Залишатись спокійним (5)

- Хм. Ммм! Молодий пане Нео, минув якийсь час з тих пір, як ми бачились!

Ерік одразу ж протиснувся між Кейлом і Нео. Очі Нео показували розчарування.

Він думав, що знайшов гарну здобич, але тепер буде складно отримати над нею перемогу в суспільстві Еріка Вілсмана.

- Так, молодий пане Ерік. Сподіваюсь, у вас все добре?

Нео привітав Еріка таким чином, перш ніж таком привітати молоду пані Аміру і молодого пана Гілберта. Після чого він оглянув усю трійцю, що відділила його від Кейла, і кацнув язиком.

«Напевно, вони захищають його. Навіть якщо він покидьок, то все ще залишається на їх стороні».

Нео вирішив нічого не робити, побачивши, що ці троє захищають Кейла. Ерік помітив наміри Нео і повільно повернувся, щоб поглянути на Кейла.

Погляд Нео також повернувся до Кейла.

- М-м.

Нео тихо застогнав.

Кейл подивився на Нео Тольца, схрестивши руки на грудях. Очі старшого сина родини Генітюз показували надзвичайну зневагу. Він нічого не сказав Нео, але погляд і мова тіла повідомляли все те, що необхідно було сказати.

«Беззубий дурень».

Це змусило Нео подумати про погляд, який колись вже відчував на своїй шкірі. Незважаючи на те, що Нео був злим, коли Веніон так подивився на нього, юнак втішав себе тим, що подібним чином можуть дивитись найбільш високопоставлені дворяни.

Кейл відвернувся, перервавши спостереження за тремтячими зіницями Нео, і обернувся. Він почув звіт чорного дракона у своїй голові.

- Магія запису голосу готова.

Саме з цієї причини Кейл привів з собою чорного дракона.

Він попросив дракона записати все те, що відбудеться сьогодні. Запис відео потребував більшої кількості мани, і її складно було підтримувати протягом довгого періоду часу, тому Кейл повинен був бути задоволеним лише записом голосу.

Кейл з самого початку не збирався цього робити, тому що в палаці було безліч магів, які були чутливими до мани, але чорний дракон запевнив його, що не буде виявлений, якщо діапазон запису голосу буде невеликим.

Кейл вирішив використати це в майбутньому, щоб змусити Нео плакати кривавими сльозами, перш ніж попрямувати до вхожу в палац. Кейл був тією людиною, яка завжди платить по рахункам.

Ерік Вілсман спостерігав за тим, як Кейл йде геть з гордо піднятою головою. Ерік думав, що листи, які він відправляв кожен день, ймовірно, спрацювали.

З іншої сторони, Гілберт і Аміру дивились на Кейла з яскраво вираженою цікавістю. Кейл Генітюз був людиною, яка раніше носив виключно розкішний одяг, але сьогодні він вирішив вдягнути просте чорне вбрання без якихось аксесуарів. Навіть його руде волосся було чистим і сяяло подібно до сонця.

Вони задумувались, чи не було це через те, що Кейл не був п'яним.

Кожен крок Кейла виглядав розслабленим і спокійним.

Аміру і Гілберт спостерігали за тим, як Кейл обертається, коли він дійшов до входу у палац.

Погляд Кейла, який, здавалось, манив їх, був неймовірно цікавим видовищем.

- Молодий пане Нео, я побачусь з вами всередині. Молода пані Аміру, Молодий пане Гілберт, ходімо.

Ерік дивився на Кейла з гордістю, але у Аміру і Гілберта були ще більш дивними відчуття, коли вони втрьох стояли перед Кейлом.

Сам же Кейл подивився на двох здивованих людей, а також на гордого Еріка і промовив:

- Ходімо.

І вони втрьох пішли за Кейлом у палац. Дивні відчуття Гілберта і Аміру продовжували зростати тим більше, чим далі вони йшли за Кейлом. Той в свою чергу вирішив, що буде використовувати цих трьох людей сьогодні стільки, скільки зможе.

- Молодий Пан Кейл-нім з дому графа Генітюз прибув!

Кейл почув, як мажордом вигукнув ім'я Еріка, Гілберта і Аміру, коли ті увійшли в зал.

- Непогано.

