Після того дня, коли альянс Хаожан отримав інформацію від свого шпигуна у секті Демонів, він почав ретельно готуватися.

Вони вважали, що, максимум, секта Демонів пошле наперед Вей Танджу із залу Летючого Орла з людьми, оскільки зловити його уже було б величезним подвигом. У день конференції бойових мистецтв вони довго чекали біля стежки гори Байцан, а потім побачили людей секти Демонів, які непомітно заходили на стежку. Менджу альянсу Хаожан упізнав Вей Ці за портретами, надісланими шпигуном.

Але в цей момент Вей Танджу та ще одна добре одягнена жінка слідували за однією особою.

Ця людина була двадцятилітнім юнаком, одягненим у чорне. Менджу здалося, що ця особа виглядала дещо знайомою, але в напівтемряві, справді, було складно чітко розгледіти його обличчя. Він лише міг зрозуміти, що Вей Танджу надзвичайно шанобливо до нього ставиться. Тому він зробив висновок, що ця особа має мати високий статус у секті Демонів.

За його спиною раптом тихо зітхнули.

Той, хто був поруч з цією людиною, затулив йому рота, щоб уникнути раптового виявиявленя демонами. Менджу повернув голову й насупився, побачивши, що це Башань Дася Дзінь Бейґво, який щойно збирався заговорити.

Дзінь Бейґво відірвався від руки іншого чоловіка, яка закривала йому рот, і тихо промовив: 

— Менджу, це Дзі Хань.

Лідер був приголомшений і тихо запитав: 

— Ти впевнений?

— Хоча я не можу чітко побачити його обличчя, я впізнав його меч, – вираз обличчя Дзінь Бейґво трохи потемнів, — того дня я бачив, як Джао-сьон пішов за цим дияволом.

Менджу на мить приголомшився, відчувши сплеск екстазу в своєму серці.

Завдяки цьому вони можуть спіймали велику рибу.