Резиденція родини Ї
Ян Мань дивилася на ошелешену Ї Чусюе, відчуваючи невгамовну втому в серці.
— Ї Біне, ти тут?
— Мамо, як справи в третьої сестри? – запитав Ї Бін.
Ян Мань зітхнула й сказала:
— Я дійсно не знаю, що Ї Фань зробив із твоєю молодшою сестрою, щоб налякати її до такого стану.
Ї Чусюе сиділа в кутку кімнати, обнявши коліна й щось бурмочучи собі під ніс. Вона виглядала переляканою.
Ї Бін подивився на Ян Мань і запитав:
— Мамо, а Чусюе справді донька батька?
Ян Мань різко повернула голову й подивилася на Ї Біна:
— Ї Біне, про що ти думаєш? Звичайно, Чусюе – донька твого батька.
Ї Бін кивнув:
— Ї Фань сказав, що Чусюе народилася від роману з іншим. Він також сказав, що ви вбили Лі Ань через те, що вона дізналася про ваш таємний зв’язок.
— Ї Фань… Чорт забирай, не дивно, що твій батько продовжує дивитися на мене таким дивним поглядом, – Ян Мань не могла не збентежитися, і вона не знала, що робити.
Ян Мань стиснула кулаки й задумалася. Раніше вона просила Ї Сюня запросити когось оглянути Чусюе, але той відмовився, виправдовуючись тим, що її ситуація була такою ж, як у Ї Хво та Ї Біна, і що її не можна врятувати, тож лікарів не викликали. Ян Мань спочатку думала, що це трохи дивно, але тепер вона нарешті зрозуміла. Навіть якщо Ї Сюнь не повірив словам Ї Фаня, він, безумовно, мав певні сумніви.
Ї Бін подивився на Ян Мань і сказав:
— Мамо, це ж неправда?
— Звичайно, ні. Ї Фань явно образився на мене за те, що я погано до нього ставилася, тож він і наплів нісенітниці. Але твій батько… за кого він мене має? – без вагань сказала Ян Мань.
Ї Бін зітхнув:
— Дивлячись на ставлення батька, я думаю, що він повірив йому.
Ян Мань заплющила очі й глибоко вдихнула. Вона потай думала: «Якщо зрізати бур’яни, не знищуючи коріння, це дасть другий шанс на життя, коли знову подує весняний вітерець. Якби я знала про це раніше, то не була б такою милосердною, але тепер, коли Ї Фань став великим, навіть якщо я захочу щось зробити, то вже не зможу.»
***
Королівська академія
Джван Цянь схвильовано наздогнав Джван Хао:
— Старший брате, як у вас із Ці Шаожоном останнім часом?
Джван Хао глибоко вдихнув і відповів:
— Не дуже, але й не погано.
— Старший брате, не падай духом, якщо ти будеш постійно докучати Ці Шаожону й не здаватимешся, залишаючись поруч із ним і розбираючись із тими, хто має погані наміри стосовно нього, то я вірю, старший брате, що врешті-решт ти й Ці Шаожон зможете стати парою, – сказав Джван Цянь.
Джван Хао:
—…
— Джван Хао, давно не бачилися. А-Хао, я давно не бачив, щоб ти приходив до академії, – сказав Тан Тяньїн, прямуючи до Джван Хао.
Джван Хао кивнув Тан Тяньїну й сказав:
— Давно не бачилися.
Джван Цянь втягнув голову в плечі з докорами сумління. Здається, цей хлопець, Тан Тяньїн, також мав якісь неналежні думки щодо Ці Шаожона.
Тан Тяньїн подивився на Джван Хао і сказав:
— А-Хао, як у тебе останнім часом складаються стосунки з четвертим молодим господарем Ці?
Джван Цянь подивився на Тан Тяньїна й напівжартома сказав:
— Четвертий принце, ви ж не прийшли сюди, щоб розвідати про ворога?
