Джао Дзяньґвей прокинувся рано вранці й дізнався, що Дзі Хань все ще міцно спить, тож він вирішив піти снідати, потім якийсь час він позаймався бойовими мистецтвами й відчув бадьорість.
Набряк на голові Сяо Ліня вже зник. Той був дуже схвильований, коли підбіг до нього.
Сяо Лінь:
— Джао Дася! Дзяоджу прокинувся! Йому пора пити ліки!
Джао Дзяньґвей схвильовано поспішив до кімнати Дзі Ханя.
Служниці вже зрозуміли, які стосунки між Джао Дзяньґвеєм і Дзі Ханєм, тому просто закрили очі на героя Джао, який увірвався в кімнату лідера секти, наче вони вже давно до цього звикли.
Дзі Хань сперся на ліжко в своїй мантії, а на його плечі спадало розпущене волосся. Коли він побачив, як заходить Джао Дзяньґвей, він просто підвів очі, після чого майже одразу опустив, дивлячись на миску з густим чорним лікувальним супом у своїй руці.
Він наважився зробити ковток і одразу спохмурнів.
Побачивши, що він прийшов вчасно, Джао Дзяньґвей поспішно вийняв мішочок із цукерками з кедровими горішками і голосно вигукнув:
— Дзі Ханю!
Дзі Хань так злякався, що ледь не розлив увесь лікувальний суп на ліжко.
— Ще ранній ранок – дивлячись на його обличчя, сказав Дзі Хань. — Чому ти горланиш?
Джао Дзяньґвей легенько кашлянув:
— Вибач за мої погані манери.
Дзі Хань зробив ще один ковток лікувального супу, не кажучи ні слова.
Джао Дзяньґвей запитав:
— Ти п'єш ліки?
Дзі Хань:
— Так.
Джао Дзяньґвей:
— Ці ліки виглядають дуже гіркими.
Дзі Хань проігнорував його.
Джао Дзяньґвей обережно запитав:
— Ти... ти не ненавидиш гіркоти?
У мене в кишені цілий мішок цукерок з кедровими горіхами!
Він був готовий це сказати.
Дзі Хань раптом звів брови.
— Що ти сказав? – холодно сказав Дзі Хань. — Хто ненавидить гіркоту? Я не не ненавиджу гіркоту, зовсім ні!
Джао Дзяньґвей був розгублений:
— Га?
Дзі Хань холодно пирхнув:
— Я чоловік! Як я можу ненавидіти гіркоту!
Джао Дзяньґвей:
— Це не...
Дзі Хань підняв голову й одним ковтком випив ліки.
Джао Дзяньґвей:
— ...
Хіба це не відрізняється від того, що сказав Сяо Лінь...
Дзі Хань прикрив рот із болісним виразом, наче хотів виплюнути все, що щойно проковтнув.
Джао Дзяньґвей митєво прийшов до тями та обережно запитав:
— Ти... Як ти себе почуваєш?
Дзі Хань відповів:
— Звичайно, я в порядку!
Після цього, він знову закрив рота, а його обличчя зблідло.
Джао Дзяньґвей:
— ...
...Молоді люди дуже люблять похизуватися.
Джао Дзяньґвей мовчки сховав цукерки з кедровими горіхами.
Далі
Розділ 48
Дзі Ханю нарешті стало краще. Він весь час бурчав: — Я не ненавиджу гіркоту. Я взагалі не ненавиджу гіркоту. Джао Дзяньґвею здалося, що сцена перед ним була дуже схожа на ту, коли його шифу вмовляв шиді випити ліки, тож він кивнув і невимушено сказав: — Ти справді не ненавидиш гіркоту, тебе можна вважати маленьким героєм. Дзі Хань: — ... Дзі Хань: — Маленьким героєм? Джао Дзяньґвей подумав, що, можливо, в секті Демонів старші не хочуть так вмовляти молодших, тому він акуратно змінив свої слова: — Маленьким демоном. Дзі Хань деякий час був приголомшений: — Джао Дзяньґвею, тобі також слід прийняти ліки. Джао Дзяньґвей дуже спокійно відповів: — Ти мої ліки. Тепер він сказав це дуже плавно, навіть не почервонівши. Дзі Хань сказав: — Замовкни, хто тут твої ліки? Мене не можна їсти! Джао Дзяньґвей раптом згадав про давно забутий набір риторики. — Не можна їсти? – Він намагався пригадати зміст книги. — Звичайно, тебе можна з'їсти. Дзі Хань сказав: — Що за дурниці ти мелеш? Джао Дзяньґвей дивився йому в очі й тихо прошепотів: — Смаколик для моїх очей*. *На нього дуже приємно дивитися. Дзі Хань: — … Дзі Хань був серйозно поранений і не мав сил з ним сперечатися. З'ївши порцію тофу, він все одно не коштуватиме йому п'ятдесяти грамів м'яса*, він це дозволить. *«Деякий флірт справді нічого не дасть». Дзі Хань так думав. Дзі Хань опустив очі, але Джао Дзяньґвей не відводив погляду. Після того, як він сказав це речення, чомусь у його пам’яті залишилися лише ці слова. Смаколик для очей. Він справді смаколик для очей.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!