Відповідь родини Ї

— Хтось прийшов, — швидко сказав Ї Фань.

 

Му Сюелань подивилася на кровожерливі очі Ї Фаня, і в її серці промайнула тривога.

 

Ї Фань вийшов із зали й побачив на подвір’ї блідолицю Ї Чусюе.

 

Ї Чусюе трохи запанікувала, намагаючись уникнути змій у дворі:

 

— Ї Фаню, сволота, покажися.

 

— Ї Фаню, ти нарешті вийшов. Це ти винен у нещасних випадках зі старшим братом і другим братом? Ти сволота, ти не заслуговуєш на легку смерть.

 

Ї Фань подивився на Ї Чусюе, і в куточках його губ з’явилася схвильована посмішка.

 

— Сестричко Чусюе! Коли ясно видно шлях до раю, ти відмовляєшся йти ним, але коли немає дверей до пекла, ти просто кидаєшся прямо туди. Ти насправді йдеш назустріч смерті, — Ї Фань махнув рукою, і десятиметрова гігантська змія одразу ж щільно обвилася навколо Ї Чусюе.

 

— Ї Фаню, що ти робиш?

 

Гігантська змія обвилася навколо Ї Чусюе, і чим більше вона пручалася, тим тугіше змія стискала її. Крики Ї Чусюе, що звучали не по нотах, могли спричинити сироти на шкірі в будь-кого, хто б їх почув. Коли вона почала відчувати, що її душать до болю, вона поступово перестала бути здатною вимовити хоч звук.

 

— Ї Фаню, ти збираєшся її вбити? Зрештою, вона все-таки твоя сестра! — сказала Сян Лань.

 

— Твоя правда! Вона моя сестра, якщо люди дізнаються, що я її вбив, це буде погано для моєї репутації. Мені потрібно змусити тебе замовкнути, — Ї Фань різко простягнув руку і схопив Сян Лань за шию, кинувши її в купу змій. Сян Лань була в одну мить швидко охоплена зміями.

 

— Ї Фаню, що ти робиш? — схвильовано запитала Му Сюелань.

 

— Просто жартую, щоб навчити її не говорити дурниці. Вона всього лише маленька служниця, але наважується критикувати й показувати на мене пальцем. Ким вона себе вважає? — Му Сюелань подивилася на різнокольорових змій, що повзали по всьому тілу Сян Лань, й одразу відчула, що її волосся стало дибки. Однак змії лише повзали по дівчині, не роблячи жодних рухів, щоб вбити її.

 

Гладкі, атласні змії ковзнули над Сян Лань, і та злякалася.

 

— Ти…

 

Ї Фань повернув голову:

 

— Му Сюелань, невже твої стосунки зі служницею настільки близькі, що ти хочеш померти разом із нею!

 

Му Сюелань впилася нігтями в долоні, і, ніби на неї хлюпнули відром холодної води, вона миттєво заспокоїлася. В очах Ї Фаня вона мало чим відрізнялася від Сян Лань.

 

— Ї Чусюе помирає, — промовила Му Сюелань. Спочатку Ї Чусюе ще могла проклинати і кричати, але зараз її обличчя було блідим, і вона виглядала так, ніби задихалася.

 

— Їй уже давно пора померти.

 

Му Сюелань:

 

—…

 

— Старий, якщо ти не вийдеш, то Ї Чусюе дійсно помре, — голосно сказав Ї Фань.

 

Двері відчинили ногою, і на подвір’ї з’явилися десятки охоронців.

 

Ї Фань заклав руки за спину й подивився на безрадісного Ї Сюня. На його обличчі розцвіла глузлива посмішка, і він сказав:

 

— Батько-дажень* тут, я не можу упустити таку можливість привітати вас!

 

*Дажень — це поважне звернення до начальства, також може означати «Ваша Високоповажність» або щось подібне.

 

Ї Сюнь подивився на Ї Фаня, його погляд був повний обурення, він сказав:

 

— Ї Фаню, тобі не здається, що ти трохи перегинаєш палицю?

 

— Справді? Я так не думаю, — відповів Ї Фань.

 

Ї Сюнь подивився на Ї Фаня і сказав:

 

— Навіть якщо твій старший і другий брати не були добрими до тебе, невже тобі потрібно було перетворити їх на калік?

 

— Батьку, тут ти помиляєшся. Я дійсно відповідальний за нещасний випадок із другим братом, але хіба старшого брата отруїла не Ї Чусюе, це дурне дівчисько? Зараз я допомагаю тобі очистити твою сім’ю, хіба ти не хочеш мені подякувати?! — запитав Ї Фань із посмішкою на обличчі.

 

— Як ти смієш таке казати? Отрута, якою отруїли твого старшого брата, звідки вона взялася? — гнівно запитав Ї Сюнь.