Тан Тяньїн:
—…
— А-Цяню, четвертий принц просто пожартував. Четвертий принце, ти ж пожартував, коли казав, що тобі подобається Ці Шаожон, так? – Джван Хао запитав, витріщившись на Тан Тяньїна.
Джван Цянь:
—…
Старший брат прислухався до його пропозиції? Він планував розправитися з тим, хто мав неналежні думки щодо Ці Шаожона?
Тан Тяньїн незграбно кивнув і змусив себе усміхнутися, сказавши:
— Так!
Тан Тяньїн опустив голову й замислився: «Я завжди думав, що Джван Хао, такий холодний і відсторонений, не цікавиться мирськими справами*. Виявляється, цей хлопець насправді такий ревнивий. Я дуже помилявся в ньому».
*Буквально «не їсти їжу простих смертних» – ставити себе вище простого люду; бути вище земних матеріальних принад; відсторонений.
Тан Тяньїн подивився на Джван Хао й сказав:
— А-Хао, я чув, що ви із Шень Юанем нещодавно сильно посварилися. Ви дружите вже багато років, яке непорозуміння ви не можете вирішити?
Джван Хао глибоко вдихнув і сказав:
— Хто йому дозволив… Забудь, я більше не буду про це говорити.
Тан Тяньїн:
—…
— До речі, А-Хао, ти знаєш, що Allure Cosmetics нещодавно зробив кілька великих кроків, — сказав Тан Тяньїн, повертаючи тему розмови.
Джван Цянь здивувався:
— Четвертий принце, вас дійсно хвилюють такі речі? Косметикою користуються лише ті дівчата, які мають гроші й не мають куди їх витратити!
Тан Тяньїн знизав плечима:
— Особисто мені байдуже, але ті жінки в палаці весь день базікають про це біля моїх вух. Навіть якщо мені байдуже, я нічого не можу із цим вдіяти!
Джван Цянь подивився на Тань Тяньїна й запитав:
— То що там з Allure Cosmetics?
— Поглянь, Allure Cosmetics нещодавно розповсюдили ці листівки.
— Тут написано, що для того, щоби подякувати всім клієнтам за їхню підтримку Allure Cosmetics, вони спеціально підготували приголомшливий новий продукт – «Сльози Богині».
— Наш головний аптекар витратив понад 60 років на розроблення «Сліз Богині». Ми дослідили понад 3500 видів духовних квітів, провели тисячі тестів та експериментів, і після всіх кропітких зусиль нарешті успішно розробили цю чудодійну рідину.
— Цей косметичний тонік може затримати старіння, повернути молодість, освітлити темні плями й видалити шрами, а також прикрасити й підживити шкіру… Його ефективність еквівалентна десятикратній ефективності соку з квітки Сюеянь.
— Цей продукт буде доступний для продажу в імператорській столиці вже за місяць. Запас обмежений – 100 флаконів, і один флакон можна придбати за 200 000 золотих монет.
***
— 200 000 золотих монет за один флакон, схоже, що Allure Cosmetics нарешті перестали прикидатися і тепер просто відверто виманюють у людей гроші. Я думаю, що коли прийде час, вони не зможуть продати жодної пляшечки, – сказав Джван Цянь.
Тан Тяньїн похитав головою:
— Вони зможуть продати всі. Деякі магазини вже запустили пробні зразки, і кажуть, що результати дуже хороші. Кілька наложниць мого батька сказали, що вони мусять купити це, коли прийде час, вони навіть бояться, що можуть не встигнути.
Джван Цянь:
—… Ці наложниці такі дурні!
Тан Тяньїн:
— Не тільки вони, багато наставників Королівської академії також дуже зацікавлені в цьому.
— Хоча 200 000 золотих монет – не така вже й мала сума, але для всіх заможних людей в імператорській столиці 200 000 – не така вже й велика справа, – сказав Джван Хао.
— Старший брате, хіба ти не маєш багато грошей! Як щодо того, щоб купити флакон і подарувати його четвертому молодому господарю Ці!
