Джао Дзяньґвей здався. Тіньові охоронці секти Демонів були таким жартом, що якби він справді спробував виконати свій обов'язок як один з них, то натомість викликав би у всіх підозру.

Після того, як варіант «тіньового охоронця» відкинули, йому залишалося бути або «особистим помічником», або «коханцем» Дзі Ханя.

Він без вагань обрав «особистого помічника».

Вей Ці привів його до старшої служниці, а потім передав їй, щоб вона розібралася.

Їх можна було б вважати давніми знайомими, але коли вони зустрічалися востаннє, він все ще намагався спокусити Дзі Ханя згідно зі сценаріями, складеними альянсом Хаожан, де приблизно половина його поведінки була фальшивою. Тоді вона не мала жодного уявлення про це, але щиро підтримувала його. Тепер, коли вона знала правду, їхня нинішня зустріч була неминуче трохи незручною.

Сьогоднішня старша служниця, дивлячись на нього, не мала того ентузіазму, що раніше. Насправді, коли він побачив вираз її обличчя, то навіть відчув, що він їй не подобається.

— Джао Дася, – ввічливо привіталася вона. — Давно не бачилися.

Він швидко кивнув і погодився.

— Багато хто із секти знає, як ти виглядаєш. Якщо ти хочеш бути слугою Дзяоджу, тобі потрібно трохи замаскуватися.

Джао Дзяньґвей, звісно, не заперечував проти цього.

— Хва Хуфа – найдосвідченіша у мистецтві зміни обличчя. Іди за мною, і після того як твоя зовнішність зміниться, я скажу тобі, що ти повинен робити як слуга Дзяоджу.

Вона привела його до Хва Хуфа, і, очевидно, всю дорогу була дуже холодна атмосфера. Він почувався надто ніяково, в голові крутилися думки про те, як їй усе пояснити, і коли вони дійшли до дверей Хва Хуфи, він вклав їх усі в одне речення:

— Тоді у нас з Дзі Ханєм... у мене не було вибору. Я не хотів цього робити.

— …

— Я визнаю свої помилки.

І все ж, вона знову не зрозуміла його, кусаючи свою хустинку, коли сльози наповнювали її очі, дивлячись на нього поглядом, який хотів розірвати цього безсердечного чоловіка на тисячі шматочків. 

— Всі чоловіки – купка свиней!

— …