Залишатись спокійним (1)

Кейл байдуже дивився на чашку чаю, яку Рон пропонував йому.

- ...Лимонний чай перед сном?

- Так, Молодий Пане.

Кейл не звик пити лимонний чай перед сном. Йому не хотілось пити, але юнак підняв чашку, не сказавши нічого іншого. Він відчув погляд Рона на собі, коли зробив ковток лимонного чаю.

Саме тоді Рон почав говорити:

- Молодий Пане, чи можу я вас про дещо попросити?

- Кхе... Що? Прохання?

Очі Кейла широко відкрились, коли Рон сказав це, і повернувся, щоб швидко поглянути на слугу. Старий все ще ніжно посміхався, дивлячись юнаку прямо в обличчя. Очі Кейла затуманились, він став швидко роздумувати.

«У цього підступного старого є прохання до когось на кшталт мене, хто, на його думку, марний?»

У Кейла виникло почуття невимовної злості. Він відчував себе людиною, яка намагається позбавитись від шишки на обличчі, але в підсумку повертається з двома. Або це, або дроворуб, який був жадібним і стверджував, що і золота сокира, і срібна сокира належали йому, і в підсумку залишився навіть без своєї особистої сокири.

Кейл змусив себе заспокоїтись, перш ніж спокійно запитати:

- Гаразд, що ж це?

Рон повільно повідомив своє прохання Кейлу:

- Чи можу я попросити два вихідних?

Хах...

Кейл підсвідомо протяжно зітхнув. Юнаку здалось, ніби він позбавився від своєї шишки і одночасно отримав подарунок з золотих та срібних посохів та сокир. Кейл поставив чашку і схопив Рона за руку, перш ніж почати швидко говорити, що сильно відрізнялось від його звичайного стилю поведінки.

- Так, чудова ідея! Рон, ти так багато працював протягом десятків років. Ти повинен був піклуватись про цього покидька Молодого Пана. Якщо тобі потрібен вихідний, то можеш взяти стільки, скільки забажаєш! Ти більше ніж заслуговуєш на це!

Так, Кейл хотів би, щоб Рон був відсутнім якомога довше. Однак Рон повинен був повернутись до інциденту з терористичним актом в столиці, щоб зв'язати його з Чхве Ханом, тому два дні відсутності були б ідеальними. Кейл з нетерпінням чекав можливості насолодитись спокоєм в найближчі два дні, не бачачи обличчя цього вбивці!

Рон подивився на Кейла, який тримав його руку, з цікавістю. Однак юнак поквапливо відвернувся від Рона і відкрив комод поруч з ліжком. Кейл витягнув мішечок з комоду і підняв його.

Чеки і великі суми грошей були в сейфі резиденції, але в цьому мішечку все ще було багато грошей. Кейл взяв мішечок і поклав його в руки Рона. Він був сином багатої родини, і насправді в нього навіть не було нічого, окрім грошей, щоб юнак зміг віддати.

- Ось. Це трохи, але купи собі смачної їжі і насолоджуйся відпочинком.

Рон лише безглуздо дивився на мішечок з грошима, який Кейл віддав йому в руки.

«Купи собі смачної їжі і насолоджуйся відпочинком».

Ці слова змусили Рона задуматись про те, як же довго він ховався. Він увесь цей час займався цим покидьком, цим щеням, якого був вимушений називати Молодим Паном.

Тепер він намагався перестати ховатись і відновити своє життя. Але це великий шанс, що його майбутнє буде таким самим невизначеним. Якщо б ці люди дійсно перебрались на західний континент, то життя його стало б набагато гірше, аніж просто невизначеним.

«Тоді я повинен залишити тут свого сина».

Рон подивився на розслабленого Молодого Пана перед собою.

- Молодий Пане, все буде добре?

Кейл схвильовано відповів на питання Рона. Він хотів, щоб цей старий так любив себе, щоб захотів залишити Кейла назавжди!

- Звісно! Рон, в тебе є можливість відпочити!

Класифікація. Початковий план Рона був в тому, щоб спокійно піти через декілька днів або наодинці, або з Бікросом. Однак ця чортова прив'язаність була проблемою. Ось чому він вирішив влаштувати цю дводенну перевірку-перерву. Старий хотів подивитись, що скаже цей молодий покидьок. Йому була цікава його реакція.

Це щеня, Молодий Пан, тепер знав, що він за людина, через Чхве Хана. Рон все ще зберігав тендітний вираз обличчя, але його погляд похолонув.

- Молодий Пане, тут занадто багато грошей. Що ви буде робити, якщо я візьму їх і втечу?

