Макс набралася сміливості та кинула на чоловіка сердитий погляд. Голос її батька наполегливо залунав у її вухах, як нав'язлива мелодія: «Дай зрозуміти Рифтану Каліпсу, що ви не можете анулювати свій шлюб! Повторюю ще раз, якщо зганьбиш сім'ю, то тяжко поплатишся!».
Її губи були щільно стиснуті, ніби намазані невидимим клеєм. «Що мені сказати? Для мене він лише іще один страшний чоловік, окрім батька.»
— Припиніть тремтіти!
Чоловік раптово підвищив голос, змусивши її рефлекторно відступити від страху. Щойно Макс відступила назад, чоловік підійшов ближче, його м'язи помітно напружилися.
— Припиніть дивитися на мене так, ніби ви бачите щось огидне! Чи я для вас якийсь бридкий монстр? Слова Рифтана заскочили її зненацька:
— Я- я...
Рифтан, роздратовано тріпнувши чубом, кинув на неї зневажливий погляд. Макс потупила очі: менше ніж через п'ять хвилин після їхньої зустрічі він уже був незадоволений. І якщо подумати, їй ще доведеться вмовляти його відмовитись від розлучення. Її губи тремтіли проти волі, а в голові крутилась думка: «Будь ласка, просто скажи щось йому». Вона спонукала себе говорити:
— Я-я... це п-просто... я так, так н-нервуюсь... я не знаю, що с-сказати...
Дівчина відчувала, як її щоки горять, і очі болять, наливаючись сльозами. Але Максиміліана не могла дозволити йому побачити, як вона плакатиме перед ним, неначе дитина. Її негайно опанував відчай:
— Я-я не д-думаю, що ти м-монстр, монстр, а не... Я-я, я н-нервую... — ледь вимовляла вона, подумки благаючи себе: «Перестань тремтіти!» Її язик не слухався більше, ніж зазвичай. Дівчина відчувала сильне приниження і не могла більше дивитися йому в обличчя. Від початку це був занадто великий подвиг для неї. Неможливо переконати чоловіка, якщо вона навіть не вміла нормально говорити.
Натомість Макс схилила голову, рум'янець з її щік поширився аж до кінчиків вух. «Я могла б і мовчати, — похмуро подумала вона. — Зріла жінка не буде заїкатися, як дурна!» Зрештою вона відчула, ніби стоїть перед ним роздягнута.
— Чорт...
Її плечі здригнулися від лайливого слова, хоч і промовленого м'яким тоном. Батько мав рацію, жоден чоловік на континенті ніколи не захоче її за дружину. Як вона могла навіть наважитися просити цього чоловіка відмовитися від шлюбу з королівською донькою, яка була набагато кращою за неї?
Безпорадність, яка охопила дівчину, викликала сльози, що довго стримувались. У цей момент вона відчула холодний дотик на щоці й миттєво затремтіла. Рука в залізних рукавичках, якими користувалися лицарі, тримала її обличчя з неймовірною ніжністю.
— Відкрий рот, — пробурмотів він надто тихо, щоб вона почула.
Макс не розуміла, що відбувається, і тупо дивилася у темні як ніч очі Рифтана перед собою. Чоловік зітхнув так, наче дружина випробовувала його терпіння. Потім він трохи опустив її підборіддя до низу, змусивши її губи розтулитися.
Невдовзі він, припавши до вуст, спритно ворухнув гарячим язиком у її роті. Спантеличена Макс схопила його за руку, їй здалося, що чоловік через це роздратовано забурчав .Він прикусив її губу, і від нього пролунало ще одне неочікуване зауваження:
— Трясця... я мав спочатку зняти свою броню...
Макс не могла прийти до тями; вона не могла зрозуміти, що це зненацька відбувається. Її думки були неначе у туманні, а Рифтан вже підштовхував дружину назад. Наступної миті вони вже лежали на дивані, чоловік поставив коліно біля її стегна. З відпрацьованою легкістю він одним рухом скинув важку рукавицю.
Його довгі тверді пальці, що вислизнули зі сріблястої рукавички, м'яко обхопили її обличчя. Інстинктивно вона схопила його за край одягу. Не зачекавши жодної секунди, він знову зіткнувся з нею губами, знімаючи рукавичку з іншої руки. Вільну руку чоловік запустив в її волосся, його гаряча долоня притягнула голову Макс ближче до нього.
Його язик нетерпляче обійшов її рот, грубо тручись об її язик та піднебіння. З кожним його рухом Макс задихалася. Коли дівчина відчула, що від нестачі кисню паморочиться голова, вона нарешті легенько стукнула його груди. Відхиляючись, чоловік роздратовано прикусив її нижню губу:
— Ще трішки...
Її серце калатало від його тихого голосу. Його гаряча рука знову нетерпляче притиснулася до її спини, ковзнула по обличчі та шиї, щоб опуститися на груди дівчини. Коли вона зніяковіло відвернулась, він штовхнув її назад і змусив лягти на диван. Без найменшого вагання він стягнув її спідницю, відкриваючи шкіру прохолодному повітрю.
— Ри- Рифтане...! — скрикнула шокована Макс.
Вже маючи досвід першої ночі, вона одразу зрозуміла, що означають його дії. Макс спантеличено дивився на двері вітальні. Вона могла тільки гарячково міркувати, що він виробляє серед білого дня, у вітальні, де будь-хто може вільно заходити й виходити?
Але, схоже, що чоловік зовсім не дбав про пристойність. Він наполегливо припав до її шиї, прокреслюючи доріжку із поцілунків на шкірі, втиснувши своє затверділе тіло між її ногами. Макс здивовано скрикнула. Щоразу, коли чоловік повільно терся об неї, його лати на стегнах, торкалося її ніг, а від дотику холодного металу по її шкірі пробігали мурахи.
Макс відчула сильну ніяковість від такої близькості і міцно закрила повіки. Раптом Рифтан підскочив, поспішно прикриваючи її оголені ноги своїм великим плащем. Лише тоді дівчина зрозуміла, що за ними хтось спостерігає. Чоловік, одягнений у лицарський однострій подібний до Рифтанового, незграбно стояв за дверима зі збентеженим обличчям.
— Що ти визираєш, як пацюк! — загарчав Рифтан Каліпс.