Він оглянув велику залу, перш ніж піти за Еріком. Молода Пані Аміру поглянула на Кейла, перш ніж піти поруч з ним і заговорити:

- Молодий Пане Кейл. У передній частині банкетної зали знаходиться місце для коронованих осіб, а сама зала розбита по регіонам. Причина цього...

Аміру, яка збиралась пояснити причину того, чому місця розбивались по регіонам, перехопила погляд Кейла, перш ніж змінити слова, які вже були готові зірватись з її вуст:

- Мені, ймовірно, немає необхідності пояснювати причину, правда?

- Дуже вдячний вам, Молода Пані Аміру, але я знаю причину.

Кейл спостерігав за тим, як Аміру кивнула, а на обличчі з'явився дуже зацікавлений вираз, після цього вона попрямувала до столика в північно-східній частині кімнати.

В залі було п'ять зон. Північний схід, північний захід, південний захід, південний схід і центр. Усі вони були розділені між благородними фракціями.

«Наслідний принц доволі вмілий в цих речах».

Він контролював ситуацію настільки добре, що фракції, які конкурували один з одним, були вимушені збиратись разом доволі часто. Це була спеціальність Наслідного Принца. Але він був дуже уважним до планування цих збірок.

Стіл Наслідного Принца був розташований перед усіма п'ятьма столиками, в місці, яке була на два кроки вище іншої зали.

«Друге та третє місце в зоні коронованих осіб на один крок нижче його особистого».

На один крок нижче, аніж стіл Наслідного Принца, розташовувались столики другого і третього принців. Навіть якщо цю зустріч влаштовував Наслідний Принц, було б дивно, якщо б два його брати не були присутніми на нараді дворян. Але оскільки Наслідний Принц був єдиним, хто офіційно влаштовував цю зустріч, він повинен був показати різницю між статусами: своїм і його братів.

«Він дійсно звертає увагу на ці малесенькі, марні деталі».

Наслідний Принц, втім, як і всі люди, що займали такі посади, був не такою людиною, якій би відповідав Кейл.

- Наш стіл ближче до виходу, як і очікувалось.

Кейл не відповів на гучний вигук Еріка. Палац Радості відкрив східний вхід в якості головного входу, і стіл дворян північно-східного регіону знаходився ближче всього до дверей.

Хоча північно-східний регіон мав право голосу, в них не було достатньо сильного дому, який володів би значимим голосом. Кейл підняв руку, щоб погладити Еріка.

- Чудово, що наше місце ближче всього до дверей. Окрім того, класно, що немає нікого, перед ким нам прийдеться схиляти голову, сидячи на своїх місцях.

В інших регіонах були важливі люди, такі як маркіз Стен, до якого було необхідно відноситись з повагою.

Інші троє, що супроводжували Кейла, завмерли на місці. Він також зупинився, побачивши такі дії супутників. Ерік обернувся, щоб поглянути на Кейла. Він уважно подивився на юнака деякий час, перш ніж, нарешті, почати говорити:

- Молодий Пане Кейл.

Оскільки вони були в оточенні інших, Ерік не звертався до Кейла по дружньому.

- Я радий, що мої зусилля, схоже, окупилися.

«Зусилля? Які зусилля?»

Кейл подивився на Еріка із сумішшю шоку і збентеження, але Ерік повернувся і гордо пішов до столика, який був ближче всього до виходу.

Ерік не знав, що Кейл ніколи не читав його листи і просто кидав їх в куток кімнати.

- Що з ним таке?

Молода Пані Аміру похитала головою на питання Кейла. Гілберт продемонстрував схожу реакцію. Кейл потиснув плечима і попрямував до столику.

Але наступне оголошення мажордому змусило його перестати рухатись:

- Прибув Молодий Пан Веніон Стен з родини Маркіза Стена!

Кейл зрозумів, чому Нео Тольц не пішов за ним у палац Палац Радості. Веніон. Нео Тольц стояв одразу за наступником маркіза Стена, Веніона.

Але Кейл не піклувався про такі дрібниці, як Нео або Веніон.

- Кейл!

Ерік звернувся до юнака, який раптовим поривом кинувся до свого місця, але той лише відмахнувся і сів.

- М-м.

- Ах, вітаю Молодого Пана Кейла.

