Перекладач: Паперова Пташка
Редактор: _ _ _
Перекладач на англійську: ryuxenji
Ці Лон і Лво Лан, отримавши сигнал Лінь Ланя, швидко переглянулись перед тим, як кинутися в атаку.
Швидкість Ці Лона була трохи більшою, ніж у Лво Лана — він першим підійшов до екзаменатора й люто кинув кулак.
Цей кулак мав і силу, і швидкість, розсікаючи повітря з чутним звуком. Від цього обличчя екзаменатора змінилося, і він миттєво підняв руку, щоб заблокувати це.
А потім виявлення відчуття поширилося вздовж його руки з того місця, яке він використовував для блокування — сила та швидкість нахаби знову зросла… Це значить, що Ці Лон явно був типом берсерка. Дивлячись на вражаючі виступи маленького хлопця, екзаменатор все більше захоплювався.
Перш ніж екзаменатор зміг контратакувати, щоб відштовхнути Ці Лона назад, Лво Лан атакував з іншого боку — різкий удар ногою.
Лво Лан знав, що він не надто сильний і що його кулаки не становлять загрози для екзаменатора, тому цього разу він вирішив змінити свою атаку на сильний удар ногою.
Рішення Лво Лана було безперечно правильним. Побачивши цей агресивний удар, екзаменатор визнав, що прорахувався. Лво Лан, якого він спочатку вважав найслабшим і відносно нешкідливим, також знайшов спосіб зробити ефективний внесок, змусивши його додати трохи уваги, щоб боротися з нападами хлопчика.
Екзаменатор почувався досить роздратованим. Чому ці діти не могли поводитися як звичайні шестирічні діти і просто нерозсудливо накинутися на нього? Навіщо їм було бути такими розумними і навіть думати про зміну тактики?
У нього не було іншого вибору, як простягнути іншу руку, щоб схопити ногу Лво Лана, коли вона досягла його. Але саме тоді, коли він збирався відкинути Лво Лана від себе...
О ні!
Екзаменатор відчув небезпеку, що наближається до його знизу, і швидко відпустив щиколотку Лво Лана, щоб відступити.
Він рухався саме в ту мить, коли атака Лінь Ланя пройшла повз те місце, де він був за мить до того — удар ногою в промежину! Він не помітив, як Лінь Лань опинилася під ним, де потім присіла, упершись обома руками в землю, і підняла праву ногу прямо вгору.
У цьому напрямку ... було місце, де люди найбільше боялися отримати поранення.
Екзаменатор, на щастя, вчасно помітив це, зумівши на волосину ухилитися від страшної атаки Лінь Ланя.
Блін, це було дико!
Коли екзаменатор приземлився, його серце здригнулося, коли його промежина рефлекторно стиснулася. Лінь Лань випростався з прохолодним і безвиразним обличчям, коли його погляд пробіг по нижній половині екзаменатора з деяким відтінком жалю про те, що щойно промахнувся. Побачивши це, екзаменатор не міг не відступити ще на три кроки, дотримуючись певної відстані між ним і групою Лінь Ланя, перш ніж відчув себе трохи безпечніше.
Екзаменатор не міг не боятися — тільки подивіться, яка сила стоїть за цим ударом! Якби цей удар припав так, як було задумано, його сімейна лінія, напевно, закінчилася б разом із ним. Екзаменатор почав шкодувати про свою примхливість — навіщо йому було так до біса цікавитися? Надмірно схвильований обіцянкою великого таланту, він вирішив трохи подражнити цих дітей, але не очікував, що в підсумку вдарить ногою сталеву пластину.
Це були не ті чарівні діти, якими вони здавалися — вони насправді були дикими маленькими вовченятами в овечій шкурі! Екзаменатор ледь не розплакався!
Але все одно — вони йому сподобалися!
Екзаменатор подивився на трьох дітей перед собою, у кожного з них були різні вирази облич. Незалежно від того, чи були вони дикими (Ці Лон), злими (Лво Лан) чи холодними (Лінь Лань), вони не могли приховати чисту завзятість у їхніх кістках, а також їхню дику натуру. Усмішка в кутику його губ поглибилася. Будь-який солдат був би надзвичайно радий, побачивши такі багатообіцяючі молоді талани.
********
— Ха-ха, екзаменатор 072 у лайні, — не міг стримати насмішку наглядач, спостерігаючи за процесом до цього моменту. Він не помітив, як розхвилювався екзаменатор під час останньої атаки.
