Джао Дзяньґвей нарешті залишив секту Демонів і спустився з гори.
З ним пішло кілька охоронців і Хва Хуфа. Дзі Хань сказав йому, що ці люди були його довіреними особами й ніколи не ускладнювали йому справи, тому йому не потрібно хвилюватися.
Біля підніжжя гори секти Демонів знаходилось невелике процвітаюче містечко. Більшість його жителів – члени родини людей секти.
Вони випадково натрапили на ярмарок. По всій вулиці розкидані торгові лавки, і в містечку кипіло життя.
Здається, багато людей знали Хва Хуфу. Вітаючи її, вони неминуче ще кілька разів дивилися в бік Джао Дзяньґвея. Ймовірно, побачивши, що вони надзвичайно гарно дивляться разом, вони з усмішкою запитали:
— Хва Хуфа ти нарешті вирішила вийти заміж?
Хва Хуфа кинула на чоловіка білий погляд:
— Вей Ці! Вей Сань-ер! Не кажи дурниць, будь обережним зі своїми словами, а то Дзяоджу відріже тобі язика.
Вей Ці був спантеличений:
— Яке це має відношення до Дзяоджу?
Хва Хуфа вказала на Джао Дзяньґвея з незрозумілим виразом:
— Він – коханець Дзяоджу.
Джао Дзяньґвей:
— ...
Вей Ці раптом зрозумів.
Коли люди навколо почули ці слова, усі повернули голови й витріщилися на нього.
Обличчя Джао Дзяньґвея було холодним, але оскільки він був трохи збентежений, він опустив очі й удав, ніби дивиться на кіоски з фруктами.
Власник кіоску запитав:
— Що зацікавило цього ґондзи?!
Джао Дзяньґвей не відповів.
Позаду нього сказала Хва Хуфа:
— Просто дивиться.
Власник кіоску схопив кошик із фруктами й штовхнув його в руки Джао Дзяньґвея.
Джао Дзяньґвей був здивований:
— Ви...
Власник кіоску:
— Немає за що, ґондзи! Це мій тобі подарунок!
Джао Дзяньґвей:
— ...Га?
Власник кіоску:
— Ґондзи, бери все що подобається!
Джао Дзяньґвей:
— Це... не треба нагороди без заслуг...
Раптом хтось покликав його ззаду:
— Ґондзи!
Він обернувся, аж раптом інший кидає йому на руки туго зв’язану очеретяну курку.
Джао Дзяньґвей:
— ...Знову?
Чоловік сказав:
— Я чув, що Дзяоджу нещодавно отримав поранення. Ґондзи, забери її до секти й віддай Дзяоджу, щоб він швидше вилікувався!
Джао Дзяньґвей:
— Не...
Чоловік сказав:
— Ґондзи, не треба дякувати! Як добре, що ти щасливий!
Джао Дзяньґвей:
— ...
Джао Дзяньґвея оточила група людей, і він більше не хотів говорити.
Хва Хуфа не могла втриматися від сміху.
Вей Ці довго і уважно дивився на Джао Дзяньґвея, а потім звернувся до Хва Хуфа:
— Гаразд, Дзяоджу має гарне бачення.
Хва Хуфа кивнув:
— Так, це все ж таки найкращий фехтувальник в Дзянху.
Вей Ці:
— ...Що ти сказала?
Хва Хуфа вказала на Джао Дзяньґвея й усміхнулася:
— Тобі не здається, що він трохи знайомий?
— Він Джао... – Вей Ці затнувся й зітхнув. — Я та інші звичайні люди справді не зможемо зрозуміти апетиту Дзяоджу.
