Дорога була вибоїста, пил здіймався густим шлейфом позаду пікапа. Артур тримав кермо впевнено, очі постійно рухались — дорога, праворуч, ліворуч, дзеркало, небо. Моргана сиділа поруч мовчки. Вона вже зрозуміла, що Артур не з тих, хто говорить без потреби.
Вони наближались до умовного кордону — ніяких табличок, веж чи бетонних загорож. Лише уламки старих стін, вигоріле дорожнє полотно і тиша. Але саме тиша була підозрілою.
Артур зупинив авто за пів кілометра до зони, яку ще нещодавно патрулювали його "колеги". Вийшов із машини, витягнув бінокль зі схованки під сидінням і підняв його до очей. Моргана спостерігала з салону, не задаючи запитань.
Кілька постатей рухались між уламками на іншому боці старої дороги. Вони діяли методично: двоє тримались на відстані, один — розставляв сигнальні маяки, і ще один на підвищенні оглядав територію.
— Розвідка, — тихо буркнув Артур, більше самому собі.
Він вивчив їх за лічені секунди: їхній рух, неузгодженість у розстановці, легке нехтування прикриттям — це не його люди. Чужа банда. Далекувато забрели.
Повернувшись до пікапа, він відкрив задній відсік, витягнув глушник, швидко прикрутив його до ствола, перевірив ножа, який завжди тримав при собі.
— Залишайся тут. Закрий двері. Якщо щось — натисни червону кнопку під сидінням, — кивнув Моргані.
— Що буде? — спитала вона впівголоса.
— Дим, багато диму, і сирена. Їх вистачить, щоб я повернувся.
Він зник між уламками так тихо, що Моргана навіть не встигла зрозуміти — коли саме.
Першим був спостерігач на даху. Артур піднявся безшумно, з ножем у руці. Один рух — і тиша залишилась непорушною. Потім двоє по флангах. Один навіть не встиг озирнутись. Іншого Артур схопив ззаду і тихо поклав на землю.
Останній — той, що з маяками — помітив рух, але надто пізно. Артур уже був поряд. Короткий ривок, і той вже лежав поруч із своїми.
Уся операція тривала трохи більше двох хвилин. Без жодного пострілу.
Повернувшись до пікапа, він не сказав ні слова, лише сів за кермо.
— Це були не твої? — обережно спитала Моргана.
— Ні. І їх тут бути не мало.
Артур натиснув на газ, і машина рушила далі, вже за межі, де все ставало ще менш передбачуваним.
