Триграма вогню

Наступило літо.

В'язи обабіч головної вулиці міста Є ставали дедалі пишнішими, скрізь чутно стрекотіння цикад; дівчата на вулицях носили більш відкритий одяг, сукні без рукавів були покриті зеленим мусліном, через який ледь помітно виднілися тонкі руки, білі, як коріння лотоса. Міські вуличні торговці почали продавати холодні рисові вареники з медом і холодну локшину з кунжутом. Власники лавок стояли збоку, з ентузіазмом закликаючи бродячих клієнтів.

Невеликий дворик біля озера Цьов був особливо прохолодний у такий літній день через його тінь, водні хвилі та озерний бриз.

Сьогодні учні Кан'я покинули свої двори раніше, ніж зазвичай.

Можливо, причиною було сьогоднішнє надзвичайно цікаве змагання, а можливо, справа була в тому, що це був ранній світанок, але коли вони йшли вулицею, на них було спрямовано багато поглядів, відкритих і таємних, які спостерігали за ними.

Їнь Біюе насупив брови, він міг використовувати своє духовне чуття, щоб запобігти стеженню, але він не міг заборонити іншим людям витріщатися на нього.

Відтоді, як вони залишили гору, і до сьогодення, він уже відчув проблему через незвичний колір волосся. Якщо це можливо, він сподівається змінити його назад.

Наближалася битва з різницею у сферах культивації, але він мав настрій обміркувати це, оскільки його серце перебувало у спокої, і він не мав ані найменшого хвилювання.

Матч Їнь Біюе не був першим.

Але багато хто знає, що він битиметься сьогодні. Від натовпу у підніжжя арени до гральних закладів у місті Є і навіть на чотирьох континентах за тисячі миль, усі приділили надзвичайно велику увагу цьому матчу.

Настільки велику, що сидіння на східній терасі почали переставляти, оскільки мали прибути два нових старійшини, що за пів кроку до Махаяни: один з Секти меча Цінлу, інший з храму міста Є.

Вони не показувалися останні кілька днів, але з'явилися в такий час, що здавалося, ніби вони прийшли сюди спеціально, щоб подивитися на бій цього біловолосого юнака.

Звісно, не тому, що рівень Їнь Біюе був високим, а тому, що за його спиною стояла тінь шанованого Святого Меча.

Чим довше людина знаходиться на вершині, ти більше їй подобається все ускладнювати. Вершина Сі Хва ніколи раніше не брала участі у Фестивалі збирання квітів, але цього року вони прибули. Що хотів зробити Святий Меча?

Старійшини на оглядовому майданчику сиділи під пишними деревами, пили чай Лушань юньву і балакали про легковажні питання. Спостерігаючи за групою молоді, що схожа на новонароджених телят, вони врешті-решт дочекалися виходу хлопця.

Їнь Біюе та Хе Лай піднялися на сцену та склали руки на знак привітання.

Попередні битви на інших трьох платформах щойно закінчилися, присутній учень оголосив результати, арену прибрали, а людей винесли.

Вони прийшли зарано, і оскільки ніхто не оголошував про початок матчу, їм довелося стояти один навпроти одного.

Тепер, коли так багато людей дивилися на них, треба було щось сказати.

Хе Лай подивився байдуже і ледь чутно промовив:

— Ти непоганий.

Він чув, що його опонент досяг стадії Формування душі лише через три роки після приєднання до Кан'я, природно, він заслуговував це «непоганий».

Потім його тон змінився:

— На жаль, тобі не пощастило опинитися тут.

Він мав на увазі, що зіткнувшись з ним в першому турі, очевидно, було неможливо пройти далі.

Публіка під платформою вибухнула.

Але вони не почули глузливого тону, бо хоч Хе Лай був упевнений у собі аж до зарозумілості, він справді мав підстави так казати. Лише з погляду на сфери культивації, він був на сходинку вище за Їнь Біюе.

Натовп під сценою перемовлявся, намагаючись здогадатися, як відреагує учень Святого Меча.

Брови Лво Мінчваня були злегка насуплені, шиді мав простий і невинний характер, як він зможе впоратися з такою ситуацією?

Обличчя Двань Чонсюаня також спотворилося. Він хотів мати можливість бути тим, хто стане на сцені замість нього, щоб до крові засипати опонента образами, як ударами!

Їнь Біюе нічого не сказав.

Розвернувшись, він пішов до великого в'яза біля платформи та на очах у всіх простягнув руку й відламав гілку.

З одним помахом руки все зелене листя з неї впало.

Він повернувся на місце, тримаючи голу гілку.

Хе Лай зрозумів, що той мав на думці, і вираз його обличчя миттю змінився.

