Споглядання дракона(3)

Вийшовши з в'язниці, Кейл поставив дракона перед двома котиками.

- Схоже, йому боляче.

- Це так сумно.

Он і Хонг кружляли навкруги дракона, що нерухомо затих. Малюк почав демонструвати свої зуби і шипіти на них. Ймовірно, це був перший раз в житті, коли він бачив когось іншого, окрім людей.

Кейл перевірив час на своєму годиннику. Здається, в них було достатньо часу, щоб втекти.

- Схоже, йому боляче, - підходячи до Кейла і постукав по його нозі, сказала Он. Здавалось, вона натякала на зілля, яке Кейл приніс в своїй магічній коробці. Вона не могла спитати про це, тому діяла таким чином.

- Подивіться за ним.

Кейл дійсно прихватив зілля, щоб використати на драконі. Однак йому потрібно було почекати, поки ланцюги стримування мани не будуть вимкнені. Зілля буде працювати тільки тоді, коли мана, що була настільки важливою, як і саме серце дракона, більше не буде нічим обмежена.

Кейл попрямував до протилежної сторони тюремної камери, що й охороняв кат. Звук зовні був вже не дуже гучний, але було чутно, як там, далеко, бився Чхве Хан. Кейл припустив, що битва Чхве Хана ось-ось завершиться.

- Подивимось.

Юнак почав погладжувати стіну печери руками. Він пнув ката ногою, щоб прибрати його з дороги, і продовжив обшукувати кожен дюйм стіни. Дракон загарчав, побачивши ката, але залишився нерухомим, продовжуючи слідкувати за Кейлом.

«Остання лінія оборони Веніона повинна бути десь тут...»

Як і усі члени родини маркіза Стен, Веніон був дуже занепокоєний тим, що хтось зайде всередину, коли він сам опиниться всередині. Він створив таємний тунель для того, щоб в нього була можливість  потайки втекти на випадок небезпеки. Якщо б кат знав про це, він, ймовірно, використав би тунель, щоб втекти раніше, але, на жаль, навіть він не знав про цей шлях евакуації.

«В романі мовилось, що на цій вибоїстій стіні є плоска частина... А, ось і вона!»

На цій нерівній стіні печери виявилася область розміром з руку людини. Хоча Веніон виглядав так, ніби страждав від ОКР, і він ніколи не буде тренуватись, усі в родині маркіза вивчали бойові мистецтва.

«Якщо використати достатньо сил, приклавши їх в цю точку, стіна відкриється».

Це не був магічний прилад. Замість магії достатньо сильний удар змушував двері рухатись. Кейл повернув голову, щоб подивитись на людину, що увійшла, і спитав:

- Все зроблено?

- Так.

Чхве Хан трохи махнув мечем, щоб струсити з леза кров, а після чого підійшов до Кейла. Його погляд повернувся до дракона і поступово похмурів. Це була природна реакція на те, що така маленька істота була вкрита кров'ю. Погляд Чхве Хана пересунувся на ката. Він був дуже злий.

- Чхве Хан.

Ось чому Кейл позвав Чхве Хана. Головний герой роману все ще дивився на ката, відповідаючи Кейлу:

- Як ви і наказували, я залишив працівників, що бігли, в спокої. Також я запевнився, щоб усі сильні люди не могли битись.

- Гарна робота.

Кейл похвалив Чхве Хана, перш ніж вказати на плоску область на стіні:

- Вдарь це місце.

- Наскільки сильно мені потрібно вдарити?

«Ти плануєш знищити цю печеру?!»

- Не сильно. Контролюй свою силу. Просто уяви, що ти створюєш вм'ятину в цій стіні.

- Ммм... Тобто дуже легко.

- Ага.

«Дуже легко?»

Кейл швидко відійшов від Чхве Хана, почувши, як той називає неможливу для Кейла дію «легкою», а це значить, він планував використати лише невелику частину своєї сили.

Чхве Хан, пам'ятаючи, що Кейл казав йому, що треба поспішати, негайно вдарив кулаком по стіні.

Бам!

- Ого.

- Ооооо.

Кейл підхопив дракона, а котики виявили своє захоплення тим, що відбулось.

