Лікарка Тріша ще раз перевірила стан Ніколь. Переконавшись, що дівчинка в повному порядку, Тріша дозволила їй вирушити на заняття. Найближчим часом Ніколь потрібно буде відвідати лікаря для повного медичного огляду.
Хоча магічна академія є лише навчальним закладом, в будівлі також розташована одна з найкращих лікарень Раума.
Оскільки Ніколь встигла проспати всі початкові уроки, вона вирішила прогулятися академією, щоб краще дізнатися розташування класів. Попри своє слабке тіло дівчинка не може позбавити себе шкільного життя.
Ретіна зголосилася показати подрузі академію, але оскільки в старших групах ще йшли заняття, шуміти було заборонено. Сонце пекло, а тому в усіх класах були відчинені двері. Взагалі, в Раумі цілий рік висока температура, яка зрідка опускається нижче нуля під Новий рік.
- Ти себе добре почуваєш?
- Так, зараз зі мною все добре!
Учні її класу зустрічали Ніколь і одразу цікавилися її здоров'ям, було навіть якось дивно, що хтось окрім Фінії та батьків може хвилюватися.
Дівчатка гуляли академією, зазираючи в кабінети математики, хімії та навіть бібліотеки. Перші півроку в студентів не так багато занять, але вони можуть відвідувати додаткові гуртки та секції.
- Куди ми йдемо?
- Зараз я тобі покажу.
Ніколь і Ретіна підійшли до аудиторії під назвою «музична кімната». В центрі кімнати стояв великий рояль, а навколо нього безліч інших музичних інструментів.
Може здатися, що музиці немає місця в магічній академії, але насправді це не так. Музика і магія тісно переплетені з давніх часів, оскільки раніше, та й зараз, багато заклинань наспівувалися, а не вимовлялися.
Щоб розвинути в дітей музичний слух, проводяться спеціальні уроки музики.
- Тобі подобається рояль?
- Дуже!
Ніколь дивилася на рояль із любов'ю. Ні, вона не вміла грати на ньому, просто сам рояль зіграв у її житті важливу роль.
Рейд, а тепер і Ніколь, керує нитками, але використовувати звичайну пряжу в бою незручно. Потрібні міцні й довгі струни, які використовуються в роялі.
Доки Рейд не став Героєм, в нього не було достатньо грошей, щоб замовити собі міцні міфрилово-титанові нитки, що можуть витримати вагу троля. Саме тому він так обожнював рояль, з якого завжди можна було витягнути десяток-другий міцних струн.
- Батько колись намагався навчити мене грати на роялі, але мені не сподобалося.
- Хм, а на чому ти граєш? - поцікавилася Ніколь в подруги.
- Хочу навчитися на скрипці, але я тільки почала...
- Класно!
Ніколь і Ретіна дивилися на інструменти через дверний отвір, не заходячи в саму аудиторію. Вчитель музики підійшов до свого кабінету, помітивши, як двоє студентів зацікавилися вмістом аудиторії, він звернувся до них:
- Привіт, ви першокурсники?
Ніколь і Ретіна швидко обернулися.
- Ну, так...
- Тоді чому б вам не зайти в аудиторію?
- А можна?!
Вчитель запросив дівчаток зайти до нього в гості. Раз дівчата зацікавлені в музиці, чому б не допомогти їм? Ніколь ходила навколо рояля, виглядаючи ім'я майстра, який створив його. Коли вона була Рейдом, тільки три майстри могли робити рояль, і кожен залишав свій знак на кришці.
Ретіна одразу взяла в руки скрипку, щоб оцінити якість і вагу інструмента.
- Ви вмієте грати?
- Тільки одну пісеньку.
- Тоді, порадуйте нас!
Ретіна взяла смичок і почала грати найпростішу пісеньку.
- Це ж пісенька про маму?
- Так, з неї починають вчити всіх музикантів. - відповів учитель на запитання Ніколь.
