Перекладачі:

З цього дня Ніколь продовжувала навчатися в академії і тренуватися за допомогою вовняних ниток. Всі студенти в класі визнали Ніколь слабкою домашньою дівчинкою після того, як її відправили до кабінету лікаря в перший день.

- Це ж ви були в музичній кімнаті?

- В музичній кімнаті?

- Ну так, вчитель розповідав, що дві дівчинки там грали на скрипці.

- Хах, та ми просто заходили туди подивитися на інструменти.

Напевно, щоб привернути увагу інших дітей до музики, вчитель вирішив розповісти про Ретіну та Ніколь. В першому класі є обов'язкові уроки музики, але вони закінчуються тільки на роботі з нотами і співі, тож жодних проблем у Ніколь просто не буде.

Зараз Ніколь займалася тим, що заплітала кілька вовняних ниток в одну. Їй просто набридло лагодити нитки, а тому, легше було зробити самій, ніж постійно красти у Фіні.

До того ж, Ніколь довелося почати знову в'язати вечорами. Коли всі уроки зроблені, а покидати дім вже не можна, вона в'яже шарфи чи светри, щоб потім роздавати їх як подарунки, або просто носити самій.

В Раумі всі схиблені на моді. Після того, як Кортіна прийшла в академію в шарфі, зв'язаному Марією, мода на в'язані речі пішла по місту новою хвилею.

Саме з цієї причини Ніколь постійно намагалася в'язати, адже це не тільки розвиває навички роботи з нитками, а ще й дрібну моторику рук. До того ж, в'язаний шарф буде чудовим подарунком для вчителя чи подруги.

- Ніколь, відкладай нитки, скоро прийдуть лікарі.

- Що?

Ніколь відклала нитки і подивилася на подругу.

- Сьогодні ж день вимірювань. Ти що, забула?

Приблизно один раз на півроку проходить медичний огляд, щоб лікарі могли оглянути дітей.

Всі діти роздягалися в одній кімнаті, бо в класі немає навіть роздягальні, хоча це й не потрібно, адже їм всього по сім років. Ретіна вже знімала з себе сорочку, готуючись до приходу лікарів.

- Ох, я й забула!

Ніколь завжди слухала, що каже вчитель, але інколи інформація сама забувалася під час тренувань чи прогулянок. Ніколь закинула клубок ниток в свою сумку і почала роздягатися, як і всі.

Трохи неприємно, коли на тебе дивляться, але нічого не поробиш. Ніколь одягнена в куртку, сорочку і спідницю, тож роздягнутися вона змогла практично за кілька хвилин.

Це трохи напружувало малятко Ніколь, але все ж оточуючі - діти, так що хвилюватися практично не варто.

- До речі, Ніколь, ти не забула про контрольну?

- Контрольну?!

- Так, письмо і математика.

Так, контрольна має бути найближчим часом. Вона потрібна, щоб перевірити знання дітей. Ніколь не переймалася з цього приводу, оскільки давно вміла і писати, і рахувати.

- Ніколь, ти така маленька...

- Так, що тут сказати, не виросла! - знизала плечима дівчинка.

Поруч із Ніколь стояла ще одна дівчинка, вона сиділа поруч із нею, але до цього моменту вони ніколи не спілкувалися. Вона була така ж гарна, як Ретіна, але водночас скромна, як Мішель.

- Вибач, я забула, як тебе звати.

- А, не переживай. Матіса Холтон. Мій батько голова торгового дому Холтон.

- Ого!

Великі угоди відбуваються в Раумі, тож не дивно, що в місті проживає так багато різних торговців або представників торгових домів.

- Тобі не холодно?

- Не турбуйся, до холоду я вже звикла.

Вона простягнула Ніколь руку трохи зніяковіло, але Ніколь теж потиснула руку нової подруги.

- Друзі?

- Зрозуміло, я рада буду з тобою подружитися!

Ретіна вочевидь хотіла опиратися новому знайомству Ніколь, але її невдоволення зруйнувала Кортіна, яка увірвалася в аудиторію.

- Отже, діти, зараз сюди прийдуть лікарі, щоб перевірити вас.

- А що вони перевірятимуть, вчителю Кортіно?

- Просто оглянуть ваше тіло на наявність різних захворювань, а також виміряють зріст, вагу та об'єми тіла.

Ніколь важко зітхнула. Як же їй не хотілося зустрічатися з лікарями!

Коментарі

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Увійти, аби лишити коментар!