Хвороби у світі з Системою

Розділ 87. Хвороби у світі з Системою
 

Аліса провела наступний тиждень, практикуючи свої навички зцілення, перш ніж нарешті досягла рівня, коли змогла залікувати невеликий поріз на практичному іспиті для отримання ліцензії на зцілення. Її навички органічної магії були ще недостатньо хороші, щоб використовувати їх, коли вона могла просто активувати {Помірну регенерацію тканин} або один зі своїх зачарованих перснів, але вона принаймні була достатньо хороша у зціленні, щоб більше не залишати по собі постійних побічних ефектів. Цього було достатньо, щоб отримати ліцензію, а також достатньо, щоб лікувати інших людей з набагато більшим контролем і набагато кращою ефективністю використання мани, ніж могло забезпечити її цілюще насіння мани. Оскільки її пам'ять тепер була відмінною, вона повинна була досить легко скласти письмову частину іспиту, тому вона спокійно запланувала і склала тест тієї п'ятниці після закінчення своїх занять на цілий день. Екзаменатор відзначив, що вона ледве-ледве впоралася з практичним завданням, але в кінці дня Аліса отримала ліцензію цілителя-учня.
Протягом тижня вона також отримала новий бонус і кілька нових рівнів.
Ви підвищили рівень!
Кінетичний Дослідник: 27 -> 28, Обережний Чарівник: 19 -> 20, Учень: 6 -> 7.
Гордість майстрині
Вимоги: Обережний Чарівник 20 рівня або вище.
Ефективність маніпуляцій з маною у ваших готових зачарованих виробах значно підвищується.
Завдяки {Гордість майстрині}, готові заклинання Аліси нарешті майже зрівнялися з готовими виробами повністю розвиненого [Чарівника]. Аліса не мала тих рівнів, які могли б мати повністю розвинені [Чарівники], а також мала нуль Бонусів, які підвищували б її здатність створювати витратні чари. Вона також все ще трохи повільніше створювала чари, але різниця вже не була великою. На даний момент єдине, чого їй не вистачало, щоб конкурувати з більш розвиненою чарівною крамницею — це грошей, щоб купити кращі чарівні матеріали, а також можливість розгалужувати свої чари на різні види заклинань, окрім традиційних заклинань.
Аліса не могла не відчувати гордості, дивлячись на екран свого статусу. Тепер вона мала трохи вищий за середній показник навіть у порівнянні з більшістю нормальних дорослих у цьому світі, її найвищий рівень класу міг би відповідати рівню середньостатистичної дорослої людини, а її досягнення також були набагато вищими за досягнення нормальної дорослої людини. Коротко кажучи, Аліса нарешті досягла певної фінансової та фізичної безпеки для себе, навіть у цьому світі неймовірно сильних і витривалих людей. Замість того, щоб змагатися з однолітками, Аліса тепер могла змагатися з середньостатистичними дорослими, а до того, як їй виповниться двадцять і вона втратить прискорення у швидкості підвищення та зростанні Атрибутів, які були у всіх людей у віці від 12 до 20 років, залишалося ще принаймні чотири роки. Враховуючи її поточний рівень, той факт, що вона була магом, і рідкісність її досягнень, Аліса старіла повільніше, ніж інші люди, хоча й не знала, наскільки великою була ця різниця. Це означало, що вона може прожити набагато довше, ніж чотири роки, бувши молодшою за двадцять. Для людини, яка з'явилася на світ менше року тому і почала свій шлях так далеко позаду інших, Аліса відчувала себе щасливою, що нарешті наздогнала і навіть перевершила середньостатистичних людей.
Після того, як Аліса закінчила обмірковувати свої досягнення за тиждень, вона повернула голову до Сесілії, яка допомагала їй прибирати після вечора настільних ігор. Ерккі та Енн вже пішли, а оскільки у крамниці Сесілії зазвичай збиралася група, щоб пограти в настільні ігри, саме Сесілії та Алісі було доручено прибирати карти, фігурки від настільних ігор тощо, коли група закінчувала гру. Це також давало Алісі можливість обговорити деякі речі з Сесілією наодинці.
— Що ти думаєш про все це? — запитала Аліса. — Останнім часом я бачу все більше і більше дивних речей. Борис, Саманта... що ти думаєш про все це?
