— Імператор прибув, – почувши це оголошення, багато людей у ресторані раптом стали обережнішими й стриманішими.

 

У супроводі кількох людей увійшов чоловік середніх років у чистому яскраво-жовтому вбранні.

 

Усі присутні в залі привітали нового гостя.

 

Імператор Тан махнув рукою й сказав: 

 

— Не треба дотримуватися церемоній, я прийшов сюди лише для того, щоб привітати вас. Сьогодні тут немає Імператора, лише гість.

 

Ці Шаожон підняв голову й подивився на чоловіка, який щойно увійшов у двері. Зовні імператор Тан виглядав дуже звичайним, здавався добродушним і доброзичливим, але Ці Шаожон не наважувався недооцінювати цю людину. Якщо Імператор Тан зміг усунути всіх інших принців і стати правителем цієї країни, то наскільки хорошою людиною він міг бути?

 

Імператор Тан підійшов до Ці Шаожона й Джван Хао: 

 

— Непогано, непогано, ви двоє дуже добре підходите один одному.

 

Джван Хао вклонився імператору Тану: 

 

— Дуже дякуємо за похвалу імператора Тана.

 

Імператор Тан подивився на Ці Шаожона й усміхнувся, сказавши: 

 

— Я б ніколи не подумав, що Злий лікар такий молодий. Серед молодого покоління справді з'являється так багато героїв!

 

— Сила Шаожона мала й не заслуговує на похвалу Імператора, – сказав Ці Шаожон.

 

Імператор Тан махнув рукою: 

 

— Молодий господар Ці занадто скромний. Якщо навіть твоя сила вважається слабкою, то мої нікчемні сини стають ще нікчемнішими.

 

— До речі, бойові коні країни після лікування в молодого господаря Ці стали сильнішими на цілий щабель. Я повинен належним чином подякувати тобі за це. Молодий господарю Ці, як щодо підвищення твого дворянського титулу з графа третього рангу до маркіза третього рангу? – промовив імператор Тан, усміхаючись.

 

Ці Шаожон насупився й сказав: 

 

— Я не можу прийняти цю нагороду, якщо вона не заслужена, Шаожон не гідний її.

 

Імператор Тан поплескав Ці Шаожона по плечі й сказав: 

 

— Ти заслуговуєш на це. Якщо не ти, то хто?!

 

Ці Шаожон: 

 

— …

 

Ці Шаожон опустив голову й замислився: «Цього разу дії імператора Тан, схоже, свідчать про те, що він дещо прихильно ставиться до мене».

 

Імператор Тан подивився на вираз обличчя Джван Хао й промовив: 

 

— А-Хао, що з тобою? Може, ти ревнуєш через те, що я підвищив дворянський ранг Шаожона?

 

Джван Хао міцніше стиснув руку Ці Шаожона й сказав: 

 

— Імператор, мабуть, жартує. Від імені Шаожона я хотів би подякувати Імператору за вашу доброту.

 

Імператор Тан усміхнувся: 

 

— Не хвилюйся, А-Хао, сьогодні твоє свято, тож я теж не забув про тебе. Заходьте.

 

Було внесено стебло червоного корала завдовжки майже два метри. Червоний корал оточувала сильна духовна енергія, а сам він випромінював слабкий ореол світла.

 

— Цей кривавий корал – скарб морського клану, я витратив багато зусиль, щоб повернути його сюди. Це подарунок для вас обох, вважайте це моїм привітанням вам, – сказав імператор Тан.

 

Джван Хао поспішив сказати: 

 

— Дякую, Імператоре.

 

— Добре, якщо вам обом подобається, – імператор Тан привітно усміхнувся.

 

***

 

Імператор Тан перевів погляд на Ї Фаня. Чоловік поплескав його по плечі й сказав:

 

— Родина Ї дійсно виростила справжній талант!

 

Ї Фань насупився, вклонився імператору Тану й сказав: 

 

— Імператор, мабуть, жартує. Родина Ї вже вигнала мене, тож я не смію називати себе її членом.

 

— Навіть якщо ти не належиш до родини Ї, ти однаково громадянин цієї країни. Країні потрібні такі таланти, як ти, – сказав імператор Тан.

 

— Ї Фань обов'язково буде слідувати вченню Імператора й виявляти цілковиту лояльність до країни, – шанобливо сказав Ї Фань.

