Я прочитала слова на кристалі:
[ПРИБОРКУВАЧ ###]
Що? Це якась помилка? Мама з татом теж шоковані. Невже дійсно…?
У світі Удеґейз існує магія. Мене це дуже здивувало, коли я прокинулась, адже в попередньому світі її не було. Я тріумфально піднесла кулак до неба, радіючи існуванню магії. Це розхвилювало моїх батьків, адже мені було лише два роки.
Віщунка в нашому селі сказала, що я маю спогади з минулого життя. Деколи, хоч і дуже рідко, люди перероджувались із ними. Але вона попередила мене, щоб я нікому про це не говорила, тому я тримаю це в таємниці.
Переходячи до суті. Мені п’ять років, я наймолодша з трьох дітей. Тато строгий, мама добра, тож очевидно кого я люблю більше. Старший брат часто задирається, а сестричка завжди стає на мій захист. Брат теж буває добрим і пригощає мене цукеркою, коли я сумую чи злюсь. Я люблю їх обох! Сьогодні я дуже переживала, тому вони мене заспокоїли, сказавши, що все буде добре. Але… В Удеґейзі, на п’ятий день народження, Бог дарує магічні здібності. Щасливчики одержують одразу п’ять. Але більшість дітей — лише дві. І твоя професія залежить від них. Коли приходив час, ти молився Богу й робив спеціальний ритуал над кристалом.
Що повертає нас до найгіршої миті в моєму житті. Скільки не перечитуй, а слова ті самі.
[ПРИБОРКУВАЧ ###]
Приборкувач це навичка, яка дає змогу приборкувати тварин і монстрів. І це чудово! Але проблема в тому, що написано після — «###». Навички оцінювались у зірках. Більша кількість зірок дає змогу приборкати сильніших монстрів. Можливо навіть достатньо сильних, щоб стати шукачем пригод. Але в мене ###. Це нижче одної зірки.
Я не зможу приборкати жодного монстра, навіть маленьку тваринку. А значить знайти роботу. В Удеґейзі все життя визначалося твоїми здібностями.
Підсвідомість, минула версія мене, промовила:
— Ця гра якась надто важка
Не знаю, що це означає, але схоже на правду. Що ж тепер робити? Минулі спогади, хоч і ставали деколи в пригоді, не дуже допомогли мені за останні три роки.
І все ж, саме вони кажуть прийняти дійсність і думати про своє майбутнє.
А це нелегко, коли тобі лише п’ять.
Усі називають людей з ### «беззірковими». Вони… Ні. Ми, це ті, кого покинув Бог. Моя мама прочитала мені не одну книжку про неслухняних дітей, які ставали беззірковими. Ходили чутки, що в Удеґейзі такі дійсно існували, але не було жодних офіційних підтверджень.
Дотепер.
Боже, що я зробила не так?
Але стривайте! Я маю одержати ще одну здібність! Можливо мені пощастить!
[ПРИБОРКУВАЧ ###] [###]
Не зважайте. Лише одна й та найслабша. Що ж тепер зі мною буде?
Переклад потребує серйозного редагування, тож буду дуже вдячний за будь-які правки
Далі
Том 1. Розділ 2 - Вижити самотужки
Я відчула, що моє життя змінилося на гірше, одразу як повернулася додому. Батьки більше не говорили зі мною. Навіть не дивились. Це все здається несправжнім! Я не можу в це повірити. Але вони справді мене уникають, я певна. За обідом, я не побачила своєї тарілки на столі. Мама не могла дивитися мені в очі. Тато лише витріщався. Брат і сестра були спантеличені. - Що ж… - пробурмотів хтось. Ну і сцена. Я вийшла з дому. Минула я готувала мене* до чогось подібного. Потрібно бути рішучим. Невже відсутність зірок настільки все змінює? Що тепер? Я голодна… Потрібна їжа. Але як її знайти? Мені ж лише п’ять. З вхідних дверей дому, я вийшла в ліс і розпла… Мої очі чомусь намокли. Я готова. Я не сумна! Лише трохи засмучена. Хоча, таки сумна. І самотня. Я щиро довіряла батькам. Сльози потекли по щоках. Чому я беззіркова? Чому? Але плач мені не допоможе і тим більше не нагодує. Потрібно знайти їжу. Я вперше була в лісі сама. Він страшніший ніж пригадую. Тут, напевно, ходять монстри… Що робити? Хочеться повернутися додому, але… голод надто сильний. Перше, що я знайшла було великим фруктом**. Трішки кислий, але їстівний. - Фууу! - ні, схоже, надто кислий. Той, що я їла вдома був набагато солодшим. Я сіла під деревом, думаючи що робити завтра. Минула я сказала, що час покидати село і потрібно підготуватись. Але куди йти? Я не здатна битися з монстрами. Чи зможу я вижити? Мені хотілося залишитись, але щось підказувало, що не варто. Інші також відвернуться від мене, як це зробили батьки? Я вирішила поспати вдома, якщо для мене, звісно, ще лишилася кімната. *Як відомо з першого розділу головна героїня має спогади з минулого життя. Вони проявляються подекуди голосом у голові або випадковими думками. Тому це схоже на дисоціативний розлад (роздвоєння особистості). Її минула і теперішня я - це дві людини, адже зараз у неї інша особистість. **В англійському перекладі було largish fruit. Я переклав це дослівно. Але мається на увазі якийсь конкретний, хоч і безіменний, фрукт, який буде згадуватися й далі. Переклад потребує серйозного редагування, тож буду дуже вдячний за будь-які правки
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!