Мій батько одружується!

«Сяо-Хай*, я вже забронював банкет. Коли ми рушаєшаємо?» 

 

[Сяо（小）— ‘маленький’, але в приставці до імені означає близькі стосунки між людьми, часто використовується до дітей, а раніше ще й до служників.]

 

«Коли я казав, що хочу йти?»

 

Усмішку, що тільки-но з’явилась на вустах охоронця* Свень, вмить здуло, мов крижаний вітер пронісся повз. З цією дитиною завжди було складно мати справу. Ще змалечку, він не їв ані м’яке, ані тверде*, створюючи неприємності.

 

 

[Не їсть ані м’яке, ані тверде（软硬不吃）— людина, що має тверду позицію щодо чогось, не поступається при будь-яких обставинах, вперта.]

 

«Генерал* сказав, що це не прохання, а наказ, ти не маєш права опиратись.»

 

[Генерал (首长) — “старший по званню”, але ми вже знаємо, що батько Ґу Хая військовий генерал-майор, тож будемо його звати просто генерал Ґу, щоб було простіше.]

 

Ґу Хай піднявся, його високий зріст та міцна статура відповідали його такому ж високому статусу та військовому вихованню. Навіть попри те, що він тинявся по кімнаті в непокорі, він все ще випромінював потужну, владну ауру. 

 

 

«Тоді нехай зв’яже мене і силою притягне туди.»

 

 

Через це речення, сказане звичним тоном, охоронець Свень примружив очі настільки, що під ними з’явились три нові зморшки. 

 

 

«От чому ти такий? Пані відійшла на той світ вже давно, а генералу близько сорока. Ти ж не можеш змусити його жити у траурі все життя?»

 

 

Ці слова вдарили прямо по болючому місцю Ґу Хая.

 

 

«Я ніколи не пробачу йому за те, що сталось з мамою.»

 

 

Почувши це, охоронець Свень зупинився біля Ґу Хая та прошепотів: «Сяо-Хай, ти не можеш так розкидатися словами. Якби тебе почув генерал, він би шкіру з тебе здер. Те, що сталось з твоєю мамою було лише нещасним випадком. Навіть судмедексперти це підтвердили. Як ти і досі можеш винити свого батька?»

 

 

«Досить. Я обізнаний у ситуації.»

 

 

Охоронець Свень зробив великий крок назад, по армійськи відсалютувавши.

 

 

«Тоді я заберу тебе завтра.» 

 

 

Весь день Ґу Хай витратив на тренування в фехтувальному клубі. Коли ж він зупинився, щоб відпочити, знявши свою маску, пара міцних рук закрила йому очі.

 

 

«Не створюй неприємностей.»

 

 

Дзіньлулу опустила руки, розглядаючи його вузькими очима. Ґу Хай поклав руку на її щоку, легко похлопавши, від чого та весело засміялась.

 

 

Дзіньлулу була дівчиною Ґу Хая, вона важила трохи більше сорока кілограм та мала зріст сто сімдесят два сантиметри. Описати її, як пласку було б не зовсім правильно, її груди були ніби загіпсовані. Того, що мало б там бути явно не було. Якщо ви подумали, що її обличчя мало б бути видатним, то ви не могли ще так помилитись в житті. У неї була трохи засмагла шкіра та одинична повіка, у парі з прямим носом і тонкими губами. Насправді, якщо відійти на п’ятдесят метрів, то було б складно сказати, що це дівчина.

 

 

В зовнішності вона явно програвала іншим дівчатам, але все одно змогла закохати в себе принца з обличчям за котре ладні були битись. Більше того, вони були разом вже три роки. 

 

 

«Коли ти встигла знову засмагнути?»

 

 

Куточки губ Ґу Хая припіднялись, ніби його обличчя увібрало енергію сонячного світла із вікна, виглядаючи просто неймовірно.

 

 

«Останнім часом я плавала без упину.»

 

 

Дзіньлулу послідувала за ним до зони відпочинку, діставши пару серветок, щоб протерти йому піт. Кожен раз, коли вона була поруч з Ґу Хаєм вона відчувала запах табаку змішаний з потом. Якби вона закрила очі, то перед очами б вималювався гарний, зрілий чоловік років тридцяти. Проте, варто було відкрити очі та перед нею опинявся понурений юнак.

 

 

«Дурненька, на що задивилась?»

 

 

Ґу Хай простягнув руки до Дзіньлулу, щоб обійняти і тихо зітхнув: «Мій батько одружується, весільна церемонія відбудеться завтра, вони планують зробити її тихо та просто.»

 

 

«Вже?»

 

 

Дзіньлулу припідняоа голову, її яскраві, виразні очі дивились прямо на Ґу Хая: «А ти що думаєш? Збираєшся йти чи ні?»

 

 

«Думаєш, мені варто піти?»

 

 

«Звісно, йди! Чому ж не піти? Ти маєш показати їй, що в цьому домі не один господар і вона не зможе робити що схоче або створювати неприємності, навіть якщо твій тато не поряд!»

 

 

Ґу Хай заховав свою безпорадність глибоко у серці: «Я справді не хочу їх бачити. Ти знала, що ще до інциденту з моєю мамою, вони були знайомі? Беручи до уваги статус батька, він не міг одружитись вдруге. Думаю, ти також розумієш до чого я веду.»

 

 

«Можливо ти просто надумуєш зайвого.»

 

 

Ґу Хай жадібно ковтав воду. Коли його адамове яблуко підстрибнуло, Дзіньлулу засміялась та вщипнула його, мало не змусивши Ґу Хая виплюнути все назад.

 

 

«Якщо я знайду групу репортерів та дозволю їм без попередження знімати весільну церемонію, чи це спричинить неприємності?»

 

 

Дзіньлулу була здивована такому плану: «Ти хочеш зруйнувати місце проведення весілля?»

 

 

«Я хотів відплатити батьку вже довгий час.»

 

 

«Я не думаю, що покликати репортерів буде легко. Навіть якщо вони й зберуть потрібну інформація, їх канал може не дозволити запустити її в ефір та всі твої старання підуть в нікуди.»

 

 

«Ні, моя мета це не дати їм донести на весілля, я просто хочу, щоб вони принесли камери та інші пристрої для зйомки для сіяння хаосу і незручності. В будь-якому випадку, після цього, ніхто не буде щасливим.»

 

 

«А—» — голос Дзіньлулу трохи здригнувся перш ніж вона продовжила говорити: «Зараз я зрозуміла. Не важливо чи це репортери чи ні, головне щоб це пошкодило святкову атмосферу та створило безлад, так?»

  

 

«Розумничка.»

 

 

Дивна іскра промайнула в темних, обсидианових очах Ґу Хая.