 

Імператор Тан знову поплескав його по плечі й сказав: 

 

— Дуже добре, дуже добре.

 

***

 

Після цього імператор Тан пішов. Після того, як він вийшов, атмосфера в ресторані раптом знову стала набагато жвавішою.

 

Шень Дє стиснула губи й сказала: 

 

— Брате Шень Юаню, із чотирьох великих сімей родина Джван має Джван Хао, родина Ці – Ці Шаожона, родина Ї – Ї Фаня. Лише родина Шень не має видатних талантів, брате Шень Юаню, ти повинен працювати старанніше!

 

— Ну й що з того, що родини Ці та Ї мають таланти? Тих двох хлопців уже вигнали з родин, – байдуже промовив Шень Юань.

 

Шень Юань видихнув. Хоча в минулому він посідав сьоме місце серед семи талантів, єдиним, хто коли-небудь змушував його відчувати себе неповноцінним, був Джван Хао, але тепер таких людей було ще двоє. Деякі люди просто народжені для того, щоб бути вищими за інших, і це не те, що можна наздогнати жодною важкою працею!

 

— Схоже, Імператор дуже піклується про Ї Фаня! – сказала Шень Дє.

 

Шень Юань кивнув: 

 

— Цього хлопця дійсно всі люблять! Ці Шаожон цінує його, четвертий принц також надає йому великого значення, а тепер навіть Імператор піклується про нього. Тільки чому? Цей хлопець не такий вже й вродливий!

 

Шень Дє: 

 

— Брате, будь трохи серйознішим. Справа не в тому, красивий він чи ні, він той, хто має великі вміння...

 

Шень Юань: 

 

— ...

 

— Я ніколи не очікувала, що хтось такий молодий, як Ці Шаожон, так швидко стане маркізом. Його дворянський титул тепер мало чим відрізняється від титулу Ці Яо, – сказала Шень Ді.

 

Титул Ці Яо як маркіза другого рангу передався йому в спадок, і тепер Ці Шаожону залишився лише один крок до того, щоб досягти його рангу. Хто знає, який намір мав Імператор, влаштовуючи все так.

 

І хто знає, що зараз відчуває Ці Яо. За те, що його син мав таке світле майбутнє, він мав би відчувати задоволення, але цього сина він вигнав з родини. 

 

***

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона й запитав: 

 

— Про що ти думаєш?

 

Ці Шаожон відповів: 

 

— Я думаю про те, які наміри мав Імператор, підвищуючи мій дворянський титул.

 

— Цього разу дії Імператора, здається, відрізняються від його звичайного стилю ведення справ, – серйозно сказав Джван Хао.

 

У поколінні імператора Тана боротьба за імператорську владу була дуже запеклою, і королівська сім'я втратила в процесі багато талантів. Однак чотири головні сім'ї продовжували процвітати і розквітати, маючи величезну владу і вплив, що довгий час було болючою точкою в серці імператора Тана. Тож у разі надання титулу будь-кому з членів чотирьох сімей, якби цього можна було уникнути, то так би й сталося, але цього разу... імператор Тан був дуже щедрим.

 

Можливо, через те, що Ці Шаожон і родина Ці ворогували між собою, Імператор хотів розділити родину Ці, або...

 

— Про що ти думаєш? – запитав Ці Шаожон.

 

Джван Хао похитав головою й відповів: 

 

— Це нічого.

 

Ці Шаожон подивився на Джван Хао й сказав: 

 

— Коли даруєш дари іншим, часто виникає прохання про щось натомість. Можливо, Імператор має щось, у чому йому потрібна моя допомога.

 

Джван Хао кивнув: 

 

— Можливо.

 

— Тільки не кажи, що Імператор хоче підтяжку обличчя? – сказав Ці Шаожон, закотивши очі.

 

Джван Хао: 

 

— Напевно, ні...

 

— Звідки ти знаєш? Хіба не знаєш, що всі люблять красу? – невдоволено промовив Ці Шаожон.

 

Джван Хао: 

 

— …

 

***

 

Через два дні після офіційної церемонії заручин Ці Шаожона викликали до імператорського палацу.

 

Після невеликої розмови імператор Тан нарешті перейшов до головної теми.