Але він швидко заспокоївся і байдуже сказав:

— Якщо ти не візьмешся за меч зараз, то не матимеш іншого шансу його дістати.

Ще одне зворушення!

— Що він хоче зробити? Битися сухою гілкою як мечем?!

— Учні Святого Меча... вони всі такі гордовиті?!

Їнь Біюе досі нічого не сказав.

Краєм ока він помітив старійшин, які сиділи на оглядовій платформі, і відчув, як два гнітючі духовні чуття впали на його тіло ще сильніше. Якби не його могутня душа, що загострювала сприйняття, він би взагалі нічого не відчув. Це було духовне чуття сфери Махаяни.

Його справжня енергія не може бути влита в меч.

Можливо, хтось у сфері Хінаяни не помітив би обмеження його техніки меча. Однак він не міг ризикувати перед культиваторами Махаяни.

Не маючи іншого виходу, він відламав гілку, щоб битися нею.

Навіть попри те, що всі його ідеї та плани щодо цієї битви за попередні кілька днів стали марними, він зберігав спокій.

Ця його відвертість була зарозумілістю в очах натовпу й образою в очах Хе Лая.

Обличчя Хе Лая стало ще холоднішим.

В цей момент учень Секти меча Цінлу підбіг до них і гучно оголосив:

— Їнь Біюе з Кан'я проти Хе Лая з Секти Баопу.

Супротивники вже встигли привітатися, тому бій почався негайно.

Щойно пролунали ці слова, як довгий меч на поясі Хе Лая покинув піхви.

У ту ж мить світло меча з'явилося на відстані більше ніж десяти джанів!

Розділившись на вісім променів, він розсік повітря з пронизливим жалібним шипінням, що розкотилося рівнинами!

Печатка Баґва переливалася синьо-зеленим світлом, огортаючи всю платформу.

Усі вісім напрямків, якими міг відступити Їнь Біюе, були перекриті. Незалежно від того, куди він атакує, всі сім інших клинків миттєво настигли б його.

Меч містив руни Баґва, а всередині містився цілий всесвіт.

Обличчя Хе Лая, що тримав меч було спокійним, як поверхня води.

Він надто довго чекав цього моменту, надто добре відпрацьовував цей рух.

Настільки, що мить між оголенням меча і виконанням руку була настільки короткою, наче її не існувало.

Він одразу застосував свою найсильнішу техніку!

Від кута нахилу меча до контролю енергії ядра, все це було бездоганним!

Це свідчило про те, що він залишався спокійним, попри свою лють, а також про те, що він не хотів давати Їнь Біюе ані найменшого шансу

Очевидно, всі присутні не очікували, що бій буде настільки швидким, і раптом забули свої слова, побачивши такий приголомшливий удар меча.

Як учень Святого Меча відповість на цей ретельно приготований удар?

Їнь Біюе не витягнув свого меча.

Він тримав у руці суху гілку, а його постать стала розчинятися, і за мить він зник.

Наступної миті він з'явився в західній частині арени. Після цього він зробив два кроки на північ, і його фігура несподівано повернулася туди, де була!

Навіть посеред такої стрімкої атаки світла меча вираз його обличчя залишався незмінним, наче він неспішно прогулювався.

Тільки тоді всі оговталися від попередньої атаки мечами, дивуючись, що це були справжні рухи Баопу Баґва.

Меч Баґва, який вони бачили кілька днів тому, виглядав імітацією порівняно з цією технікою.

Вони не помітили дещо дивні рухи Їнь Біюе, а натомість нарікали, що навіть учень Святого Меча не наважувався діяти під величністю цієї техніки меча.

Але були люди, які не залишили це без уваги.

Старійшина храму міста Є, що був за пів кроку до сфери Махаяни, сидячи терасі, примружив очі й раптом усміхнувся, а дрібні зморшки в куточках його очей розслабилися.

Він зітхнув із ностальгічним виглядом:

— «Подолання гір та річок», я так давно її не бачив...

Подолання гір та річок — це техніка руху, створена Директором Академії під час його прогулянок Центральним континентом.

Усім відомо, що просторові техніки Директора не мають собі рівних. Багато хто забув, що до того, як він опанував таємницю простору, він використовував «Подолання гір та річок».

Це не була таємна техніка, що ніколи не розкривалася стороннім, але людей, які її вивчили, було дуже мало, оскільки вона вимагала величезних здібностей до обчислення; кожен крок був схожий на тисячу кроків, при цьому інтенсивно споживалася духовна свідомість.

Тож навіть тоді, коли книга з цією технікою рухів вкрилася товстим шаром пилу, ніхто її не вивчив.