Скрииип!

За стіною пролунав протяжний скрип, і одна сторона печери відійшла, відкриваючи прохід розміром з дорослого чоловіка. Чхве Хан швидко підняв факел.

- Ходімо.

За наказом Кейла котики попрямували за Чхве Ханом, коли той першим увійшов в тунель. Кейл пішов за ними. Дракон залишався спокійним в обіймах Кейла. Від нього було чутно лише звуки дихання. Однак очі, що дивились на Кейл, як і раніше, були вкрай розлюченими.

Замість любої подяки за порятунок, він, здавалось, був наповнений думками і страхом про те, що його буде катувати хтось ще, а також гнів і обурення по відношенню до людей взагалі.

- Досить дивитись на мене так, - недбало кинув Кейл дракону, що сидів в нього на руках.

«Ах, я трохи захекався».

Кейлу було тяжко встигати за Чхве Ханом, що, здавалось, зовсім не відчував складнощів з такою швидкістю.

«Чи повинен я змусити Чхве Хана нести дракона?»

Дракон був метр в довжину і доволі важким. Це було не так й складно, якщо б Кейл встиг опанувати древньою силою, що звалась «Живуче Серце».

Кейл міцно тримав дракона в обіймах, щоб він не вивільнився у пориві гніву. Він не міг залишити цього ящера тут, приклавши стільки зусиль на його порятунок.

Дракон продовжував за ним слідкувати. Чорне вбрання Кейла просякло кров'ю цього малюка.

Пройшовши через темний і вузький тунель протягом декількох хвилин, Чхве Хан раптово гукнув Кейла.

- Перед нами стіна.

- Вдарь в центр стіни кулаком з такою ж силою, як і раніше, тоді ми продовжимо діяти, як і обговорювалось раніше.

- Я зрозумів!

Котики зістрибнули з плечей Чхве Хана і побігли. Чхве Хан вклав силу в кулак і вдарив в центр стіни з такою ж силою, що і раніше.

Бам!

Стіна майже миттєво рухнула, і вони побачили небо. Вони були поза печери. На цей раз Кейл взяв на себе ініциативу і поглянув навкруги.

Саме з цієї причини їм знадобилось інструмент придушення мани для свого плану на цій горі. На цьому таємному вході в тунель Веніон поставив магічний записуючий пристрій. Він був доволі ґрунтовною людиною.

Кейл не знав точно, де знаходиться цей вихід, що і вимагало від інструмента придушення мани вплинути на всю гору.

В них було не дуже багато часу. Треба було вийти з діапазону магічного записуючого пристрою протягом наступних однією або двох хвилин. Але це не було проблемою.

Чхве Хан слідував за Кейлом і залишав нові сліди своєї присутності або стираючи справжні їх сліди, продовжуючи рухатись вперед. Після довгого життя в Лісах Темряви він став експертом в заплутуванні слідів. Кейл подивився на годинник і побіг від таємного входу в тунель протягом приблизно двох хвилин.

- Стоп.

Тривожні сигнали, що лунали в цьому районі, раптом припинилися. Інструмент придушення мани перестав працювати.

- Хууу...

Кейл глибоко зітхнув, заспокоюючи своє серце, що шалено стукає. Неруйнівний Щит навкруги його серця збирав силу кожного разу, коли його серце билось так само, як і в цій надзвичайній ситуації.

«В мене немає планів використовувати його зараз».

Однак Кейл не планував використовувати цей щит зараз. Звільнивши дракона і попрощавшись з Чхве Ханом в наступному місті, він планував отримати Древню Силу «Живуче Серце», щоб зміцнити цей щит. Тільки після цього юнак вирішить використовувати його.

Тепер, коли у нього був час озирнутись, Кейл подивився вниз на дракона. На його губах з'явилась посмішка.

Розлючений погляд зник, а сам дракон з захопленням дивився на нічне небо. Це був перший раз, коли дракон бачив щось, окрім стін і стелі печери за своє чотирьохрічне життя. Кейл розумів, що відчував дракон, і хотів дати йому трохи часу, але просто не мав такої можливості.