- Вітаю Молодого Пана Кейла.

Кейл коротко відповів на ці поважні привітання.

- Вітаю. Радий бачити вас усіх.

Тиша раптом опустилась на стіл, і Кейла, сунув руку під скатертину, навіть не звернувши на це увагу.

«Я знав це».

Він відчув, як тіло невидимого чорного дракона тремтить.

- Я в нормі. Я ж сказав, що я в нормі.

Кейл почув голос чорного дракона в своїй голові і поплескав по його тремтячому тілу. Гнів і страх. Розум чорного дракона був зараз буквально переповнений ними. Ось чому травми молодості були такими страшними.

Чорний дракон не знав, як реагувати, тому що фізичні травми, які пам'ятало його тіло, не відповідали раціональній уяві в його голові.

- Я в нормі. Я величний і могутній дракон!

Кейл сказав чорному дракону, коли той сказав, що хоче йти за ним, що тут буде також і Веніон Стен. Він також змусив чорного дракона пообіцяти, що той не вб'є Веніона Стена сьогодні. Але натомість він також дав дракону обіцянку.

- Потім. Я обов'язково вб'ю цього покидька. Але потім. Потім.

Чорний дракон планував розірвати його на шматки, щоб ті перетворились в найменші частинки пилу. Кейл заспокоїв дракона, слухаючи його дуже злий голос. На щастя, здавалось, що він не втратив контроль над своєю маною через спалаху гніву.

Кейл подумав, що дракони були дійсно дуже раціональними істотами. Юнак уявив собі той ад, який чекав Веніона і ідіотів, що йшли за маркізом Стеном, і перестав поплескувати дракона.

На щастя, не схоже, що чорний дракон збирався влаштувати різню. Якщо б це відбулось, то палац був би легко зруйнованим, а сам Кейл, ймовірно, вже був би мертвим. Юнак зітхнув з полегшенням, перш ніш оглянутись навколо.

Він побачив групу Еріка і групу Веніона, які ще йшли до свого столику. Це малосенс, так як столик Веніона був в північно-західній зоні, недалеко від них самих.

Хлоп. Хлоп.

Чорний дракон потерся головою об ногу Кейла.

- М-м-м...

Дії чорного дракона змусили юнака задуматись. В той час він зустрівся поглядом з Еріком, який яро сигналізував Кейлу своїми очима:

«Дотримуйся тиші! Залишайся спокійним!»

Але Кейл просто проігнорував ці сигнали. Після чого він став роздумувати, як прикинутись, що він не знає Веніона. Тим не менш всі його роздуми були марними, оскільки Веніон привітав його першим.

- Давно не бачились, Молодий Пане Кейл.

Веніон Стен. Здавалось, що з тих пір, як вони зустрілись, в нього з'явилось більше зморшок, але молодий чоловік продовжував утримувати на обличчі ніжну посмішку, що підходила дворянам. Однак Нео Тольц, що стояв за його спиною, виглядав стурбовано.

Кейл яскраво посміхнувся і заговорив:

- Вітаю, Молодий Пане Веніон. Це наша перша зустріч з тих пір, як ми зустрілись на території віконта Тольца.

Ніжна посмішка Веніона ніби скам'яніла, а обличчя Нео стало зовсім блідим.

Маркіз Стен був одним з чотирьох лідерів в політиці королівства. Наступник такої людини відвідав північно-східний регіон. Мало того, що це було відвідання території настільки незначного дворянина, як віконта Тольца. Очевидно, що цей дворянин входив в склад фракції маркіза.

Звісно, північно-східні вельможі почали хмуритись, і інші знатні люди в залі також звернули на них свою увагу. Зараз північний схід був регіоном, що не мав сильного лідера.

- Правильно. Я відвідував свого друга, Молодого Пана Нео, і повертався додому.

Веніону Стену не подобались погляди, які були на нього спрямовані. Для нього не було проблем в поясненні свого відвідування північно-східного регіону. Веніон уважно подивився на Кейла, спостерігаючи за ним, але його голос продовжував залишатись ніжним.

- Так, ми здається, домовлялись випити в столиці.

- Ми дійсно про це говорили.

І Кейл, і Веніон здавались дуже спокійними, невимушено розмовляючи один з одним. Однак люди, що спостерігали за ними, не могли залишатись такими ж спокійними.

