Не знаю, я нічого не знаю (1)

Кейл ніжно посміхнувся принцу і поринув в роздуми.

«Не знаю. Я нічого не знаю».

Чорний дракон продовжував ментально роздумувати про те, чому якийсь дракон взагалі повинен використовувати свою магію для такої марної людини і що особисто він ніколи не став би цього робити, однак сам Кейл з усіх сил намагався цього не слухати.

- Хм, його зіниці також пофарбовані. Цей слабак точно щось задумав. Ти, слабка людина, повинен бути обережним.

- Якщо ти припиниш говорити, я думаю, що зі мною все буде добре.

- Хм? Ця людина взагалі не така вже й слабка. Слабка людина, будь обережним. Ти можеш померти.

«Лайно».

Кейл злякався цього чорного дракона, який вперше почав пояснювати всі ці марні речі. В той ж час розум Кейла почав думати швидше.

Мати принца не була королевою. Вона була наложницею, а до цього звичайною служницею, однієї з громадянок, яка працювала на королівську родину. Мати третього принца була нинішньою королевою. Говорять, що мати наслідного принца померла доволі сумнівною смертю, коли сам наслідний принц був ще молодим.

Звісно, Кейл почав роздумувати про справжню особистість наслідного принца.

Принц був відомий як середній по силі, але дракон запевняв, що той зовсім не слабкий. В романі навіть Чхве Хан оцінив наслідного принца як звичайного, так що ж він приховував? І як про це дізнався дракон?

«...Ні. Приховує він щось чи ні, це не моя справа».

Кейл не слухав чорного дракона, що продовжував бурмотіти. Але дещо було дійсно цікавим, так як чорний дракон продовжував говорити про наслідного принца.

- ...Пан Кейл, судячи з усього, схожий на мене.

Наслідний принц щось говорив, але Кейл був занадто захоплений своїми думками, тому лише недбало відповів:

- Ваша Високість, така заява є найбільшою честю в моєму житті.

Наслідний принц відпустив руку Кейла, ніби занервувавши. Кейл не помітив цієї нервовості і відступив назад, не сказавши й слова, відступивши за спину Еріка. Легко було використовувати останнього в якості щита, коли все ускладнювалося.

Наслідний принц з цікавістю спостерігав за Кейлом, перш ніж звернути свою увагу на Еріка.

Ерік знову почав говорити з наслідним принцом.

Кейл спостерігав за ними, продовжуючи роздумувати.

«Є причина».

Була причина, з якої наслідний принц боявся другого і третього принців. Також була причина, чому королівська милість раптово перейшла до третього принца. Він був в змозі здогадатись про все це.

«Хіба він не його син? Чи є інша таємниця його народження?»

Спогади Кейла перескочили на драму, яку під час роботи, після закінчення середньої школи, в ресторані побачив Кім Рок-Су.

Головним героєм, звісно, був наслідний принц Альберу Кроссман.

Кейл ще раз обсмикнув сам себе.

«Зупинись».

Він все ще залишався тут і прийняв рішення ні про ще не дізнаватись.

Кейл ретельно намагався виконувати цю обіцянку. Сьогодні він не вживав алкоголю, і це призвело до того, що дворяни з інших регіонів, які ніколи раніше його не зустрічали, наближались до нього, щоб поговорити. Кейл кожен раз дивився на Еріка, і той почав працювати.

Після повторення ситуації декілька раз, Кейд тихо пробурмотів собі під ніс:

- Ой, це дуже приємно.

Гілберт і Аміру здригнулися, почувши цей тихий шепіт, і почали переглядатися один з одним.

«Хіба це не дивно?»

«Дійсно...»

Ці двоє трохи відійшли від Еріка і Кейла. Тим не менш Кейл подивився на юну пані Аміру. І Аміру перестала відступати назад, почувши звертання до неї Кейла.

- До речі, Молода Пані Аміру...

- Так?

- Я чув, що берегова лінія на вашій території дуже гарна. Це так?

- Звісно. Скелі, що видні з побережжя дуже гарні.

«Досить брехати!»

Кейл подумав про скелю і про те, як йому буде надзвичайно складно отримати Звучання Вітру. В романі Звучання Вітру було Древньою Силою, на пошуки якої відправився член немагічної фракції з королівства Вайпер.

