[Я: ти дурний?]
Як тільки я надіслав повідомлення, символ «цифра 1» зник. Я був трохи збентежений. Здавалося, що він просто переглядає мої повідомлення.
[Хідже: хворий]
І, як завжди, Шін Хідже говорив відверто, не намагаючись бути ввічливим. Зніяковівши, я заговорив до нього.
[Я: прийми ліки]
[Хідже: я не можу це зробити, тому що мене нудить]
Після цього знову не було відповіді. Мене бентежило, чи його стан серйозніший, ніж я уявляв. Я просто дивився на вікно повідомлення. Скільки б я не чекав, після цих слів Шін Хідже більше не зв’язувався зі мною. Трохи нервуючи, я знову заговорив до нього.
[Я: вдома нікого немає?]
Цього разу Шін Хідже знову не відповів. Хоча цифра 1 зникла.
[Я: ей, відповідай]
[Я: ти спиш?]
У мене було якесь дивне відчуття, тож я подзвонив йому. Якщо я не буду говорити, він не дізнається, жінка я чи чоловік. Я просто збирався припинити дзвінок, почувши лише одне слово «привіт» від хлопця...
Після підключення телефону, скільки б я не чекав, голос Шін Хідже не було чутно в слухавці. До моїх вух линув лише тихий шелест.
Раптом щось зацепило мої слухові відчуття. Дещо зловісний звук, який перевищував допустимий рівень нездужання... Це був очевидний стогін.
Я поклав слухавку і одразу подзвонив на 119.
Шін Хідже сказав, що це був гострий апендицит.
Він безглуздо подумав, що застудився, коли йому вперше стало погано. Він ніби знепритомнів після того, як прийняв єдині ліки від застуди, які були в нього вдома. Якби це тривало ще довше, це, очевидно, переросло б у перитоніт, і йому довелося б зробити серйозну операцію.
Він деякий час не міг вести прямі трансляції. Тепер, коли його виписали, здавалося, що вдома він почувається добре.
Я отримав цю новину через YouTube-спільноту цього хлопця.
Звичайно, я врятував його, подзвонивши на 119, але... Останнім часом я часто відмовлявся від телефонних дзвінків Шін Хідже, тому я не знав, що відбувається.
[Хідже: нуна]
[Хідже: чому ти сьогодні ігноруєш мої повідомлення?]
[Я: що ти кажеш]
[Хідже: трохи пізно]
[Дзвінок]
«Ах, чорт...! Чому ця сволота постійно дзвонить мені?»
З того дня, як він прийшов до тями, він продовжував намагання зв’язатися зі мною по телефону замість повідомлення.
Я натиснув [Відхилити виклик] і на деякий час заблокував його номер. Потім телефон замовк.
[Я: просто напиши мені]
[Я: я не можу відповісти на телефонний дзвінок, поки я на роботі]
[Хідже: ти не відповідаєш на телефонні дзвінки, навіть коли граєш в ігри 0.0]
[Я: звичайно, навіщо мені відповідати на твій дзвінок]
[Хідже: мене цікавить голос нуни]
[Я: мені не цікаво]
[Хідже: o_o Мені також не цікава думка нуни]
[Я: ти з глузду з'їхав?]
Але Шін Хідже не піддався моїй агресивній позиції.
Очевидно, я не міг відповісти на його дзвінки. Звичайно, я врятував хлопця з чистих благих намірів, але...чесно кажучи, я йому ще не мстився. Мені все ще потрібно було підтримувати свій статус нетками.
Інша причина... полягала в тому, що Шін Хідже міг помітити, що я брешу про свою стать. Можливо, він дзвонить, щоб підтвердити це, тому відповідати на його дзвінки не варто.
«Я не повинен був його рятувати... Ой».
Я штурхонув ногами по столу, запізно шкодуючи, що викликав 119.
Тоді я дійсно не розумів, чому я так повів себе. Я не з тих людей, які зближуються з кимось, не кажучи вже про хлопця, який мені дуже не подобався.
«Це так боляче...»
Як тільки я почув тихе бурмотіння, я відчув, що щось серйозно не так. Зробив, а потім вже подумав.
Чесно кажучи, хоч я зараз бурчав... Можливо, навіть якби я повернувся в той час, я все одно викликав би швидку.
Але це було все, і тепер, коли Шін Хідже скиглив у своїх повідомленнях, мені захотілося вдарити його. Крім того, відтоді, як виписався з лікарні, він почав ще більше фліртувати.
[Хідже: чому нуна не прийшла, коли мене госпіталізували?]
[Хідже: я казав тобі прийти до мене]
[Я: відвали]
[Хідже: нуна не прийшла, тому я був сам весь час, поки був у лікарні]
Я відповів, пирхнувши.
[Я: що за фігня, лолол, зі своїми батьками будеш так капризувати]
[Хідже: лолол]
[Я: якщо апендикс розірветься, тебе випишуть після операції і будеш пукати]
[Я: ти кажеш мені піти і послухати, як ти пукаєш?]
[Хідже: ой лолол]
[Хідже: ні, хто б прийшов за такою гидкою річчю?]
[Хідже: я просто хотів тобі подякувати]
[Я: не треба]
[Я: ні, я дам вам свій банківський рахунок, тож просто наповни його і не кажи дурниць]
[Я: XXX-XX-XXXXXX-XXX]
[Я: побільше закинь ^^]
[Хідже: лололололоооооооооооооооол]
Але як я його не відштовхував, він був досить наполегливий.
