Незалежно від того, наскільки Максвер став старим, Кортіна завжди залишалася розумною. Вона взяла в руки дошку і почала очищати її від бруду.
- З нею завжди відбувається щось дивне.
- Навіщо ти розповідаєш таке дітям?
Старий ельф повільно потягував із кухля чай і дивився, як незадоволена кішка відмиває дошку від бруду.
- До речі, Ніколь, розповідай, як ти поживаєш?
- Краще б утримував будинок в чистоті, ніж чіплявся до дітей із запитаннями.
- Тобі ще не набридло мене пиляти? Ех, старий Рейд, чому ж ти пішов від нас?! Ти був єдиним, хто міг заткнути цю кішку!
- Гей, давай не будемо приплітати нашого старого друга.
- Але він був єдиним, кого ти слухала!
Кортиіна виглядала якось стурбовано, коли Максвер згадав про Рейда. Після смерті найкращого друга, напевно, їй було складно знайти йому заміну, або навіть, вона не змогла його знайти.
- Ах... - схлипнула Кортіна.
- Так, дивна історія. Наш друг був сильним, але вирушив в бій і помер. Він прожив гарне життя...
- Досить! Чого ти вчиш дітей?!
Кортіна намагалася вичитувати старого ельфа, але йому було байдуже на слова старої подруги. Він згадував про своїх друзів із сумом в очах. Можливо, що Максвер не хотів сидіти в королівській тронній залі, а хотів вирушити в подорожі зі своїми друзями, але доля розпорядилася інакше.
В будь-якому разі, ця тема вже неабияк набридла Ніколь, всі Герої шкодували про смерть свого друга, але вважали його великою людиною.
- Рейд був людиною, напевно, єдиною з нас шляхетною, не за кров'ю, а за натурою. Він завжди допомагав бідним попри обставини. Це й привело його до загибелі, але таким був його вибір.
- Максвере, ти знову?
Що це означає? Всі Герої були шляхетними, і тільки Рейд виріс в дитячому будинку. Решті Героїв пощастило набагато більше, але зараз Максвер говорить про зворотне. Складно приймати слова на віру, адже багато хто з них не розуміє, що Рейд сидить поруч із ними в тілі маленької дівчинки.
Кортіна сумно посміхнулася, дивлячись на старого Максвера. Він теж усміхнувся, зганяючи з себе смуток і тугу.
- Дівчата, вам, напевно, неприємно слухати такі історії?
- Ні, ми вже в курсі, як помер великий Герой!
- Просто, наш друг був для нас дорогий. І він пішов від нас до бога смерті, і зараз він де-небудь на небесах п'є вино і дивиться на нас. Скоро я зустрінуся з ним.
- Досить, старий, тобі ще рано помирати... - по щоці Кортіни побігла сльоза. - Якби я не затрималася тоді в торговій крамниці, то прибула б вчасно...
Ніколь дивилася кудись в порожнечу. Раніше вона не розуміла, як сильно іншим Героям не вистачає Рейда, але тепер...
Обличчя того жахливого джина з'явилося з нізвідки, але це було лише видіння. Вона дивилася на нього і розуміла. Якби це сталося знову, то вона без вагань віддала б своє життя в обмін на життя тих дітей.
- Досить сумних історій, ми просто маємо жити далі!
Кортіна змахнула з обличчя сльозу, але Ніколь продовжувала в ступорі дивитися на порожній простір на стіні. Загибель Рейда принесла куди більше проблем, ніж просто втрата одного Героя.
Кожен! Кожен з Героїв звинувачував себе в його смерті, і далеко не завжди вони міркували логічно. Їм довелося жити з цим тягарем, не розуміючи, що це був вибір самого Рейда.
- Так. - тихо відповів Максвер і відставив вбік чашку.
Якби Ніколь народилася хлопчиком, то в неї був би шанс у всьому зізнатися. "Ось він я" - сказав би він усім і повідав дивну історію, але дивлячись на цю милу слабку дівчинку, ніхто не визнає в ній відважного Рейда.