 

Фен Юань, майстер рівня святого з Торгового Альянсу, захворів і запрошує всіх вправних людей зі всього світу спробувати вилікувати його хворобу.

 

Торговий Альянс – альянс, що складається з багатьох підприємств і комерційних компаній, з магазинами, розташованими в різних країнах, що мають велику владу й вплив. Фен Юань один із найбільших босів «Торгового Альянсу» і має статки еквівалентні статкам цілої нації.

 

Якщо Фен Юаня вдасться вилікувати, країна, ймовірно, зможе отримати фінансову підтримку Торгового Альянсу, тому імператор Тан дуже стурбований справами Фен Юаня.

 

Імператор Тан дуже заохочував Ці Шаожона й поклав на нього відповідальність за лікування Фен Юаня.

 

— Я так і знав, що той, хто беззвітно турботливий, завжди приховує злі наміри, – похмуро сказав Ці Шаожон.

 

— Якщо ти зможеш вилікувати Фен Юаня, це теж буде добре, – сказав Джван Хао.

 

Ці Шаожон повернув голову, подивився на Джван Хао й сказав: 

 

— Це так, але Фен Юань зараз перебуває далеко в країні Лі! Дорогою туди, хто знає, скільки небезпечних ситуацій мені доведеться пережити, можливо, я загину ще до того, як матиму шанс побачити його.

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона й сказав: 

 

— Я супроводжуватиму тебе туди.

 

— Якщо ти підеш зі мною, ти зможеш гарантувати мою безпеку? – із сумнівом запитав Ці Шаожон.

 

— Я зроблю все можливе, щоб захистити тебе, – без вагань сказав Джван Хао.

 

Ці Шаожон глибоко вдихнув: 

 

— Сам? Хіба ти забув, що на змаганнях ста академій ти зазнав поразки від мене?

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона й сказав: 

 

— Якщо тобі потрібен був привід, щоб доторкнутися до мене, тобі не потрібно було робити це саме так, ти можеш зробити це, коли забажаєш...

 

***

 

Павільйон Лво Хва

 

Ї Фань передав свою роботу Бі Льов'юню й Ці Хену: 

 

— Як так сталося, що вам доводиться так раптово їхати?

 

— Молодий господар їде в країну Лі, я їду з ним, щоб забезпечити його захист, – сказав Ї Фань.

 

— Ти дійсно їдеш із ними, щоб захищати молодого господаря, а не для того, щоб захищати Му Тінсюаня? – трохи дражливо промовив Бі Льов'юнь. 

 

Му Тінсюань народився в країні Лі, тож коли молодий господар вирішив поїхати туди, він вирішив повернутися разом з ними. А Ї Фань, напевно, захотів вирушити за Му Тінсюанем.

 

Ї Фань проігнорував слова Бі Льов'юня й сказав: 

 

— Інформація про кожен з наших магазинів міститься тут, у вас є ще запитання?

 

— У мене лише одне, – сказав Бі Льов'юнь.

 

— Яке? – запитав Ї Фань.

 

Бі Льов'юнь розлютився: 

 

— Ти думаєш, що в нас із Ці Хеном три голови й шість рук абощо*! Чому тут так багато інформації?

 

*Мати неабиякі здібності або надлюдську силу.

 

Ї Фань подивився на Бі Льов'юня й сказав: 

 

— Молодий господар сказав, що якщо виникнуть проблеми з бізнесом після того, як ми підемо, ти можеш звернутися за допомогою до третього господаря Джвана, він вже все з ним обговорив.

 

Бі Льов'юнь підозріло запитав: 

 

— Третій господар Джван погодився на це?

 

Ї Фань кивнув: 

 

— Молодий господар сказав, що третій господар Джван був дуже охочий.

 

— Я розумію, – Бі Льов'юнь зробив павзу й простягнув руку, поплескавши Ї Фаня по плечі, — А-Фаню! Му Тінсюань не дуже балакучий, і його особистість трохи дивна, тобі буде нелегко переслідувати його, я підбадьорюю тебе!

 

Ї Фань: 

 

— Тінсюань, він… не такий вже й дивний.

 

Бі Льов'юнь кивнув: 

 

— Звичайно, він просто дуже індивідуальний.

 

Він має такого хорошого косметичного хірурга поруч, але відмовляється від його послуг, натомість воліючи залишатися спотвореним. Така сміливість не була чимось, що є в багатьох людей.

