Люди, схоже, сприйняли мої слова нерішуче. Вони все ще були налякані химерним виглядом гігантських комах, хоча ті були всього лише істотами низького рангу, яких навіть я міг легко перемогти.
[Здібність «Аналіз долі» активовано!]
═══════════════
[Назва] Шовкопряд
[Ранг] Третій комашиний
[Опис] Харчується в основному рослинами, але також тваринами та людьми.
═══════════════
«Ш-ш-ш!»
Шовкопряда, що кинувся на мене, було відбито у повітрі. Хоча вони були легкими суперниками, люди все одно боялись та ховалися за мною. На щастя, не мало значення чи брали вони участь в сутичці, оскільки я міг впоратися з істотами сам.
«Бам!»
Поглянувши в бік, я побачив, як Сін Суа б’є вогнегасником шовкопряда. Далі вона здивовано промовила:
— Вони не такі складні противники як я думала.
У минулому житті Сін Суа теж була першою, хто зміг адаптуватись в цій ситуації. Було дуже захопливо бачити, як вона, людина, яка могла легко перемогти істот драконічного рангу, була вражена перемогою над істотою комашиного рангу.
— Що нам тепер робити? — запитала вона мене.
— Перш за все, подбаймо про тих, хто перед нами.
Я штурхнув ногою одну з комах, яка намагалася прокрастись до мене, і одразу махнув ножем. Тілесні рідини та кров бризкали на всі боки, коли ми з Сін Суа вбивали комах. Завдяки її допомозі ми швидко зачистили сьомий поверх. Коли всіх монстрів було вбито, люди кинулися втікати.
— А тепер ходімо!
— Так! Треба йти!
Люди поспіхом евакуювались, навіть не підозрюючи, що туди куди вони йшли не дуже безпечно. Замість того, щоб спускатись, я зібрав духовні перлини з монстрів і поклав їх в кишеню. Схоже, що всі пішли, крім тих хто був позаду мене.
— Гм... Ви не будете спускатись? — Сін Суа дивилась на мене зі стурбованим виразом обличчя.
Зібравши всі духовні перлини, я встав зі свого місця, відповівши:
— Чому ви не евакуюєтеся?»
— Я не можу залишити вас одного», — сказала вона, її голос був сповнений турботи про мене.
Хоча вона могла втекти з іншими, вона вирішила залишитися і хвилюватися за мене, когось, кого вона щойно зустріла. Деякі речі ніколи не змінюються. Я на мить подивився на сходи.
— Добре. Почнемо спускатися.
Якщо ми чекатимемо тут ще довше, то щось безперечно прийде по нас, тому треба було рухатись далі. Підсвічуючи шлях нашими телефонами, ми почали спускатися по слизькій, покритій слизом підлозі.
Було б добре якби комах далі не було, але про всяк випадок мені потрібно дещо повідомити Сін Суа.
— Я збираюся сказати щось дивне, але, будь ласка, зрозумійте, що я не божевільний.
— Добре, кажіть.
— Я думаю, що зараз ми отримали якусь суперсили.
Сін Суа подивився на мене, ніби запитуючи, про що я говорю. Тому я швидко продовжив пояснювати, поки вона не прийняла мене за божевільного.
— Здібності, які ми отримали, базуються на наших «Чотирьох стовпах долі». Так, у вас є здібність під назвою «Лісовий шлях». Незабаром з’явиться ваше «Вікно долі».
Моя здібність «Аналіз долі» мала й іншу функцію. Коли я читав вікна долі іншої людини, людина бачила вікно долі та пробуджувалась як мисливець. Був час, коли я намагався заробити на цьому трохи грошей, але коли поширилися чутки, що я вбивця, мені більше ніхто не довіряв.
— Я справді бачу своє «Вікно долі»! Я бачу здібність «Лісовий шлях»…
— Цим можна захистити себе. Спробуйте активувати її.
— Добре, спробую!
[Здібність «Лісовий шлях» активовано!]
Сін Суа глибоко вдихнула й активувала свою здібність, але нічого не сталося. Натомість з’явилося вікно сповіщення.
