Вони нарешті повернулися в секту Демонів.
Джао Дзяньґвей ніколи не міг подумати, що в цьому житті зможе так відкрито прийти до демонічної секти.
Дзі Хань не хотів звертати на нього уваги, тому було неможливо продовжувати його спокушати, а слова, які він запам'ятав, уже були використані сім чи вісім разів. Головним пріоритетом тепер, природно, було знайти крота, якого відправили в секту Демонів.
Але він не знав, хто кріт.
Старші лише сказали йому, що кріт був кимось важливим в секті. Після того, як він прибув, ця особа, природно, повинна прийти до нього, щоб зв'язатися.
Тому Джао Дзяньґвей міг лише чекати в кімнаті.
У своєму розумі він уже здогадався про особистість цього крота, і як той зміг дізнатися багато таємниць секти Демонів, і навіть як зміг входити та виходити з кімнати лідера секти за бажанням. Це все тому що він мав дуже високий статус в секті.
Особистий помічник Дзі Ханя постукав у його двері з тацею з їжею.
Джао Дзяньґвей сказав:
— Просто постав на стіл.
Хоча Дзі Хань не хотів з ним розмовляти, він не ставився до нього погано в повсякденному житті. Помічник поставив тацю з їжею на стіл, але не пішов.
Джао Дзяньґвей запитав:
— Щось ще?
Помічник виглядав загадково:
— Джао Дася, це я!
Джао Дзяньґвей:
— ...
Отже, кріт це не просто особа, яка мала дуже високий статус в секті, а особистий помічник Дзі Ханя?
Хоча особистий помічник насправді має легкий доступ до деяких таємних справ, і дійсно вдень і вночі може бачити портрет, що висить у кімнаті лідера секти, але через це Дзі Хань повинен бути досить суворим у виборі наближених людей. Як кріт зміг стати помічником лідера секти Демонів?
Джао Дзяньґвей не міг не вагатися.
Кроту також на вигляд не більше 20 років, він підійшов ближче до Джао Дзяньґвея, бажаючи передати секретний сигнал.
Спочатку він представився:
— Моє ім'я Лінь, Шван Му Лінь, тому Джао Дася, ти можеш називати мене Сяо Лінєм.
Джао Дзяньґвей злегка кивнув.
Сяо Лінь продовжив:
— Джао Дася неминуче матиме сумніви щодо мене. Менджу* попросив мене обговорити з тобою репліки до запитань. Ти можеш мені довіряти.
*Лідер альянсу.
Лідер альянсу дійсно сказав йому про це.
Джао Дзяньґвею не залишалося нічого іншого, як знову кивнути.
Сяо Лінь запитав:
— Якщо Дзяоджу почне тебе підозрювати й сваритиметься з тобою, а ти не зможеш нічого пояснити, що тобі робити, Джао Дася?
Джао Дзяньґвей:
— ...
Дуже добре.
Звичайно, він пам'ятав про це.
Цей уривок написаний у кінці книги, і він також позначений червоною лінією.
Чесно кажучи, Джао Дзяньґвей не хотів, щоб ця сцена відбулася.
Сяо Лінь все ще тривожно на нього дивився.
Він кашлянув і сказав:
— Я тобі вірю.
***
Як тільки він закінчив говорити, хтось раптом штовхнув двері.
Вони обидва були здивовані. Джао Дзяньґвей повернув голову, щоб подивитися. За дверима стояв Дзі Хань, а за ним дві служниці, обличчя яких виглядали приголомшеними.
Особистий помічник лідера та порядний герой стояли так близько. Це неминуче викличе у них підозри.
Сяо Лінь зробив кілька кроків назад і сказав:
— Дзяоджу, ця ситуація...
Дзі Хань перебив його, його обличчя було холодним:
— Джао Дзяньґвею, що ви двоє робите?
