Джван Хао подивився на Ї Фаня з двозначним виразом обличчя і промовив: 

 

— Ну як?

 

Ї Фань подивився на Джван Хао та спантеличено запитав: 

 

— Що «як»?

 

— Я все чув, тож чому ти все ще поводишся так, ніби нічого не сталося? – незадоволено промовив Джван Хао.

 

— Ти підслуховував нашу розмову? – запитав Ї Фань, дивлячись на Джван Хао з презирством.

 

Джван Хао прочистив горло й відповів: 

 

— Не треба так категорично. Я просто хотів покликати вас їсти. Проте коли я прийшов, то відчув, що ви вже, напевно, не голодні, тому пішов. Насправді ви мусите подякувати мені за те, що я не потурбував вас.

 

Обличчя Ї Фаня стало серйозним, і він подивився на Джван Хао, не кажучи ні слова.

 

— Судячи з твого виразу обличчя, схоже, тобі не вдалося зайнятися сексом? Чи, можливо, що... У тебе не встав? Айя, айя провал у критичний момент, як соромно, – співчутливо промовив Джван Хао.

 

Ї Фань закотив очі й люто подивився на Джван Хао: 

 

— Це в тебе може не встати.

 

Джван Хао подивився на Ї Фаня і сказав: 

 

— Не треба так хвилюватися! Якщо так реагуватимеш, це виглядатиме так, ніби ти намагаєшся щось приховати!

 

Ї Фань витріщився на Джван Хао:

 

— Джван Хао, ти ідіот...

 

Джван Хао: 

 

— ...Це лише тому, що ти зараз виглядаєш не дуже щасливим!

 

Якби минулої ночі справді сталося щось хороше, то в Ї Фаня не було б такого виразу обличчя!

 

Ї Фань глибоко вдихнув: 

 

— Я не засмучений, я просто трохи шкодую. Тінсюань прийняв мене не тому, що я йому подобаюся, можливо, він відчував себе занадто самотнім або сумним, тому він вирішив так, не обдумавши все до кінця.

 

Ї Фань опустив голову. Звичайно, він щасливий, що зміг обійняти свого коханого, але те, що вони стали ближчими фізично, не означає, що відстань між їхніми серцями стала меншою.

 

Джван Хао закотив очі: 

 

— Не будь занадто жадібним. 

 

Щоразу, коли він цілував Шаожона, він діставав у відповідь ляпаса. Ї Фань уже досяг наступного рівня, тож чого ще він хоче?

 

Ї Фань кивнув: 

 

— Твоя правда! Я занадто жадібний. Але в будь-якому разі ймовірність того, що я успішно позалицяюся до Тінсюаня, однаково набагато вища, ніж твої шанси з молодим господарем. Молодий господарю Джван Хао, ти так не думаєш?

 

Джван Хао: 

 

— …

 

Не думаю, твоя сестра*!

 

*Згадка про чужого члена сім'ї в розмові/суперечці може бути використана як образа. У цьому разі це саркастична відповідь на слова Ї Фаня.

 

Джван Хао нахилив голову, подивився на Ї Фаня і сказав: 

 

— Тобі просто пощастило, що тобі випала нагода переспати з Му Тінсюанем. Не задирай носа.

 

Ї Фань: 

 

— Я не в настрої сперечатися з тобою.

 

Ї Фань кинув на Джван Хао погляд, потім розвернувся й пішов.

 

Джван Хао подивився на спину Ї Фаня й деякий час перебував у заціпенінні.

 

Шень Юань підійшов до Джван Хао, поплескав його по плечі й запитав: 

 

— Джван Хао, що сталося?

 

Джван Хао подивився на Шень Юаня й відповів: 

 

— Нічого.

 

Шень Юань підозріло подивився на Джван Хао й запитав: 

 

— З тобою все гаразд? Чому ти все дивишся на Ї Фаня?! Ти в нього закохався?

 

Джван Хао подивився на Шень Юаня і промовив: 

 

— Що за нісенітницю ти верзеш? Ти думаєш, що я хворий? Чому мені має подобатися Ї Фань?