Але сьогодні Їнь Біюе зміг нею скористатися. У розпал бою він використовував її, щоб розрахувати напрямки руху меча противника.

Перед зоною Секти меча Цінлу, стоячи на деякій відстані від натовпу навколо, Сон Тан у чорнильній мантії хвалив:

— Він виправдовує свою репутацію.

Якби він сам зіткнувся з цією атакою, то звичайно, міг би використати свої рухи меча і сферу культивації, щоб придушити супротивника, але не зміг би бездоганно ухилитися таким чином.

Джон Шань, що стояв поруч, не змінив виразу обличчя, лише злегка підняв брови.

Натовп бачив лише полум'яну енергію меча Хе Лая та те, як Їнь Біюе був змушений швидко відступити. Природно, вони вважали, що «він виправдовує свою репутацію» було похвалою техніці Баопу Баґва.

Енергія техніки меча була вичерпана і Їнь Біюе зробив вісім кроків.

Тільки тоді усі помітили, що на платформі з'явилося вісім неглибоких слідів від порізів, а внизу розсипалися кам'яні уламки.

Арена мала захисні масиви. Якби меч залишив такий поріз на тілі людини, то міг би навіть пошкодити її меридіани.

Але Їнь Біюе повністю уникнув атаки, отримавши рівнозначне захоплення натовпу.

Хе Лай не думав, що цього нападу можливо уникнути.

Але він був лідером молодшого покоління Секти Баопу та одним із «Семи синів Баопу», він, природно, мав не лише одну цю техніку.

Їнь Біюе не міг ухилитися від всіх його атак.

Тож, не чекаючи, поки Їнь Біюе знайде належну опору, Хе Лай змахнув мечем і атакував ще раз!

Ця атака була не дуже швидкою, можна було навіть чітко бачити траєкторію меча.

Він не випромінював світло, не було печатки Баґва.

Хе Лай, тримаючи меч в руці, відштовхнувся від землі та замахнувся!

Схожий на білого журавля, що ширяє в небі, він з неймовірною грацією високо стрибнув!

— Чудове «Піднесення в небесну блакить»!

Той, хто промовив цю хвалу, був старійшиною Секти Баопу, а учні, що стояли позаду нього, один за одним повторювали його слова.

Нехай сила вітру піднесе мене в небесну блакить.

*З вірша Цао Сюеціня «Бруньки верби безсмертного Ляньдзяня»(临江仙柳絮).

«Піднесення в небесну блакить» — це техніка Секти Баопу, що робить тіло легшим. Те, що Хе Лай міг використовувати цю техніку в ідеальному поєднанні зі своїм мечем під час цієї запеклої битви, змусило Секту Баопу безмежно пишатися. Навіть послідовники Секти меча Цінлу були в захваті.

Саме тоді сталося щось ще більш дивовижне.

Меч у руці Хе Лая, в якому відбивалися сліпучі промені літнього сонця, схожі на полум'я, справді спалахнув!

Найближчі до платформи учні вже відчули хвилю тепла, що долинула до їхнього обличчя через захисний масив.

Від спеки листя на гілках в'язів біля арени скручувалося і навіть почало злегка диміти.

Скрізь, де проходив клинок, поширювалася його безмежна істинна сутність, а полум'я охопило повітря в усіх напрямках!

Вістря меча було спрямоване на біловолосого юнака, який тримав суху гілку.

Старійшини Хінаяни на терасі вже жаліли Їнь Біюе:

— Він має гарний талант, а його рухи дуже швидкі, проте, на жаль, прірву між їхніми сферами культивації не подолати!

Майже всі присутні поділяли цю думку.

Коли Хе Лай показав цю техніку, Їнь Біюе вже програв.

Оскільки це був не просто удар мечем, вся платформа знаходилася під атакою Хе Лая!

Які рухи могли б дозволити повністю уникнути цієї атаки?

Тільки вихід з арени.

Вираз обличчя Лво Мінчваня залишився незмінним, але його долоні були вкриті холодним потом.

Всупереч очікуванням, Їнь Біюе не поворухнувся, лише підняв суху гілку в руці.

Він підтвердив свою здогадку, тож, очевидно, збирався завдати удару.

Сім синів Баопу існують не просто для гарного числа, семеро з них та ще одна могутня людина складали Масив меча Баґва.

Триграмою цянь масиву може бути старійшина або голова секти. Цянь — це небо, чим сильніша позиція цянь, тим потужнішим буде масив меча.

А Хе Лай це триграма лі.

Оскільки серед восьми порізів, залишених його атакою - три з'єднаних цянь, шість зламаних квень, відкритий джень, перевернута чаша ґень, порожній центр лі, заповнений центр кань, вільний верхній двей, зламана основа сюнь — триграма лі була найчіткішою.