Джван Хао подивився на Джван Цяня і сказав:
— Я подивлюся, коли прийде час.
Ніби Ці Шаожону потрібно, щоб він віддав його йому?
Джван Цянь:
—…
***
Лабораторія Ці Шаожона
Ці Хен подивився на листівку у своїй руці й сказав:
— Молодий господарю, тобі не здається, що написане тут трохи перебільшено?
Ці Шаожон похитав головою і несхвально промовив:
— Ні, це не так! А-Хене! Дозволь мені сказати тобі! Якщо ти хочеш заробити багато грошей, ти мусиш вміти вільно говорити красиві слова. Якщо ти не будеш говорити про те, наскільки хороший продукт, як ти зможеш його продати?! До того ж наша продукція і так дуже хороша, нічого страшного, якщо ми трохи перебільшимо.
— У наш час, хто не хвалить багато! Є навіть маленька локшинова крамничка, захована на розі столиці, яка наважується стверджувати, що в них найкраща локшина у світі, порівнюючи з ними, ми теж не маємо бути надто скромними.
— Але, молодий господарю, тут написано, що наш головний аптекар витратив понад 60 років на розробленя «Сліз Богині», ми дослідили понад 3500 видів духовних квітів, провели тисячі тестів і експериментів, і після всіх наших кропітких зусиль нарешті розробили цю чудодійну рідину. Але насправді ви витратили на її створення п’ять днів і вивчили лише близько сотні духовних квітів, – сказав Ці Хен.
Ці Шаожон сказав:
— Як то кажуть, одна хвилина на сцені варта десяти років практики. Хоча я витратив лише п’ять днів на розроблення «Сліз Богині», це також результат десятиліть моєї наполегливої праці.
Ці Хен подивився на Ці Шаожона й сказав:
— Молодий господарю, тобі лише 16 років! Які десятиліття наполегливої праці?
— Мені майже 17, – відповів Ці Шаожон.
— Майже 17? Ти все ще молодший за мене! – входячи, сказав Джван Хао.
Ці Шаожон обернувся, подивився на Джван Хао й роздратовано сказав:
— Джван Хао, як ти сюди потрапив?
— Я уникнув усіх тих пасток, які ви розставили, – сказав Джван Хао.
Ці Шаожон:
—… Джван Хао, недобре вдиратися в чужі будинки.
Джван Хао подивився на Ці Шаожона і сказав:
— Ми вже настільки близькі*, що я прийшов сюди лише поглянути.
*В оригіналі пише «добре знайомі», але мені здається, що сюди більше підійде близькість.
— Наскільки ми близькі? – незадоволено запитав Ці Шаожон.
— Коли ми були в таємному вимірі, хіба не ти хотів зняти з мене штани? Хіба це не вважається близькістю? – запитав Джван Хао.
Ці Шаожон:
—… Джван Хао, ти хворий?
— Це ти хворий, я явно старший за тебе, але ти завжди скаржишся, що я занадто молодий, – сердито сказав Джван Хао.
Ці Шаожон:
—… Ми з тобою різні.
— Різні? Чим? – запитав Джван Хао.
Ці Шаожон заплющив очі й глибоко вдихнув. Його розум швидко обертався: «Цей молодий господар відродився! А ти, смердючий хлопчисько, Джван Хао, усе ще хочеш порівнювати себе зі мною».
— Джван Хао, ти повинен знати, що тривалість життя залежить від віку, але широта життя – від того, що ти зробив упродовж цього обмеженого життя, що ти зробив, дозволь мені сказати тобі! Час, який ти використовуєш для того, щоб спати й байдикувати, я використовую для того, щоб вчитися і здобувати знання, тому, хоча мені лише 16 років, це однаково, що прожити вже сімдесят років, розумієш?
Ці Хен наблизився до Ці Шаожона й сказав:
— Молодий господарю, ти, здається, любиш спати допізна.