Хоча, може здатися дивним, що людина з королівства Вайпер відправився на пошуки Древньої Сили в королівство Роан, за цим також приховувалась довга історія.

В будь-якому випадку, ця сила спочатку потрапила до рук вбивці магів, вкрай жорстокому дурню, який з'являється десь у другій половині громадянської війни. Він вже був достатньо сильним, і насправді не дуже сильно потребував в використанні Звучання Вітру.

«Магічна вежа скоро впаде».

Після громадянської війни на місці зруйнованої магічної вежі буде побудована нова, і Розалін стане відповідальною за цю нову магічну вежу.

«Чхве Хан, вбивця магів і наслідний принц імперії».

Ці три людини були тими, хто стане головними героями всіх інцидентів в самому серці західного континенту. В романі також обговорювалось, як королева Південних Джунглів західного континенту опинилась залучена до питання про об'єднання півдня.

Підштовхуваний таємною організацією, яка змушувала Чхве Хана рухатись кудись в сторону, цей континент порушить свій двохсотрічний мир, щоб почати боротьбу за владу.

Кейл подивився на Еріка, який вирішував за нього всі питання, а після поглянув на годинник. Свято скоро закінчиться. Звісно, дворяни чекали часу бесіди, яка повинна була настати після трапези.

«Не моя справа».

Це Кейла абсолютно не стосувалось.

- Молодий Пане Гілберт, я повинен піти після того, як закінчиться трапеза, так?

Гілберт подивився на Кейла, який не поспішаючи їв фрукти, ніби знаходився на пікніку, і кивнув:

- Так. Ми плануємо зустрітись з наслідним принцом після трапези, але Ви, ймовірно, не збираєтесь йти з нами, так?

- Правильно. Яка користь там буде від мене? Ви втрьох більш проінформовані про необхідні інвестиції.

Вираз обличчя Гілберта змінилось після слів Кейла. Здавалось, він трохи здивований.

- ...Ви прочитали документи.

- Трохи.

Кейл відповів недбало, перш ніж обернутись до наслідного принца, який встав зі свого місця. Він збирався оголосити кінець бенкету. Кейл не знайшов реальної причини збору, але не був розчарований цим. Не знаючи, що це може бути, в ного не було і шансів в це втрутитись.

Але Кейл почав хмуритись, почувши слова наслідного принца:

- Я з задоволення розділив цю вечерю з усіма вами сьогодні ввечері. Я приготував просту вечірку для тих хто в цьому зацікавлений, тому, будь ласка, насолоджуйтесь. Ах, я також підготував для всіх вас місця на святкування дня народження, яке вже наближається.

Наслідний принц Альберу сказав це з доволі приємним виразом обличчя:

- Я сподіваюсь, що всі ви будете там, щоб розділити з нами радість святкового дня.

Кейл не стримав важкого зітхання. Хоча Альберу говорив, що він сподівається, що всі вони будуть там, це в якійсь мірі змушувало їх обов'язково бути там присутніми.

«...Напевно, я буду на площі, коли вибухнуть бомби».

Хоча цього й варто було очікувати, Кейлу таке не дуже подобається.

- Тоді закінчимо цей обід.

Кейл піднявся зі свого місця. Більшість присутніх хотіли піти на вечірку з наслідним принцом і його другим і третім братами, але ті, хто не отримав дозволу на зустріч з наслідним принцом, не могли туди піти, навіть якщо хотіли цього.

Кейл поглянув на інвалідне крісло, що рухалось повз нього. Тейлор проїхав повз, і Кейдж, яка штовхала його інвалідне крісло, йшла слідом, але прошепотіла таким тихим голосом, який міг почути лише Кейл.

- Побачимось пізніше, наш молодший братик.

«Я ж вже казав, що не хочу бути молодшим братиком!»

Погляд Кейла показував що він відчуває, але Кейдж просто прикинулась, що не розуміє їх, і попрямувала до наслідного принца, прикидаючись хорошою і чистою жрицею.

- Молодий Пане Кейл, дозвольте мені супроводжувати вас.

- Молода Пані Аміру.

