про нинішню ситуацію. - Я тут. Кейл легко кивнув, і голос продовжив: - Ми деактивуємо всі бомби, які зараз розташована в нашій локації. Плануємо закінчити з ними до восьми годин п'ятдесяти п'яти хвилинам, як і планувалось. Здавалось, що все йде так, як і планувалось. - Я повернусь назад, так як ми дуже зайняті, слабка людино. Використай щит, якщо буде здаватись, що щось може піти не так. Після цього Кейл більше не міг чути голом чорного дракона. Здавалось, він швидко повернувся, щоб допомогти іншим. Цей чорний дракон несподівано використовував всі свої сили, щоб виконати ті завдання, які йому надавав Кейл. Це змушувало юнака хотіти тримати чорного дракона поблизу. "В мене не повинно бути жодних підстав для використання щита". Кейл думав, що йому не потрібно буде використовувати свій козир, якщо все буде і далі так продовжуватись. - Всі приготування закінчені! Один з лицарів прокричав в голос, і наслідний принц зайшов в королівський парадний екіпаж і звернувся до дворян, які сиділи в королівських каретах позаду нього: - Поїхали! Кейл також потрапив в одну з королівських карет. Екіпаж почав рух, а Кейл, що сидів там, схрестив руки на грудях, але на його обличчі застиг кам'яний вираз. - Приємно зустрітися з вами знову, - привітав їх Тейлор. - Рада вас бачити. Я Аміру Убарр. - ...Приємно познайомитись. Тейлор Стен, Молода Пані Аміру і лакей Веніона, Нео Тольц, опинились в одній з ним кареті. Кейл ставив собі питання, чи навмисно наслідний принц зібрав їх усіх в одній кареті. Прийшов час Кейл представитись, але він просто тихо сидів, дивлячись у вікно карети. Покидьок був настільки грубим. Він сидів, схрестивши руки на грудях, і дивився на площу Слави. Хаос повинен був ось-ось початись.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!