Ці Шаожон:
—…
Айя, він насправді не боїться богоподібних супротивників, він більше боїться свиноподібних товаришів по команді.
— А-Хене, ти одержав хабар від цього хлопця чи що? Ти забув, хто дає тобі гроші на прожиття? – роздратовано сказав Ці Шаожон.
Ці Хен:
—…
— Ці Шаожоне, ти знаєш, скільки людей зараз придивляються до твого магазину Allure Cosmetics? Єдина причина, чому ніхто ще не зробив жодного кроку, полягає в тому, що вони все ще не з’ясували всіх тонкощів роботи Allure Cosmetics, тому поки що ці люди лише спостерігають за ситуацією. Як тільки вони зроблять крок, ти опинишся в небезпеці, – насупившись, сказав Джван Хао.
Ці Шаожон заплющив очі й сказав:
— Хтось уже зробив крок.
Джван Хао глянув на Ці Шаожона й сказав:
— То навіть у такому випадку, ти все ще хочеш показати себе?
Ці Шаожон подивився на Джван Хао й сказав:
— Звичайно! Якщо вони так сильно хочуть знати, я дам їм знати.
Джван Хао подивився на Ці Шаожона й запитав:
— Хіба ти не знаєш, що ти ходиш по лезу ножа?
Ці Шаожон обернувся, подивився на Джван Хао і сказав:
— Знаю, але що ще я можу зробити? Я хочу заробити багато грошей, я не хочу жити звичайним життям і не хочу, щоб люди дивилися на мене зверхньо. Якщо я не буду ризикувати, як я зможу розбагатіти й стати вищою за інших людиною!
Далі
Розділ 98 - Виставка-продаж «Сльози Богині»
Академія Тяньлань — Учню, ти хочеш позичити охоронців академії для своїх потреб? – запитав Ху Фен. Ці Шаожон кивнув: — Так. Ху Фен подивився на Ці Шаожона і сказав: — Що ти плануєш з ними робити? — У мене є велика справа, але мені не вистачає робочої сили, – відповів Ці Шаожон. Ху Фен з хвилюванням подивився на Ці Шаожона і запитав: — Велика справа, наскільки велика? Можливо, учню, ти збираєшся полювати на чудовиськ дев'ятого рівня? Ці Шаожон похитав головою: — Ні, які чудовиська дев'ятого рівня? Я не шукаю смерті, я просто хочу продати деякі дрібниці! — Щоб продати якісь дрібниці, тобі потрібна допомога охоронців академії? – підозріло запитав Ху Фен. Ці Шаожон кивнув: — Так! Про всяк випадок. — Ну, тоді, скільки прибутку ти думаєш, що зможеш одержати? – з цікавістю запитав Ху Фен. — Якщо все буде розпродано, то, можливо, 20 мільйонів, – сказав Ці Шаожон. — 20 мільйонів золотих монет? – вигукнув Ху Фен. — Звичайно! Якщо не 20 мільйонів золотих монет, то що, срібних? Це занадто мало! – зневажливо сказав Ці Шаожон. Ху Фен подивився на Ці Шаожона і сухо посміхнувся: — Учню, ти дійсно гідний бути людиною, яка робить великі справи. Ці Шаожон усміхнувся і відповів: — Напевно. — Учню, як довго вони тобі будуть потрібні? – запитав Ху Фен. — На два дні, – сказав Ці Шаожон. — Гаразд, – погодився Ху Фен. *** Резиденція родини Джван — Старший брате, підтверджено, що «Сльози Богині» продаватимуться в павільйоні Лво Хва. Коли вони вперше сказали, що будуть продаватися в Імператорській столиці, я подумав, що вони мають на увазі кілька косметичних магазинів тут, у столиці. Я не очікував, що все буде продаватися в павільйоні Лво Хва! Старший брате, як ти думаєш, про що думає власник Allure Cosmetics? – сказав Джван Цянь, відчуваючи себе спантеличеним. Джван Хао подивився на Джван Цяня і сказав: — Спосіб мислення Ці Шаожона, природно, відрізняється від усіх