Сесілія замислилася. — Важко сказати, бо я не бачила дивного насіння Саманти, і тому мені важко сформувати свою думку. Однак, виходячи з попередніх експериментів, що стосуються взаємозв'язку між маною і Системою, а також того, як Система допомагає людям формувати магічне насіння... чи щось відбувається з Системою? — коли вона це сказала, на обличчі Сесілії з'явився досить дивний вираз. Аліса бачила, що інша дівчина бореться з власним твердженням, намагаючись знайти сенс у тому, що здавалося їй абсурдним. Лише п'ять місяців тому Аліса знала, що Сесілія принаймні віддалено вірила в те, що Система є якимось божеством. Можливо, Сесілія не була ревною вірянкою Церкви Системи, але це була домінуюча релігія в Ілльварії, і було неминуче, що думки Сесілії підпадуть під вплив людей, які її оточують, коли вона подорослішає. Хоча її експерименти з Алісою дещо розвіяли «божественний ореол», який, на думку більшості людей, був притаманний Системі, іншій дівчинці все одно було б важко змиритися з думкою про те, що Система може давати збої в роботі. Той факт, що Сесілія могла бачити проблеми з Системою прямо зараз, був доказом того, наскільки дівчинка виросла у здатності кидати виклик своєму мисленню.
Аліса зітхнула, перш ніж кивнути. — Я також думаю, що з Системою щось не так. Мені дивно про це говорити, тому що Система, очевидно, чудово функціонувала сотні, а можливо, і тисячі років без жодних проблем, але..., — Аліса зітхнула. — Чесно кажучи, я не знаю, що ще думати. Здається, останнім часом з Системою щось не так, — після цього Аліса зробила паузу, на мить занурившись у свої думки, перш ніж знову повернутися до розмови. — Ось, хочеш побачити дивне насіння Саманти? Я можу використати {Спільні спогад}, якщо ти хочеш поглянути. Гадаю, воно досить цікаве.
— Звісно.
Аліса підійшла ближче до Сесілії і використала {Спільні спогади}, показавши Сесілії дивне кінетичне насіння Саманти.
— Хм..., — Сесілія теж поринула в роздуми.
— Хіба це не виглядає дивно? Це не зовсім схоже на насіння, яке ми сформували без допомоги Системи, але все одно це щось не те.
Сесілія розплющила очі, перш ніж кивнути. — Вже минув тиждень з того часу, як вона сформувала насіння, так? Вона хвора?
— Трохи, але не так сильно, як я очікувала, — сказала Аліса. — Я спостерігала за нею протягом останнього тижня і витрачала кілька хвилин на розмову з нею щоранку, коли ми були в одному класі, але зараз вона не виглядає серйозно хворою. Я помічаю, що вона час від часу кашляє, але це не схоже на серйозну хворобу. І, чесно кажучи, її симптоми — це практично ніщо в порівнянні з насінням, яке я виростила без жодної допомоги Системи. Ті були дуже помітно зіпсовані, і я почала відчувати себе погано протягом декількох годин. Її симптоми дуже легкі порівняно з моєю першою невдалою спробою зробити насіння самостійно. Її симптоми настільки відрізняються, що я серйозно сумніваюся, чи вона просто застудилася абощо.
Сесілія зробила паузу, а потім похитала головою. — По-перше, у цьому світі не так вже й часто хворіють. Це все ще трапляється, особливо з маленькими дітьми і людьми, які не мають високих показників [Витривалості], але я думаю, що ти недооцінюєш, наскільки рідкісною є хвороба тут. Ти кілька разів згадувала, що у твоєму світі вивчення хвороб було набагато більш просунутим, і ти сказала, що це, ймовірно, тому, що ваші технології вдома були більш досконалими. Я згодна, але гадаю, що значною мірою дослідження мікроскопічного світу Люліва застопорилося через те, що нікому не потрібно було перейматися його вивченням у першу чергу. Доросла людина може захворіти тут раз на десятиліття. Безсмертні буквально ніколи не хворіють, принаймні, наскільки мені відомо, і навіть діти хворіють не надто часто. Не знаю, як часто діти хворіють у твоєму світі, але принаймні тут хвороби трапляються рідко. І навіть якщо хтось захворіє, його не так вже й важко вилікувати. Бонуси в більшості випадків можуть впоратися з невеликими інфекціями, а спеціалізовані [Лікарі] або [Органічні Маги] можуть усунути інші проблеми з організмом навіть без бази знань, яку була у тебе дома. Оскільки це вже «вирішена проблема», ніхто не турбується витрачати час і гроші на її дослідження, коли можна вкласти ці ресурси у щось корисне. Навіщо витрачати час і гроші на вирішення проблеми, яка вже вирішена? — Сесілія знизала плечима. — Принаймні, я так думаю. Але справа в тому, що вона захворіла і пролежала тиждень — це незвично.