 

***

 

Гуртожиток Ці Шаожона в академії Тяньлань

 

— Молодий господарю, тобі не потрібен мій супровід? – запитав Ці Хен.

 

— Немає потреби. Країна Лі – місце, де народився Тінсюань, тому я не можу відмовити йому в прохані повернутися зі мною, а оскільки їде Тінсюань, то Ї Фань також вирішив відправитися з нами, і я також не можу йому відмовити. Оскільки вони їдуть, хтось повинен залишитися, щоб подбати про Allure Cosmetics! – сказав Ці Шаожон.

 

— Але, молодий господарю, а як же твоя їжа, одяг, житло й транспорт? Хтось же повинен про це подбати! – промовив Ці Хен.

 

Ці Шаожон усміхнувся й сказав: 

 

— Це не має значення, є ще Джван Хао. Згідно зі шлюбною угодою, яку він підписав, щоразу, коли ми вирушаємо в подорож, він відповідає за те, щоб подбати про всі ці речі для мене.

 

— Молодий господар Джван – син заможної родини, боюся, що навіть якщо він захоче зробити все це, він не знатиме як!

 

Ці Шаожон: 

 

— Якщо він справді такий нікчемний, то я можу просто скористатися цією можливістю, щоб вигнати його на вулицю...

 

Ці Хен: 

 

— ...

 

***

 

Резиденція родини Джван 

 

— Ти плануєш супроводжувати Ці Шаожона до країни Лі? – запитав Джван Женьцюань.

 

Джван Хао кивнув: 

 

— Так.

 

Джван Женьцюань кивнув: 

 

— Це добре. Під час подорожі ви обидва зможете більше повзаємодіяти один з одним, і, можливо, між вами виникнуть якісь почуття. Ти також зможеш вирішити непорозуміння між тобою й Ці Шаожоном.

 

Джван Хао нічого не відповів.

 

Джван Женьцюань подивився на Джван Хао й промовив: 

 

— Ти взагалі не впевнений у цьому?

 

Джван Хао усміхнувся й сказав: 

 

— Як таке може бути?

 

***

 

Джван Женьцюань подивився на Джван Хао й сказав: 

 

— Останнім часом Ці Шаожон спричинив забагато галасу, так само як і Ї Фань. Цим двом справді настав час покинути імперську столицю й залягти на дно, поки все не вщухне.

 

Джван Хао кивнув: 

 

— Я теж так думаю.

 

— Цього разу, заради твоїх із Ці Шаожоном заручин, ти повністю знехтував родиною Ці. Боюся, що родина Ці тепер матиме до тебе претензії, – сказав Джван Женьцюань.

 

Джван Хао безтурботно відповів: 

 

— Неважливо, чи будуть у мене проблеми з родиною Ці, доки він щасливий.

 

Джван Женьцюань: 

 

— ...

 

