Джао Дзяньґвей бачив меч Дзі Ханя.

 

Коли Дзі Хань вправлявся у фехтуванні, він одного разу, ненароком, побачив неповний шаблон ходу, тому дуже чітко розуміє його основи.

 

Він також чув про меч Дзі Ханя від людей Дзянху.

 

Якби вони билися поодинці, ці троє точно не були б супротивниками для Дзі Ханя; якби був бій, де він був один проти двох, Дзі Хань, ймовірно, зміг би перемогти з мінімальним відривом; але якщо вони троє нападуть одночасно і використають якісь методи, Дзі Хань може серйозно поранити одного чи двох, але сам він точно програє.

 

Вони тут, щоб позбавити його життя. Якщо він програє, його вб'ють.

 

Ши Ґе раптом сказав з великим жалем: 

 

— Дзі Дзяоджу, якщо ти не будеш боротися, ти все одно помреш, але легшою смертю.

 

Дзі Хань холодно подивився на нього, не сказавши ні слова.

 

Ши Ґе міг тільки зітхнути: 

 

— Шкода.

 

Сю Дзін'їн насупилася з відразою: 

 

— Ніжність для прекрасної статі! Ти можеш нарешті припинити говорити стільки огидних нісенітниць, перш ніж вбивати людей?!

 

Ши Ґе довелося закрити рота.

 

Джао Дзяньґвей хвилювався ще більше.

 

Багато молодих і відомих людей переоцінюють власні сили, і він хвилюється, що Дзі Хань зробить те саме.

 

Якщо він не переоцінює себе, то має розуміти, що йому, безсумнівно, судилося програти.

 

Якщо це так, то чому він все таки вживає заходів?

 

Чи може бути так, що він просто захотів потягнути час, поки не прибуде решта секти Демонів?

 

Джао Дзяньґвей справді не міг цього зрозуміти.

 

Але зараз він теж не думав про ці речі.

 

Хоча його меча не було поруч, він міг знайти щось інше, щоб замінити його.

 

Навіть якщо йому доведеться покладатися лише на свої голі кулаки, він повинен захистити життя Дзі Ханя.

 

Ґвайдзі раптом дивно усміхнувся: 

 

— Тоді не потрібно гаяти часу, Дзі Дзяоджу, витягай свій меч.

 

Дзі Хань все ще мовчав.

 

Меч вже лежав в його руці.

 

Ґвайдзі використовував залізні милиці, Сю Дзін'їн – меч, а Ши Ґе – довгий батіг.

 

Меч Дзі Ханя був оголений, тому довгий батіг Ши Ґе пройшовся біля голови та обличчя лідера секти. Чоловік дуже співчував Дзі Ханю, коли розмовляв з ним, але зараз бився, не виявляючи жодної прихильності, і його рухи були зловісними та жорстокими, ніби Дзі Хань в одну мить став його смертельним ворогом.

 

Сю Дзін'їн і Ґвайдзі також напали на нього.

 

Серце Джао Дзяньґвея ледь не дістало до горла.

 

Старша служниця захищала його, наче він був вмираючим пацієнтом. Джао Дзяньґвей вже хотів її відштовхнути, як залізна милиця Ґвайдзі раптом повернула й направилась в його бік.

 

Перед цими людьми кунґ-фу служниці насправді – просто ніщо, в її руці лише гнучкий меч, тому вона не може чинити опір.

 

Джао Дзяньґвей схопив її за руку і поспішив назад, щоб уникнути залізних милиць.

 

Ґвайдзі закричав.

 

— Джао Дзяньґвею! – Він був дуже гучним. — Відбивайся!

 

Джао Дзяньґвею раптом стало погано на серці, Дзі Хань був справді збентежений словами Ґвайдзі, його меч затремтів.

 

Він лише атакував, але не захищався, тому наразі у нього не було можливості для відступу. На півдорозі удару він силою відмінив рух. На мить він відчув приплив повітря в грудях, і в його очах потемніло.

 

Ши Ґе, природно, не впустив цю чудову нагоду. Його батіг був довший за меч Сю Дзін'їн, і майже щойно Дзі Хань обернувся, він ударив його по спині батогом, залізні милиці також, раптом вигнулися назад і сильно вдарили в груди Дзі Ханя.

 

В одну мить Дзі Хань, який боровся зі своєю внутрішньою силою, щоб захистити своє серце, був серйозно поранений цією атакою, і вирвав повний рот крові, після чого ледь міг опуститися на коліна з мечем.

 

Виявилося, що замах Ґвайдзі був просто відволікаючим маневром. Вони давно зрозуміли методику бою Дзі Ханя. Спочатку вони змусили його витягти меч, а потім об'єднати зусилля, щоб убити його, коли його дихання стало нестабільним.

 

На губах Ґвайдзі була посмішка.

 

Це дійсно хороша стратегія, навіть лідер секти Демонів загине від їх рук.

 

Перш ніж він встиг засміятися, він відчув поколювання, яке ніколи раніше не відчував.

 

Він опустив голову, меч пронизав його низ живота по діагоналі. Вістря меча проникло йому в спину.

 

Меч Дзі Ханя.

 

Ґвайдзі недовірливо подивився на Дзі Ханя. Він був настільки роздратований, що хотів розбити цьому чоловікові обличчя своїми залізними милицями, але його рука уже не мала сили.

 

Він впав.

 

Дзі Хань майже вичерпав свої останні сили.

 

Сю Дзін'їн рушила вперед з мечем.

 

У Джао Дзяньґвея не було часу думати. Він вихопив у служниці меч і вдарив ним по зап’ястку Сю Дзін'їн.

 

Щоб уникнути меча, жінка могла лише відхилитися.

 

Насправді Джао Дзяньґвей не вміє користуватися гнучким мечем, але Сю Дзін'їн про це не знала. Оскільки його називали фехтувальником номер один у Дзянху, вона неминуче почала трохи нервувати.

 

Старша служниця зблідла від переляку.

 

Вона поспішно підбігла до Дзі Ханя, запечатала кілька акупунктурних точок й дістала кілька екстрених лікувальних пігулок із маленької сумки на талії.

 

Дзі Хань був майже на межі втрати свідомості.

 

Ши Ґе і Сю Дзін'їн ніколи не думали, що Джао Дзяньґвей все ж вживе заходів.

 

Ґвайдзі мертвий, і навіть якщо вони об'єднають зусилля, впоратися з Джао Дзяньґвеєм, буде дуже важко.

 

Сю Дзін'їн раптово збентежилася й роздратувалася. Вона тихим голосом дорікнула Ши Ґе: 

 

— Хіба ти не казав, що Джао Дзяньґвею незручно рухатися?! Брехун!

 

Ши Ґе нахмурився: 

 

— Слуги секти Демонів про це говорили, але я не знаю... Чи може бути... Чи можливо, що...

 

Він подивився на непритомного Дзі Ханя, і, здавалося, дещо усвідомив.

 

Це секта Демонів, і, коли слуги  поширюють інформацію, природно, що вони підтримують свого лідера.

 

— Я зрозумів, – кивнув Ши Ґе, — саме Дзі Дзяоджу було незручно рухатися.