– «Це що, надто дорого?»
Його тон був досить грубим. Таким зухвалим зверненням, він ніби запитував: «Не може такого бути, у вас тремтять руки, коли ви тримаєте в руках щось настільки дороге?»
Шін Хідже став бормотати, щоб підтвердити це самому, коли я не відповів.
– «Як несподівано, що ти виявилася меркантильною*...»

*Мається на увазі, що гг прийняв подарунки від усіх членів клану, але не від Хідже, той на це образився і хотів якось зачепити/образити у відповідь гг.

 Мене дуже образила така груба манера розмови. Я твердо дав йому відсіч.
[Сезам: лолол, ні, перестань звертати увагу на моє спорядження]
[Сезам: так, просто візьми потрібні речі]
[Сезам: хто на кого ще пальцем тикати повинен]
– «Хаа...»
Шін Хідже зробив глибокий вдих. Потім я почув, як він щось друкує на клавіатурі, і раптом пролунало сповіщення про те, що до моєї скриньки надійшло нове повідомлення.
[Священний кулон вищого ельфа +9]
Хідже знову надіслав мені кулон. Як тільки я це побачив, я подумав, що він хоче піти туди-сюди зі мною, тож підняв руки й підійшов до поштової скриньки. Шін Хідже крикнув мені трохи швидше.
– «Нуна».
Я хотів проігнорувати це, але зупинив персонажа й відповів.
[Сезам: я сказала тобі, що не прийму це]
– «Чого ти раптом на мене сердишся? Я щойно зробив тобі подарунок».
Це був голос, сповнений роздратування, ніби він насправді не розумів, що відбувається, але з приглушеного голосу здавалося, що він стримує гнів і запитує по-своєму спокійно, на скільки може.
– «Я справді не знаю. Тому я й питаю».
Це просто звучить настільки смішно...
[Сезам: оскільки не маєш скіла, то носи це]
– «Ой, бл*ха муха, це...»
Чому цей довбаний мерзотник раптом лається?
[Сезам: Що? Ти сказав мені ✩✩ зараз?]
Звичайно, я спалахнув гнівом.
Хідже, сволота, теж не пошкодував часу, щоб виправдатися голосом, ніби піджавши хвіст, наче він тоді помилився.
– «Ні... я не лаявся на тебе... я просто розчарований. Хаа...»
Але якраз коли я збирався почати балакати, він раптом кашлянув убік від мікрофона. Це не був вимушений кашель, але більше здавалося, що він стримував його до цього.
«Що, він застудився?»
Мені й здалося спочатку, що його голос був трохи хриплим, ніж раніше...
Я на мить забув, що збирався сказати, і прислухався до звуку, який долинав із гарнітури.
Шін Хідже ще кілька разів кашлянув, і невдовзі почувся звук, що він прочищає горло.
– «...Піду наберу води.»
Сказавши це нечітким голосом, Шін Хідже вимкнув мікрофон.
Я просто дивився на ігровий екран у стані желе, коли я не міг по-справжньому злитися чи почуватися краще.
Однак, поки Шін Хідже залишив мене одного, раптом хтось похвалився у вікні чату в [Оголошенні].
[Трейд*: людина, що купила кулон 9-го класу, який не продавався два місяці ㅜㅠㅜㅠ велике спасибі лолоолоооооол]

Трейд – це транзакція, за якою гравець може обмінюватися належними йому активами з іншим гравцем.