Він поклав дракона на траву і продовжував дивитись на нього. Дракон знову перевів погляд на свого рятівника. Його очі були наповнені гнівом і обуренням, коли він напружив своє тіло і виглядав так, ніби був готовий до атаки.

«Не дивує, що його продовжували піддавати тортурам протягом усіх чотирьох років. Він не бажає здаватись».

Ось чому особисто Кейлу дуже подобався цей дракон. Він відрізнявся від нього самого. Зростаючи сиротою, в оточенні насильства, Кейл, тобто, Кім Рок-Су, здався. Після цього він не хотів бути головним героєм історії, як Чхве Хан. Попав в цей світ, він бажав знайти дім, навіть не думаючи про те, що може мати сили боротися з цілим світом.

- Хей.

Кейл впевнився, що дракон дивиться на нього, після чого дістав декілька рукавичок і ріжучий інструмент, схожий на ножиці. На обох лезах було багато магічних символів. Після чого юнак надів захисні рукавички, вони повинні були запобігти отриманню шкоди від електрики.

Ці «ножиці» були одним з двох предметів, що він орендував у Білоса. Це було не те, що можна було отримати тільки за гроші.

***

- Я не знаю, навіщо вам це потрібно, але, Молодий Пане, я сподіваюсь побачити вас у столиці.

- Ти думаєш, що я помру?

- Все, що я знаю, це те, що ви плануєте викликати великі хвилювання.

- ...Замовкни.

***

Кейл подумав про розмову з Білосом, перш ніж зрозуміти, що навкруги нього стало дуже тихо. Чхве Хан подивився на інструмент зі здивуванням в очах, в той час як котики відійшли від Кейла і заховались за Чхве Хана.

Дракон й досі дивився на нього.

- Тск.

Кейл клацнув язиком коли побачив їх реакції і підійшов до дракончика. Ланцюг обмеження мани був зроблений з чогось, схожого на резину. Якщо б він був зроблений з металу, то не зміг би відповідати постійно зростаючому дракону. Ось чому він був зроблений з чогось, що було еластичним.

Після чого він схопив за шию дракона.

Зітхання.

Котики втягнули в себе повітря. Однак Кейл проігнорував їх, продовжуючи рухатись вперед, оскільки було б краще зробити це як можна скоріше. Інструмент прямував до шиї дракона. Гостре лезо сяяло в місячному світлі, і дракон просто звернув увагу на очі Кейла. Ці очі були без тіні емоцій, абсолютно спокійними.

Дракон закрив очі.

В цей момент усі почули, як щось розрізається.

Різь. Різь.

Ланцюг придушення мани іскрила в руках Кейла.

- На що ти дивишся?

Кейл кепкував над драконом, що відкрив очі, щоб подивитись на нього, після чого зняв одну з рукавичок і протягнув її Чхве Хану. Той взяв рукавичку, і Кейл протягнув йому ланцюг, перш ніж витягнути з кишені зілля.

Це зілля було вищого сорту. Цього було достатньо, щоб його придбання було доволі клопітним. Це змусило Кейла відчути засмучення: скільки ж витрат він поніс за останні дні до свого від'їзду. Кейл клацнув язиком і різко поглянув на дракона.

- Ти знаєш, скільки грошей я на тебе витратив?

Дракон почув такі самі слова, що чув доволі часто. Він чув їх майже кожен день з моменту свого народження. «Чому ти не слухаєш мене, коли я витратив на тебе стільки грошей?». Не складно було здогадатись про те, що слідувало за цим. Після чого він віддавався тортурам. Вони говорили, що йому потрібно було перестати думати про себе і почати слухати їх, і говорили це увесь час, що продовжували його бити.

Тим не менш...

- Оскільки я витратив на тебе стільки грошей, буде краще, якщо ти вилікуєшся, дурень!

Дракон не відчував болю.

Кейл вилив половину зілля на спину дракона, а інше влив у пащу. На щастя, дракон не став чинити опір і проковтнув його.

Через декілька хвилин Кейл подумав, що це дійсно був дракон. Мана, котра була еквівалентна серцю дракона і джерелом всієї його сили, почав рухатись в його тілі.