 

— Батько дуже проникливий! Так, можна сказати, що я опосередковано послав її другому братові, — сказав Ї Фань.

 

— Протиотрута, де ж тоді протиотрута?

 

— Батьку, не треба гаяти часу. Уже запізно вживати протиотруту. Хоча, навіть якби й ні, я б однаково не дав тобі її, — прямолінійно відказав Ї Фань.

 

Ї Сюнь подивився на Ї Фаня і сказала:

 

— Чому ти такий божевільний!

 

— Я божевільний? Я лише дав їм те, на що вони заслуговували! — сказав Ї Фань.

 

*Спочатку було «зуб за зуб», що означає відплату.

 

— Твого магічного таланту не змогли виявити, а бойові здібності від самого початку були слабкими. Те, що родина вирішила, що твій талант поганий, просто було твоєю долею! Як ти можеш звинувачувати в цьому свого старшого і другого братів? — запитав із похмурим виразом обличчя Ї Сюнь.

 

— Досить! Навіть зараз ти все ще хочеш брехати мені? Мої бойові здібності спочатку були чудовими. Однак на той час, коли я з’явився на світ, уже народилися два сини Ян Мань, тому вона підкупила всіх слуг родини Ї і знищила мої бойові таланти. Ти був радий, що моя кваліфікація була середньою, адже тобі завжди подобалася Ян Мань, ця дешева жінка. Спочатку ти не мав жодного виправдання, щоби привести цих двох виродків у сім’ю, тож ти використав мою низьку кваліфікацію як причину. Ян Мань знищила мій бойовий талант, а я дав змогу двом її синам стати справжніми магічними каліками, хіба це не справедливо?

 

— Ти сволота, спочатку став причиною смерті своєї матері, а тепер навіть змовився проти своїх братів, — сказав Ї Сюнь, з ненавистю дивлячись на Ї Фаня.

 

— Замовкни, старий виродок, усе моє життя ти завжди звалював смерть матері на мою голову. Із самого дитинства ти повторював мені, що це я вбив маму. Давай поговоримо відверто, ти просто боявся, що тобі доведеться взяти на себе відповідальність, що мій дідусь по материнській лінії заставить тебе заплатити за це, тому ти використовував мене як цапа-відбувайла.

 

— А як же тоді померла мама? Вона випадково дізналася, що Ян Мань зраджувала тобі, і та вирішила її вбити. Я ненавидів, що мій голос ніколи не мав значення**, що навіть якщо я знав правду, я не міг нічого сказати. Насправді мені завжди було цікаво чи моя молодша сестра Чусюе дійсно твоя донька, чи ні! — Ї Фань нахилив голову, його очі засяяли.

 

*«Ян Мань змушувала тебе носити зелений капелюх», означає, що вона зраджувала його і робила його рогоносцем.

 

**Слова смиренних мало важать — те, що думають смиренні люди, мало що значить.

 

— Що за нісенітницю ти мелеш? — запитав Ї Сюнь.

 

Ї Фань знизав плечима:

 

— Нісенітницю, про яку я кажу, ти можеш піти до Ян Мань і перевірити! До речі, поруч із нею завжди стоїть привабливий чоловік і вони з Ї Чусюе дуже схожі один на одного, можливо, вони навіть батько й донька, тобі так не здається? Не будемо про це говорити, я не знаю, з якої причини батько прийшов до мене сьогодні?

 

— Ти зробив стільки всього, але однаково питаєш мене, навіщо я тут?

 

— А що я зробив? На змаганнях топ-100 академій усі боролися за славу наших академій! Оскільки другий брат брав участь, він повинен прийняти його результати. Що стосується старшого брата, то він мав суперечку лише з другим братом, який стосунок це має до мене! — байдуже сказав Ї Фань.

 

— Чи має це якийсь стосунок до тебе? Зачекай, поки ти не потрапиш до Зали покарань родини Ї, тоді й побачимо.

 

— Наскільки я пам’ятаю, мене, здається, вигнали з родини Ї, тож я не маю жодного бажання йти до Зали покарань родини Ї.

 

— Це не тобі вирішувати!

 

— Якщо ти покладаєшся лише на цих нікчем, яких ти привів із собою, то боюся, що вони мені не суперники.

 

Ї Сюнь подивився на Ї Фаня:

 

— Добре! Добре! Я не очікував, що ти будеш таким зарозумілим.

 

— Старий, за кого ти себе маєш? Уже занадто пізно, щоб мене контролювати, — холодно сказав Ї Фань.

 

Му Сюелань подивилася на Ї Фаня, й одразу відчула абсурдність. Раніше вона думала, що йому бракує енергії, але тепер вона зрозуміла, що Ї Фань був занадто зухвалим. Їй здавалося, наче вона побачила його вперше.