Далі

Розділ 105 - Вирушаємо до країни Лі

На старі дорозі за міською брамою Ці Шаожон клацнув батогом у руці зі стурбованим виразом обличчя.   — Навіщо Імператор послав цей непотріб? – з огидою промовив Ці Шаожон.   Шень Юань усміхнувся Ці Шаожону і трохи ніяково відповів:    — Мені дуже шкода, молодий господарю Ці, боюся, ми будемо разом до кінця подорожі.   Ці Шаожон схрестив руки, подивився на Шень Юаня і промовив:    — Шень Юаню, що ти маєш на увазі! Ти мені погрожуєш?   Шень Юань швидко махнув рукою і сказав:    — Ні, звичайно, ні, молодий господарю Ці, насправді я не такий уже й поганий. Хоча я не можу зрівнятися з тобою, мене однаково можна вважати людиною з талантом.    Ось що робить Ці Шаожон! Шень Юань теж колись був відомою фігурою в імперській столиці! Хоча зараз... Його репутація впала до самого дна.   — Ти «не такий уже й поганий»? Що? Як це? Звичайно, тебе не можна порівнювати зі мною, як такий, як ти, може зрівнятися зі мною? – зневажливо сказав Ці Шаожон.   Шень Юань:    — ...   Джван Хао підійшов і пояснив Ці Шаожону:    — Родина Шень відома своїми бізнесами і дружніми стосунками з Торговим Альянсом. Якщо Шень Юань піде з нами, це може багато чого спростити.   Ці Шаожон подивився на Шень Юаня і з сумнівом запитав:    — Цей хлопець дійсно може бути настільки корисним? Це правда?   Шень Юань подивився на Ці Шаожона й усміхнувся:    — Звичайно, четвертий молодий господарю Ці, після того, як ми ще трохи поспілкуємося під час подорожі, ти зрозумієш, наскільки я корисний.   Ці Шаожон холодно усміхнувся і сказав:    — Я дуже на це сподіваюся, інакше, якщо ти виявишся марним, я знайду бордель й обміняю тебе на якийсь дорожній тариф.   Шень Юань:    — ...    Му Тінсюань підійшов до Ці Шаожона і спокійно промовив:    — Молодий господарю, я закінчив усі приготування, ми можемо вирушати в дорогу.   Ці Шаожон кивнув і сказав:    — Гаразд.   Шень Юань відчув внутрішній конфлікт, дивлячись на спину Ці Шаожона, і звернувся Джван Хао:    — То ти нічого не збираєшся із цим робити!? Цей хлопець – твоя дружина! Якщо ти будеш так потурати йому, ти втратиш будь-яку опору в цих стосунках.   Джван Хао подивився на Шень Юаня і сказав:    — Просто спробуй трохи потерпіти. Ти можеш образити мене, але не варто робити його нещасним.   Шень Юань:    — …   ***   Всередині карети   Ї Фань дивився на Шень Юаня з невдоволенням в очах.   Шень Юань поглянув на Ї Фаня й запитав:    — Чому ти так на мене дивишся?   Він сміття чи що? Чому Ї Фань продовжував дивитися на нього з таким виразом обличчя!   Ї Фань невдоволено сказав:    — Чому я мушу їхати з тобою в одній кареті?   На лобі Шень Юаня з'явилося кілька чорних зморшок:    — Ти думаєш, що я також хочу цього?! Якщо в тебе є можливість, чому б тобі не піти й не посперечатися щодо цього із Ці Шаожоном і Джван Хао!   Шень Юань глибоко вдихнув. Раніше в нього було багато шанувальників в імперській столиці, як він міг опуститися до такого рівня?! Тут навіть є дехто, хто вважає його більмом в оці.   По тілі Ї Фаня повзала червона отруйна змія, і Шень Юань подумав: «Я не можу повірити, що цей хлопець, справді дивується, чому він не може успішно позалицятися до своєї дружини. Він цілими днями грається зі своєю змією, тож якій нормальній людині може сподобатися такий жахливий хлопець?!»   Ї Фань проігнорував Шень Юаня, вийшов із карети й сів поруч із Му Тінсюанем, який був на місці візника.   Шень Юань подивився на Ї Фаня та Му Тінсюаня й замислився: «Джван Хао й Ці Шаожон, мабуть, зараз сплять, а Ї Фань і Му Тінсюань разом ведуть карету. Вони подорожують парами, а я зовсім один. Я й так уже досить жалюгідний, але мені все ще потрібно виконати наказ родини та знайти можливість розв’язати свої проблеми із Ці Шаожоном».   Шень Юань подивився на карету Джван Хао й Ці Шаожона перед ним, і відчув пригніченість у серці. Тоді він явно вирушав на пошуки Ці Шаожона з добрими намірами.   Му Тінсюань подивився на Ї Фаня і промовив:    — Ти можеш повернутися в карету й відпочити, я поведу самостійно.   