Учні по черзі підходили до лікаря, який вимірював їхній зріст і вагу. Довга низка дітей йшла до вчительського столу, і лунав гул від розмов.
Ніколь побачила на папері цифри й жахнулася.
- Яка ж я маленька!
- Ніколь, то ти в нас малятко?
- Не називай мене малятком!
Ретіна вища за подругу аж на десять сантиметрів, вона взагалі найвища в класі, а тому, на тлі Ніколь здається дорослою. Ні, навпаки, просто Ніколь схожа на дитину.
Ніколь і справді низького зросту, що тут казати, навіть для дитини вона низька. Хоча, Марія теж невисокого зросту, її можна назвати жінкою середнього зросту. Ретіна ж висока, а в майбутньому стане ще вищою.
Ніколь тільки сумувала, але нічого не могла зробити зі своїм зростом.
- Ех, мені б хоча б до Кортіни дорости...
- Тобі просто треба більше їсти.
- Гей!
Кортіна тільки напівлюдина, вона з сімейства котячих, тож її зріст для людини нижчий за середній. Щоправда, з її прекрасною талією і привабливою худорбою можна сказати, що Кортіна справжня красуня.
Тільки Ріель має по-справжньому гарне тіло, він високий і сильний, але Ніколь не дістався ні зріст батька, ні його фізична сила.
Ніколь же, найімовірніше, буде нижчою за всіх трьох.
- Гей, Реті!
- Що?
Ніколь хотіла посміятися над подругою, але все обернулося в інший бік, коли Ретіна повернулася до неї обличчям.
- Ти просто така маленька, як лялечка.
- Ретіно!
- Ну, не виправдовуйся.
Вона не настільки вища, щоб називати Ніколь лялькою. Нехай Ніколь і нижча за неї на десять сантиметрів.
- Хм...
- Ну, не ображайся. Хочеш, я принесу тобі поїсти?
- В мене багато їжі, просто я не можу з'їсти все, що мені пропонують...
Живіт Ніколь і справді вміщав мало: лише парочка тостів і склянка молока вже наповнювали шлунок. Рейд пригадав, як разом із Гадорусом вони могли вм'яти порося з яблуками і залишитися голодними.
- Тоді дивно, чому ти їси, але не набираєш вагу.
- Не знаю...
Ніколь справді не знала відповіді на це запитання. Ну, не могла ж вона втратити у зрості просто через погане харчування в дитинстві.
* * *
Після уроків Ніколь знову довелося вирушити до кабінету лікаря. Крім неї туди прийшли Кортіна, Мішель і Ретіна.
- Ласкаво просимо, ми зараз почнемо.
Жінка-лікар дістала найбільший шприц і зі сміхом показала його публіці. Ніколь теж захотілося розсміятися, а ось Мішель і Ретіна зробили кілька кроків назад і в голос ойкнули.
- Ви ж зробили це спеціально?
- Ага.
Ніколь посміхнулася, дивлячись на своїх подруг.
- Нормальні діти лякаються голок, чому ти не злякалася?
- Я звикла до болю.
- Вражає, часто ставили уколи?
- Ні, просто звичка...
Насправді звикнути до болю не тільки неможливо, а й небезпечно для життя. Біль є сигналом, що вашому життю щось загрожує, і ігнорування цього сигналу є прямим доказом того, що людина готова померти.
Лікарка взяла шприц набагато менший, ніж першого разу. Протерла руку Ніколь спиртом, а потім взяла кілька кубиків крові для аналізу.
- Ай!
- Терпи, ти ж звикла.
Магічний прилад нагадував собою колбу для крові та круглу кулю, в яку лікарка дивилася. Кілька хвилин вона просто спостерігала, нічого не кажучи.
- Лікарю, що можете сказати?
- Так, здається, я все зрозуміла.
- І що з Ніколь?
- Найімовірніше, в неї магічне переповнення.
- Магічне переповнення?
Здається, навіть Кортіна, найрозумніша жінка в усьому місті, не чула про такий діагноз. З точки зору Ніколь, це жахливо.
- Якщо говорити коротко, то в Ніколь стільки магії, що маленьке тіло витрачає практично весь запас життєвої енергії, просто щоб стримувати магію всередині себе.
- Як це?
Навіть Ніколь не розуміла, що це таке.
- Кожна людина народжується зі своїм рівнем магічної сили. Іноді трапляється так, що людина народжується із занадто великим запасом магічної сили.
- І що?
- Це дуже рідкісне захворювання, я бачу його вперше. Якщо вірити книжкам, то з віком все минає саме без будь-якого лікарського втручання.
- Хм...
- У тілі знаходиться занадто багато магії, і тіло не може її стримувати. Щоправда, тут є ще деякі проблеми.
- Які?
- Це небезпечно!
Лікарка подивилася на Ніколь, вона думала, як би розповісти все так, щоб дівчинка не злякалася. Найбільше хвилювалася Кортіна, оскільки вона переживала за свою "доньку".
- Яка небезпека, лікарю?
- Що більше магії накопичується в тілі, то складніше її контролювати. Зрозуміло, всьому є межа.
- Межа?
- Оскільки в тобі дуже багато магічної сили, ти можеш просто не вирости, якщо не навчишся випускати її із себе.
Ніколь мовчала, вона розуміла лікаря. Але як використовувати таке сильне заклинання? В неї немає можливості використовувати багато магії за один раз - контроль ще слабкий.