- А нічого, що ми граємо в кімнаті під час уроків?
- Музична кімната відгороджена від решти аудиторії звуковим бар'єром, навіть якщо тут гратиме оркестр, інших студентів ми не потурбуємо.
Ретіна чудово грала на скрипці, і навіть найпростіша пісенька перетворювалася на справжню музичну композицію. Можна сказати тільки одне - Ретіна явно талановита!
- Ніколь, ти не хочеш спробувати?
- Я?!
Вчитель дав Ніколь другу скрипну. Поклавши інструмент на плече, Ніколь провела смичком по струні, але замість прекрасного звуку пролунав писк новонародженого волохатого барана.
- КРИ-ЯХЬЯ!!!
Вчитель тільки попросив Ніколь припинити грати, після чого струснув головою.
- Так, тобі явно доведеться ще повчитися.
- Вчитися?
- Ну так, музика як дзеркало душі, ти не чула?
Вчитель тільки посміхнувся. Якщо музика - дзеркало душі, то Ніколь явно не зможе грати гарну музику.
- Ніколь... Тебе ж так звуть?
- Так. - тихо відповіла дівчинка.
- Думаю, що у вас все-таки вийде грати, тож запрошую вас до себе на курси музики.
- Ми подумаємо! - відповіла Ретіна і посміхнулася.
Попрощавшись з вчителем, дівчатка залишили аудиторію.
Далі
Розділ 61 - Спеціальне нічне тренування.
Вночі Ніколь покинула будинок через вікно. Вдень, у музичній кімнаті вона змогла вкрасти струну від рояля, поки Ретіна грала на скрипці. Єдиний вихід за межі міста вночі - через стіну, тож, це ще й експеримент. Ворота, біля яких Ніколь билася з контрабандистами, в цей час охороняються найменше, ось там вона і зможе покинути місто. На жаль, Ніколь фізично слабка, та й не може маленька дівчинка протистояти дорослій людині тільки за допомогою катани і магії. Але небезпека може чекати на кожному розі, а тому, потрібен вірний спосіб розправитися з ворогом. Ось для цього Ніколь і поцупила струну від рояля, щоб зробити для себе нитку. Щоб маніпулювати нитками, не потрібно багато сил чи витривалості, достатньо просто правильно використовувати їх. Ніколь покинула місто і знайшла собі невеличку галявину, щоб почати тренування. Ніколь намотала нитку навколо рукояті катани і прив'язала її до своєї руки. У дівчинки недостатньо сили, щоб керувати катаною однією рукою, але вона вирішила, що, використовуючи нитку як утримувальний інструмент, сили має вистачити. Рейд часто так робив, щоб керувати дворучним мечем, коли в нього не вистачало сил. - Ну що ж, настав час! Ніколь однією рукою підняла меч, завдяки струні від рояля катана не спадала. Дівчинка посміхнулася і зробила плавний змах по горизонталі. Раптом катана випала з рук, а нитка почала тиснути на руку. - Чорт... Манжети сорочки порвалися, а по нитці почала йти кров. - Блін, що ж я наробила... Ніколь поспішила зняти з себе нитку. Рана на руці глибока, йде кров. Щоб зупинити кровотечу, Ніколь приклала шматок тканини. - Погано, що ж робити? Ніколь не може використовувати цілющу магію, але їй потрібно приховати травму. Без сумнівів, якщо залишити все так, завтра вранці Кортіна і Фінія будуть злими. - Обережність - це не про тебе! - Хто тут?! Ніколь обернулася, щоб знайти людину, яка заговорила з нею. Позаду стояла вона, біла як сніг на вершині гори. Як завжди, самотня вродлива дівчина в дивній сукні та з милим обличчям. Вона більше нагадує загубленку, ніж найсильнішу істоту в світі. - Ти! - Дай сюди руку - я залікую рану, хоча я цього й не повинна робити! - Що ти маєш на увазі? - Треба залікувати твою рану, інакше вранці в тебе будуть проблеми. Що за дурниці? Богиня