Усі пошкодження на тілі дракона миттєво зникли, і синя аура, що здавалась маною дракона, оточила його тіло подібно пориву вітра.

Ця зміна відбулась в одну мить, що змусило Кейла подумати про те, наскільки страшними і сильними істотами в дійсності були в цьому світі дракони.

- Привіт.

У дракона не повинно було залишатись причин для неприязні до нього. Розумний дракон, здавалось, зрозумів, що сталось з його тілом, так як його очі повністю повернулись до життя.

Кейл зробив крок до нього. Маленький дракон звернувся, продовжуючи спостерігати за молодим чоловіком. Той в свою чергу проігнорував поведінку малюка і запитав:

- Щоб ти хотів зробити тепер?

Кейл почав посміхатись, дивлячись на дракона, що до сих пір мовчав.

- Я знаю, що ти можеш говорити людською мовою. Ти – дракон. Найрозумніша та найсильніша істота в цьому світі, - знову заговорив Кейл. – Що б ти хотів зробити, отримавши свободу?

- ...я...

Дракон почав говорити. Він дійсно знав, як говорити людською мовою. Ця істота була набагато розумнішою за людей. В останні чотири роки дракон достатньо вивчив людську мову.

- Я.

Дракон відчував це в своєму серці. З нинішньою силою він легко міг вбити людину перед собою. Але дракон боявся людину позаду, але міг би врятуватись при бажанні. Цей малюк набрав силу, яку так довго жадав отримати!

Ось чому дракон, нарешті, сказав те, що він думав про себе знову і знову протягом останніх чотирьох років. Однак це був перший раз, коли він сказав ці слова вголос:

- Я буду жити.

Він буде жити, не дивлячись ні на що.

- Я піду.

Він збирався піти звідси.

Він розкрив свої справжні наміри.

- Я не буду приручений.

- Так, ти правий, - Кейл говорив, що дракон правий. – Ти – дракон. ДРАКОН! Ти маєш право жити вільно.

Навіть чотирьохрічний дракон був сильнішим, аніж більшість тварин в світі. В нього було достатньо сил, щоб вижити самостійно, і, як правило, дракони були надзвичайно незалежними і гордими. Зазвичай вони хотіли створити своє особисте лігво, коли їм виповнювалося близько двох років. На відміну від людських дітей, в два роки вони вже були достатньо дорослими.

Кейл подивився в очі дракону, що все ще не довіряв людям і почав суворо говорити:

- Я не збираюсь піклуватись про тебе.

У Кейла не було причин дивитись за кимось, хто був сильнішим за нього. Також було надто багато потенційних проблем, якщо він вирішить залишитись з Кейлом, щоб відплатити йому за допомогу. Він відрізнявся від дітей котячого племені, Он і Хонг. Дракон сильно підвищував можливості Кейла.

Дракон не міг довіряти Кейлу.

- Брехун. Люди вміють брехати.

Тепер в очах дракона спалахнув гнів. Однак цей гнів не був направлений на Кейла. Дракони, звісно, народжувались з величезною гордістю. Цей гнів йшов з тих років, коли його гордість була розтоптана людьми.

- Напевно, це правда. Я також брешу, - Кейл легко прийняв слова дракона і продовжив говорити. – Живи так, як ти хочеш жити. Але, що ти будеш робити далі?

- Я...

Маленький дракон підняв голову, щоб подивитись на нічне небо. Темрява ночі відрізнялась від темряви всередині печери. Було темно, але було ще й світло.

- Я ненавиджу людей. Я хочу бути вільним.

- Добре.

Кейл піднявся зі свого місця. Після чого він дістав з магічного мішечка деякі зілля середнього рівню і маленький мішечок, поклав в нього зілля і передав мішечок дракону.

- Живи вільно.

Чорні зіниці дракона розширились і почали тремтіти. Однак його очі все ще були повні сумнівів і обурення. Звісно ж, Кейлу було байдуже.

«Цього повинно бути достатньо».

Він звільним дракона, помстився Веніону, врятував селище і допоміг Чхве Хану зрозуміти, що значить свобода, завдяки цьому дракону.