А тим часом Максвер попросив Ніколь покласти руку на дошку і почекати кілька хвилин. Символи загорілися, а потім і три невеликі камені почали сяяти з різною силою.
- Магічна сила висока навіть без контролю, що тут сказати, вона й справді донька Марії.
- Так, але все ж це не найбільший рівень.
- Це тому, що в неї дуже слабкий контроль. Бачиш, третій камінь майже не горить, а часом саме контроль - найважливіший показник!
Загалом є три камені на дошці, і кожен відповідає за свій показник магії.
Перший - потенціал - наскільки тіло взагалі пристосоване до магії. Як правило, цей показник передається від батьків, і змінити його не можна
Другий - канали магії - це щось на кшталт спускового каналу для магії. Наскільки сильні заклинання може застосовувати людина. Цей показник можна розвивати, але він також передається від батьків.
Третій - контроль - найважливіший показник. Наскільки людина може контролювати свій потік магії. Його доводиться розвивати все життя, щоб використовувати все сильніші заклинання.
Якщо у вас немає вродженого потенціалу, то навіть належні тренування не дозволять вам використовувати магію. За слабкого каналу магії ви не зможете за один раз використати потрібну кількість магічної сили, щоб застосувати складне заклинання.
Контроль же - найскладніший показник, навіть великий обсяг магічної енергії не дасть змоги людині створити найпростіше заклинання, якщо вона не може його контролювати.
- Вона досить слабка, але її слабкість не в тілі, а в недостатньому навчанні. В неї багато магічної сили, але практично немає контролю. Можна сказати, що дівчинці доведеться багато і старанно працювати, щоб стати справжнім магом.
- Навіть так?
- Так, але щойно ти почнеш навчатися, то зможеш досягти таких висот, що магія Рейда і Гадоруса здадуться іграшками. Хоча вони мої найкращі учні!
Максвер ще раз подивився на дошку, щоб переконатися у своїх здогадах.
Хіба Рейд був найкращим учнем ельфійського чарівника? Безумовно ні, але якщо так говорить сам Максвер, залишається тільки вірити йому на слово.
- В тебе є достатній рівень, щоб вступити до академії!
- Точно?!
- Так, ласкаво просимо в академію магії Раума!
Як дочка Героїв Ніколь могла вступити і з нижчим рівнем, але завдяки своїм навичкам і навчанню Марії вона змогла вступити самостійно.
Ось тільки тепер їй доведеться зіткнутися з ще більшими проблемами у вигляді наполегливих тренувань.
Далі
Розділ 34 - Прогулянка містом.
Після того, як старий Максвер виміряв рівень магії Ніколь, він приніс смачні частування для всіх. Було очевидно, що старий ельф готувався до приходу гостей. Хіба це не показник того, що старий добре ставиться до своїх гостей? Солодощі з Раума славилися на весь світ. Тільки тут їх робили такими смачними, що кожен дворянин, який поважає себе, замовляв солодощі Раума для своєї вечірки. Зрозуміло, для старого короля ельфів немає черги, і він може зробити замовлення в будь-який час дня і ночі. Фінії та Мішель теж дуже сподобалися солодощі, а тому всі троє гостей не звертали уваги на сперечаючихся Героїв. Після того, як Кортіна і Максвер домовилися про план подальшого навчання Ніколь, гості вирішили вирушити по домівках. Коли всі залишили будинок, Максвер вийшов на ґанок і звернувся до своєї старої подруги. - Кортіно, ти можеш залишитися ненадовго, в мене до тебе є розмова. - Ну що сталося? В мене ж гості! Ти не міг сказати про це раніше? - Є речі, які не можна обговорювати при інших. - Ах! Ну як ці діти можуть бути сторонніми? Вона ж донька нашої подруги Марії, а Мішель найкраща подруга Ніколь! - Добре, просто пішли й поговоримо, а вони самі повернуться до себе додому. Загадковий погляд Максвера, і вся