«Чвак-чвак-чвак…»

Запах крові витав у повітрі. Було чути як комахи жували кістки, але це швидко минуло. Комахи їли не тільки трупи, а й пили кров, нічого не залишаючи від трупів.

 — Я сумнівався чи вони другорядні персонажі, але, схоже, що мої підозри таки виправдались.

Док Ґоджун справді вважав цю нову для нього ситуацію частиною гри чи роману, де він бачив себе головним героєм. В часи створення сект він теж ставився до інших як до другорядних персонажів. Цей хлопець дуже не подобався Сін Суа. Навіть зараз вона дивилася на нього з недовірою.

 — Персонажі... Про що ти, в біса, говориш?

 — Поговорімо про це пізніше. Давайте зараз подбаємо про цю справу.

Док Ґоджун подивився на величезну комаху, яка була зосереджена на їжі, але трупів залишилося небагато.

 — Якщо ми вб’ємо цю штуку, то туторіал закінчиться!

Я помітив, що Док Ґоджун міцно стискав свою металеву трубу. Він кинувся на монстра, щойно закінчив говорити. Коли він розмахував своєю зброєю на всі боки, було чути звук розривання плоті.

«Кі-і-і-і!»

Почувши цей звук, Док Ґоджун тихо посміхнувся, але незабаром посмішка зникла з його лиця. На землі було близько десяти чи двадцяти, десятки комахоподібних монстрів. Спорожніле від удару Док Ґоджуна тіло гігантської комахи швидко заповнилось новими істотами. Хоч вони були одного виду, цей гігантський хробак абсолютно відрізнявся від хробаків, з якими ми щойно зіткнулися.

═══════════════

[Назва] Величезний шовкопряд

[Ранг] Перший комашиний

[Опис] Монстр, утворений багатьма шовкопрядами. Усі шовкопряди повинні бути переможені окремо. Він має такі самі харчові звички, як і інші шовкопряди.

═══════════════

Хоча він мав низький ранг, це був тип монстра, перемога над яким вимагала трохи складнішої стратегії. Така зброя, як списи чи мечі, не могла завдати йому великої шкоди. Оптимальним методом  було розтрощити цю істоту тупою зброєю або спалити. На жаль, жоден із цих методів зараз не був доступний для нас.

 — Невигідний противник нам випав. Звісно… Угх!

У той момент, коли Док Ґоджун збирався відступити, кілька комах поповзли по його ногах. Не давши йому часу втекти, комахи швидко вгризлися зубами в його тіло.

 — Док Ґоджун, обережно!  — крикнула Сін Суа.

Вона швидко схопила шматок дошки неподалік і кинула його в монстрів. Почувся глухий удар, але потім обличчя Сін Суа зблідло.

 — Що це в біса таке?!

«Чвак-чвак-чвак!»

Комахи вчепились в дошку наче чекали цього. І в одну мить вони зжерли дерево неначе сир.

[Здібність «Променисте полум'я» активовано!]

Перш ніж комахи встигли вчепитись в Сін Суа, я швидко активував свою здібність. Я запустив полум’я в комах і запах смаленого м’яса наповнив повітря. Комахи кричали, коли їхні тіла охопило вогнем.

На жаль, як і очікувалося від здібності третього комашиного рангу, вона не була особливо потужною. У кращому випадку полум’я було розміром з м'яч для гольфу, але цього було досить щоб відлякати монстрів. Однак цього було недостатньо щоб вбити тут величезну комаху.

 — З вами все гаразд? — запитала Сін Суа, перевіряючи стан Док Ґоджуна.

На його правій руці були глибокі діри, з ран текла кров. Він прикрив рани рукою і сказав:

— Зі мною все добре. Завдяки тобі я живий.

Незважаючи на те, що його одяг був просякнутий кров'ю, він все одно посміхався. Потім він звернув свій погляд на мене, його очі дивно блищали.

 — Ти сказав, що тебе звуть Со Канрім? Тобі теж дякую. Як добре, що ти мій союзник.

Він все ще говорив дивні речі. З усміхненим обличчям він глянув на гігантського шовкопряда і запитав:

— Со Канріме, як ти думаєш, ми зможемо вбити цю штуку?

— Краще тікати.

Вогонь справді був ефективною зброєю проти монстра, але моєї вогневої потужності було недостатньо, щоб повністю знищити його. Крім того, обсяг моєї магічної сили був обмежений.

Зараз монстр був зосереджений на захисті, але якщо ми будемо з ним знову битися, то точно програємо. Тому нам не залишалося нічого іншого, як втекти та виграти час. Якщо ми зможемо протриматись ще трохи поки прибуде Бюро захисту долі, то зможемо вижити.

Я швидко передав свій план їм двом.

 — Втечемо. Я спробую кинути в нього більше вогню, а ви тим часом тікайте.

Монстр усе ще боялося мого вогню. І схоже, що істота наїлась плоті та втрачала до нас інтерес.

 — Тікати, га? Якщо це станеться, сюжет…  — бурмотів Док Ґоджун.

Він все ще думав про дурниці? Коли Шин Суа штовхнула його і він отямився й подивився на мене.

 — Коли я дам сигнал  – біжіть. Зрозуміло? Біжіть у різні боки, щоб заплутати монстра.

Вони кивнули. Тоді я знову запалив невелике полум’я та пустив його в монстра.

«Вхуш-ш!»