Аміру підійшла до Кейла і запропонувала пройтись з ним. Кейл подивився на зелене волосся Аміру, на її спокійний витончений вираз обличчя і недбало запитав:

- Ви хвилюєтесь, що я можу зробити щось погане на зворотньому шляху?

- На жаль, Молодий Пан Нео також рано повертається.

- Ах.

Вона казала, що відправиться з ним на випадок, якщо Нео спробує відновити свої спроби його спровокувати. Кейл попрямував до дверей бенкетної зали без якихось ще питань. Поруч з ним йшла Аміру. Ці двоє підійшли до карети Кейла, не сказавши й слова, і знайшла Рона, який очікував біля карети.

- Молодий Пане Кейл, ви сьогодні добре попрацювали.

Кейл кивнув на слова Аміру.

- Це було складно. Але ви повинні повернутись і попрацювати ще, Молода Пані Аміру.

Дівчина посміхнулась і заговорила:

- Це тому, що нам потрібно отримати гарні новини.

Однак Кейл відчував відчай в її голосі. Північно-східне побережжя було дійсно марною частиною землі. Це було місце, заповнене скелями, і нічого цікавого там не було.

Окрім того, вири навколо скель також були проблемою. Люди з досвідом, що жили на території знали, як їх уникати, але це було небезпечне місце для інших.

«Звучання Вітру відповідає за ці вири».

Аміру і Гілберт хотіли отримати деякі інвестиції в це марне море, незважаючи ні на що. Кейл подивився на дівчину, яка говорила з дивним виразом обличчя:

- Я вважаю, що ми спроможні отримати гарні результати...

- Молода Пані Аміру...

- Так, Молодий Пане Кейл.

Кейл подумав, що було б непогано допомогти Еріку, Гілберту і Аміру, з якими він сьогодні працював, як з звіролюдьми під його командуванням. Їм все ще потрібен був баланс на зустрічі з північно-східними дворянами, і Аміру здавалась тією, хто гарно зберігає таємниці.

- Я вважаю, що Його Високість буде дуже зацікавлений в цих інвестиціях.

- Я також так думаю.

Аміру погодилась зі словами Кейла. Це відбулось тому, що наслідний принц згадав про це питання навіть до того, як Ерік вперше його підняв.

- Ви обговорюєте інвестиції для туризму, так?

- Так.

Інвестиції в туризм з використанням наближених скель. На думку Кейла, це було абсолютно марно. Він підійшов до Аміру і прошепотів їй на вухо:

- Якщо ви відчайдушно потребуєте інвестицій, я думаю, що слід подумати про цінність місце розташування вашої берегової лінії у відношення королівства Вайпер і інших північних держав.

- Перепрошую?

Кейл стиснув плечима на слова Аміру і продовжив говорити:

- Звісно, було б краще, якщо б ви зберегли те, що тільки що сказав, в таємниці.

- ...Я запам'ятаю ваші слова.

Кейл був задоволений Аміру, яка здавалась збентеженою, але закрила рот. Він сів в карету і помахав рукою Аміру. Дівчина трохи схилила голову, щоб відповісти на його жест.

Кейл звернувся до Рона, який зачиняв двері карети:

- Відправляємось.

- Так, Молодий Пане.

Карета незабаром почала рухатись. Кейл кинув погляд на Аміру, яка серйозно роздумувала над тим, що сказав Кейл, не повертаючись назад, і сам почав думати про північно-східну берегову лінію.

Північно-західна берегова лінія складалась з піщаних пляжів, в порівнянні з якими берега Аміру і Гілберта були неймовірно складними, з безліччю невеличких островів. Окрім того, вони також були оточені гострими скелями.

Нарешті, було тільки декілька місць, де кораблі могли пройти марно. Звісно, серед рибаків були ветерани, які могли б уникнути вири, щоб безпечно рибачити без якихось проблем.

«Вони думали тільки про гастролі і огляд пам'яток, тому що мир продовжується так довго».

Але наслідний принц дізнався, що кінець миру стрімко наближується.

«В любому випадку все, що мені потрібно зробити, - це отримати Древню Силу, перш ніж цей вбивця магів отримає її для себе».