ця ситуація говорила тільки про якісь проблеми. Кортіна важко зітхнула і звернулася до Ніколь: - Схоже, що мені доведеться трохи затриматися. Ось твій ключ від вхідних дверей. - Ем... Мій? - Звісно. Мені доведеться поговорити з ним про щось дуже важливе. До того ж, я можу допізна затримуватися на роботі, а тому заздалегідь зробила для тебе ключ. - Ну, якщо так, то я розумію! Кортіна не тільки Герой, а й вчитель у найкращій академії магії, а тому в неї має бути багато справ. Її слава як мислителя і філософа давно розійшлася по всьому континенту. Зрозуміло, що в неї можуть бути якісь таємниці з колишнім ельфійським королем, в які краще не посвячувати інших людей. В Ніколь не так багато багажу, оскільки Рейд часто подорожував і знав, що по-справжньому потрібно, а що можна залишити вдома. А ось Фінія і Мішель зібрали з собою цілі скрині з речами. З одного боку, це навіть правильно, оскільки потрібно налагоджувати життя практично з нуля. Дорогою до дому Фінія та Мішель тільки й говорили про Героїв, яких змогли зустріти в Раумі. Які вони класні й прекрасні, і взагалі, вони думали, що Герої поводяться гордовито. Це дивно з їхнього боку, оскільки вони проживали, можна сказати, в одному домі з Героями Ріелем і Марією, але в них вони бачили тільки хороших людей, але аж ніяк не Героїв, які перемогли дракона. Само собою зрозуміло, що всі інші Герої справляли на них сильне враження. - Герої Максвер і Кортіна теж добрі, а найголовніше, вони не дивляться на нас з висока! - Так, ці двоє такі доброзичливі. Я думала, що побачу перед собою задумливих і зайнятих Героїв, але вони виявляються такі ж, як і ми з вами. - Тепер я можу сказати, що бачила всіх Героїв! - Так, ми знайомі з усіма, не бачили тільки пана Гадоруса! Фінія так палала щастям, наче вже встигла закохатися у всіх Героїв. - Фіні, тобі не здається, що ти надто перехвилювалася від зустрічі з Героями? - Так, є трохи... Мішель і Фінія були важливі для Ніколь. Оскільки вона провела з ними сім років. Від самого народження Фінія була поруч із малятком, бачила її дорослішання і допомагала долати багато життєвих проблем. З Мішель вони познайомилися в три роки, і практично відразу після нападу кобольдів стали найкращими подругами. Але якщо порівнювати час, проведений Рейдом разом із Кортіною, то можна сказати, що вони сім'я. - М? Фінія якось різко засумувала. - Що не так, Фіні? - Навіть не знаю. Просто чомусь стало трохи сумно. - Чому?! Вони вже вийшли на жваву вулицю міста, коли Фінія почала сумувати. - Розумієш, коли повз мене проїхала та карета, я відчула якийсь дивний звук. Повз дівчаток проїжджало багато карет, але найбільше було лісовозних возів, які везли лісозаготівлі кудись на околицю міста. Фінія почула щось знайоме, ось чому вона засумувала. - Що це може бути? - Не знаю, відчуваю, що звук знайомий, але не можу згадати, що це таке. В ельфів слух розвинений набагато краще, ніж у представників інших рас. Саме тому найкращими музикантами є ельфи, а після них люди. Розвинені голосові зв'язки також допомагають ельфам виконувати найкрасивіші мелодії. - Тоді давай сходимо і подивимося. - Але в нас стільки роботи. - Ми ж із тобою мандрівниці, зможемо поспати разом на одному ліжку, а потім розберемо весь багаж. Ніколь вже не вперше спати разом із Фінією, під час страшних гроз дівчинка вирушала не в кімнату батьків, а шукала захисту в маленькому, але затишному ліжку Фіні. - А як же Мішель? - Я встигну розібрати свій багаж. - Думаю, одну ніч ми зможемо переночувати в маленькому будиночку пані Кортіни. Дівчата взяли за руки ельфійку, і вони всі втрьох дружно вирушили за возом.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!