Інспектор, який саме проходив повз, випадково почув його розмову й глянув. Коли він побачив, що це був той офіцер, який раніше повідомляв про кімнату 072, його роздратування зникло — адже саме завдяки цьому офіцеру йому вдалося дізнатися про спадкоємця генерал-майора Лінь Сяо. Тож він лише ніжно дорікнув:
— Тихо, чого ти зараз шумиш?
Наглядач підняв голову й побачив начальника, підвівся, усміхаючись, привітав його, а потім тихо доповів: «Сер, будь ласка, подивіться на це, є невелика проблема. — Він показав на екран, просячи того підійти ближче й подивитися.
Інспектор глянув на нього з сумнівом, але все ж трохи нахилився, щоб подивитися на екран. На ньому він побачив, як троє дітей атакували майже одночасно – один зверху, другий знизу, а останній використовував будь-які отвори – і хоча їхні дії все ще були явно ненавченими, вони були напрочуд скоординованими, що завдало екзаменатору чимало проблем. .
— Це дивно. Що робить екзаменатор 072? Він повинен був просто їх забрати. — Інспектор не міг зрозуміти — він просто підсвідомо припускав, що екзаменатору буде легко перемогти двох чи трьох маленьких нахаб.
— Сер, подивіться уважніше на рухи цієї дитини. Наглядач спостерігав довше і тому зрозумів частину проблеми.
Інспектор знав, що наглядач без причини нічого не згадає, і тому продовжував уважно вдивлятися в екран.
********
У кімнаті 072 Лінь Лань ставало легше й легше рухатися в міру того, як боротьба просувалась. Спочатку все ще був певний розрив між її тілом і наміром — кілька разів вона вже була там у своєму розумі, але її тіло було трохи повільніше, через що вона втратила кілька нагод вдарити екзаменатора. Однак під час цієї тривалої боротьби вона відчула, як її тіло стає більш спритним, починає текти та працювати в тандемі з її наміром.
У міру того, як Лінь Лань увійшла в свою колію, екзаменатору, природно, було все важче боротися. На початку у нього все ще було місце для розслаблення, але поступово він виявив, що більше не може стримуватися. Якщо він не зосередиться на тому, щоб впоратися з нападами групи Лінь Ланя, він, швидше за все, постраждає від Лінь Лань.
Після такої тривалої боротьби екзаменатор також зрозумів стратегію дітей. Вони хотіли подолати його охорону й знайти прохід, просто щоб залишити слід на його тілі кулаками чи ногами. Що за зграя мстивих нахаб... безсило подумав екзаменатор. Він ніколи не міг подумати, що звичайний жарт змусить дітей так захопитися ідеєю його вдарити.
Екзаменатор міг лише залякувати їх — адже він не міг завдати їм шкоди, чи не так? Навіть якби військові не дискредитувати б його за це, він би теж не захотів цього робити. Я маю на увазі, просто подивіться! Ці троє дітей перед ним мали такий великий потенціал.
Екзаменатор анітрохи не хвилювався. У нього було все терпіння на світі, щоб дочекатися їх. Бійцю-ветерану ніколи б не бракувало терпіння, інакше вони б ніколи не вижили на полі бою. Ці діти вже були на останньому подисі — він вірив, що незабаром вони повністю виснажуться. У той час вони не змогли б нічого зробити, навіть якби мали в своєму рукаві більше хитрощів.
Звісно, як і передбачав екзаменатор, діти не могли довго боротися. Лво Лан був першим, хто втратив сили, його схопив екзаменатор і відкинув посеред інших студентів, де він залишився непорушним. Звичайно, екзаменатор зробив це вміло, щоб тіло Лво Лана не постраждало в процесі — він був нерухомий лише через втому.
І тому тільки Лінь Лань і Ці Лон залишилися боротися з екзаменатором. Без прикриття Луо Лана підступні атаки Лінь Лань більше не могли працювати, тож вона вирішила, що з таким же успіхом може використати всі основні бойові рухи, які вона навчилася у своєму розумовому просторі, і безпосередньо битися.
Лінь Лань не забула, що сказав Номер Один — те, чого ти навчався, треба застосувати, і було б навіть краще, якби ти міг участвувати це в справжній битві... Хоча боротьба з екзаменатором насправді не була справжньою битвою, це все одно був шанс для щоб застосувати те, що вона навчилася, у бойових умовах, тож, звичайно, Лінь Лань не дозволила б цій можливості пройти повз неї.
Крім того, після такої тривалої боротьби Лінь Лань зрозуміла, що екзаменатор ніколи не завдасть їм шкоди, а це означало, що вона могла без страху викластися на повну. Оскільки екзаменатор збирався лише захищатись, якщо вона не скористається шансом відпрацювати всі свої рухи зараз, то коли вона повинна це зробити?