[Не можливо використати здібність «Лісовий шлях».]
Схоже, що було здібність була обмежена через низький рівень. Коли її рівень підвищиться, вона зможе використовувати свої здібності навіть у місці, оточеному бетоном.
— Що мені робити, якщо я не можу скористатися здібністю?» — запитала вона трохи зніяковіло.
— Нічого страшного. Просто бийтеся, як раніше.
Сін Суа кивнула і знову почала спускатися слідом за мною. На диво, коли ми спускалися, людських трупів не було видно. Можливо, комахи вже зжерли їх усіх.
«Вш-ш-ш-ш…»
Раптово подув вітер. Вітер йшов з п'ятого поверху. Схоже, що приміщення було на ремонті, бо всередині було пусто, за винятком будівельних матеріалів, розкиданих повсюди. Чомусь тут панувала моторошна атмосфера.
— Гей, я думаю, там хтось є... — сказала Сін Суа вказавши кудись.
У темряві справді хтось лежав. З наближенням запах крові посилювався.
— Він мертвий? — сказала Сін Суа, її голос звучав тривожно.
Я повільно підійшов до людини. Існував певний спосіб визначити, живий чи мертвий.
[Здібність «Крадіжка долі» активовано!]
[Кількість померлих осіб у діапазоні становить 1.]
Мертвий. Не пощастило йому.
Сін Суа, здавалося, була засмучена через труп, але в мене не було часу сумувати. Зрештою, чим старший труп, тим більше магічної сили мені знадобиться для застосування моєї здібності. Я швидко активував «Крадіжку долі».
[Отримання здібність цілі!]
[Через низький рівень майстерності можливо отримати лише одну здібність.]
[Отримано здібність «Променисте полум'я»!]
════════════════════════
[Здібність] Променисте полум'я
[Ранг] Третій комашиний
[Опис] Здібність вільно створювати невелике полум’я та керувати ним. Далекі атаки можливі, якщо ціль знаходиться в межах прямої видимості.
════════════════════════
На щастя, минуло небагато часу після смерті, тож крадіжка долі пройшла успішно. Отримання Променистого полум’я, здібності елементу вогню, навіть низького рангу, було не таким вже й поганим, оскільки воно було придатним для бою. Після цього з'явилося ще одне вікно сповіщень.
[Невелика кількість карми накопичується як штраф за використання здатності!]
Накопичувати карму — це погано, але ця здібність мені потрібна. Я не знав точного значення накопиченої карми, але поки не було миттєвих побічних ефектів, на цю мить все повинно бути добре. Поки я випробовував нову здібність, Сін Суа схопила мене за рукав.
— Ем, щось наближається.
Відповідно до її слів, я почув, як хтось говорить ззовні. Це був той хлопець? Я повернувся обличчям до дверей, ховаючи за собою Сін Суа.
— ...У певному сенсі це нагадує туторіал, чи не так?»
Той, хто говорив, був гарним чоловіком. Де-не-де він був у крові, але серйозних поранень він не мав.
— Ну, якщо це провальний сюжет, то я прожену того кого зустріну. Принаймні, у типовому романі....... Або це сюжет, де ти помираєш, а потім повертаєшся у минуле чи реінкарнуєш?"
Я впізнав обличчя. Так, Док Ґоджун теж починав свій шлях тут.
— З ним все гаразд? — тихо прошепотіла Сін Суа..
— З ним все буде гаразд.
Коли він увійшов до кімнати, ззовні долинули звуки повзання комах. Незважаючи на те, що істоти наближалися, Док Ґоджун був поглинутий своїми роздумами. Істоти помітили його, а потім стрибнули на нього з вереском. Миттю пролились тілесні рідини комах.
«Плесь!»
— Як і очікувалося, це легко, оскільки це туторіал.
Док Ґоджун розмахнувся трубою, яку він тримав, і розтрощив шовкопряда, який був найближче до нього. Після цього безладно напали нові комахи, від яких Док Ґоджун також без вагань відмахувався трубою, нищачи їх усіх.