взяла Ніколь за руку, а потім просто провела своєю рукою по рані. За секунду кров і сама рана зникли, наче їх і не було. Вона не вимовляла заклинання, вона не відкривала магічне коло, вона не зробила нічого! Але при цьому заклинання зцілення практично моментально залікувало рани на руці Ніколь. Приголомшлива сила! - Що за травма!.. Жах, з тобою не засумуєш, постійно щось відбувається. Ти найдивніша людина в цьому світі. - Дивна? - Твоя душа все ще залишилася в цьому тілі, хоча твоє справжнє тіло померло вже давно. Тим не менш, ти не змінився, все намагаєшся бути таким же, як і раніше. - Навіщо ти дозволила мені повернутися? - Хм... це секрет! Богиня тільки підморгнула, не даючи точної відповіді. Напевно, в неї є свої плани, не так само просто вона повернула Рейда в цей світ, нехай і в тіло дівчинки. - Струни рояля занадто тверді для тебе, використовуй що-небудь м'якше! - Як це? - Занадто багато запитань, далі думай сам! Її тон не подобався Ніколь, та й з якоїсь причини богиня зверталася до неї як до Рейда, а не як до Ніколь. - Будь обережний з цього моменту Рейд Арбайн! - Ні, це ж не правда! - Хто знає. - знизала плечима богиня. Арбайн... Прізвище давнього шляхетного роду, що до появи злого дракона вважалася наймогутнішою у світі. Вони не були шляхетними, але були багатими й сильними. Коли Рейд став Героєм, він хотів знайти своїх батьків або хоча б дізнатися, що з ними сталося. Він так і не зміг знайти своїх батьків, але записи говорили про те, що його віддали в сирітський притулок під прізвищем Арбайн. Богиня ще раз назвала Ніколь на ім'я, а потім зникла. Наче все це був страшний сон, і тільки рваний рукав нагадував про те, що поява богині була правдою. - В будь-якому разі, доказів немає... Рукав був розірваний і залитий кров'ю, залатати його вже не вийде, та й відіпрати кров із білої тканини практично неможливо. Ніколь подивилася на сорочку. Якщо відрізати рукава по самий лікоть, вийде непогана сорочка з короткими рукавами. Після цього дівчинка дістала з кишені клубок пряжі, який вже давно носила із собою. Тепер вона повторила свій трюк, але тільки з використанням м'якої вовняної нитки, а не жорсткої струни рояля. Ніколь підняла катану однією рукою, нитка напружилася, але не тиснула на шкіру. Цього разу м'яка пряжа не могла нашкодити дівчинці. - Треба спробувати. Повільно відпрацьовувати удари однією рукою - тепер в Ніколь виходило це робити, хоча швидкість залишала бажати кращого. Все ж, працювати однією рукою набагато зручніше, ніж двома. Щоправда, на п'ятнадцятому помаху нитка порвалася, і дівчинка тільки встигла зловити катану. - Хм, а якщо так? Ніколь намотала на руку ще одну вовняну нитку і посилила її магією інтерференції. Тренування тривало, і навіть на двадцятому помаху вовняна нитка не порвалася. - Це вже великий прогрес! Навіть якщо мені треба використовувати магію. Ніколь продовжувала тренуватися, вона могла махати катаною все швидше і швидше, роблячи плавні рухи однією рукою. Дівчинка так була рада, що зробила швидкий випад уперед, але спіткнулася об гілку і впала. - Боляче... Вона перевернулася на спину, на небі було багато зірок. Рано вранці Ніколь вийшла з кімнати, щоб поснідати. Як завжди, на кухні на неї чекали Кортіна та Фінія. - Ніколь, що в тебе з носом? - З ліжка впала... Ніс Ніколь був червоний, як в північного оленя з казки. Це все через забій під час тренування.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!