Після того, як Ці Шаожон і Джван Хао повернулися з прогулянки, вони приєдналися до Ці Хена і Бі Льов'юня.
— Молодий господарю, ти щось дізнався? – запитав Ці Хен самовдоволеного Ці Шаожона.
Ці Шаожон кивнув і радісно відповів:
— Ми брали участь у місцевій зустрічі з обміну досвідом. Це було дуже цікаво. Я знайшов багато цікавих речей морського клану і деякі з них купив дорогою назад.
За помахом руки Ці Шаожона на столі з'явилися численні речі морського клану.
Бі Льов'юнь сказав з огидою:
— Молодий господарю, ти купив так багато мотлоху!
Ці Шаожон:
— ...
— Це все мотлох? – Ці Шаожон насупився.
Бі Льов'юнь кивнув:
— Так! Я чув, що деякі морські клани збирають старі речі і відносять їх у людський світ, щоб продати неосвіченим людям.
Ці Шаожон:
— …
То він і є тією неосвіченою людиною?
— Також я дізнався, що наш магазин Allure Cosmetics має тут великий ринок збуту. Ми можемо відкрити філію у цьому місці. Бізнес має піти дуже добре. Можливо, Бог послав мене сюди, щоб я розширив свій косметичний бізнес до меж Морського царства.
Бі Льов'юнь нахилив голову і подивився на Ці Шаожона:
— Молодий господарю, не Бог послав тебе сюди, а імператор.
Ці Шаожон:
— ...
Ці Хен подивився на Ці Шаожона, подумав і сказав:
— Молодий господарю, якщо ти хочеш відкрити магазин на рівнинах Нефритового моря, потрібно знайти сильного комірника. Інакше нас легко пограбують. Я чув, що на рівнинах Нефритового моря часто трапляються пограбування.
Ці Шаожон:
— …
Ці двоє справді добре вміють поливати інших холодною водою!!
— Ви двоє також виходили на вулицю. Що ви виявили? – запитав Ці Шаожон.
— Молодий господарю, Бі Льов'юнь і я чули, що на рівнинах Нефритового моря є дві великі сили, одна з яких – фірма Моюнь, а інша – фірма Тяньлон. Фірма Моюнь очолюється майстрами рівня святого, і вони мають контакти з багатьма морськими кланами. І в основному вони продають товари морським кланам. Кажуть, що спочатку фірма Моюнь була піратами, які розкопували стародавні місця, в основному гробниці. Після того, як вони очистили свою репутацію, вони почали займатися серйозним бізнесом. Фірма має багато груп найманців, і їхній бізнес досить великий. Фірма Тяньлон дуже загадкова. Це торгова компанія, яка раптово з’явилася на рівнині Нефритового моря. Власник бізнесу завжди був загадкою. Однак, безсумнівно те, що багато сил, які виступали проти них, зникли безслідно. Керівництво торгової компанії Тяньлон дуже здібне. Хоча фірма Моюнь обмінялася з морськими кланами великою кількістю товарів, більшість з них є звичайними. Однак фірма Тяньлон продає навіть скарби морського клану. У минулому сили, які приходили на рівнини Нефритового моря, обирали одну з цих двох сил для притулку. Так вони могли прожити довше.
***
Ці Шаожон закотив очі і запитав, перервавши Ці Хена:
— Який найдовший термін серед тих лордів?
— Десять років.
Ці Шаожон незадоволено сказав:
— Лише десять років! Вони прожили недовго.
— Однак, кажуть, що деякі з тих, хто не мав покровителів, щойно прибувши і не акліматизувавшись до навколишнього середовища, одразу ж померли.
Ці Шаожон:
— ...
Не акліматизувалися до навколишнього середовища? Лорди, які приїздили сюди, всі мали базу вдосконалення восьмого рівня, і ви хочете сказати, сильні світу цього померли, тому що не пристосувалися до навколишнього середовища?
— Тож, судячи з попереднього досвіду, обов'язково необхідно вибрати силу, до якої приєднатися, – сказав Ці Хен.
Бі Льов'юнь кивнув:
— Правильно!
Ці Шаожон:
— ...