інших. — Старший брате, ти заплутався чи що? Як четвертий молодий господар Ці стосується власника Allure Cosmetics? — Ці Шаожон – власник Allure Cosmetics, – сказав Джван Хао. Джван Цянь сплюнув і запитав: — Старший брате, що ти щойно сказав? Джван Хао глибоко вдихнув і відповів: — Я сказав, що Ці Шаожон власник магазину Allure Cosmetics. Джван Цянь проковтнув слину, подивився на Джван Хао і сказав: — Брате, можливо, ти помиляєшся? Джван Хао похитав головою: — Ні! — Четвертий молодий господар Ці дійсно дивовижний! Мало того, що він Злий лікар, він навіть створив косметику Allure Cosmetics. Цей хлопець завжди говорив, що у нього бордель, тому я раніше думав, що він просто його власник, – Джван Цянь усміхнувся, а потім раптом про щось подумав і сказав: — Старший брате, я знову сказав щось не те перед Ці Шаожоном? Джван Хао кивнув і сказав: — Так! Ти бовкнув, що його бізнес афера*. *«Чорний магазин», що означає шахрайський магазин/бізнес або аферу. Джван Цянь ляснув себе по лобі, і йому захотілося врізатися в стіну: — Навіщо я це сказав? Джван Хао подивився на Джван Цяня і заспокоїв його: — Досить вже, все не настільки серйозно. Ці Шаожон не дуже переймається всіма тими дурницями, які ти наговорив... Джван Хао глибоко вдихнув. Хоча Джван Цянь і наговорив багато дурниць перед Ці Шаожоном, однак здавалося, що у того склалося досить гарне враження про його молодшого брата, принаймні краще, ніж про нього самого. Джван Цянь подивився на Джван Хао і запитав: — Старший брате, про що ти думаєш? Джван Хао похитав головою і відповів: — Нічого, я просто подумав, що ти, здається, дуже подобаєшся Ці Шаожону. Джван Цянь подивився на Джван Хао і схвильовано промовив: — Справді? Старший брате, ти думаєш, що я дуже подобаюся четвертому молодому господарю Ці? Джван Хао кивнув: — Так! Здається, у нього склалося гарне враження про тебе. Джван Цянь почухав голову: — Старший брате, твоя правда! Хоча четвертий молодий господар Ці рідко під час зустрічі може сказати щось хороше про мене і завжди говорить, що я занадто товстий, але я також відчуваю, що він не ненавидить мене! Джван Хао подивився на Джван Цяня, який мало не підстрибував від радості, і не зміг не відчути легкого роздратування в серці. *** Джван Хао увійшов до павільйону Лво Хва і побачив, що той був звідусіль прикрашений і обвішаний декораціями. Люди всередині були зайняті підготовкою до майбутньої виставки-продажу, а зовні павільйону стояли охоронці з академії Тяньлань. — Це ж Джван Хао! У нього досить особлива особистість, ми повинні його зупинити? – запитав один з охоронців академії Тяньлань. — Джван Хао і студент Ці, який нас найняв, знайомі один з одним. Почекаймо і подивимося, що станеться, – сказав інший. — Точно! Джван Хао і студент Ці навіть мали шлюбний контракт в минулому. *** — Паничу Джване, ми сьогодні закриті, вам доведеться почекати до ночі, – сказала танцівниця з павільйону Лво Хва, зупиняючи Джван Хао. — Я знаю, я шукаю вашого боса, – сказав Джван Хао і прямо кинувся до павільйону Лво Хва. — Джван Хао, наш бос зараз не приймає гостей. — Фейюе, молодий господар Джван не чужий, ти можеш йти, – Бі Льов'юнь повільно спустився сходами. — Молодий господар Джван, який рідкісний гість! Бі Льов'юнь