Кейл вирішив більше не думати про це. В ту ніч два звіти були доставлені Кейлу, коли він повернувся зі свята.

- Ми виявили чотири магічні бомби.

В романі було п'ять розташованих в різних місця, і п'ять – на людях.

- Всі вони були розташовані навколо площі.

- Покажи мені мапу.

Кейл протягнув руку до Чхве Хана. Головний герой роману залишив чорного дракона на місці виявлення бомб і повернувся сам. Здавалось, він кинувся назад на максимально можливій швидкості, так як на його обличчя спітніло.

- Ми знайшли одну, а після я побіг з драконом на руках, щоб усюди-усюди оглянути. Ми закінчили тим, що знайшли ще три магічні бомби, але не більше того. Я впевнений, що нам потрібно шукати десь, окрім площі, але в тих місцях, де ми оглянули, бомб не виявлено.

- Не треба поспішати, так як вони будуть повністю безпечними до самого дня святкування через два дні.

- Але краще завчасно позбавитись від небезпечних речей!

- Ми викрадемо їх рано вранці в день святкування.

- ...Перепрошую?

Кейл знав, що для активації магічних бомб необхідним був спеціально розроблений сигнал. Тим не менш для любого, хто володів магічним рівнем чорного дракона або навіть мага рівня Розалін, було доволі легко розірвати зв'язок між розробниками і бомбами, навіть якщо це займе деякий час. Так Розалін змогла знищити бомби на людях раніше.

«Це потрібно зробити в день святкування».

Це був єдиний спосіб змусити кровожерливого мага думати, що все в нормі.

- Вкрасти їх? Ми не збираємось їх знищити?

Кейл повернув мапу в руки Чхве Хану і почав говорити:

- Навіщо нам знищувати такі корисні речі?

Навіть якщо бомби не можуть бути використані, щільно сконцентрована всередині них мана була доволі корисним інгредієнтом.

- Я збираюсь використати їх для себе.

Чхве Хан подумав, що посмішка Кейла була доволі підлою. Кейл продовжив розмову з Чхве Ханом, на обличчі якого з'явився ніяковий вираз.

- Продовжуйте шукати, тому що може бути більше бомб. Перевіряйте місця по декілька раз, щоб дізнатись, чи не змінилось місце розташування бомб.

Чхве Хан і чорний дракон тепер повинні були залишитись прихованими і продовжити пошуки. Це було важко, нудно і надзвичайно втомливо для їх розумів, але це не те, що Кейл збирався зробити сам.

Кейл подивився на Он і Хонг, які тільки що прокинулись від сну і почали позіхати.

- Прийшов час повність відплатити.

Кейл звернувся до Чхве Хана:

- Йдіть працювати.

Два котика, що втомливо позіхали, і Чхве Хан пішли працювати, як і наказував Кейл. Він неквапливо спостерігав за тим, як вони зістрибують з вікна тераси, перш ніж ковтнути вина. Він не тримав можливості випити на бенкеті. А ось випивши зараз, ліг спати.

Частина інформації була доставлена Кейлу, коли він спав. Юнак зміг почути новини одразу після пробудження.

Сьогодні Білос збирався прибути в столицю, за день до святкування дня народження. Кейл негайно попрямував в трактир, де повинен був зустрітись з Білосом.

Це було те саме місце, де знаходились десять дітей племені вовків. Звісно, Он, Хонг і Лак пішли з Кейлом, коли він прямував в трактир. Він подумав про те, що раніше сказав Лак, і запитав:

- Ти хочеш, щоб я подбав про твоїх братів і сестер?

- Так, це умова моєї угоди.

- І що ти можеш зробити для мене?

- Не тільки я буду платити за це, - без вагань відповів Лак.

- Якщо не ти, то хто ж ще?

Лак відповів швидко:

- Мої брати та сестри будуть зі мною. Ми сильніші в групі.

Кейл відчув холодок.

«Ні за що».

Лак нещадно наніс Кейлу черговий ментальний удар:

- В племені Синього Вовка дуже відома одна історія про те, як стати лицарями. Ця історія...

- Це не те, що мені треба знати.

Кейл відвернувся від Лака, що сидів напроти нього в кареті.