Лі це вогонь.

Його найсильніший удар — полум'я лі.

Як можна перемогти полум'я лі?

Звичайно, використовуючи холодну воду.

Техніка меча, з якою Їнь Біюе був найбільш знайомий, — Меч холодної води.

Він лише підняв тонку гілку в руці, і хвиля тепла перед ним зупинилася.

Надзвичайно чистий холод поширювався повітрям від сухої гілки.

Учні навколо сцени відчули подив і благоговіння, виявивши, що вітер став прохолодним!

Старійшина Секти Баопу люто насупив лоб, учні Кан'я були приємно здивовані, а зі сторони Секти меча Цінлу зіниці Джон Шаня звузилися.

Старійшина з храму міста Є все ще зберігав усміхнене обличчя.

Багато людей думали, що битва дійшла кінця, тоді як вона тільки почалася.

Лише тому, що Їнь Біюе підняв зап'ястя і зробив рух.

Вираз обличчя Хе Лая залишився незмінним, його меч уже був піднятий до вершини! На кінчику його меча почало накопичуватися шалене полум'я!

Він відчував зміни в Їнь Біюе, тому не збирався давати супернику ані секунди.

Але вже за мить техніка меча Їнь Біюе сформувалося.

Найсильніший Меч холодної води та найшвидше Подолання гір та річок!

Несподівано нахлинув лютий мороз!

Кам'яна платформа в розпал літа вкрилася тонким шаром криги!

Але хіба цього було достатньо?!

Місце, з якого він атакував, є прямою протилежністю триграми лі, позицією кань.

Натовп спостерігав, як суха гілка пронизувала полум'я меча супротивника, збираючись зіткнутися з лезом!

Але в кінці вона несподівано поцілила в тіло Хе Лая!

— Га...!

Незрівнянно точна!

Атака прямо в праве плече Хе Лая!

Захисний бар'єр з істинної енергії культиватора Подолання обмежень так само був пробитий сухою гілкою.

Хе Лай залишався в позиції нападу, але полум'я, що повзло вздовж його меча, раптово згасло, як і блиск його очей.

Він повільно нахилився, намагаючись стриматися, щоб не показати ознак болю, але нарешті виблював повний рот крові.

Гаряча кров залила кригу, вмить пропаливши в ній дві діри

Він дивився на кригу та кров і досі не розумів, чому програв.

Очевидно, що до цього супротивник міг лише жалюгідно ухилятися від його атак.

Як його триграма вогню могла мати недолік?

Чи могло бути так, що його супротивник розумів Меч Баґва краще, ніж він сам?

Це неможливо.

Від учнів під ареною не було чути жодного звуку.

Ця битва мала незліченну кількість поворотів, їхні попередні очікування та коло знань були повністю зруйновані.

Наскільки сильним має бути його удар, щоб пробити захисний бар'єр з істинної енергії на рівні Позбавлення обмежень? Це було незбагненно.

Могутні старійшини на терасі з повагою мовчали.

Ритм цієї битви з самого початку визначав Їнь Біюе, однак він добровільно дозволив собі піддатися техніці меча противника, доки не знайшов спосіб знищити його.

Юнак з молодшого покоління, який настільки вправно володіє мечем, викликав повагу.

Їнь Біюе висмикнув гілку, з якої стікала кров.

Хе Лай похитнувся і впав на коліна.

Тоді біловолосий хлопець із холодним поглядом запитав:

— Чому я маю турбуватися?

*У фразі 何苦来哉 (hé kǔ lái zāi) ієрогліфи "хе" і "лай" такі ж, як в імені Хе Лая.

Закінчивши фразу, він кинув гілку і зійшов зі сцени.

Чому я маю турбуватися?

З моменту, як Їнь Біюе вийшов на платформу, він сказав лише цю одну фразу.

Лише чотири слова, але в них були його ім'я та прізвище, і вони влучили в саму суть. Схоже, він відповідав на слова, промовлені, коли вони вперше піднялися сюди, кепкування Хе Лая «тобі не пощастило».

*оригінальний вираз 一针见血 (yī zhēn jiàn xiě) звучить як "взяти кров з першого уколу".

Раніше він нічого не сказав не тому, що йому не було що відповісти, а тому, що вважав це непотрібним.

Я тут, щоб перемогти тебе, а не балакати, не кажучи вже про те, що ми незнайомці.

Тому немає потреби нічого говорити тобі, немає потреби нічого говорити всім іншим.

Я прийшов битися, зламати твій меч й здобути перемогу. Це все.