— Тут навіть діти не хворіють? — Аліса на мить остовпіла, а потім насупилася. Тепер, коли вона подумала про це, якщо більшість дорослих у цьому світі майже не мають імунітету до більшості хвороб, то цілком логічно, що хвороби тут не можуть еволюціонувати і заражати людей. Зрештою, більшість людей тут були дуже стійкими до хвороб завдяки високим показникам [Витривалості] та хорошій фізичній формі, а це означало, що хвороби, природно, не могли б використовувати цих людей для подальшого розмноження та зараження інших людей. Це, ймовірно, дало мешканцям цього світу абсолютно випадковий стадний імунітет до більшості хвороб, навіть якщо це не повністю вивело хвороби з екосистеми. Хвороб все ще було багато, але Аліса зрозуміла, що цей світ і близько не був схожий на свято чуми, яким було Середньовіччя на Землі. Зрозумівши це, Аліса кивнула сама собі. — Це цікаво. Я не думала про це раніше... Так чи інакше, що, на твою думку, я повинна робити? Їй стає гірше. Вона не здається поганою людиною, інакше я б не думала про це. Якщо вона захворіла через магічне насіння, я можу вилікувати її Бонусом {Зламане насіння}. Але я не можу придумати, як використовувати більшість своїх здібностей на людях, не наражаючи себе на небезпеку, принаймні поки що.
— Ти казала, що плануєш зробити собі невелике ім'я, опублікувавши кілька досліджень про те, як взаємодіють мана і людські тіла, так? У такому випадку, якщо ти почекаєш, поки станеш трохи більш відомою, люди будуть рідше ставити під сумнів походження твоїх здібностей. Більшість людей, які роблять дивні та важливі відкриття, отримують рідкісні досягнення, які роблять дивні речі. Якщо ти почекаєш, а потім скажеш, що тіло Саманти має якусь незвичайну проблему, пов'язану з тим, як вона взаємодіє з маною, ти, ймовірно, зможеш уникнути пильної уваги і потенційних проблем, які можуть виникнути через бонус детектор брехні. Хоча... хм... я не знаю, наскільки Товариство оцінить здатність розбивати магічне насіння. Якби вони вважали цю здатність надзвичайно унікальною і цікавою, можливо, вони б звернули на тебе особливу увагу, дізнавшись про цю твою здатність? Чесно кажучи, я не знаю, про що думають ці божевільні, тому важко сказати. Але справа Саманти зараз не здається такою терміновою, тож ти теж можеш трохи почекати і подивитися, як підуть справи. Можливо, завтра Товариство відмовиться від нападів на Ілльварію і піде шукати більш м'яку ціль для атаки. В такому випадку, ти будеш в набагато більшій безпеці, принаймні, навіть якщо виявиш якісь незвичайні здібності. І якщо ти зможеш показати щось, що змусить інших людей цінувати твої здібності й твою присутність, ти зможеш отримати захист вищого рівня, якщо ти не проти працювати на Корону або щось подібне. Але хвороба Саманти не є терміновою, і, здається, ти можеш вирішити проблеми Бориса, не розкриваючи нічого надто незвичайного, тож чекати — це, мабуть, твій найкращий вибір на даний момент.
— Дуже слушна думка. Дякую, що поділилася своїми думками, — сказала Аліса, посміхаючись подрузі.
— То які ще плани у тебе є? — запитала Сесілія, звертаючись до Аліси.
— Якщо я не зможу використати свій Бонус {Зламане насіння} на Саманту найближчим часом, думаю, нарешті настав час почати працювати над магічним насінням Системи? — відповіла Аліса, трохи подумавши. — Мій бонус відновиться на наступних вихідних, і якщо можливо, я б хотіла отримати Системне насіння, щоб я могла почати використовувати в нього {Розширення розуміння}. Крім того, мені потрібно почати записувати свої експерименти з маною й опублікувати деякі з них, щоб почати будувати репутацію.
— Має сенс, — сказала Сесілія, кивнувши на Алісу. — Але будь обережна. Ти розумна дівчинка — не постраждай, добре?
Аліса посміхнулася. — Я буду обережною. Я хочу допомогти, чим зможу, але своє життя я ціную перш за все.