«Або ти і хочеш, щоб я втік, особливо після того, як почув, що я – сильна людина?»

Хоча роки, що він змушував себе посміхатись, вкрило обличчя Рона великою кількістю зморшок, його гострий погляд був звернений до Кейла. Старий міг бачити реакцію юнака.

Кейл фиркнув.

- Ти думаєш, що я не знаю, який ти насправді, Рон? Якщо б ти збирався втекти, ти б або пішов, нічого мені не сказавши, або просто повідомив, що їдеш. Я помиляюсь?

Саме так Рон пішов в романі. Він нічого не сказав графу, і кожен раз, коли йому потрібно було відокремитись від команди Чхве Хана, щоб обговорити свої контракти, Рон казав, що йому потрібно поїхати.

- ...Ви праві. Це дійсно так.

Рон кивнув з посмішкою. Тепер, коли він про це подумав, здавалось, що це щеня, Молодий Пан, що стояв перед ним, бачив старого набагато краще, аніж його власний син, Бікрос, протягом останніх десятків років. Насправді Кейл може бути людиною, яка краще за всіх знала, який справжній Рон.

«Я вже занадто старий», - признав старий. Подібно тому, як дерева не зростають одразу, наслідки течії часу не уникнуть його. Після чого Рон заговорив:

- Я повернусь, щоб служити вам, коли ви відправитесь в королівський палац.

- Якщо ти дійсно цього хочеш.

Рон подивився на незацікавленого Кейла і поклав гроші.

Він не міг дозволити Кейлу піти у палац, виглядаючи гірше, аніж королівська родина або інші дворяни. Рон не хотів бачити це щеня, якого він виростив, під атакою зневажливих поглядів інших.

Це буде останній борг Рона перед тим, як він піде.

- Тоді я піду зараз.

- Звісно-звісно.

Кейл махнув Рону, сидячи на своєму ліжку, після чого вперше за усі ночі тут побачив чудовий сон.

До того часу, коли Кейл прокинувся у другій половині дня, Рон вже пішов на свої вихідні, покинувши дім рано вранці. Завдяки цьому заступник дворецького Ганс став відповідальним за прислужування Кейлу.

- Містер Рон сказав, що якщо б це був не я, він відчував би себе ніяково. Ха-ха-ха, виходить, що я просто неймовірний?

- Можеш просто замовчати?

Кейл проігнорував Ганса і подивився на двері відкритою кімнати. Чхве Хан стояв біля дверей з самого ранку. Кейл уважно подивився на чорноволосого юнака, роздумуючи про те, що ж відбувається, і Чхве Хан відповів, навіть не чекаючи, коли йому буде поставлене питання:

- Містер Рон попросив мене захищати вас.

«Що задумав Рон?»

У Кейла було серйозний вираз обличчя, коли він отримав чашку від Ганса. Після чого юнак почав хмуритись:

- Ганс. Чому ти приніс мені лимонад?

- Перепрошую? Молодий Пане, хіба вам не подобається лимонад?

Кейл не втримався від глибокого зітхання і випив лимонад. Варто признати, що він краще, аніж холодна вода, розбудить Кейла та заспокоїть його живіт.

Чхве Хан спостерігав за Гансом і Кейлом біля дверей кімнати, згадуючи розмову з Роном раніше...

***

- Ти кудись їдеш?

- Так.

- Куди?

- Такій дитині, як ти, немає потреби знати про це.

- Ти прийшов поговорити зі мною що до Кейл-німа?

- Ти здогадався про це.

***

Саме це сказав Рон, перш ніж піти рано вранці. Чхве Хан побачив «Вбивцю Рона» замість «слуги Рона», коли той покинув резиденцію.

- Чхве Хан.

Юнак винирнув зі своїх роздумів, коли Кейл покликав його. Молодий Пан піднявся з ліжка і попрямував до ванної. Кейл запитав Чхве Хана, який продовжував на нього дивитись:

- Лак вже прокинувся?

- Так, сер.

У племені вовка дійсно були швидкі регенеруючі здібності. Кейл подивився на годинник. «Скарбничка» Білос, позашлюбний син лідера Купецької Гільдії Флінн, скоро прибуде в столицю. Кейл обіцяв випити з ним і вже вирішив, де вони будуть зустрічатись. Це був той самий трактир, в якому він наказав зупинитися Чхве Хану, коли той приїде в столицю. В цьому трактирі також був бар, який славився своїми алкогольними напоями.

«А заразом дещо, що пов'яже Чхве Хана і Білоса».

