Джао Дзяньґвей нарешті залишив секту Демонів і спустився з гори.

 

З ним пішло кілька охоронців і Хва Хуфа. Дзі Хань сказав йому, що ці люди були його довіреними особами й ніколи не ускладнювали йому справи, тому йому не потрібно хвилюватися.

 

Біля підніжжя гори секти Демонів знаходилось невелике процвітаюче містечко. Більшість його жителів – члени родини людей секти. 

 

Вони випадково натрапили на ярмарок. По всій вулиці розкидані торгові лавки, і в містечку кипіло життя.

 

Здається, багато людей знали Хва Хуфу. Вітаючи її, вони неминуче ще кілька разів дивилися в бік Джао Дзяньґвея. Ймовірно, побачивши, що вони надзвичайно гарно дивляться разом, вони з усмішкою запитали: 

 

— Хва Хуфа ти нарешті вирішила вийти заміж?

 

Хва Хуфа кинула на чоловіка білий погляд: 

 

— Вей Ці! Вей Сань-ер! Не кажи дурниць, будь обережним зі своїми словами, а то Дзяоджу відріже тобі язика.

 

Вей Ці був спантеличений: 

 

— Яке це має відношення до Дзяоджу?

 

Хва Хуфа вказала на Джао Дзяньґвея з незрозумілим виразом: 

 

— Він – коханець Дзяоджу.

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— ...

 

Вей Ці раптом зрозумів.

 

Коли люди навколо почули ці слова, усі повернули голови й витріщилися на нього.

 

Обличчя Джао Дзяньґвея було холодним, але оскільки він був трохи збентежений, він опустив очі й удав, ніби дивиться на кіоски з фруктами.

 

Власник кіоску запитав: 

 

— Що зацікавило цього ґондзи?!

 

Джао Дзяньґвей не відповів.

 

Позаду нього сказала Хва Хуфа: 

 

— Просто дивиться.

 

Власник кіоску схопив кошик із фруктами й штовхнув його в руки Джао Дзяньґвея.

 

Джао Дзяньґвей був здивований: 

 

— Ви...

 

Власник кіоску: 

 

— Немає за що, ґондзи! Це мій тобі подарунок!

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— ...Га?

 

Власник кіоску: 

 

— Ґондзи, бери все що подобається!

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— Це... не треба нагороди без заслуг...

 

Раптом хтось покликав його ззаду: 

 

— Ґондзи!

 

Він обернувся, аж раптом інший кидає йому на руки туго зв’язану очеретяну курку.

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— ...Знову?

 

Чоловік сказав: 

 

— Я чув, що Дзяоджу нещодавно отримав поранення. Ґондзи, забери її до секти й віддай Дзяоджу, щоб він швидше вилікувався!

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— Не...

 

Чоловік сказав: 

 

— Ґондзи, не треба дякувати! Як добре, що ти щасливий!

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— ...

 

Джао Дзяньґвея оточила група людей, і він більше не хотів говорити.

 

Хва Хуфа не могла втриматися від сміху.

 

Вей Ці довго і уважно дивився на Джао Дзяньґвея, а потім звернувся до Хва Хуфа: 

 

— Гаразд, Дзяоджу має гарне бачення.

 

Хва Хуфа кивнув: 

 

— Так, це все ж таки найкращий фехтувальник в Дзянху.

 

Вей Ці: 

 

— ...Що ти сказала?

 

Хва Хуфа вказала на Джао Дзяньґвея й усміхнулася: 

 

— Тобі не здається, що він трохи знайомий?

 

— Він Джао... – Вей Ці затнувся й зітхнув. — Я та інші звичайні люди справді не зможемо зрозуміти апетиту Дзяоджу.