Коли полум'я полетіло до голови гігантського шовкопряда, він закричав і почав звиватись від болю. Ми розбіглися в різні боки.  Тоді тисячі очей витріщилися на мене.

«Кі-і-і!»

Монстр, здавалося, зрозумів, що не загине від такого слабкого полум’я, і кинувся на мене. Пріоритетом був я, той, хто кидався вогнем.

 — О, розвиток подій, га… — почув я голос Док Ґоджуна.

Док Ґоджун і Сін Суа добігли до виходу. Док Ґоджун дивився на мене з обличчям, сповненим просвітлення.

 — Це сюжетний поворот  де з’являється сильний ворог і союзник гине, через що головний герой пробуджує свої сили. Ця жінка точно героїня.

Голос Док Ґоджуна був сповнений хвилювання, наче він спостерігав за чимось цікавим.

Він радісно усміхнувся і сказав:

—Со Канріме, я не забуду твоєї жертви.

Потім він схопив Сін Суа і швидко пішов. Тепер я зрозумів, чому Сін Суа ненавиділа його. Якби вони просто мовчки втекли, я б про це не дуже думав.

«Кі-і-і!»

Монстр наближався до мене все ближче й ближче. Здавалося, у мене не було іншого вибору, окрім як триматися, поки не прибуде Бюро захисту долі. Проте, поки я шукав нагоди для удару, з боку виходу почувся різкий голос.

 — Яка ще героїня, сволото?!

З гнівними криками Сін Суа повернулась, а потім крикнула мені:

— Канріме, я приверну його увагу, тікай!

Щойно вона з’явилася, Сін Суа почала розмахувати дошкою, яку тримала в руках. Завдяки їй монстр на мить наче розгубився, і щойно він звернув увагу на неї, я одразу вистрілив у нього вогнем.

«Бум!»

 — Дивись на мене, а не деінде.

Під час нападу з обох боків гігантська комаха була трохи дезорієнтованою, але незабаром оговталася. І врешті вибрала мене своєю мішенню, показавши зуби. Істота заревла від злості й спробувала вкусити мене за плече. Я швидко ухилився від нападу, але повністю уникнути його не вдалося. Зуби якихось комах вчепилися в мою руку, і миттєво хлинула кров.

 — Угх!

Я відчайдушно використовував полум’я, щоб відігнати комах, але я досягав своєї межі. У мене залишилося небагато магічної сили. У кращому випадку я міг би використати Променисте полум’я ще раз.

«Кі-і-і-і!»

Комахи, здавалося, теж це усвідомили, і чимдуж почали повзти до мене. Чи було щось, що я міг використати як зброю? Я швидко озирнувся, і мій погляд упав на звалені матеріали в одному кутку.

Я поспіхом крикнув Сін Суа:

— Сін Суа! Використайте Лісовий шлях!

 — Поруч немає дерев...!

 — Спробуйте використати дошки!

Я подумав про шовкопрядів, які раніше шалено гризли деревину. Їх раціон складається переважно з тварин, людей та рослин. «Лісовий шлях» можна скористатися, якщо поблизу є ґрунт або ліс. Я не впевнений, що це спрацює з сухою деревиною, але якщо це зробить Сін Суа, особа божественного рангу, є непоганий шанс, що все вдасться.

У цей момент пролунав звуковий сигнал сповіщення.

[Здібність «Лісовий шлях» активовано!]

Зіниці Сін Суа на мить спалахнули. Почали проростати бруньки, а з дошок, які вона тримала, почали рости гілки. Мало того, ще й бруньки росли з колод, розкиданих по всьому будмайданчику. Тоді численні лози почали обплутувати комах, стримуючи їх. І незадовго до того, як гігантська комаха встигла мене вкусити, вона заплуталася в лозах і почала несамовито пручатись.

 — Готово! А тепер просто тікаймо...!  — крикнула Сін Суа.

«Кі-і-і!»

Зв’язана лозами гігантська комаха борсалася, а потім швидко почала їх гризти. Її атаки не завдали шкоди. Навпаки, гігантська комаха, здавалося, отямилась та з усіх сил вгризалась в лози.

— Канріме, ухиляйся!

Обличчя Сін Суа було сповнене відчаю, коли вона відчайдушно намагалася зупинити гігантську комаху. Але я не втік і не впав у відчай. По-перше, я ніколи не думав, що гігантську комаху можна перемогти лише її здібностями.

[Здібність «Променисте полум'я» активовано!]

Зібравши всю свою магічну силу, я випустив полум’я на гігантську комаху. За мить полум’я перекинулося на лози.

«Вш-ш-ш-ш!»

Однак вогонь був слабким, і наче зовсім не турбував шовкопряда. Але незабаром він злякався і почав біснуватись. Вогонь розростався, перевершуючи звичайне полум'я від горіння деревини.

Наші здібності базуються на Чотирьох стовпах долі. Логіка Чотирьох стовпів долі стосується також і битв. Метал був антагоністом дерева. Тому, елементи у зворотній комбінації підтримували один одного. Дерево було паливом для вогню. Яким би малим не було полум’я, воно могло розгоратись, поки були дрова.

У цей момент перед моїми очима з'явилося вікно сповіщень.

[Здібність Сін Суа розвиває здібність Со Канріма!]

[Здібність «Променисте полум’я» тимчасово еволюціонує з третього комашиного до першого комашиного рангу!]