Кейл подумав про торговця, який був в одній будівлі з десятьма вовчатами прямо зараз, і запитав:

- А як що до малюків і торговця в трактирі?

- Я думав, що ви зможете заглянути туди зворотнім шляхом після зустрічі.

- ...Зустрічі?

Ганс підійшов до Кейла, що заплутався, і почав говорити:

- Молодий Пане, запрошення від дворян Північно-східного регіону.

- Ах.

Кейл забув про це, тому що не вважав цих дворян чимось важливим. Він трохи нахмурився, роздумуючи над тим, що ж робити. Як йому, усім відомому покидьку, варто себе поводити на цій зустрічі? Кейл, Кім Рок-Су, ніколи раніше не зустрічав цих людей, але це не мало значення. Він був відомий тим, що був покидьком в своїй родині.

- І гостя також хоче поговорити з вами.

- Ти кажеш про міс Розалін?

- Так. Вона сказала, що в любий зручний вам час готова буде зустрітись.

Розалін була розумною дівчиною. Ймовірно, вона вже підозрює, що почуття випромінювання мани вчора йшло від дракона. Ймовірно, вона ніколи раніше не зустрічала драконів, але така могутня мана не могла виходити більше ні з кого іншого.

Кейл відкрив двері у ванну, віддав наказ Гансу, перш ніж увійти всередину:

- Я поснідаю в своїй кімнаті, так що приготуй все. Після цього запитай міс Розалін, чи не хоча вона поснідати разом.

- Так, Молодий Пане. Я розумію. Однак вже середина дня, так що це буде обід.

- ...Ганс.

- Я зараз все приготую!

Кейл подивився на Ганса, який енергійно відповів і дав останню команду, перш ніж зачинити двері у ванну:

- Ах, і залиш двері тераси відчиненими.

«Потрібно надати чорному дракону можливість увійти».

Було дуже дивно, але дракон міг гарно спати, якщо залишався зовні, наприклад, на дереві біля вікна.

- Тоді я піду за Розалін-нім.

- Гаразд.

Кейл сів на стілець перед столом, на якому стояв сніданок для одних і обід для інших, і відправив Ганса виконувати наступні доручення. Здавалось, що Бікрос приклав усі зусилля, так як їжа виглядала просто неймовірно. Стіл був повен їжі, ймовірно тому, що юнак попросив всього і одразу, а не по шматочку.

- Кейл-нім, - Чхве Хан підійшов до нього.

- Я залишусь з Лаком, поки ви їсте.

- Гадаю, ви обидва по черзі опікуєте хлопчика.

Чхве Хан збентежився під проникливим поглядом Кейла. Хоча Лак швидко відновлюється, він все ще лежав у ліжку, а Розалін і Чхве Хан по черзі годували його. Звісно, Розалін більше підходила для виконання цього сестринського діла.

- Он і Хонг допомагають піклуватись про ньоо.

- Як, чорт забирай, вони це роблять...

Чхве Хан міг тільки промовчати у відповідь на слова Кейла. Он і Хонг залишались в кімнаті Лака. Але справа була в тому, що два кошеняти сказали Кейлу по по секрету, перш ніж відправитись туди:

- Я думаю, що ми занадто слабкі, щоб вбити члена Племені Вовка. Ймовірно, ми програєм, навіть якщо зможемо увійти в стан берсерку. Нам потрібно з'ясувати, як вивести з ладу таких людей, як він.

- Правильно, нам треба з'ясувати шлях. Ось чому ми хочемо трохи повчитись.

Он і Хонг не були там для того, щоб годувати Лака, але для того, щоб зрозуміти, як вбивати таких ворогів в майбутньому.

- Але Лак все ще здається розслабленим, коли поруч з ним знаходяться два милих кошеняти.

- ...Напевно, це добре.

Кейл не бажав розповідати Чхве Хану правду. Чорноволосий юнак оглянувся навкруги, щоб впевнитись, що чорного дракона ще не було в кімнаті, перш ніж тихо заговорити:

- Я не сказав Лаку і Розалін, що я привів їх з собою тому, що ви сказали мені зробити це.

- Чудова робота.

- Я ж казав, що буду тримати це в таємниці.

Чхве Хан продемонстрував Кейлу свою надійну правду. Можливо, це було через вчорашню обітницю, але Чхве Хан не знав, які підступні можуть бути слова. Він не знав, як одні й ті ж самі слова можуть бути використані на користь однієї сторони більше, аніж іншої.

Бог Смерті слідував тільки його словам Кейла в його особистій інтерпретації, тому що юнак був єдиним, хто поставив своє життя на кін.