Док Ґоджун. До пробудження він був відомим автором веброманів, а після став лідером однієї з п’яти великих сект. Він мав особливий характер і був відомий своєю ексцентричністю, але водночас він був неймовірно сильним.
════════════════════════
[Ім'я] Док Ґоджун
[Ранг] Третій божественний
[Елемент] Золото
▼
[Здібність] Мрійник
[Ранг] Перший драконічний
[Опис] Розриває межу між реальністю та фантазією. На користувача менше впливають духовні ефекти та здібності. Психічна сила, стійкість до болю та стійкість до страху — мають Перший драконічний ранг.
════════════════════════
Його ранг був високим, але оскільки він ще не повністю пробудив свою долю, його фізичні здібності залишаться такими ж, як зазвичай. Звичайно, цих комах легко можна було вбити навіть силою звичайної людини. Однак звичайним людям було б непросто перемогти чудовисько, яке раптово з'явилося без попередження. На щастя, Док Ґоджун не був звичайною людиною.
Док Ґоджун помітив нас, і наші погляди зустрілися.
— О? Є ті, хто вижив, - сказав він.
У його голосі відчувався подив. Тоді він злегка схилив голову й почав щось бурмотіти.
— Судячи з вигляду, вони не статисти… Другорядні персонажі? А може, це сцена, де мають з’явитись мої союзники…
Навіть через п'ять років він залишався таким сами, завжди говорив якісь дурниці.
Трохи побурмотівши, Док Ґоджун кивнув головою та сказав:
— Це схоже на сцену, де ми об’єднуємось в команду. Я Док Ґоджун. Радий з вами познайомитися».
— Я Со Канрім.
— А хто стоїть за тобою?
— Сін… Суа.
Він кивнув, наче отримав якесь просвітлення.
— Оскільки більше нічого не відбувалось, я піднявся сюди, сподіваючись, що щось нове станеться. Потім, приєднавшись до цих двох...
Він уявляв ситуацію так, ніби це була гра чи роман. Тому навіть у цих обставинах він міг діяти спокійно. Потім раптом Док Ґоджун перевів погляд на двері.
— А, схоже, що зараз все почне розвиватись.
Було чутно, як хтось поспіхом тікав та біг п’ятим поверхом. Це були люди, що вийшли з кафе раніше.
— Д-допоможіть! Це монстр! — квапливо крикнув один із них.
І ніби на підтвердження цих слів позаду нього швидко пролунав дивний звук. Як правило, істоти повинні були з’явитися на сьомому поверсі, але тварюка спустилася нижче, тому що там не було здобичі?
Я швидко став у бойову позицію.
«Сак-сак-сак!»
Зі звуком, що нагадував дряпання металу, з'явилася гігантська комаха. Ні, якщо бути точним, це була не одна комаха, вона складалася з десятків, сотень, ні, тисяч шовкопрядів, сплетених разом, неначе єдина маса плоті.
«Кі-кі-кі-кі!»
Кожен шовкопряд був невеликого розміру, але коли їх зібрали в одному місці, він перетворився на чудовисько майже трьох метрів заввишки.
— Як і очікувалося, у пролозі має з’явитися сильний бос-монстр!» — сказав Док Ґоджун із задоволеним обличчям.
— А-а-а! Допоможіть!
На відміну від Док Ґоджуна, інші злякалися і почали кричати від страху. Величезна комаха відразу ж кинулася на людину, яка кричала.
«Шрік!»
Голосно пролунав неприємний звук. Це був звук того, як комаха відірвала голову людині, яка намагалася втекти. Здивувавши Сін Суа, Док Ґоджун недбало сказав:
— А. Здається, ти не був важливим персонажем».