Кейл подивився на Нео Тольца, який в усі очі дивився на нього, і почав посміхатись. Нео здригнувся, дивлячись на посмішку Кейла.

- Ах, точно. На наступний день після того, як я зустрів вас, Молодий Пане Веніон, приходив один з лицарів віконта Тольца.

Кейл почав говорити з Нео з дуже ввічливим виразом обличчя:

- Я чув, що вілла була розграбована. Все добре?

Плечі Нео здригнулись, а Кейл побачив, як губи Веніона починають тремтіти.

- Ви чули про це, Молодий Пане Веніон? Я впевнений, що так, раз ви сказали, що ви хороші друзі.

Після деякого мовчання Веніон, нарешті, відповів. Він говорив доволі природньо, але Кейл відчував гнів, що прихований за словами наступника маркіза Стена.

- ...Так. Було дуже сумно це чути.

- Так. Ви не уявляєте в якому щоці був я, коли дізнався про це за похмільним напоєм. Як вони могли пограбувати місце і не залишити жодних слідів? Вони казали, що ви втратили дещо важливе, Молодий Пане Нео. Це так?

Самими дратуючими людьми в світі були ті, в кого були вільні губи, але не було жодного такту і пристойності в поведінці.

Тепер Кейл говорив за трьох. Йому було жах як весело.

Кейл тепло говорив з Нео.

- Молодий Пане Нео, вам треба підбадьоритись. Кожен з нас обов'язково зіштовхнеться з такими неймовірними ситуаціями хоча б раз в житті.

- Ах, так. Я гадаю, що так...

Нео навіть не поглянув на Веніона, квапливо відповідаючи Кейлу.

- Вам потрібно випити, щоб забути про все, що відбулось. Молодий Пане Нео, давайте зустрінемось сьогодні ввечері. Молодий Пане Веніон, ви не хотіли б приєднатись до нас?

Веніон спокійно дивився на Кейла. Він втратив довіру маркіза після втрати чорного дракона. Веніон підозрював організацію, які і продала йому чорного дракона, якщо брати до уваги свідчення лицарів і солдат, що були присутні там, але він не міг позбавитись від підозр, які викликала в нього група Кейла, який в той час проводив ніч в тому поселенні.

Але в нього не булло жодних вагомих причин підозрювати Кейла. Ось чому він і заговорив з цим юнаком, щоб впевнитись.

- Якщо ви як слід вип'єте, а потім, після пробудження, позбавитесь від похмілля, усі ваші погані спогади просто зникнуть!

Але бачачи, як Кейл Генітюз продовжує казати якісь дурниці, як і завжди, Веніон зрозумів, що йому тут взагалі немає чого винюхувати.

- Дякую за пропозицію, Молодий Пане Кейл. Можливо в наступний раз.

- Ах, це трохи розчаровує. Але в наступний раз, значить, в наступний раз.

Веніон пройшов повз Кейла. Вже відходячи, він почув, як син графа Генітюз розмовляє з Нео.

- Ваш лицар був дуже блідим, Молодий Пане Нео. Ви повинні були завчасно підготуватись до подібної ситуації. Як можна було допустити втрату настільки важливих і цінних речей? Але не сильно сумуйте! Ви не можете відновити втрачене, але з цим вже нічого не зробиш! Вам просто потрібно продовжувати жити.

«Зітхання. Цей покидьок».

Веніон посміхався дворянам, які спостерігали за ним, почувши, що він відвідував північно-східний регіон, і ледве стримував свій гнів.

«Цей дурний дракон і паралізований сучий син. Куди вони всі поділися?»

Коли він йшов, то дивився тільки вперед. Після того, як він побачив, що Веніон відійшов на деяку відстань, Кейл відвернувся від надзвичайно блідого Нео без жодних вагань. Звісно, наостанок він зробив ще одне зауваження:

- Будьте сильним.

Кейл знав, що Нео отримає чергового прочухана від Веніона.

- Молодий Пане Кейл...

Кейл подивився на Еріка, який виглядав так, ніби хотів багато чого сказати, але не знав, як це зробити, перш ніж відкинутись на спинку крісла.

- Зараз моя черга.