Найголовніше, йому не треба було брати на себе відповідальність за дракона. Він міг бачити в його очах, що той не бажає йти за своїм рятівником. Це було чудове рішення. Кейл впевненим тоном звернувся до членів своєї команди:

- Ходімо.

Він без жалю повернувся спиною до дракона і пішов геть. Чхве Хан мовчки пішов за Кейлом і зосередився на заплутуванні слідів. Котики, що вагалися лише мить, побачили, як дракон відвертається від Кейла, і пішли за графським сином.

Коли навіть дітки з котячого племені відвернулись від нього, дракон підняв голову і став спостерігати за тим, як вони йдуть.

- ...Я ненавиджу людей.. Вони злі...

З якоїсь причини дракон звертав більше уваги спині людини, представнику раси, яка знущалась над ним і яку він страшенно ненавидів, а не нічному небу, яке дракон бачив вперше.

***

Хонг повільно наблизився до своєї сестри, коли вони йшли за Кейлом.

- Нуна, я думаю, він буде йти за нами.

- О, так. Я теж так думаю.

- Я зможу отримати молодшого братика.

- Схоже на те.

Котики спілкувалися між собою, але Кейл усміхнувся і обернувся на них.

- Ні за що. Дракони надзвичайно горді і ніколи не погодяться підкорятись людині. Окрім того, цей дракон ненавидить людей.

Але Он, схоже, була з цим не згодна. Якщо б котяча мордочка могла показувати насмішку, то саме так можна було назвати вираження мордочки Он. Вона похитала головою і тихо пробурмотіла.

- ...Я так не думаю...

- ...О, так...

Хонг обернувся назад, перш ніж погодитись з сестрою. Чорний дракон все ще дивився в їх сторону, Хонг тепер був впевнений. Цей дракон отримає трохи свободи, перш ніж їм прийдеться ділитись з ним яловичиною в майбутньому.

Кейл наказав двом котикам, що продовжували шепотіти:

- Повертайтесь назад.

Брат з сестрою пішли, щоб забрати кулю, бажаючи після повернення з'їсти ще трохи яловичини. Кейл навіть не поглянув на малюків, але поплескав Чхве Хана по плечу:

- Гарна робота.

Сьогодні повинен був бути перший раз, коли Чхве Хан кого-небудь врятував. Раніше була битва з бандитами, але це було з ціллю захисту, а не порятунку.

Звісно, реальні події змінились порівнюючи з тим, що відбулось в романі, в результаті порятунку сільських мешканців від дракона, якого він фактично вбив в романі, але головне було в тому, що Чхве Хан «врятував» когось.

- Кейл-нім.

- Що?

Чхве Хан деякий час мовчав після того, як звернувся до Кейла, перш ніж, нарешті, почав знову говорити.

- Що, якщо дракон вирішить жити так, як він захоче, і це буде слідування за вами, Кейл-нім?

- Цього ніколи не станеться.

- Але, що якщо припустити гіпотетично?

- Гіпотетично?

Кейл деякий час роздумував на цим, перш ніж злегка скривитися:

- Я не хочу думати про «а якщо» чи про минуле.

Але чомусь Кейл раптом відчув озноб і вперше з тих пір, як пішов від дракона, обернувся. На щастя, чорного дракона не було видно.

Кейл зітхнув з полегшенням, перш ніж повернутись в трактир і заснути. Ось чому він навіть не підозрював, що дракон, використавши магію в перший раз, став невидимим, і довго сидів в нього на підвіконні, перш ніж полетіти. Дракон міцно стискав сумку з зіллями, яку дав йому Кейл.

На наступний день Кейл повинен був розібратись з самого ранку з одним питанням. Чхве Хан.

- Кейл-нім. Через декілька днів ми дійдемо до того міста. Цього точно буде достатньо?

Майже прийшов час, коли Чхве Хан зможе повністю розплатитись з Кейлом, як останній і казав.

Це також означало, що Кейл наближався до отримання ще однієї Древньої Сили. Спочатку в романі син родини маркіза Стена, знайшов цю Древню Силу, і це повинно було статись приблизно через місяць. Це був його останній проблиск надії, але, на жаль, ця сила виявилась для нього марною, він просто не міг її вкористовувати.