Джао Дзяньґвей:
— …
Далі
Розділ 16
Джао Дзяньґвей не знав, як це пояснити. Він не очікував, що цей момент настане так швидко. Сяо Лінь все ще намагався пояснити Дзі Ханю: — Дзяоджу, цей підлеглий і Джао Дася розмовляли, лише бажаючи... Дзі Хань холодно промовив: — Я питав не тебе. Сяо Лінь був змушений заткнути рот і відійти вбік. Дзі Хань знову перевів погляд на Джао Дзяньґвея: — А тебе. Джао Дзяньґвей знав, що пояснення в даний момент марні. Він міг лише використати останній крок. Але в книзі було написано, що йому потрібна стіна. Дзі Хань стояв біля дверей, а за ним стояли дві гарненькі служниці. Він мав обманом змусити Дзі Ханя підійти до стіни й лише тоді це спрацює. Джао Дзяньґвей нарешті відповів: — Підійди і тоді я розповім тобі, що ми робили. Дзі Хань все ще нерухомо дивився на нього з похмурим виразом обличчя. Джао Дзяньґвей деякий час подумав, а потім додав: — Я думаю, ти б не дуже хотів, щоб інші почули деталі. Дзі Хань відповів: — Я веду справи відкрито й відверто. Немає нічого, про що інші не могли б знати. Джао Дзяньґвей: — Супроводжувати в житті і в смерті. Дзі Хань негайно підійшов. За Джао Дзяньґвеєм стіна. Дзі Хань скрипнув зубами й запитав: — Що ти, в біса, хочеш сказати?! Дуже добре, перший крок зроблено. Другий крок – застати його зненацька. Джао Дзяньґвей поманив Дзі Ханя: — Підійди, щоб я міг прошепотіти тобі на вухо. Дзі Хань: — ... Джао Дзяньґвей: — В житті і в смерті... Обличчя Дзі Ханя безвиразне, коли він підходить настільки близько, щоб прошепотіти: — Якщо тобі є що сказати... Перш ніж він закінчив говорити, Джао Дзяньґвей раптом схопив його за зап'ясток і штовхнув до стіни. Дзі Хань врізався спиною в стіну, відчуваючи прилив болю. Гнів вибухнув у його серці. Він хотів порубати людину перед собою тисячею мечів. Коли він збирався підняти руку, щоб вдарити, Джао Дзяньґвей стиснув його підборіддя та наблизився ближче. Дзі Хань завмер. Ніхто ніколи не наважувався наблизитися до нього так близько. Більше того, це... це ще й дорослий чоловік! Не тільки Дзі Хань, але й усі в кімнаті були приголомшені. У тому числі й Джао Дзяньґвей. У книзі сказано, що наступним кроком має стати... поцілунок. Але як йому поцілувати?! Поцілувати в обличчя, в рот чи в лоб? Пристрасно поцілувати чи лагідно! Як довго цілувати? Лише на мить чи довше? Під час поцілунку продовжувати чи перестати рухатися? Якщо продовжити цілуватися, хіба він не нагадуватиме дятла? Але ж соромно під час поцілунку просто стояти на місці! Чому вони цього не написали!? Що йому робити? Серце Джао Дзяньґвея невпинно прискорювалося, але він міг лише дивитися на Дзі Ханя. Обличчя Дзі Ханя було прямо перед його очима. Джао Дзяньґвей раптом зрозумів, що Дзі Хань дуже вродливий, але в нього завжди було похмуре обличчя. Якби він усміхався, то виглядав би вродливішим. Тож Джао Дзяньґвей згадав, слова Юе Дзінцін. Він насилу підняв кутики рота й усміхнувся Дзі Ханю. Дзі Хань: — ... Джао Дзяньґвей: — ... Дзі Хань: — ... Джао Дзяньґвей: — ... Джао Дзяньґвей упав духом, відпустив і обернувся: — ...Мені потрібно відійти, повернусь пізніше. Дзі Хань: — ... Дзі Хань: — Ти хворий?!
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!