«Ось чому вельможі витратили б що найменше тиждень на підготовку: що сказати, коли вони будуть приносити обітницю Богу Смерті. Зазвичай вони б виписали не менше десяти сторінок тексту».

Кейл подумав про те, як він буде використовувати Чхве Хана в майбутньому, перш ніж заговорити з юнаком, що, здавалось, дійсно йому довіряв:

- Чхве Хан, ти сказав, що збираєшся вбити цього кровожерливого мага, якщо побачиш його знову?

- Так.

Кейл кивнув у відповідь, що прийшла без зайвих вагань, перш ніж продовжити говорити:

- Я розповім тобі, як знайти цю людину.

Погляд Чхве Хана почав змінюватись, але Кейл ще не закінчив:

- Звісно, ми повинні спочатку запобігти терористичному акту.

Вираз обличчя Чхве Хана, здавалось, благав Кейла одразу розповісти йому все, але як тільки юнак відкрив рота, пролунав стук у двері, а після почувся голос Ганса:

- Молодий Пане, я привів Розалін-нім.

Кейл кивнув Чхве Хану і встав зі свого місця. Головний герой роману мовчки піднявся і відкрив двері. Ганс і Розалін увійшли у відкриті двері. Ганс не зайшов далеко, але спокійно додав до того, що сказав раніше:

- Молодий Пане, Розалін-нім, будь ласка, дайте мені знати, якщо вам щось знадобиться.

Після цього Ганс вклонився і вийшов з кімнати. Чхве Хан пішов за ним.

- Розалін, я побуду з Лаком.

- Добре.

Як тільки вони пішли, в кімнаті залишились тільки Розалін і Кейл. Дівчина виглядала спокійною, але холодною.

- Дякую за запрошення, Молодий Пане Кейл.

- Немає за що, міс Розалін.

Кейл вказав на стілець навпроти себе і почав говорити:

- Нам потрібно багато що обговорити.

- Молодий Пане, я гадаю, вам не подобається ходити навколо? – дівчина почала посміхатись, поставивши це питання, а Кейл подивився в сторону відкритої тераси і заговорив:

- Заходь.

В цей момент Розалін швидко обернулась. Вона могла бачити, як в кімнату впливає листя. Дівчина не могла стримати тремтіння.

Тим не менш вона змогла логічно подумати про це минулої ночі. Розалін думала про це всю ніч, коли годувала Лака. Магія з трьох шарів і здібність зробити такі речі. Насправді була тільки одна відповідь.

Дівчина підняла свій погляд від листя, що опускалося на підлогу, і подивилась на Кейла, поставивши питання, що цікавило її:

- Дракон. Це дракон-нім?

Маги дійсно поважали драконів. Її поведінка показувала, що це так. Кейл почав усміхатись, перш ніж заговорити в сторону плаваючого в повітрі листя:

- Ти повинен себе показати.

В той момент листя, яке плавало над столом, а якщо говорити точніше, над стейками, перетворилось на лежаче листя на тілі чорного дракона. Він зняв магію невидимості.

- М-м-м.

Розалін навіть забула як дихати, так як була в повному шоці. Незважаючи на те, що дівчина знала, що перед нею з'явиться дракон, його вигляд все одно став шоком. Існувало менше двадцяти драконів, що жили як на західному, так і на східному континентах, але така рідкісна істота була прямо перед нею прямо зараз.

Вони були відомі тим, що ніколи не покидали свою територію і лігво, насолоджуюсь життям як найдивовижніша істота в світі. Окрім того, дракони були королями мани і природи.

Вони були тими істотами, що віддавали перевагу самотності. Хоча було підтверджено, що в світі існує близько двадцяти драконів, усі вони були різних кольорів і сильно відрізнялись в особистих характеристиках, звичках і рисах. Магічна Вежа вважала це доволі цікавим. Чому вони відрізнялись по кольору і характеру, навіть після дорослішання під керівництвом батьків?

Було тільки одне пояснення, яке вони могли висунути.

«Дракони – горді істоти, які хочуть відрізнятись від інших».

Вони хочуть бути унікальними, поки живі. Це відносилось навіть до унікальності серед особистого племені драконів.

І ця істота зараз була прямо перед очима Розалін.

Це був молодий дракон, але мана, яку дівчина відчувала, і унікальний вигляд дракона казав їй, що цей представник нічим не відрізнявся від своїх родичів в бажанні досягти унікальності.

Чорний дракон спокійно подивився на Розалін, перш ніж відвести голову. Розалін не знала, що і сказати про дії дракона. Після цього він рушив над стейком і заговорив:

- Я голодний.