Ї Фань безтурботно відповів:    — Все гаразд, я складу тобі компанію.   Му Тінсюань подивився на Ї Фаня і сказав:    — Тоді добре.   — Вже пізно, ми, здається, зараз десь у глушині. Боюся, нам доведеться заночувати в пустелі, – промовив Ї Фань.   Му Тінсюань байдуже відповів:    — Нічого страшного.   Ї Фань подивився на Му Тінсюаня і сказав:    — Через деякий час я піду полювати на здобич, може, ти хочеш чогось поїсти? Я вполюю для тебе.   Му Тінсюань подивився на Ї Фаня і промовив:    — Ми зараз далеко від дому й мені не потрібно нічого вишуканого. Немає значення, що їсти, поки їжі вдосталь, щоб наповнити наші шлунки.   Ї Фань кивнув:    — Добре.   Ці Шаожон у цей час, притулившись до Джван Хао, міцно спав.   Спочатку він заснув, притулившись до стіни карети, але під час сну впав в обійми Джван Хао.   Джван Хао подивився на людину у своїх обіймах із лагідним виразом обличчя, залишаючись нерухомим.   ***   Карета зупинилася в горах*.   *Місцевість більше нагадує лісисту гірську місцевість, або один із тих гірських/горбистих регіонів із великою кількістю лісів.   Му Тінсюань підняв штори в кареті і сказав:    — Паничу Джване, сьогодні нам доведеться ставати табором просто неба.   Джван Хао кивнув:    — Розумію, тоді я піду на полювання.   Му Тінсюань подивився на Джван Хао і сказав:    — А-Фань уже вирушив на полювання.   — Я допоможу, – промовив Джван Хао й подумав: «У шлюбній угоді є пункт, згідно з яким, коли ми не вдома, я повинен відповідати за приготування їжі, прання й пошук місця для ночівлі».   Постать Джван Хао одразу ж зникла в лісі.   Ці Шаожон вийшов із карети й сів біля багаття, щоб зігрітися.   Му Тінсюань ставив два намети збоку, а Шень Юань допомагав йому.   Через деякий час Ї Фань повернувся із закривавленою антилопою й кількома фазанами.   Ці Шаожон подивився на Ї Фаня і промовив:    — А-Фаню, ти дуже швидкий!   Ї Фань усміхнувся:    — Так собі.   Невдовзі після повернення Ї Фаня вони почули звуки скачущих звірів. Ці Шаожон подивився вдалину й побачив Джван Хао, що йшов із дюжиною чудовиськ, деякі з них бігли по землі, а деякі – летіли.   — Шаожоне, що ти хочеш їсти? – запитав Джван Хао.   Ці Шаожон:    — ...   Джван Хао був одягнений у білу мантію, оточений понад дюжиною звірів. Ці Шаожон подумав, що той був схожий на одного з тих показушних багатих молодих господарів із другого покоління, приречених бути гарматним м'ясом, що зустрічалися в романах із його попереднього життя.   Ці Шаожон подивився на червоного птаха, що пролетів над головою Джван Хао, і сказав:    — Цього кривавого горобця.   Джван Хао клацнув пальцями, і, за винятком кривавого горобця, усі інші звірі втекли.   Ці Шаожон дивився на Джван Хао й не міг не думати: «Приборкувачі звірів, безумовно, неймовірні! Хоча Джван Хао насправді виглядає так, наче напрошується на добрячу прочуханку!»   — Молодий господарю Джван, можеш допомогти з їжею? – запитав Ї Фань.   Джван Хао кивнув:    — Звичайно.   Джван Хао махнув рукою й викликав вітрове лезо. Він дуже добре контролював свою магію, тож швидко розрізав і випотрошив звірів, а потім здер із них шкури з хутром.   Дивлячись на дії Джван Хао, Ці Шаожон був сповнений подиву і сказав:    — З яких це пір Джван Хао навчився робити подібне? Я завжди думав, що він просто ледар, який залежить від інших.   Шень Юань подивився на Ці Шаожона й подумав: «Молодий господарю Ці, чекаючи на безкоштовну їжу, тобі ще вистачає нахабства так критикувати Джван Хао».   — Молодий господарю Джван, ти дуже вправний у цьому! Я можу зробити все інше, – з вдячністю промовив Ї Фань.   Джван Хао відчув, ніби його щойно помилували і сказав:    — Гаразд!   Джван Хао потайки відчував докори сумління. У шлюбній угоді було зазначено, що він відповідає за приготування їжі, коли вони вирушають у подорож, тому він спеціально тренувався готувати вдома. Однак, хоча йому вдалося вивчити навички підготовки продуктів та інгредієнтів, у нього не було достатньо часу, щоб навчитися готувати їжу. Він кілька разів пробував готувати, але навіть свині не захотіли їсти те, що він приготував.   