Якщо дії Лінь Лань ставали сміливішими, дії Ці Лона також ставали дедалі агресивнішими. Ці Лун був спритною — дитиною він не дуже любив думати, маючи сміливий і зухвалий характер, але це не заважало йому бути сильним. Він інстинктивно вибрав метод, який найкраще підходить для нього, тому коли напади Лінь Ланя стали запеклими, він відчув, що це правильно, і пішов за ним.
Ці двоє лютувал до того моменту, коли екзаменатор фактично халишився у невигідному становищі, коли виглядало так, ніби він міг зосередитися лише на блокуванні.
Усі діти, які спостерігали збоку, підбадьорювали Ці Лона та Лінь Ланя, за виключенням Хань Дзідзюня а Лво Лана, який видужував. На обличчях обох хлопців були серйозні вирази — вони не думали, що поточний стиль атаки Ці Лона та Лінь Ланя буде корисним проти екзаменатора.
Далі
Том 1. Розділ 34 - Впевнений удар!
Перекладач: Паперова Пташка Редактор: _ _ _ Перекладач на англійську: ryuxenji Звичайно, після серії стрімких атак Ці Лон першим сповільнився, оскільки вибух енергії, викликаний його божевільним станом, майже завершився. Його аура почала нестабільно коливатися, а дихання стало утрудненим. Лінь Лань знала, що Ці Лон, швидше за все, виснажений. Якби Ці Лон вибув, вона не змогла б сама встояти проти досвідченого екзаменатора, а тим більше шукати шанс вдарити його. Лінь Лань насупила брови, розглядаючи свої варіанти. У глибині душі вона була дуже роздратованою — якби вона знала, що їй доведеться брати участь в цій випадковій битві, вона б взяла з собою якусь зброю, наприклад якесь приховане знаряддя. Навіть якщо вона не змогла б вдарити ними екзаменатора, це все одно добре відволікло його увагу. На жаль, усе, що вона мала при собі, це кілька порцій рідких енергетиків для поповнення фізичних сил, які вона принесла як запаси для іспиту. У неї було лише три труби, тож навіть якби вона хотіла використовувати їх як приховану зброю, вони були б не дуже ефективними. Вона могла в якийсь час обдурити екзаменатора великою кількістю предметів для кидання, але лише з цими двома чи трьома речами екзаменатор ніколи не купиться на це. Що вона робитиме? Дозволить Ці Лону випити одну з трубок, щоб відновити сили? У голові Лінь Лань спалахнула ідея, і вона знову розробила план. Тож вона почала прирівнювати свою швидкість до швидкісті Ці Лона, уповільнюючи темп, її аура також коливалась, вона важко дихалаа піт лився з її чола. Усі зовнішні ознаки свідчили про те, що вона ось-ось впаде. Стан Лінь Ланя та Ці Лона, який очевидно погіршувався, заважав радісним оплескам своїх товаришів, також слабшали й нарешті згасли. На їхньому обличчі було видно розчарування й образу — схоже, їхня мрія вдарити екзаменатора не здійсниться. Хань Дзідзюнь і Лво Лан переглянулися та побачили гірку посмішку одного. Чесно кажучи, цей результат відповідав їхньому очікуванню, однак чомусь він їм не подобався — вони дуже хотіли, щоб Ці Лон і Лінь Лань створили для них диво. Невже надії не залишилося? У цей момент Ці Лон обмінявся ще одним ударом з екзаменатором. цей разу, через брак енергії, Ци Лон був відкинутий назад блоком екзаменатора, спотикаючись на кілька кроків назад. Ці кілька кроків підірвали впевненість Ці Лона, і сила, яка підтримувала його в боротьбі весь цей час, здавалося, ось-ось розвіється. Його позиція почала хитатися, і він виглядав так, ніби от-от впаде. Побачивши це, Лінь Лань кинулась, щоб підтримати його, і кількома легкими кроками стрімко відштовхнула його від екзаменатора, залишивши їх на певній відстані. — З тобою все добре? — Стоячи спиною до екзаменатора, Лінь Лань несамовито запитала Ці Лона, стискаючи його руку. Вираз обличчя Ці Лона здригнувся, а настрій піднявся, ніби турбота Лінь Ланя знову додала йому впевненості та мужності. Він нічого не сказав, але твердо кивнув, показуючи, що з ним все гаразд. Лінь Лань обернулася, щоб поглянути на екзаменатора, а потім рішуче сказала: — Тоді давай битися з ним востаннє. — Стан цих двох ясно показав, що вони не здатні боротися довше. Ці Лон стиснув кулаки з рішучим поглядом, коли сказав: — Добре! — При цьому він провів правою рукою по обличчю, ніби витираючи піт, але також ніби витираючи