Без меча під боком Джао Дзяньґвей не міг не нервувати, але Дзі Хань – впевнений у своїй бойовій майстерності. 

 

За дверима не так багато охоронців, але незважаючи на це, це надзвичайно жахливий ворог, який може вбити цих охоронців одним махом.

 

Обличчя старшої служниці зблідло, але все одно вона здавалася дуже спокійною.

 

Дзі Хань не знав, що трапилося, але навіть незважаючи на це він розумів, що це не добре.

 

Він відчув запах крові.

 

В двері зайшло троє людей.

 

Білолиций заклинач з вусами, сімнадцяти-вісімнадцятирічна дівчина в зеленому одязі та покалічений старий на милицях.

 

Це справді дуже дивне поєднання, але Джао Дзяньґвею воно зовсім не цікаве.

 

Для вбивства лідера Секти Демонів, Ханьї одночасно послали трьох своїх наставників.

 

Вони не вважали за доцільне підступні вбивства із засідки, тому що їх кунґ-фу достатньо, щоб убити більшість людей в Дзянху.

 

Першим заговорив білошкірий  заклинач.

 

Його звати Ши Ґе.

 

Його погляд зупинився на обличчі Дзі Ханя, він зітхнув від жалю.

 

— Я не очікував, що лідер секти Демонів буде таким красенем, – він знову зітхнув. — Шкода.

 

Дзі Хань:

 

— ...

 

Обличчя дівчини в чорному було сповнене огиди: 

 

— Ти можеш не говорити це так нудотно?!

 

Її звуть Сю Дзін'їн, яка раніше була учницею лідера Емея, і вона виглядає як молода дівчина, але насправді їй двадцять вісім років.

 

Вона також використовує меч, і використовує його надзвичайно добре.

 

Старого, що залишився, звуть Сонце, і ніхто не знає його імені. Його називають Ґвайдзі* у всіх куточках світу, бо його зброя – залізна милиця в руці.

 

*Каліка.

 

Дзі Хань, мабуть, здогадався, хто вони.

 

Він трохи нервував.

 

Ґвайдзі запитав:

 

— Ця людина Джао Дася, Джао Дзяньґвей?

 

Джао Дзяньґвей відповів:

 

— Так.

 

Ши Ґе, який був поруч, цокнув язиком:

 

— Я не очікував, що найкращий фехтувальник також народився таким красенем. – пробурмотів він. — Шкода, так шкода.

 

Джао Дзяньґвей:

 

— ...

 

В чому сенс цієї промови? Він не міг зрозумів почуте.

 

Ґвайдзі легенько кашлянув: 

 

— Джао Дася, наша мета – не ти, чи можемо ми попросити полегшити нам ситуацію?

 

Джао Дзяньґвей відповів:

 

— Ні.

 

Ши Ґе зітхнув і, здавалося, відчув гіркий жаль.

 

— Я чув від слуг, що тіло Джао Дася в поганому стані, тому він, мабуть, не зможе щось вдіяти. – сказав він. — Оскільки це так, ми не зрівняємося в силі, тоді чому б просто не залишити цього Диявола й не втекти самому?!

 

Джао Дзяньґвею і Дзі Ханю знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що мав на увазі Ши Ґе.

 

Обличчя обох майже одночасно злегка почервоніло. Ши Ґе був дуже здивований і зворушено сказав: 

 

— Те, що вони сказали, насправді правда.

 

Сю Дзін'їн вилаялася:

 

— Замовкни! Не говори більше!

 

Дзі Хань також не хотів далі з ними говорити.

 

Він підморгнув старшій служниці, яка одразу схопила Джао Дзяньґвея і відступила вбік.

 

Джао Дзяньґвей був спантеличений: 

 

— Ти...

 

Старша служниця витягла з-за пояса гнучкий меч. Очевидно, вона знала кунґ-фу.

 

Вона прошепотіла Джао Дзяньґвею: 

 

— Джао-ґондзи, тобі погано, тому не змушуй себе.

 

Джао Дзяньґвей:

 

— ...

 

Він не відчував ніякого дискомфорту!

 

Старша служниця щиро сказала: 

 

— Будь ласка, Джао-ґондзи, ти повинен вірити у Дзяоджу!

 

Джао Дзяньґвей:

 

— …