— Тоді завтра підемо до цих двох фірм. Ви вибрали до якої хочете завітати в першу чергу? – промовив Ці Шаожон.
Бі Льов'юнь без вагань відповів:
— Спочатку підемо у фірму Тяньлон.
Ці Шаожон спантеличено запитав:
— Чому?
— Тому що кажуть, що молоді господарі двох торгових фірм нещодавно були тут. І молодий господар фірми Тяньлон – дуже вродливий, а молодий господар Моюнь має звичайну зовнішність. – сказав Бі Льов'юнь.
Ці Шаожон клацнув пальцями:
— Зробимо, як ти кажеш.
Джван Хао:
— ...
***
Коли Ці Шаожон підійшов до фірми Тяньлон, він одразу ж був шокований.
Резиденція фірми була побудована з кришталевого каміння, тож вона нагадувала прекрасний кришталевий палац.
Коли на неї потраплями сонячні промені, здавалося, ніби вона світиться.
Ці Шаожон подивився на чотири ієрогліфи Тяньлон, що висіли перед ним, і не зміг втриматись, щоб не зітхнути:
— Вражаюче! Яка видатна каліграфія!
Бі Льов'юнь потряс віялом у руці та усміхнувся:
— Молодий господарю, ходімо всередину.
Ці Шаожон кивнув:
— Гаразд.
Щойно Ці Шаожон увійшов до магазину, він був вражений усім, що там було представлено.
Всілякі унікальні корали, перлини, що світяться, розміром з футбольний м'яч, шифон довжиною в сотні метрів, кришталево чисті русалчині сльози... Всі види скарбів морського клану, все, про що тільки можна подумати, було в наявності у фірмі Тяньлон.
— Так дорого!
Продукція торгової фірми Тяньлон – високоякісна, тож і вся вона – надзвичайно дорога.
Можна сказати, що відкриття фірми далося нелегко, але вона працює вже три роки.
Більшість гостей, які заходили в середину, просто дивилися.
***
Сходами спускався чоловік у парчовій мантії.
— Молодий господарю, погляньте на цю залу, чи не потрібно ще щось підправити? – Менеджер фірми з острахом пішов за чоловіком, шанобливо запитуючи його.
Почувши балаканину, Ці Шаожон та інші одночасно подивилися в бік сходів.
Чоловік у парчевій мантії на сходах був надзвичайно вродливий. Від нього віяло королівською величчю, що з першого погляду змушувало серця людей тремтіти.
Ці Шаожон подивився на чоловіка, усміхнувся і нестримно вимовив:
— Який вродливий хлопець!
Джван Хао незадоволено стиснув руку Ці Шаожона. Ці Шаожон скривив губи й подумав: «Джуан Хао такий ревнивий!»
Очі Бі Льов'юня були прикуті до чоловіка, його брови насупились, і він не міг відвести погляду.
Відчуваючи палючий погляд Бі Льов'юня, Хай Лін подивився в його бік.
Коли Ці Шаожон побачив, що Хай Лін дивиться на Бі Льов'юня, він відчув себе трохи дивно. Він хотів сказати дещо Бі Льов'юню, але було вже надто пізно.
— Гостю, на що ти дивишся?
Хай Лін раптово підійшов до Бі Льов'юня.
Бі Льов'юнь на мить був приголомшений, а потім сором'язливо усміхнувся і сказав:
— Ах! Молодий господар такий гарний, що я був деякий час приголомшений.
Хай Лін усміхнувся:
— Я дуже гарний?
Бі Льов'юнь кивнув:
— Так!
— Дякую.
— Будь ласка.
Чоловік усміхнувся і ще деякий час побалакав з Бі Льов'юнем, а потім пішов.
Невдовзі Ці Шаожон та інші також покинули фірму Тяньлон.
***
Джван Хао подивився на Бі Льов'юня, чиї брови були міцно насуплені, і розгублено запитав:
— Музиканте Бі, що з тобою? Ти бачив усіх людей світу! Це маленьке біле личко не є якимось особливим, чому ж ти про нього досі думаєш?
Бі Льов'юнь подивився на Джван Хао і сказав:
— Ти не зрозумієш.