втому, щоб підвищити свою впевненість. В його очах знову спалахнув бойовий дух, і, здавалося, він палав яскравіше, ніж раніше. Навіть якби він знав, що ось-ось програє, він не відступив би. Тому що це був їхній останній шанс — зробити це або зламатись. Гра Ці Лона і Лінь Ланя дуже сподобалася екзаменатору. Турбота про товариша по команді, сміливість боротися до кінця проти сильного суперника — усе це були якості, необхідні, щоб стати винятковим солдатом, і ці двоє дітей мали їх. Це було дуже рідкісним; він був радий, що йому вдалося знайти такі прекрасні молоді таланти. Ці Лон напав першим. Незважаючи на те, що його комбінація ударів все ще мала швидкість і силу, екзаменатору все одно вдалося легко ухилитися від них. Нічого не зробиш — Ці Лон знав лише ці кілька бойових рухів. Побачивши їх повторне використання, навіть якщо екзаменатор не запам’ятав їх, його тіло було вже достатньо знайоме з атаками Ці Лона, і впоратися з ними було легко. Екзаменатор щойно ухилився від атаки Ці Лона, коли з іншого боку вже підбіг Лінь Лань. Проте увага екзаменатора весь цей час була прикута до Лінь Лань, тому що порівняно з Ці Лоном з Лінь Лань було набагато важче мати справу. Хоча бойові прийоми Лінь Лань також не були такими різноманітними (вона вивчила лише один базовий набір бойових навичок), вона була набагато розумнішою за Ці Лона. Вона рухалася непередбачуваними шляхами та змінювала свої атаки відповідно до ситуації під час бою. Все це вимагало від екзаменатора більше уваги при поводженні з нею. Експерт побачив удар Лінь Ланя, і, як і попередні атаки, він прийшов з місця, яке було найскладнішим і найдратівнішим. Ці точки були в основному сліпими зонами захисту, від яких дуже важко захиститися — це було або усунення, або заміна захисту на атаку, контратакуючи суперника, щоб змусити його відмовитися від свого ходу. Не думаючи про це, екзаменатор штовхнув у відповідь долоню, поціливши в груди Лінь Ланю. Його рука була довшою, а долоня ширшою — навіть під час контратаки він був упевнений, що його атака першою досягне Лінь Ланя. І під час їхніх попередніх зустрічей Лінь Лань завжди реагував так, як він сподівався, і відмовлявся від свого нападу. Зрештою, якщо будеш вперто продовжувати, коли знаєш, що твоя атака буде безрезультатною, постраждаєшти тільки ти сам, а таій ворог залишиться неушкодженим. Розумна людина ніколи не зробить такої дурниці. Саме тоді сталася аварія. Лінь Лань не ухилився, а продовжував просуватися вперед, а потім на шляху його долоні з'явилася фігура, яка мчала до Лінь Ланя — це був Ці Лон! Не добре! Екзаменатор був стривожений, але все сталося дуже швидко, він уже не міг зупинити свою атаку. Він кинувся відтягнути силу в руці, коли відчув, що його долоня міцно з'єдналася з грудьми Ці Лона. — А-а! — закричав Ці Лон, все його тіло підкинуло в повітря від сили удару. У повітрі він вирвав повний рот крові, а потім безжально впав на землю, де й лежав нерухомо. — Ах ... Ці Лон поранений! — всі діти, які спостерігали, злякано закричали. Хань Дзідзюнь, в свою чергу, скам'янів, його обличчя було білим, мов простирадло. Екзаменатор жахнувся. Чи він відступив надто пізно? Уся його увага була зосереджена на Ці Лоні — він дивився на його розпростерте тіло, що лежало на землі, а свіжа кров текла з кутиків його рота рівним потоком. Як це сталося? Чи могло бути так, що він справді не зміг вчасно відступити і вдарив Ці Лона з повною силою? Він пошкодив внутрішні органи? Думки екзаменатора були в безладі, не було жодної думки про інші справи. Єдине, що він бачив, — це тіло Ці Лона на землі, яке виривало кров. "БАМ!" Раптом пролунав гучний звук сильного удару кулака по плоті, і екзаменатор відлетів від великого припливу енергії, і купою впав на землю. Виявилося, що Лінь Лань не відмовилася від своєї атаки. Скориставшись психічним хаосом екзаменатора, вона непомітно прокралася, щоб точно влучити. Лінь Лань злегка подула на свою «зброю», її витончені кулаки, і посміхнулась, сказавши: — Місія виконана. В екзаменатора влучиви. Але сер, ви б не підведете нас лише тому, що вам було соромно, чи не так?
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!