Уроки почалися вже наступного дня. Згідно з розкладом, першим уроком була базова фізична підготовка.
Переодягнувшись у спортивну форму, клас Ніколь вийшов на спеціальний тренувальний майданчик. Оскільки майданчик для фізичних вправ лише один, то решта класів теж займаються на ньому.
Кортіна прийшла за кілька хвилин після класу, щоб провести урок.
Ніколь і Ретіна стояли поруч, розминаючись перед уроком.
- Ого, Ніколь! Ти така гнучка.
- Так, я іноді займаюся з клинками.
- З клинками? Хіба ти не майбутній маг?
- Не зовсім, я хочу стати бойовим магічним мечником.
- Ого, ну в тебе й плани!
Магічні мечники так само рідкісні, як і дракони. Просто тому, що мечник повинен бути не тільки прекрасним фехтувальником, але ще й володіти пристойним рівнем магії.
Баланс між магією і мечем робить бійця слабкішим за лицаря або мага в їхній стихії, але водночас він дає різноманітність в атаках, що в підсумку може вирішити результат бою.
- Умгу, але я постараюся виконати свою мрію.
- Я теж не можу поступитися тобі!
Кортіна під час навчальних занять ставала суворою вчителькою, хоча й намагалася по-батьківськи ставитися до свого класу. Це з одного боку лякало Ніколь, з іншого тішило.
- Ну що ж, три кола для розминки цілком вистачить!
- Що?!
- Учителю, але три кола...
Багато дітей аристократів були обурені такими умовами. Три кола - це приблизно один кілометр, що для першокурсників, безумовно, багато.
- Добре, але це - перевірка вашої сили! Чи в моєму класі навчаються тільки слабаки, які не можуть пробігти навіть три кола?
- Я не слабкий!
- Я теж!
- Я можу бігати навіть швидше гепарда!
- Урррр.
Діти побігли по колу, не намагаючись зберігати свої сили, тільки щоб довести, що вони сильніші за однокурсників. Ретіна і Ніколь бігли позаду всіх, але намагаючись показувати свою силу.
В селі Ніколь часто бігала навколо будинку, і такі тренування для неї звичні. Щоправда, це вона так думала, але все пішло зовсім не за планом.
- Що з тобою?
- Все гаразд, біжимо далі.
- Ні, Ніколь, тобі ж погано.
- Все добре, біжимо!
Перші сто метрів Ніколь пробігла швидко, наступні двісті насилу переставляла ноги, а потім стала задихатися. Очевидно, що в неї закінчуються сили, але ж інші діти втекли вже далеко!
Коли Ніколь билася з контрабандистами, в неї було значно більше сил. Ні, сил було стільки ж, просто між кожною атакою в неї було кілька хвилин, щоб трохи відпочити.
Зараз же їй потрібно прикладати сили постійно, не маючи можливості навіть трохи відпочити. Так, з такою кількістю сили, Ніколь може забути про те, щоб стати мечником.
Чому ж все так погано?
- Ти точно хочеш стати мечником?
- Так! Все гаразд... Фух... я не здамся!
Ніколь продовжувала бігти разом із Ретіною, вона просто не могла здатися, не пробігши належний їй кілометр. Вони разом подолали позначку в чотириста метрів, після чого в Ніколь різко закололо в грудях.
- Ах...
- Гей, Ніколь, що з тобою?
Ретіна підхопила подругу, але оскільки вона теж дитина, обидві дівчинки впали на землю.
Коли Ніколь розплющила очі, вона лежала в кабінеті лікаря. Оглянувши кабінет, вона помітила багато полиць із різними зіллям і просто настоянками трав. В кабінеті погано пахло спиртом.
Жінка в білому халаті сиділа на стільці й дивилася у вікно.
- Ох, ти вже прокинулася?
- Так...
- Ніколи не думала, що зможу зустріти учня, який може зомліти від простої пробіжки.
- Так... вибачте.
Можливо, це лікар академії. Вона підійшла до Ніколь, взяла її за руку і почала шукати пульс. На білому халаті чорною ниткою було вишите ім'я - Тріша. Хоча вона мала досить гарний вигляд, чомусь Ніколь боялася перебувати тут.
- Хм, майже відновився, що тут ще сказати.
- Що зі мною?
- Ти просто перетрудилася, таке буває.
Серце калатає, але не так шалено, як раніше. Так, в будь-якої дитини пульс вищий, ніж у дорослої, але зараз серце Ніколь билося швидше, ніж зазвичай.
Холодні руки Тріши змушували розслабитися.
- Ніколи б не подумала, що вчитель Кортіна може змусити бігати дитину до втрати свідомості.
- Вона не винна! Це я занадто слабка...
- Навіть не знаю, що тобі відповісти на ці слова.
Лікарка змусила Ніколь підняти сорочку, щоб послухати її легені. Для цього використовували спеціальний магічний прилад, званий стетоскоп.
- Жодних аномалій в диханні не виявлено.
Можливо, це викликано поганим харчуванням в дитинстві, але можливо й те, що Ніколь тренувалася контролювати магію до повного виснаження.
Вона так сильно хотіла стати мечником, що зовсім забула про нормальний розвиток. Бажання не бути вбивцею, а стати Героєм, схожим на Ріеля, тиснуло як ніколи, а після переродження з'явилася і можливість.
Двері в палату відчинилися, і в кімнату влетіли Кортіна та Ретіна.
- Ти вже прокинулася? Я так хвилювалася!!!
- О, Ніколь! З тобою все гаразд?
Ніколь навіть не розуміла, хто більше кричить, жінка-кішка чи маленька подруга. Ніколь опустила майку і винувато подивилася на Кортіну.
- Так, зі мною все добре.
- Що з нею сталося?