Джван Хао смикнув кутиком рота:
— Що я не розумію? Ти закохався в це маленьке біле личко з першого погляду?
— Ти занадто багато думаєш! Паничу Джван Хао, твій мозок іржавіє від того, що ти цілими днями думаєш про якийсь непотріб? – сердито промовив Бі Льов'юнь.
Джван Хао:
— ...
***
Усередині фірми Тяньлон
Хай Лін схрестив руки, в куточку його рота з'явилася яскрава усмішка.
— Молодий господарю, чому ви раптом зацікавилися людиною? – розгублено запитав охоронець поруч з Хай Ліном.
Хай Лін усміхнувся:
— Я не знаю! Цей пильний погляд був дуже цікавим.
— Молодий господарю, багато членів клану дуже пильно дивляться на вас! – спантеличено сказав охоронець.
— Але цей, здається, трохи інший! Його аура трохи дивна.
— Молодий господарю, він один з нас?
— Не схоже, він точно людина. Піди перевір походження цих людей. Можливо, лорд міста вступив на посаду достроково.
— Молодий господарю, що ви маєте на увазі?
— Та компанія з чотирьох чоловіків, які нещодавно тут були, всі вони молоді майстри. Раніше аура хлопця в білому була не слабшою за мою. Думаю, це Джван Хао.
— Молодий господарю, я зараз же піду перевірю.
***
Коли Ці Шаожон і його група йшли дорогою, Бі Льов'юнь задумливо підняв підборіддя.
Ці Шаожон подивився на Бі Льов'юня і запитав:
— Льов'юню, ти щось дізнався? Тому ти такий дивний?
Бі Льов'юнь усміхнувся:
— Молодий господарю, ти так добре мене знаєш! Я дізнався, що молодий господар фірми Тяньлон – не людина.
— Не людина? То він морський житель? Але ж він виглядає точнісінько як людина! – розгублено сказав Ці Хен.
— Члени королівської родини морських кланів дуже схожі на людей. У людей є пігулка, за допомогою якої можна замаскуватися під морських жителів, тож, природно, у морських жителів також є пігулка, яка допомагає їм маскуватися під людей, – сказав Бі Льов'юнь.
Ці Шаожон провів руками по спині:
— Не дивно, що молодий господар фірми викликав у мене дуже дивне відчуття. Тож ось у чому справа!
Бі Льов'юнь обійняв Ці Шаожона за плечі:
— Молодий господарю, якщо ти вважаєш, що молодий господар фірми дивний, можливо, це тому, що він занадто гарний.
— Точно! Цей хлопець справді гарний! – сказав Ці Шаожон з широко розплющеними очима.
Джван Хао сказав з деяким невдоволенням:
— Цей хлопець виглядає не дуже добре, він набагато гірший за мене.
Бі Льов'юнь усміхнувся до Джван Хао:
— Молодий господарю Джване, тобі не потрібно так поспішати із заявами, це створює враження, що тобі не вистачає впевненості в собі.
Джван Хао:
— ...
Джван Хао подивився на Бі Льов'юня дивним поглядом і сказав:
— Музиканте Бі, ти, здається, дуже добре знаєш про морські клани! Ти маєш якийсь зв’язок з ними?
Бі Льов'юнь на мить здивувався, а потім усміхнувся:
— Я обізнаний і талановитий. Я не тільки знаю про морських жителів, але й про інші раси.
— Молодий господарю, далі підемо до фірми Моюнь? – запитав Ці Хен.
Ці Шаожон похитав головою:
— Зараз в цьому не має потреби, сходимо туди в майбутньому. Спочатку підемо до особняка лорда міста, бо саме там мені доведеться жити в майбутньому.
Ці Хен подивився на Ці Шаожона і сказав:
— Молодий господарю, у мене є деякі новини стосовно нього. Особняк лорда міста може виявитися не таким, як ти собі уявляв.
Ці Шаожон нахилив голову:
— Якщо він не такий, як я собі уявляв, то який же він?
Ці Хен усміхнувся:
— Дізнаєшся, коли ми підемо туди завтра.