змахнув своїм складним віялом, подивився на Джван Хао і промовив: — Молодий господарю Джван, чи можу я чимось допомогти? — Він тут? – запитав Джван Хао. Бі Льов'юнь нахилив голову і подивився на Джван Хао: — Він? Хто? — Бі-ціньши*, ти знаєш його вже давно, чи не так? Ти, як Ї Фань, весь цей час таємно сміявся з мене за моєю спиною? – запитав Джван Хао. *Це слово використовується для позначення того, хто грає на струнному інструменті. Бі Льов'юнь усміхнувся і сказав: — Молодий господар Джван перебільшує, хто б посмів сміятися з тебе! — Так де ж Шаожон? — Молодий господарю, він у внутрішньому дворі. — Дякую, – промовив Джван Хао. — Молодий господарю Джван, немає потреби бути таким ввічливим зі мною, – сказав Бі Льов'юнь. *** На подвір'ї Десятки танцюристів в цей час репетирували свій майбутній виступ. Ці Шаожон стояв перед кількома танцюристами, даючи їм вказівки. Ці Шаожон не знав багато про танці, але він бачив багато танців на Землі, тож все-таки міг дати кілька порад тут і там. Джван Хао подивився на Ці Шаожона і сказав: — Ти справді дуже зайнятий! Ці Шаожон кивнув: — Звичайно! У мене не так багато вільного часу, як у молодого господаря Джвана. — Четвертий молодий господарю Ці, ти дійсно дивовижний, – сказав Джван Хао. Ці Шаожон махнув рукою і сказав: — Такі компліменти я чув вже стільки разів, що у мене на вухах скоро натруться мозолі. Всі й так знають, який я чудовий, тобі не потрібно цього говорити. Джван Хао: — ... *** — Учню. Ці Шаожон і Джван Хао вже досить довго сиділи на подвір'ї, коли до них увірвався Ху Фен. Ці Шаожон подивився на Ху Фена і запитав: — Вчителю, чому ви прийшли? — Я тут, щоб допомогти! – Ху Фен поплескав себе по грудях. Ці Шаожон усміхнувся Ху Фену і сказав: — Дякую, вчителю. Ху Фен махнув рукою і сказав: — Немає за що, ми ж вчитель і учень, це не проблема! – Ху Фен подивився то на Ці Шаожона, то на Джван Хао. — Учню! Учню, я ж не потурбував тебе з Джван Хао в інтимний момент? — Звісно, ні. Нам взагалі немає про що говорити, – сказав Ці Шаожон. — Учню! Навіщо ти привів сюди всю охорону? Я чув, що Allure Cosmetics незабаром влаштовує тут виставку-продаж своєї «Сльози Богині». Які у тебе стосунки з власником цього шахрайського магазину? – з цікавістю запитав Ху Фен. Ці Шаожон подивився на Ху Фена і промовив: — Вчителю, я власник цього шахрайського магазину. Ху Фен: — ...То ось воно що! Учню, твій магазин дуже хороший! Насправді це взагалі не афера. Ці Шаожон усміхнувся: — Звичайно, я знаю, що мій бізнес не є аферою. Ви маєте знати, що я сумлінний, справедливий і морально чистий бізнесмен. Мій магазин завжди був справедливим і чесним стосовно громадськості, і ми пропонуємо щире ставлення до всіх. Багато людей навіть думають, що мої товари дуже дешеві... Ці Хен нахилився до Ці Шаожона і сказав: — Молодий господарю, чи не занадто ти перебільшуєш? Ці Шаожон подивився на Ці Хена і запитав: — Про що ти говориш? Ці Хен усміхнувся і відповів: — Нічого, нічого. *** Ї Фань підійшов до Ці Шаожона і сказав: — Шаожоне, Бі Льов'юнь просив передати, що всі вже майже зібралися, і ми можемо починати. Ці Шаожон кивнув: — Добре. Звуки цитри й флейти донеслися з передньої зали. Ху Фен підбадьорився: — Музика дуже гарна! Одна цитра й одна