- ...Ну так ти можеш поїсти.

Кейл похитав головою, відповідаючи, а також запропонував Розалін сісти на місце:

- Нам також не завадить поїсти.

- О, так.

У Розалін було спустошений вираз обличчя, коли вона сіла. Дівчина побачила, як молодий чорний дракон їсть стейк перед нею. А Кейл, якому належало бути присутнім на зустрічі дворян північно-східного регіону, а тому був елегантно вдягнений, спокійно їв суп.

Ніхто з Магічної Вежі не повірить їй, якщо Розалін розповість про це.

Однак дівчина вірила в те, що бачила особистими очима, а також всім інших з п'яти своїх почуттів. Все в природі може відчуватись п'ятьма почуттями.

- ...Це так дивовижно, що такий маг, як я, може бачити настільки неймовірне видовище. Дракона поруч з людиною.

Розалін вірила в те, що бачила її очі, і чесно озвучила свої думки вголос. Кейл не захотів відповідати, але чорний дракон перестав їсти стейк, щоб подивитись на дівчину, після чого він повернув голову і поглянув на Кейла.

В нього була морда рептилії, але на ній легко можна було прочитати вирази. Чорний дракон почав хмуритись, дивлячись на Кейла, який все ще їв суп і почав говорити:

- Дуже слабкий. Він не краще за мураху. Ось причина.

- Насправді.

І Кейл, і дракон погодились. Розалін з зацікавленістю спостерігала за ними, перш ніж, в кінці кінців, кивнула.

- Трапеза з Молодим Паном Кейлом і дракон-німом – це честь.

Розалін була спокійна, коли вона елегантно підняла виделку. Кейл відмітив вираз її обличчя, продовжуючи їсти свій суп.

«Вона дійсно мужня людина».

Любий інший маг в такій ситуації прийнявся б тремтіти без зупинки та лестити дракону. Після чого вони попросили б дракона навчити їх чомусь про ману або магію. Магія дракона була чимось, що привело б любого мага на континенті в стан буйного божевілля.

Кейл заговорив з Розалін, яка почала трапезу з салату:

- Будь ласка, не соромся залишатись тут, поки тобі це подобається.

- Молодий Пане Кейл.

- Так?

- В мене є три речі, що цікавлять мене. Але одна з них вже пояснена, тому залишилось ще дві. Чи можу я запитати про них?

- Будь ласка, можеш ставити запитання.

Першою річчю, очевидно, був дракон. Кейл вирішив розкрити існування дракона Розалін після доволі довгих роздумів. Йому здавалось, що для нього це буде більш вигідно.

Він відчував, що може передбачити і інші два питання.

- Ось друге, що мене цікавить, - Розалін поставила своє питання спокійно і щиро. – Чи можна дозволити тому, хто не був запрошений, залишатись у вашій резиденції? Навіть якщо я маг, як благородний, ви, повинно бути, чутливі до того, що приходиться спілкуватись з незнайомцями.

Кейл легко відповів на це питання:

- Все добре, тому що ти прийшла з Чхве Ханом.

Юнак поглянув на чорного дракона, який їв стейк, перш ніж подивитись на Розалін і продовжити говорити:

- До того ж, в мене є цей хлопець.

Чорний дракон не відповів на це. Тим не менш він клацнув крилом один раз, перш ніж вткнутись мордою в черговий стейк і почати поглинати його ще швидше, аніж раніше. Розалін довго дивилась на дракона, перш ніж її червоні зіниці знову зосередились на Кейлі, який їв стейк з лосося.

- ...Я бачу. Тоді ось моє третє запитання.

Кейл перестав їсти свій стейк з лосося і подивився на магесу. Їх очі зустрілись і Кейл побачив її червоні зіниці. Спочатку Розалін замінила колір очей з червоного на чорний за допомогою магії, коли вони увійшли в столицю. Вона зробила теж саме зі своїм кольором волосся. Однак зараз це було не так.

Розалін поставила своє чергове питання:

- Чому ви так поважно відноситесь до мене, незважаючи на те, що самі маєте статус благородного?

Кейл підняв келих, що стояв поруч з тарілкою зі стейком і зробив ковток білого вина. Після чого він заговорив:

- Червоне волосся, червоні очі і магічні здібності. До того ж ви самі розкрились, коли назвали себе Розалін.

Було дивно робити вигляд, що не знаєш, коли давно був у курсі подій.

Кейл почав посміхатись, перш ніж запитати:

- Принцесо, ви не та, хто повинен так говорити зі мною, чи не так?