 

Шень Юань глухо засміявся й похитав головою, кажучи: 

 

— Я просто пожартував.

 

— Йому так пощастило! Він одразу перескочив через стадію поцілунків у стосунках і завалився прямо в ліжко. Але він однаково незадоволений. Його має вдарити блискавка*! – заздрісно сказав Джван Хао.

 

*Бути покараним небом; отримати божественне покарання.

 

Шень Юань: 

 

— ...

 

— Чому мені не щастить так, як Ї Фаню? – поскаржився Джван Хао.

 

Шень Юань злегка кашлянув, подивився на Джван Хао та сказав: 

 

— А-Хао! Ти не повинен надто перейматися через такі речі. Зрештою, люди, які поспішають, не їдять гарячого тофу, тож тобі варто не поспішати. 

 

Ці Шаожон не якийсь там святий, якщо Джван Хао намагатиметься поспішити із цим, то легко все зіпсує й повністю зруйнує*.

 

*Ідіома, яка насправді означає щось, що втрачено назавжди; не можна врятувати; без надії на відстрочку тощо.

 

***

 

Ї Фань увійшов до зали й побачив, що Му Тінсюань подає їжу.

 

— Чому ти вже встав? – запитав Ї Фань, дивлячись на Му Тінсюаня.

 

Му Тінсюань байдуже подивився на Ї Фаня й відповів: 

 

— Вже пізно, тому я встав. Щось не так?

 

Ї Фань ніяково усміхнувся й відповів: 

 

— Ні, звичайно, ні.

 

Джван Хао подивився то на Му Тінсюаня, то на Ї Фаня, щось обмірковуючи.

 

Ці Шаожон поклав руку на плече Джван Хао й запитав: 

 

— Чому ти так ніжно дивишся на Ї Фаня?

 

Джван Хао: 

 

— ...

 

— Це не так, я просто спостерігаю за ними. Здається, Ї Фань не такий уже й майстерний! Му Тінсюань такий же, як зазвичай, – сказав Джван Хао.

 

Ці Шаожон: 

 

— ...

 

— Або цей хлопець не дуже хороший, або я переплутав їхні позиції, і Ї Фань – той, що внизу! Усе ж справді не можна судити про людину за її зовнішнім виглядом! Ї Фань виглядає таким лютим і непокірним, але насправді він – пасив.

 

Ці Шаожон: 

 

— …

 

Шень Юань потер ніс, опустив голову й замислився: «Як я досі не помітив, що Джван Хао насправді такий пліткар!»

 

Ці Шаожон подивився на Джван Хао та сказав: 

 

— Досить уже. Крім того, він ніколи не спатиме з тобою. Тож навіщо тобі так перейматися тим, хто зверху, а хто знизу?

 

Джван Хао усміхнувся: 

 

— Твоя правда!

 

Ці Шаожон: 

 

— ...

 

***

 

— Молодий господарю, можете їсти, – сказав Му Тінсюань.

 

Ці Шаожон подивився на Му Тінсюаня і сказав: 

 

— Тінсюаню, сьогодні в країні Лі відкривається кілька магазинів Allure Cosmetics. Я збираюся піти подивитися, хочеш піти зі мною?

 

Му Тінсюань кивнув: 

 

— Звичайно.

 

Джван Хао поклав підборіддя на долоню, і в куточках його губ з'явилася легка усмішка. Ці Шаожон насправді був дуже лінивою людиною. Коли в нього було більше роботи, ніж він міг впоратися, він завжди просив його про допомогу. Хоча Ці Шаожон ніколи не давав йому за це ніякої компенсації, проте Джван Хао однаково був дуже щасливий. Принаймні він більше не був повністю виключений зі світу Ці Шаожона. Те, що інший передав йому деякі справи, пов'язані з Allure Cosmetics, ймовірно, означало, що він певною мірою здобув його схвалення.

 

Ці Шаожон йшов вулицями й не міг не відчувати гордості за свій успіх.

 

Він відвідав три магазини Allure Cosmetics і всі товари в цих магазинах були розкуплені.