 

Ї Сюнь подивився на Ї Фаня і сердито сказав:

 

— Ти…

 

— Схопіть його для мене.

 

Ї Фань холодно посміхнувся, і його тіло раптом відлетіло назад. На подвір’ї пролунав гучний вибух. Густий клубок диму заповнив повітря, і Му Сюелань відчула напад запаморочення. Дим був отруйним. У серці Му Сюелань промайнула тривога.

 

Ї Фань схопив Му Сюелань і перекинув її через стіну двору, як мішок із піском.

 

Ці Шаожон йшов до двору Ї Фаня, коли побачив, як вилітає Му Сюелань.

 

— Пані Му, з тобою все гаразд? — запитав Ці Шаожон збентежену Му Сюелань.

 

Му Сюелань похитала головою і відповіла:

 

— Зі мною все добре. 

 

Му Сюелань подивилася на Ці Шаожона, потім на Джван Хао, який стояв поруч із Ці Шаожонем, і не могла не сказати:

 

— Молодий господар Ці й молодий господар Джван такі близькі, ви двоє, здається, нерозлучні.

 

Ці Шаожон усміхнувся:

 

— Пані Му, мабуть, жартує, ми Джван Хао — лише звичайні друзі. Яка там зараз ситуація всередині?

 

Му Сюелань глибоко вдихнула і сказала:

 

— Ї Сюнь привів охоронців родини Ї.

 

Ці Шаожон стиснув губи:

 

— Цей негідник, Ї Сюнь, серед охоронців, яких він привів, є хтось на восьмому рівні?

 

Му Сюелань похитала головою:

 

— Ні.

 

Навіть якщо вони належать до однієї з чотирьох головних сімей імперської столиці, майстри восьмого рівня мають дуже високий статус, і їх не так легко залучити.

 

Рот Ці Шаожона смикнувся, і він сказав:

 

— Тоді все добре.

 

Техніка отрути Ї Фаня була дуже потужною, будь-кому нижче восьмого рівня було б важко з ним впоратися.

 

Як тільки двері на подвір’я Ї Фаня відчинилися, двох людей викинули на вулицю:

 

— Це Ї Сюнь та Ї Чусюе.

 

— Ї Фань вб’є тих охоронців? — не міг не запитати Джван Хао.

 

Ці Шаожон похитав головою:

 

— Я не знаю.

 

— Сян Лань усе ще всередині, — нерішуче сказала Му Сюелань.

 

Ці Шаожон насупився і сказав:

 

— Я зайду й подивлюся.

 

Ці Шаожон увійшов всередину й побачив подвір’я, повне нестійких охоронців:

 

— Що з ними? — запитав Ці Шаожон у Ї Фаня.

 

— Отруєні, — сказав Ї Фань.

 

Ці Шаожон кивнув:

 

— Он воно як.

 

Ці Шаожон подивився на Ї Фаня і запитав:

 

— А-Фаню, з тобою все гаразд?

 

— У мене все чудово! Ті, у кого не все добре — це не я, — прохолодно сказав Ї Фань.

 

Му Сюелань відійшла вбік і допомогла Сян Лань встати. Волосся Сян Лань було розпатлане, а вираз її обличчя був сповнений паніки. Побачивши Му Сюелань, вона одразу ж сховалася за нею.

 

— Ї Фаню, що сталося із Сян Лань? Вона отруєна? — запитала Му Сюелань.

 

Ї Фань знизав плечима:

 

— Я теж не знаю, вона, мабуть, просто до смерті перелякана. Це дівчисько зазвичай таке зарозуміле, але коли справа доходить до критичних моментів, воно лякається до заціпеніння. Така показна хоробрість дуже розчаровує.

 

Му Сюелань подивилася на Сян Лань. Сян Лань була дуже переляканою і дивилася на Ї Фаня очима, повними страху.

 

Му Сюелань не могла не пошкодувати, що прийшла сьогодні шукати Ї Фаня. Він божевільний, але Сян Лань завжди виставляла його в її очах боягузом і слабаком.

 

— Ї Фаню, можна я…

 

— Забирай свою служницю і забирайся геть. Моє подвір’я повне отруйного газу, якщо ти залишишся тут надовго й отруїшся, я не можу гарантувати, що з тобою все буде добре, — холодно сказав Ї Фань.

 

Му Сюелань закусила губу й пішла із Сян Лань.

 

Ці Шаожон подивився на Ї Фаня і сказав:

 

— А-Фаню! Ти справді не вмієш добре поводитися з жінками!

 

Ї Фань був у поганому настрої:

 

— Вона мені не подобається, чому я повинен ставитися до неї добре?

 

Ці Шаожон:

 

—…

 

Ї Фань дійсно нічого не розуміє в почуттях та емоціях. Він, напевно, ніколи не зможе успішно позалицятися до Тінсюаня за все своє життя!