Замість внесення депозиту він надіслав мені свою адресу. Він сказав, що хоче мене якось зустріти, мовляв, заплатить за проїзд, якщо я приїду на таксі. Або відправить машину до будинку.
Зрештою, мені вже зовсім набридли його нісенітниці.
[Я: ти такий нерозумний]
[Хідже: ти про що?]
[Я: я твоя паличка-виручалочка, але я мушу ходити туди-сюди]
[Хідже: лолололооооооо]
[Хідже: це неприємно?]
[Хідже: то в якому районі ти живеш?]
[Хідже: у мене є машина]
[Я: приходь в Аркадію ㅎㅎ]
[Хіджі: ...ти знаєш, що це нудно, правда?]
[Я: лолол]
[Я: ти дурний?]
[Я: навіть якщо я помру з тобою, не потрібно бачити моє обличчя]
Тільки після того, як я сказав, шо цей район знаходиться далеко, я ледве зупинив його, щоб він сказав мені прийти побачити його. Хлопець деякий час нічого не говорив, але зрештою відступився.
[Хідже: добре, але як щодо розблокування номера?]
[Я: тільки не дзвони мені]
[Хідже: ах, я вже зрозумів, лолол, я не буду цього робити, тому розблокуй мене]
Мені здається, я придушив його гордість, але я хотів підтримувати зв’язок, тому, поки що, зняв блокування.
На щастя, Шін Хідже перестав дзвонити. Проте... не подзвонив, як обіцяв… Але після цього він почав бити мене в грі.

[Хідже: коли прийде нуна?] 
[Я: в дорозі]
Це був вечір п’ятниці після роботи. Під час гри я виходив на вулицю, щоб поїсти курку, а також випити, чого я давно не робив. Шін Хідже не витримав 30-хвилинної затримки, і я знову отримав від нього повідомлення, у якому мене призивали.
[Хідже: ти закінчуєш роботу зазвичай о пів на шосту]
[Я: шшшш я какаю хе]
[Хідже: не кажи так]
Після того, як я дізнався, що Шін Хідже чутливий до таких примітивних речей, як кал і пукання, я згадував про це щоразу, коли він мене турбував.
Проблема в тому, що ефект триває недовго. Так було і цього разу. Шін Хідже мовчав лише 5 хвилин, перш ніж надіслати ще одне повідомлення.
[Хідже: поспішай закінчити гадити]
[Хідже: я чекав цілу годину якраз на той час, коли нуна закінчить роботу]
[Я: Якщо ти такий зайнятий, піди з іншими]
[Хідже: я поспішаю, бо зайнятий?]
[Хідже: це тому, що я хочу пограти з нуною]
[Я: лол]
[Я: тоді замовкни і чекай]
Було б добре, якби він не прийняв мої вибрики всерйоз. Шін Хідже не надсилав повідомлення, ніби був насуплений.
Я випив пива та курки з неспокійним розумом і зайшов на дві з половиною години пізніше, ніж спочатку мав увійти.
Хоча я зазвичай заходив у Discord, я думав, що Шін Хідже не чекатиме сам у чаті без нікого.
Однак мої очікування виявилися помилковими. Шін Хідже продовжував чекати мене в чаті Discord, тому щойно я зайшов, то почув його голос.
– «А, Сейон тут?»
Проблема полягала в тому, що він називав моє справжнє ім'я.
«Пфф!»
– Цей... звідки цей божевільний виродок знає чуже ім’я?
[Сезам: як ти…??]
Я був здивований і запитав його, але Шін Хідже тихо засміявся і відповів огидно.
– «Ти сказала мені номер свого банківського рахунку, щоб внести гроші».
[Сезам: що?]
– «Я намагався надіслати гроші, і з’явилося твоє ім’я. Кім Сейон».
Лише тоді я зрозумів, що в нападі паніки виклав забагато інформації. Якби моє ім’я було ім’ям, яке чітко розкриває стать, чи не завершився б мій план нетками ще вчора?
Можливо, мозок Шін Хідже загартувався, тому що він поводиться як ідіот... Я пітнів, коли почав пригадувати сказані мною слова, із запізненням розмірковуючи, чи не зробив я ще якихось помилок.
Він почув, як я затих, і після хвилини мовчання заговорив.
– «Якщо нуна надішле мені фото, я надішлю тобі гроші».
Тоді я зміг трохи розслабитися. Так, скільки зміг помітити би такий дурник, як Шін Хідже, навіть якби мав якісь здогадки?
[Сезам: до побачення]
[Сезам: обмін завершено]
– «Ні, я не про це. Нуна, ти все-таки не маєш фото профілю».
Моє зображення профілю було змінено на стандартне під час обміну номерами з Шін Хідже. Тому я дуже необачно взяв стандартне зображення профілю та надіслав його в чат.
Щойно Шін Хідже це побачив, він цокнув язиком і запитав мене.
– «Нуна, ти не користуєшся Facebook, Instagram чи подібними додатками?»
[Сезам: ні]
– «Ти не збираєшся сказати мені, навіть якщо користуєшся?»
[Сезам: ти став трохи різким, лолол]
Я насправді не вів там сторінки, але мені чомусь хотілося його подражнити без причини. Шін Хідже все одно не хотів слухняно мене чути.
Але незабаром теплим голосом зробив ще одну пропозицію.
– «Хочеш, я покажу тобі своє? У мене є окремий особистий приватний профіль...»