флейта, але поєднання бездоганне. Вони обидва, здається, майстри музики. Вони можуть використовувати музику, щоб заспокоїти дух і прорватися крізь вузьке місце у вдосконаленні. Я знаю, що на цитрі грає Бі Льов'юнь, але хто грає на флейті? Її звук не поступається звуку цитри. Ці Шаожон знизав плечима і відповів: — Це Тінсюань. — Учню, під твоїм керівництвом працює багато дивовижних людей! Ці Шаожон кивнув: — Звичайно, я настільки видатний, що не дивно, що мої підлеглі також талановиті. Ху Фен: — ... Бі Льов'юнь стояв нагорі, дивлячись вниз на сцену. Глядацькі місця були заповнені, багато шляхетних панянок одягнених в розкішні вбрання привели сюди своїх партнерів. На сцені павільйону Лво Хва граціозно танцювала танцівниця в барвистому одязі. Дим здіймався з усіх боків сцени, а семиколірні кристали відбивали й заломлювали різнобарвне світло навколо. Ці Шаожон подивився на глядачів, підняв підборіддя і сказав: — Реакція на відкриття, здається, досить хороша. — Прийшло багато людей, – сказав Ї Фань. Ці Шаожон кивнув: — Схоже на те. *** Ці Шаожу сіла поруч з Ці Шаоканом і спантеличено запитала: — Другий брате, чому Allure Cosmetics проводить свою виставку-продаж «Сльози Богині» тут, у павільйоні Лво Хва? Ці Шаокан похитав головою: — Мені це також не дуже ясно, тобі доведеться запитати про це власника Allure Cosmetics. — У власника Allure Cosmetics проблеми з головою чи що? Вибираючи таке місце, він не боїться, що це повпливає на його репутацію? – промовила Ці Шаожу, смикаючи себе за рукава. — Він керує шахрайським магазином! У нього і так ніколи не було хорошої репутації, – сказав Ці Шаофу. Ці Шаокан: — ... Погляд Ці Шаожу блукав кімнатою. Кілька гостей, які прийшли сюди, мали вуалі, що прикривали їхні обличчя, і вони, здавалося, були імператорськими наложницями. — Другий брате, пізніше допоможи мені купити флакон «Сльози Богині». В майбутньому я поступово повертатиму тобі гроші з моїх кишенькових, – сказала Ці Шаожу. Ці Шаокан подивився на Ці Шаожу і сказав: — Справді? Ці Шаожу кивнула: — Звичайно, я обіцяю. Ці Шаокан усміхнувся і сказав: — П'ята сестро, твоя обіцянка нічого не варта, до того ж твій другий брат теж не має багато грошей. — Другий брате, якщо навіть у тебе не вистачає грошей, то у кого ще вони будуть? Другий брате, будь ласка, допоможи мені цього разу, – сказала Ці Шаожу. — Твій четвертий брат має багато грошей! Він такий багатий, що не може бути ще багатшим, – кисло сказав Ці Шаокан. — Люди, які стежать за порядком у павільйоні Лво Хва, – охоронці з академії Тяньлань. Їх прийшло близько сотні. Твій четвертий брат дуже щедрий, він дав кожному з них по 1000 золотих монет і набір косметики вартістю 1000 золотих монет. Ці Шаожу з зусиллям примусила себе усміхнутися і сказала: — Другий брате, ти ж знаєш, які у нас з ним погані взаємини. Хоча, який стосунок виставка-продаж Allure Cosmetics має до четвертого брата! Навіщо він у це вплутується? Ці Шаокан подивився на Ці Шаожу і сказав: — Твій четвертий брат може мати тісний зв’язок з Allure Cosmetics... Ці Шаожу: — … — Власник Allure Cosmetics не простий! Він навіть примудрився запросити сюди двох майстрів музики, – сказав Ці Шаокан.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!