* * *
Наступні кілька днів Аліса поступово витрачала частину своїх фінансів, які нещодавно відновилися, купуючи письмове обладнання та копіюючи всі свої спогади, пов'язані з ранніми експериментами з маною, які, на її думку, були важливими. Вона відредагувала кілька частин, щоб уникнути розкриття своєї унікальної природи {Прибульця}, і повністю уникала будь-яких згадок про системну ману, оскільки це був секрет, який вона точно не хотіла розкривати, поки не матиме кращого уявлення про те, яке осине гніздо вона може розворушити, використовуючи цю інформацію. Крім того, вона подбала про паперову роботу, необхідну для того, щоб почати публікувати деякі експериментальні статті. Нарешті, у вівторок вона опублікувала звіт про свій перший науковий експеримент і кілька наступних під назвою «Дискусія про позбавлення мани та його не смертельні наслідки».
У ньому Аліса перерахувала свої спостереження про те, що люди можуть залишатися в кімнаті без мани протягом тривалого періоду часу без шкоди для себе, але відзначила той факт, що їхнє тіло, здається, слабшає, якщо вони проводять тривалий період часу в такому середовищі. Вона старанно уникала формулювання цієї ідеї як «падіння статистики», а замість цього просто говорила про те, що фізичні здібності людини, здається, падають в середовищі без мани, а також про те, що ті, хто вже був хворий або слабкий, можуть дійсно зазнати серйозної шкоди або смерті в результаті експериментів, але в інших випадках входження в середовище без мани було неприємним, але в іншому випадку нешкідливим досвідом.
Приєднавшись до думок Аліси, які вона виклала у статті, вона також обговорила методологію своїх перших кількох експериментів з кімнатами без мани. Після публікації статті Аліса навіть підвищила свій рівень у [Вченому], перейшовши на 44 рівень. Здавалося, що [Науковець] нічого не отримав від публікації статті, але її клас [Вчений] явно отримав додатковий досвід після того, як вона записала свій досвід і зробила його доступним для вивчення іншими.
У четвер, однак, сталося те, що повністю застало Алісу зненацька. Коли вона йшла на вступний курс органічної магії, професор Фелісса відвела її вбік після заняття і почала з нею розмовляти.
— Пані Алісо, я бачу, що ви подали заявку на отримання ліцензії цілителя, а також нещодавно подали дослідницьку та дискусійну роботу? — запитала професор Фелісса, примруживши очі на Алісу. З якоїсь причини, Бонус {Відчуття ворожості}, який Аліса майже не використовувала з класу [Вцілілий], що дозволяв їй виявляти інших людей, які відчували ворожість до неї, почав бити в неї дуже легку тривогу. Не було відчуття, що Фелісса дуже вороже налаштована до неї, але Аліса виразно відчувала слід небезпеки від її погляду. У той же час Аліса помітила, що в очах вчительки з'явилася райдужна мана, що зазвичай означало активацію бонусу на виявлення брехні. Аліса не мала жодного уявлення про те, що може бути у професора Фелісси, що дає їй бонус на виялення брехні, але її набагато більше бентежило, чому її професор може відчувати ворожість до неї. Вона тихенько почала готуватися до бою, злегка змінивши положення тіла і полегшивши доступ до своїх зачарованих предметів, якщо це буде потрібно.
— Так, професор Фелісса. Я провела кілька експериментів на собі після мого мана-хрещення і відчула, що можу поділитися своїми цікавими результатами з магічним співтовариством. Багато людей завжди вважали, що позбавлення мани смертельно небезпечне, і я розумію, чому так вважали, але після того, як я перевірила це на собі, виявилося, що це помилкове припущення. Хоча саме по собі це не є великою проблемою, оскільки в цьому світі не існує природних безманних середовищ, невеликі хибні уявлення про природу реальності можуть перетворитися на набагато більші проблеми, якщо ми не будемо обережними, тому я сподівалася, що інші люди візьмуть мої висновки і приведуть їх до нових і більш цікавих експериментів і сфер інформації. Я хочу знати правду, і я, мабуть, не зможу закінчити всі експерименти, які хочу, самостійно в найближчому майбутньому, і я точно не зможу придумати всі напрямки, в яких я можу використати свої результати. Тому я хотіла побачити, що з цього вийшло в інших людей.
— Чи можеш ти присягнутися, що ніколи не брала участі в неетичних експериментах і не планувала їх? — запитала професор Фелісса.