Далі
Розділ 6
«Чвак-чвак-чвак…» Запах крові витав у повітрі. Було чути як комахи жували кістки, але це швидко минуло. Комахи їли не тільки трупи, а й пили кров, нічого не залишаючи від трупів. — Я сумнівався чи вони другорядні персонажі, але, схоже, що мої підозри таки виправдались. Док Ґоджун справді вважав цю нову для нього ситуацію частиною гри чи роману, де він бачив себе головним героєм. В часи створення сект він теж ставився до інших як до другорядних персонажів. Цей хлопець дуже не подобався Сін Суа. Навіть зараз вона дивилася на нього з недовірою. — Персонажі... Про що ти, в біса, говориш? — Поговорімо про це пізніше. Давайте зараз подбаємо про цю справу. Док Ґоджун подивився на величезну комаху, яка була зосереджена на їжі, але трупів залишилося небагато. — Якщо ми вб’ємо цю штуку, то туторіал закінчиться! Я помітив, що Док Ґоджун міцно стискав свою металеву трубу. Він кинувся на монстра, щойно закінчив говорити. Коли він розмахував своєю зброєю на всі боки, було чути звук розривання плоті. «Кі-і-і-і!» Почувши цей звук, Док Ґоджун тихо посміхнувся, але незабаром посмішка зникла з його лиця. На землі було близько десяти чи двадцяти, десятки комахоподібних монстрів. Спорожніле від удару Док Ґоджуна тіло гігантської комахи швидко заповнилось новими істотами. Хоч вони були одного виду, цей гігантський хробак абсолютно відрізнявся від хробаків, з якими ми щойно зіткнулися. ═══════════════ [Назва] Величезний шовкопряд [Ранг] Перший комашиний [Опис] Монстр, утворений багатьма шовкопрядами. Усі шовкопряди повинні бути переможені окремо. Він має такі самі харчові звички, як і інші шовкопряди. ═══════════════ Хоча він мав низький ранг, це був тип монстра, перемога над яким вимагала трохи складнішої стратегії. Така зброя, як списи чи мечі, не могла завдати йому великої шкоди. Оптимальним методом було розтрощити цю істоту тупою зброєю або спалити. На жаль, жоден із цих методів зараз не був доступний для нас. — Невигідний противник нам випав. Звісно… Угх! У той момент, коли Док Ґоджун збирався відступити, кілька комах поповзли по його ногах. Не давши йому часу втекти, комахи швидко вгризлися зубами в його тіло. — Док Ґоджун, обережно! — крикнула Сін Суа. Вона швидко схопила шматок дошки неподалік і кинула його в монстрів. Почувся глухий удар, але потім обличчя Сін Суа зблідло. — Що це в біса таке?! «Чвак-чвак-чвак!» Комахи вчепились в дошку наче чекали цього. І в одну мить вони зжерли дерево неначе сир. [Здібність «Променисте полум'я» активовано!] Перш ніж комахи встигли вчепитись в Сін Суа, я швидко активував свою здібність. Я запустив полум’я в комах і запах смаленого м’яса наповнив повітря. Комахи кричали, коли їхні тіла охопило вогнем. На жаль, як і очікувалося від здібності третього комашиного рангу, вона не була особливо потужною. У кращому випадку полум’я було розміром з м'яч для гольфу, але цього було досить щоб відлякати монстрів. Однак цього було недостатньо щоб вбити тут величезну комаху. — З вами все гаразд? — запитала Сін Суа, перевіряючи стан Док Ґоджуна. На його правій руці були глибокі діри, з ран текла кров. Він прикрив рани рукою і сказав: — Зі мною все добре. Завдяки тобі я живий. Незважаючи на те, що його одяг був просякнутий кров'ю, він все одно посміхався. Потім він звернув свій погляд на мене, його очі дивно блищали. — Ти сказав, що тебе звуть Со Канрім? Тобі теж дякую. Як добре, що ти мій союзник. Він все ще говорив дивні речі. З усміхненим обличчям він глянув на гігантського шовкопряда і запитав: — Со Канріме, як ти думаєш, ми зможемо вбити цю штуку? — Краще тікати. Вогонь справді був ефективною зброєю проти монстра, але моєї вогневої потужності було недостатньо, щоб