- Просто втома.
Кортіна нічого не розуміла, вона подивилася на лікаря.
- Я не можу поставити діагноз, просто подивившись на неї. Думаю, тут знадобляться дослідження, але мені здається, що в неї відбувається швидке виснаження.
Ніколь швидко втомлюється від фізичних тренувань. Це правда, навіть під час бою з кобольдом або з контрабандистами, вона вичерпувала свої сили набагато швидше, ніж належить дитині в її віці.
Сама Ніколь вважала, що це просто через слабке тіло, або ж цьому є якесь інше пояснення?
Далі
Розділ 60 - Музична кімната.
Лікарка Тріша ще раз перевірила стан Ніколь. Переконавшись, що дівчинка в повному порядку, Тріша дозволила їй вирушити на заняття. Найближчим часом Ніколь потрібно буде відвідати лікаря для повного медичного огляду. Хоча магічна академія є лише навчальним закладом, в будівлі також розташована одна з найкращих лікарень Раума. Оскільки Ніколь встигла проспати всі початкові уроки, вона вирішила прогулятися академією, щоб краще дізнатися розташування класів. Попри своє слабке тіло дівчинка не може позбавити себе шкільного життя. Ретіна зголосилася показати подрузі академію, але оскільки в старших групах ще йшли заняття, шуміти було заборонено. Сонце пекло, а тому в усіх класах були відчинені двері. Взагалі, в Раумі цілий рік висока температура, яка зрідка опускається нижче нуля під Новий рік. - Ти себе добре почуваєш? - Так, зараз зі мною все добре! Учні її класу зустрічали Ніколь і одразу цікавилися її здоров'ям, було навіть якось дивно, що хтось окрім Фінії та батьків може хвилюватися. Дівчатка гуляли академією, зазираючи в кабінети математики, хімії та навіть бібліотеки. Перші півроку в студентів не так багато занять, але вони можуть відвідувати додаткові гуртки та секції. - Куди ми йдемо? - Зараз я тобі покажу. Ніколь і Ретіна підійшли до аудиторії під назвою «музична кімната». В центрі кімнати стояв великий рояль, а навколо нього безліч інших музичних інструментів. Може здатися, що музиці немає місця в магічній академії, але насправді це не так. Музика і магія тісно переплетені з давніх часів, оскільки раніше, та й зараз, багато заклинань наспівувалися, а не вимовлялися. Щоб розвинути в дітей музичний слух, проводяться спеціальні уроки музики. - Тобі подобається рояль? - Дуже! Ніколь дивилася на рояль із любов'ю. Ні, вона не вміла грати на ньому, просто сам рояль зіграв у її житті важливу роль. Рейд, а тепер і Ніколь, керує нитками, але використовувати звичайну пряжу в бою незручно. Потрібні міцні й довгі струни, які використовуються в роялі. Доки Рейд не став Героєм, в нього не було достатньо грошей, щоб замовити собі міцні міфрилово-титанові нитки, що можуть витримати вагу троля. Саме тому він так обожнював рояль, з якого завжди можна було витягнути десяток-другий міцних струн. - Батько колись намагався навчити мене грати на роялі, але мені не сподобалося. - Хм, а на чому ти граєш? - поцікавилася Ніколь в подруги. - Хочу навчитися на скрипці, але я тільки почала... - Класно! Ніколь і Ретіна дивилися на інструменти через дверний отвір, не заходячи в саму аудиторію. Вчитель музики підійшов до свого кабінету, помітивши, як двоє студентів зацікавилися вмістом аудиторії, він звернувся до них: - Привіт, ви першокурсники? Ніколь і Ретіна швидко обернулися. - Ну, так... - Тоді чому б вам не зайти в аудиторію? - А можна?! Вчитель запросив дівчаток зайти до нього в гості. Раз дівчата зацікавлені в музиці, чому б не допомогти їм? Ніколь ходила навколо рояля, виглядаючи ім'я майстра, який створив його. Коли вона була Рейдом, тільки три майстри могли робити рояль, і кожен залишав свій знак на кришці. Ретіна одразу взяла в руки скрипку, щоб оцінити якість і вагу інструмента. - Ви вмієте грати? - Тільки одну пісеньку. - Тоді, порадуйте нас! Ретіна взяла смичок і почала грати найпростішу пісеньку. - Це ж пісенька про маму? - Так, з неї починають вчити всіх музикантів. - відповів учитель на запитання Ніколь. - А нічого, що ми граємо в кімнаті під час уроків? - Музична кімната відгороджена від решти аудиторії звуковим бар'єром, навіть якщо тут гратиме оркестр, інших студентів ми не потурбуємо. Ретіна чудово грала на скрипці, і навіть найпростіша пісенька перетворювалася на справжню музичну композицію. Можна сказати тільки одне - Ретіна явно талановита! - Ніколь, ти не хочеш спробувати? - Я?! Вчитель дав Ніколь другу скрипну. Поклавши інструмент на плече, Ніколь провела смичком по струні, але замість прекрасного звуку пролунав писк новонародженого волохатого барана. - КРИ-ЯХЬЯ!!! Вчитель тільки попросив Ніколь припинити грати, після чого струснув головою. - Так, тобі явно доведеться ще повчитися. - Вчитися? - Ну так, музика як дзеркало душі, ти не чула? Вчитель тільки посміхнувся. Якщо музика - дзеркало душі, то Ніколь явно не зможе грати гарну музику. - Ніколь... Тебе ж так звуть? - Так. - тихо відповіла дівчинка. - Думаю, що у вас все-таки вийде грати, тож запрошую вас до себе на курси музики. - Ми подумаємо! - відповіла Ретіна і посміхнулася. Попрощавшись з вчителем, дівчатка залишили аудиторію.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!