Кейл кивнув, почувши голос чорного дракона і оглядуючись по сторонам. Північно-східні дворяни в усі очі дивились на нього. Ймовірно це був перший раз, коли вони бачили таку версію звичайного Кейла. Ось чому юнак взяв пляшку з вином, що стояла перед ним, щоб виправдати їх очікування.

Всі вони відвернулись майже миттєво.

Ось яка була сила покидька.

Однак люди з інших столиків продовжували з цікавістю дивитись на Кейла. Юнак просто проігнорував ці погляди, всунувши пляшку Еріку:

- Я вип'ю його пізніше.

- ...Звісно.

Кейл відвернувся від Еріка, який заговорив з ним неформально перший раз з тих пір, як увійшов в палац, і подивився на годинник біля входу в залу. Скоро настане час для бенкету. Ось чому всі дворяни почали займати свої місця.

Причина була очевидна.

Після приходу Веніона Стена в зал вступили і представники трьох інших могутніх родин.

- Молодий Пан Антоніо Г'єр з родини герцога Г'єра прибув!

Антоніо Г'єр з родини герцога Г'єра, Молода Пані Карін Орсена з родини герцога Орсена і маркіз Ейлан, другий маркіз королівства.

Всі вони увійшли з підлеглими, що йшли за ними по п'ятах. Двері зачинились після того, як усі увійшли, але ніхто не встав, щоб привітати їх.

Кейл зручно розташувався на стільці і подивився на вхід в бенкетну залу. Час наближався до п'яти годин вечора.

Хлоп. Хлоп.

Годинник пробив рівно п'ять годин вечора.

Скриииип!

Великі двері відчинились, і головні герої цього заходу з'явились зі своїм оточенням.

Слуга готовий був прокричати ще гучніше, аніж кричав весь цей вечір, але людина, що йшла попереду, підняла руку, щоб зупинити слугу.

Наслідний принц королівства Роан, старший принц королівства, Альберу Кроссман.

Здавалось, він звернув на себе ще більше уваги, коли попрямував до свого місця, що було вище ніж інші, без жодного представлення. Всі дворяни піднялись, щоб привітати його, і Наслідний Принц Альберу залишив другого і третього принців, прямуючи до самого високого місця в залі.

Беньг.

Як тільки він встав перед своїм кріслом, двері зачинились. Це значило, що всі зібрались.

Наслідний принц Альберу подивився на другого і третього принців, а також на всіх інших і почав говорити.

- Ласкаво просимо. Дякую, що відповіли на моє запрошення.

Це було місце, де його не треба представляти. Альберу подивився зверху вниз. Кейл байдуже подивився на нього, перш ніж знову поглянути на годинник.

«Прийшов час, коли вони повинні з'явитись».

Людина, яка повинна була стати головною темою для обговорень усіх присутніх тут дворян, ще не прибула.

Кейл почув, як наслідний принц почав говорити.

- Дорогоцінні люди, які зроблять це королівство сяючим, майбутні керівники нашої держави, цей принц дуже щасливий, що ви всі прибули на цю зустріч!

Наслідний принц почав повільно використовувати свої медові вуста. І в цей момент...

- Хм?

Наслідний принц перевів свій погляд до виходу. Зачинені двері штовхали, ніби хто знову намагався їх відчинити. Була чутна балаканина, що йшла через просвіт, що був створений черговим поштовхом.

Кейл почав тайком посміхатись. В цей момент слуга квапливо кинувся до наслідного принці від іншого входу.

«Вони тут».

Кейл був впевнений.

В той момент, коли наслідний принц, здавалось, на мить задумався, перш ніж махнути лицарю, і той квапливо заглянув в просвіт.

Скрииип!

Великі двері знову відчинились.

Оскільки це було після приходу наслідного принца, мажордом не посмів назвати ім'я людини. Але це було і не потрібно.

«Як раз вчасно».

В бенкетну залу вкотилася інвалідна коляска.

Тейлор Стен, паралізований старший син маркіза Стена.Вони в'їхали в бенкетну залу в колясці, яку штовхала перед собою БожевільнаЖриця Кейдж. В цей момент погляди Тейлора і Кейдж швидко пройшли повз Кейла, ініхто цього не помітив. Але для цих трьох настільки скороминущого контакту булодостатньо.