 

— У магазинах Allure Cosmetics справи йдуть краще, ніж я очікував! – сказав Ці Шаожон.

 

Шень Юань із заздрістю сказав: 

 

— Молодий господарю Ці, твій капітал знову зросте*.

 

*Може означати або соціальний статус, або цінність людини, або вартість.

 

Ці Шаожон усміхнувся: 

 

— Ти мені лестиш.

 

***

 

— Ґондзи, я не очікувала, що зустріну тебе знову, – Хва Дзіньюе була сповнена хвилювання, коли бігла назустріч Джван Хао. 

 

— Ґондзи поїхав так поспішно, навіть не попередив нас заздалегідь, – сердито сказала Хва Дзіньюе.

 

Людина, яка бігла назустріч Джван Хао, була дівчиною, яку він врятував раніше під час їхньої подорожі в країну Лі. 

 

Ці Шаожон подивився на Хва Дзіньюе й не міг не скривити губи. Минулого разу Джван Хао змінив свою зовнішність і налякав її. Тепер же, коли обличчя Джван Хао повернулося до норми, вона знову повернулася.

 

— Пані, чому ви тут? – запитав Джван Хао.

 

— Я родом із країни Лі! Ґондзи ж не звідси, так? Ґондзи зараз зупинився в заїжджому дворі? У тих заїжджих дворах живуть різні люди, хороші й погані, там не так уже і зручно. Насправді мій батько дав мені власне подвір'я, хоча воно трохи мале, але це однаково краще, ніж жити в тому місці. Чому б тобі не переїхати до мене? – сказала Хва Дзіньюе, нетерпляче дивлячись на Джван Хао.

 

Ці Шаожон подивився на Джван Хао й замислився: «Він справді має потенціал стати білим личком! Ця дівчина хоче його забезпечувати чи що?»

 

Джван Хао усміхнувся і сказав: 

 

— Немає потреби, ми вже живемо в іншому дворі. Він має п'ять входів і виходів, дуже просторий і гарно виглядає.

 

Місце, у якому зараз мешкали Джван Хао та інші, надав Фен Юань. Торговий Альянс був надзвичайно багатим, тож і Фен Юань був дуже щедрим.

 

Хва Дзіньюе ніяково усміхнулася і сказала: 

 

— Я даремно хвилювалася. Як така видатна людина, як ти, може не мати житла?!

 

— Йому справді ніде жити, тож він живе зі мною. Він продав себе мені, – сказав Ці Шаожон.

 

Джван Хао: 

 

— ...

 

Хва Дзіньюе подивилася на Ці Шаожона і сказала: 

 

— Ґондзи, ти справді вмієш жартувати!

 

Ці Шаожон пригладив волосся і сказав: 

 

— Я кажу правду, але мені ніхто не вірить. Як трагічно.

 

У Хва Дзіньюе змінився вираз обличчя, вона з очікуванням подивилася на Джван Хао та промовила: 

 

— Ґондзи, ти, напевно, ще не мав можливості оглянути визначні пам'ятки. Як щодо того, щоб я виступила в ролі провідника й показала тобі все навколо?

 

Джван Хао: 

 

— Не треба.

 

Ї Фань: 

 

— Гаразд!

 

Джван Хао подивився на Ї Фаня, стишив голос і запитав: 

 

— Що ти робиш?

 

Ї Фань знизав плечима й відповів: 

 

— Мені потрібен провідник.

 

— Хіба ти не можеш просто гуляти сам?! Навіщо тобі потрібен провідник?! У тебе немає ні очей, ні ніг?! – сердито промовив Джван Хао.

 

Ї Фань поплескав Джван Хао по плечі та сказав: 

 

— Якщо є хтось, хто готовий показати нам місто, даремно відмовлятися!

 

***

 

Хва Дзіньюе усміхнулася й почала вказувати на оточення навколо них.

 

— Ось тут розташований зал Юлон*, це один із найвідоміших ресторанів у країні Лі. Тут подають найрізноманітніші страви, і відвідування цього закладу залишить вам незабутні враження. Монарх країни також часто відвідує зал Юлон, щоб насолодитися їжею. Цей ресторан також добре відомий своїм знаменитим супом із нефритових лотосів.