Аліса нарешті зрозуміла, чому {Відчуття ворожості} пищало на неї. Професор Фелісса в перший день занять детально розповіла, як сильно вона ненавидить неетичних магів, і навіть прямо заявила, що якщо хтось з її [Учнів] скористається тим, чого вона їх навчила, щоб приєднатися до Товариства Зоряних Очей, вона вб'є його. Вона також недвозначно натякнула, що кілька разів у минулому виконувала цю погрозу. Це, безумовно, було одне з найбільш пам'ятних перших занять, в яких брала участь Аліса.
— Наскільки мені відомо, я ніколи не наражала нікого на небезпеку в результаті своїх експериментів, окрім себе. Я не проти того, щоб люди називали мене нерозважливою, але я ніколи не завдавала шкоди іншим людям у своєму прагненні до знань і не планую цього робити, — сказала Аліса.
{Відчуття ворожості} перестало активуватися, і Аліса підсвідомо розслабилася.
— Добре. Я не думала, що хтось буде настільки безмозким, щоб віддати в бібліотеку результати досліджень, які були отримані в результаті неетичних експериментів, але завжди краще перевірити ще раз. Іноді, навіть маючи високий [Інтелект], люди можуть вчиняти по-справжньому нерозумні вчинки, — сказала професор Фелісса, широко посміхаючись до Аліси.
Аліса згадала про Бориса, адже вона сподівалася, що цей професійний цілитель допоможе їй прискорити лікування Бориса. Після хвилини вагань вона вирішила, що зараз саме час принаймні підняти цю тему.
— До речі, нещодавно я виявила декого, хто, здається, трохи... хворий. Як чотирирічна дитина, він має набагато більшу щільність мани у своєму тілі, ніж будь-яка чотирирічна дитина має право мати, і в міру того, як щільність мани зростає, його поведінка стає все більш і більш дивною. Мені цікаво, чи пов'язані ці дві речі між собою, тому я хотіла би дізнатися, чи є у вас якісь думки...
Аліса не обговорювала з професором Феліссою системну ману, але в загальних рисах описала дивну поведінку Бориса. Професор Фелісса також насупилася, коли Аліса розповідала про дивні речі, з якими вона зіткнулася у процесі спостереження за Борисом, поки нарешті не почала ділитися своїми думками з Алісою. Це не було особливо глибоким, оскільки професор Фелісса ніколи не бачила Бориса особисто, але Аліса могла принаймні сказати, що інша жінка була зацікавлена в цьому питанні. Навіть якщо жінка не пообіцяла розслідувати справу далі, Аліса могла сказати, що професор Фелісса зацікавилася Алісою набагато більше, ніж тиждень тому. Це було саме те, на що Аліса сподівалася. Викликавши певний інтерес як «хороший [Науковець]», вона, сподівалася, здобуде соціальний капітал, необхідний для лікування Бориса без юридичних проблем, і, сподівалася, зможе використати це як трамплін для вивчення і розуміння навколишнього світу. Знадобилося б більше часу, щоб зацікавити професорку Феліссу і викликати у неї довіру, а також обговорити проблеми, з якими стикався Борис, але ситуація Бориса не здавалася нагальною. Крім того, професор Фелісса була досвідченою в лікуванні та органічній магії. Існував цілком обґрунтований шанс, що Аліса щось упустила, а професор Фелісса могла б помітити це і допомогти Алісі в лікуванні.
Наразі Аліса продовжувала працювати над тим, щоб підготувати все необхідне для лікування Бориса. Можливо, пройде ще кілька тижнів, перш ніж вона зможе закінчити викладати всі свої плани, але вона неухильно просувалася до свого нового списку цілей. Коли Аліса поверталася додому на цілий день, вона не могла не посміхнутися собі, коли йшла назад. Хоча прогрес може бути трохи повільнішим, ніж вона сподівалася, проблема Бориса навряд чи вб'є його протягом декількох тижнів, і, сподіваємося, дивне кінетичне насіння Саманти теж не вб'є. Принаймні, Аліса починала завойовувати довіру й авторитет, які їй знадобляться, якщо вона захоче почати втручатися в ці справи. Повільно, але впевнено вона виходила з дивної невизначеності, в якій раніше перебували її експерименти, і наближалася до досягнення визнання і здатності, яка їй знадобиться, щоб докопатися до суті того, що змінилося в Системі останнім часом...
Вона лише сподівалася, що буде ще не надто пізно.