- Ми можемо це виправити?
- Ніколь має просто вчитися вивільняти магічні потоки з більшою силою, до того ж, їй треба вчитися контролювати магію.
Лікарка дещо забарилася, вона вочевидь говорила ще не все.
- Але поки ти вчишся, в тебе будуть проблеми. Щоправда, є одна можливість, але...
- Але що? - запитали Кортіна та Ніколь разом.
Жінка-лікарка тільки посміхнулася.
Далі
Розділ 64 - Способи вирішення проблеми.
Потрібно просто позбутися зайвої магічної сили, проблема в тому, що наразі сама Ніколь зробити це не в змозі. Лікар говорить про те, що є якийсь спосіб, але Кортіні це вже не подобається. - Почекай, Тріша. Такі ліки... Ні! Я ніколи про таке не чула! - Може, тому що ти не лікар? - Може бути... - Ну, то що? Тріша дістала з шухляди столу невеликий гумовий м'ячик і кинула його Кортіні. Жінка-кішка вправно спіймала іграшку і почала з силою його стискати. Вони явно добре знайомі. Кортіна знімала свою напругу, поки докторка Тріша шукала щось у книгах. Обидві жінки були приголомшені, і тільки маленькі студентки нічого не розуміли. - Це звучить парадоксально, але є засоби, які дадуть змогу моментально збільшити магічний контроль і здатність випуску магії! - Та як таке може існувати? Подумай сама, якби вони існували, більшість магів бігали б в пошуках цих предметів! - Ні, вони існують, їх цілих три! - Які ж? Кортіна трохи заспокоїлася, але вона все одно не вірила в існування чогось парадоксального. Інформація зацікавила навіть Ніколь, але дівчинка не показувала своєї цікавості. - Давай, ти спочатку мене вислухаєш, а вже потім кричатимеш про те, що це неправда. Згодна з тобою, трохи божевілля і відсутності здорового глузду в моїх словах є. - Здорового глузду? Та ти збожеволіла! - Гаразд, перший предмет - ядро бога Зубарі. - Це вигадка! Мішель присіла, почувши ім'я бога. Зубарі - лісовий бог, що захищає мисливців, але карає браконьєрів. Кажуть, що сам він виглядає як вовк, але реальних доказів його існування немає. - Так, це нереально, але цей предмет існував, і це факт. - Гаразд, тут я можу тобі повірити, але ти ж розумієш, що ядро загублено понад двісті років тому, і навіть якщо це правда, ми його не знайдемо. - Розумію, тому є ще два варіанти! - Які ще? - Сила паранормальних істот! - Дракони... - Вони самі. Кортіна тільки хмикнула. Цю історію знали всі. Всього три дракони вважалися паранормальними, один із них - злий дракон, якого вбила Кортіна та її напарники, другий дракон - Фарбуніл, з кістки якого створено меч Ріеля, і легендарний Бахамут. Їхня сила дорівнювала силі богів. Якщо говорити коротко, то... - Потрібне м'ясо дракона? - Ніколь, а ти розумієшся на драконах більше, ніж інші діти! - По-перше, було всього три дракони, яких вже вбили. На жаль, зараз фізично немає такого дракона, та навіть якби й був, ти пропонуєш знову пережити мені той жах? - Ні, я розумію, що знайти м'ясо дракона нереально. - Ось і добре! Так, Ніколь все ще не використала свої частини дракона, на даний момент вони надійно заховані. Але в неї є тільки пара іклів, кістки і трохи шкіри. Кожен Герой зберігав останки дракона в своїй особливій схованці, і навіть Ріель не розповів Марії, де він залишив свої запаси. Щоправда, м'яса просто немає, воно перетворилося на попіл, коли дракон загорівся зсередини. - Драконяче м'ясо до того ж занадто сильне, і кілька його шматочків можуть запросто вбити Ніколь. Тож цей варіант ми одразу відкидаємо. - Чудово, твої варіанти ще й небезпечні. - Та годі тобі, який лікар не любить експериментів, тим більше, в нас є третій варіант! - Що там? - Нектар королеви... - Нектар із квітки королівського трента?! Напевно, Кортіна була шокована, всі ці речі були просто міфами, щоправда, квітка королеви й справді існувала, але знайти її було складно. Королева трентів - це небезпечна хижа рослина, яка проростає в лісі й полює як на тварин, так і на інші дерева. Після дозрівання її насіння падає на землю, і з'являються нові пагони, щоправда, мало хто з мисливців зміг побачити цю квітку. - За останні кілька років не було видно практично жодної квітки, а ти говориш про те, щоб знайти королівську! - Так, але ми з тобою в Раумі, тут ці квіти мають бути! Більша частина території ельфійської країни вкрита густими лісами. - І що тепер? Ми навіть не уявляємо, де його шукати. Тим більше, королівську квітку. Ха! Самі тренти хижаки, але вони не ризикнуть нападати на людей або сильних монстрів. Скоріше, вони паразити, що поїдають слабших за себе монстрів, іноді висмоктуючи життєві сили з дерев. В ельфійській країні взагалі багато рослинних монстрів, оскільки саме тут для них найкращі умови життя. Саме тому за належної вправності знайти королівську квітку трентів цілком можливо. Кортіна бродила кімнатою і роздумувала над ситуацією. - Давайте, я поки що вам розповім історію. Раптом двері в кабінет відчинилися і з шумом вдарилися об стіну.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!