 

*«Ю», використана в цій назві, означає «королівський/імператорський», а «лон» – «дракон», тож, можна було б написати «Королівський зал дракона», але «зал Юлон» звучить краще.

 

— Це будинок Дзіньхва*. Одяг, вироблений ньому, дуже популярний серед дворян. Будинок Дзіньхва також виготовляє одяг з акулячого шовку. Кажуть, що вони мають зв'язок із русалками, і їхній акулячий шовк має зігрівальний ефект взимку й охолоджувальний – влітку. Це справді чарівно, але, на жаль, здебільшого пересічні громадяни ніколи не матимуть можливості відчути це на собі, бо вони коштують занадто дорого.

 

*«Дзінь» може означати «парча» або «яскравий і красивий», а «хва» означає «чудовий/пишний». Також, можливо, його варто було б назвати «магазин Дзіньхва», але мені не подобається, як це звучить.

 

— Це магазин Allure Cosmetics. Він відкрився нещодавно. Кажуть, що всі товари це ручна робота Ці Шаожона. Ці Шаожон взагалі дуже популярний останнім часом! Ви знали? Ходять чутки, що він божевільний і серйозно хворий. Він завоював прихильність Фен Юаня, але не просив грошей чи влади, а натомість вирішив використати цю можливість, щоб допомогти одному зі своїх підлеглих. Здається, у нього трохи не все гаразд із головою.

 

Ці Шаожон подивився на Хва Дзіньюе та сказав: 

 

— Цей Ці Шаожон не такий уже й поганий! Принаймні хіба він не вміє заробляти гроші? І я чув, що він дуже гарний.

 

Шень Юань: 

 

— …

 

Молодий господарю Ці, де ти це почув?

 

Хва Дзіньюе кивнула: 

 

— Це правда! Цей хлопець доволі добре вміє заробляти гроші, але всі його гроші зароблені нечестивими способами. А гарний він чи ні, я не знаю.

 

Шень Юань опустив голову, потер ніс і замислився: «Очі має, безперечно, гострі».

 

Тож він не єдиний, хто думає, що Ці Шаожон має чорне серце.

 

— Що не так із тим магазином? – промовив Ці Шаожон.

 

— Це магазин родини Му. Їхні справи йшли не дуже добре, і вони закрилися, – сказала Хва Дзіньюе. — Через тиск із боку Торгового Альянсу родині Му останнім часом дуже не щастить!

 

Ці Шаожон схрестив руки на грудях і сказав: 

 

— Родина Му зробила багато злих справ, тож вони на це заслуговують!

 

Хва Дзіньюе озирнулася: 

 

— Також ходять чутки про Му Хвая. Дехто каже, що два ядра деревного духу в тілі Му Хвая насправді не його. Обидва вкрадені в когось іншого. Якщо це справді так, то Му Хвай занадто жорстокий. Раніше багато людей захоплювалися ним і наслідували його приклад, але тепер їх стало набагато менше.

 

Ці Шаожон: 

 

— ... 

 

Одне з двох ядер деревного духу в тілі Му Хвая насправді належало йому, а інше – Му Тінсюаню. Ці Шаожон не очікував, що чутки будуть настільки перебільшеними, і люди стверджуватимуть, ніби обидва ядра вкрадені в когось іншого.

 

Втім, це не така вже й несподіванка. Усі дивляться на ангелів у небі, але як тільки вони падають зі своїх вівтарів, кожен може на них наступити. Му Хвай спершу був людиною, до якої прихильно ставилися боги, і мав чудову репутацію в країні Лі. Тепер же, коли навколо поширюються погані чутки, ті, хто заздрив Му Хваю, природно, почали прикрашати та фабрикувати чутки про нього*.

 

*«Додати олії та оцту»: Додати кольору та акцентів (до розповіді); додавання деталей під час розповіді історії.

 

Коментарі

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Увійти, аби лишити коментар!