Ї Фань почав смажити їжу на решітках, у його руках вправно затанцювало полум'я.   Джван Хао сів поруч із Ці Шаожоном, коли той сказав:    — А-Фань зараз дійсно схожий на шеф-кухаря.   Джван Хао недбало запитав:    — Якщо Ї Фань схожий на шеф-кухаря, то на кого схожий я?   — Ти? На помічника шеф-кухаря, – відповів Ці Шаожон.   Джван Хао:    — ...   Ї Фань засмажив м'ясо й роздав його Му Тінсюаню та іншим. Хоча він не дуже любив Джван Хао, але він усе ж дав і йому порцію.   ***   — Ґондзи*, так ось де ти зупинився! – молодий чоловік у білому плащі з лисячого хутра та екстравагантно вбрана дівчина підійшли разом із кількома охоронцями й подивилися на Джван Хао поглядами, сповненими захоплення.   *Почесне слово, яке використовується під час звернення до дітей (синів) знаті.   Ці Шаожон подивився на них обох і подумав про себе: «Хто ці молоді пан і панянка? Вибігши сюди погратися, вони не бояться, що їх з'їдять монстри?»   Ці Шаожон подивився на Джван Хао і сказав:    — Вони тут заради тебе. Де ти познайомився із цими двома?   Джван Хао відповів:    — Я зустрів їх на полюванні, поки шукав їжу. На них напав білоголовий тигр, і побачивши його, я подумав, що він досить товстий і може тебе зацікавити, тому я виманив його.   Ці Шаожон подивився на Джван Хао і сказав:    — Он воно як. М'ясо тигра жорстке й сухе, воно мені не до смаку.   Джван Хао кивнув:    — Я знаю, наступного разу не буду його шукати.   Джван Хао подивився на двох людей і сказав:    — Ви двоє, те, що я зробив, насправді не було великою проблемою, тож вам не потрібно було сюди приходити, і не потрібно дякувати мені або щось подібне.   — Як ми можемо?! Ваша Високоповажність, можливо, не вважає це великою справою, але для нас ви врятували наші життя! – сказав юнак.   Джван Хао насупився, а Ці Шаожон сказав:    — Якщо ви хочете віддячити за цю послугу, то дайте нам кілька сотень тисяч золотих монет.   Юнак насупився й запитав:    — Хто ви такий?   Ці Шаожон вказав на Джван Хао і сказав:    — Я його чоловік і саме я відповідаю за управління всіма його грошима. Щомісяця я даватиму йому одну золоту монету, щоб він міг купити собі перекусити.   Джван Хао:    — …   Ці Шаожон подивився на Джван Хао й подумав: «Джван Хао, безумовно, вміє приваблювати людей! Він пішов шукати їжу й повернувся зі ще двома шанувальниками».   Почувши слова Ці Шаожона, брат і сестра подивилися одне на одного зі складними виразами на обличчях.   Ї Фань простягнув Му Тінсюаню смажене м'ясо:    — Тінсюаню, спробуй курячі крильця, які я засмажив.   Му Тінсюань подивився на нього і простягнув руку, щоб узяти смажене м'ясо.   ***   Чоловік, схожий на панича, подивився на Ці Шаожона з деяким збентеженням і сказав:    — Це... У мене зараз немає багато грошей, але якщо ви повернетеся зі мною, моя сім'я обов'язково віддячить вам.   У Ці Шаожона розширилися очі:    — Ти не взяв із собою ніяких грошей у подорож?!   Юнак у білому одязі не міг не зніяковіти:    — У нас були гроші, але ми їх загубили.   Ці Шаожон подивився на нього й подумав: «Цей хлопець справді примудрився втратити всі свої гроші? Такий розсіяний хлопець, мабуть, не дуже здібна людина».   Ці Шаожон махнув рукою:    — Неважливо, золото нам більше не потрібне, можете йти.   Дівчина, що стояла за спиною юнака, не втрималася й запитала:    — Можна нам піти з вами?   — Чому ви хочете піти з нами? – нетерпляче запитав Ці Шаожон.   Дівчина із жалем повідала про їхню подорож і про всі неприємності, з якими вони зіткнулися на своєму шляху.   Виявилося, що юнак і дівчина були з багатодітної сім'ї, і вони вирушили на тренування. Спочатку вони взяли із собою десятки охоронців, але після того, як зайшли в ліс, розділилися з ними, залишивши лише кількох охоронців поруч, які здебільшого також були поранені. Це була дуже сумна ситуація.  

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!