Ця людина була перекупником, якого я часто бачив на аукціонах.
Щойно я побачив [Заклик], я краєм ока глянув на [Священний кулон Вищого Ельфа +9], від чого мені знов стало некомфортно. 
« Не може бути... Він же ж не купив його щоб надіслати мені, чи не так?»
Я скептично поставився до ідеального стану прикраси, але відразу похитав головою. Ні, я не носив артефактів 9-го класу, тому він не міг взяти цей мені кулон з нізвідки.
« Це ж не так..?»
Але я справді відчував незручність весь час потому. А минуло, мабуть, 10 хвилин. Ще більш ніяково мені стало після того, як Шін Хідже сказав у чаті, що вибачається, бо йому потрібно їхати до лікарні.
Шін Хідже завірив мене, що прийме ліки і поспить лише дві години після повернення з лікарні, але зрештою цього дня він не з’вився більше у мережі. Мене цікавило, чи прийняв ліки та чи продовжив спати. Він навіть не вмикав прямий ефір, який вів майже щодня.
«Чесно кажучи, він сволота, яка просто їсть і грає в ігри».
Я цокнув язиком і посміявся з Шін Хідже за слабке тіло. Крім того, я вперше за деякий час обійшов підземелля з трьома членами клану без Шін Хідже.
Але на диво... Обійти підземелля з Шін Хідже було набагато швидше, ніж зробити те саме з цими трьома. Я не хотів порівнювати, але оскільки я був з іншими людьми, я почав визнавати що його рівень навичок був на щабель вищий.
[МаминКлоун: сезам-нім дійсно добре лікує]
[Шановний: я думаю, що ти найкраща]
[Сезам: ні, лолол, чому ти раптом це говориш…]
[Гагагага: повинна бути причина, чому майстер клану викрадає вас щодня…]
[Шановний: я поважаю тебе]
[Сезам: : ;; це не так, це просто... Шін Хідже... -ссі використовує мене як цілителя на побігеньках]
Скільки разів я не намагався вникнути у драматичні діалоги цих трьох, я не міг до них звикнути. Були намагання втихомирити вікно чату, бо мені чомусь стало ніяково.
Однак вони підняли тему Шін Хідже, і я не міг зрозуміти, дражнили вони мене чи хвалили, коли спілкувалися деякий час.
[Шановний: майстер клану зазвичай навіть не бере з собою цілителя]
[Гагагага: він реально соло-гравець ㅇ _ㅇ]
[МаминКлоун: ну звісно, наче ти не знаєш справжньої мети коопа]
Крім того, оскільки я так швидко приєднався до клану, вони постійно запитували мене про Шін Хідже. Виявляється, він був відомий своєю грубою манерою гри в клані.
Це було щось на зразок... бути другом знаменитості, який раптом опинився у центр уваги? Звичайно, така цікавість була для мене тягарем, тому що ми з Хідже були далекі від дружніх стосунків.
Тож я наполегливо працював, щоб довести, що ми з Хідже мали ділові стосунки...
[Сезам: ні, але він справді любить грати в соло]
[Сезам: інколи він поводиться так, ніби карасик, сконцентрований на грі, ні пари з вуст, лол]
[МаминКлоун: омг... хіба ви не грали разом майже 6 годин?]
[Сезам: лолол, так... а що?]
[Сезам: немає про шо говорити, коли ти просто ходиш по підземеллю]
[Шановний: видно...]
[Шановний: насправді я... думав, що ви разом виглядаєте чудово;]
[Сезам: вибачте?]
[МаминКлоун: ох лололол я теж]
[Гагагага: лоооооооооооол]
Шановний раптом зморозив якусь фігню. Він сказав щось таке жахливе, а саме: він думав, що ми з Хідже зустрічаємось.
Я спробував вилаятися з огидою, але раптом згадав свою початкову мету.
Насправді я відмовився від ідеї зустрічатися з Шін Хідже, тому що все йшло надто повільно, але якщо люди навколо мене неправильно зрозуміли, і я не заперечую цього...
«Хіба це не надзвичайно вигідна помста, якщо я поширюю чутки, навіть якщо ми не зустрічаємося?»
Крім того, Шін Хідже зараз спить і не зможе виправдатися перед ними. Справді, золота можливість.
Я ковтнув слину й розмірковував над тим, що сказати, щоб стосунки між Шін Хідже та мною виглядали правдоподібними, і як змусити чутки полетіти, наче з мільйона високопродуктивних [Закликів].
[Сезам: до речі... про те, що мені подарував Хі... клановий майстер-нім]
[Сезам: це дорого?]
[Шановний: що це було?]
[Сезам: кулон, який я зараз ношу]
[МаминКлоун: омг]
[Гагагага: боже... він справді дав його тобі?]
[Сезам: так ㅎㅎ... я сказала, що поверну його, якщо він виявиться дорогим]
[Сезам: це дорого, чи не так?]
Тим часом я також змінив [Перегляд інформації] на «публічний режим», щоб вони могли добресенько оцінити.
Однак чат коопу деякий час мовчав, а потім Шановний неприродньо спростував мої слова.
[Шановний: боже... це, напевно, 100 мільйонів золотих, лолол, це не дорого, тому просто юзай це]
[МаминКлоун: так... дерзай, лолол]
[Гагагага: ㅎㅎ; це подарунок, тому не переймайся сильно ㅎㅎ]
Звичайно, я вже перевірив вартість цього артефакта. Тому я відразу помітив, що вони змовилися щоб допомогти Хідже.
«Обманути того, хто намагається обдурити...»
Я пирхнув на такий прояв маленької дружби, але, судячи з їхнього ставлення, було досить кумедно уявляти, як чутки поширюватимуться, коли мене чи Шін Хідже немає. Це те, до чого я в першу чергу прагнув.
«Замість того, щоб змушувати себе поводитися мило з Шін Хідже...»
Так було б набагато простіше, і досягти цієї мети було б вигідніше. Я навіяв ілюзію на трьох людей зловісною усмішкою.
«Ха...»
Однак, коли я лежав у ліжку після виходу з системи, мені було трохи ніяково. Після того, як я вдавав, що між нами щось є з Хідже, але водночас поводив себе цнотливо, у мене пробігли мурашки по шкірі.
«Навіть якщо це просто роль нетками... Воно так виснажує».
Я лежав на ліжку й розминав хвору, немов дерев’яну, шию, вовтузився на ліжку та ввімкнув телефон, починаючи читати вебтун, який відкладав.
Потім я відкрив додаток для обміну повідомленнями, відповів кілька слів на смс-ки від Хайджін, а потім натиснув на повідомлення від Шін Хідже під ним.
[Хідже: нуна, я буду спати лише дві години]
Минуло вже 13 годин, як він це надіслав. Я не особливо хвилювався, але від думки про кулон мої пальці безпричинно піджималися.