повністю знищити його. Крім того, обсяг моєї магічної сили був обмежений. Зараз монстр був зосереджений на захисті, але якщо ми будемо з ним знову битися, то точно програємо. Тому нам не залишалося нічого іншого, як втекти та виграти час. Якщо ми зможемо протриматись ще трохи поки прибуде Бюро захисту долі, то зможемо вижити. Я швидко передав свій план їм двом. — Втечемо. Я спробую кинути в нього більше вогню, а ви тим часом тікайте. Монстр усе ще боялося мого вогню. І схоже, що істота наїлась плоті та втрачала до нас інтерес. — Тікати, га? Якщо це станеться, сюжет… — бурмотів Док Ґоджун. Він все ще думав про дурниці? Коли Шин Суа штовхнула його і він отямився й подивився на мене. — Коли я дам сигнал – біжіть. Зрозуміло? Біжіть у різні боки, щоб заплутати монстра. Вони кивнули. Тоді я знову запалив невелике полум’я та пустив його в монстра. «Вхуш-ш!» Коли полум'я полетіло до голови гігантського шовкопряда, він закричав і почав звиватись від болю. Ми розбіглися в різні боки. Тоді тисячі очей витріщилися на мене. «Кі-і-і!» Монстр, здавалося, зрозумів, що не загине від такого слабкого полум’я, і кинувся на мене. Пріоритетом був я, той, хто кидався вогнем. — О, розвиток подій, га… — почув я голос Док Ґоджуна. Док Ґоджун і Сін Суа добігли до виходу. Док Ґоджун дивився на мене з обличчям, сповненим просвітлення. — Це сюжетний поворот де з’являється сильний ворог і союзник гине, через що головний герой пробуджує свої сили. Ця жінка точно героїня. Голос Док Ґоджуна був сповнений хвилювання, наче він спостерігав за чимось цікавим. Він радісно усміхнувся і сказав: —Со Канріме, я не забуду твоєї жертви. Потім він схопив Сін Суа і швидко пішов. Тепер я зрозумів, чому Сін Суа ненавиділа його. Якби вони просто мовчки втекли, я б про це не дуже думав. «Кі-і-і!» Монстр наближався до мене все ближче й ближче. Здавалося, у мене не було іншого вибору, окрім як триматися, поки не прибуде Бюро захисту долі. Проте, поки я шукав нагоди для удару, з боку виходу почувся різкий голос. — Яка ще героїня, сволото?! З гнівними криками Сін Суа повернулась, а потім крикнула мені: — Канріме, я приверну його увагу, тікай! Щойно вона з’явилася, Сін Суа почала розмахувати дошкою, яку тримала в руках. Завдяки їй монстр на мить наче розгубився, і щойно він звернув увагу на неї, я одразу вистрілив у нього вогнем. «Бум!» — Дивись на мене, а не деінде. Під час нападу з обох боків гігантська комаха була трохи дезорієнтованою, але незабаром оговталася. І врешті вибрала мене своєю мішенню, показавши зуби. Істота заревла від злості й спробувала вкусити мене за плече. Я швидко ухилився від нападу, але повністю уникнути його не вдалося. Зуби якихось комах вчепилися в мою руку, і миттєво хлинула кров. — Угх! Я відчайдушно використовував полум’я, щоб відігнати комах, але я досягав своєї межі. У мене залишилося небагато магічної сили. У кращому випадку я міг би використати Променисте полум’я ще раз. «Кі-і-і-і!» Комахи, здавалося, теж це усвідомили, і чимдуж почали повзти до мене. Чи було щось, що я міг використати як зброю? Я швидко озирнувся, і мій погляд упав на звалені матеріали в одному кутку. Я поспіхом крикнув Сін Суа: — Сін Суа! Використайте Лісовий шлях! — Поруч немає дерев...! — Спробуйте використати дошки! Я подумав про шовкопрядів, які раніше шалено гризли деревину. Їх раціон складається переважно з тварин, людей та рослин. «Лісовий шлях» можна скористатися, якщо поблизу є ґрунт або ліс. Я не впевнений, що це спрацює з сухою деревиною, але якщо це зробить Сін Суа, особа божественного рангу, є непоганий шанс, що все вдасться. У цей момент пролунав звуковий сигнал сповіщення. [Здібність «Лісовий шлях» активовано!] Зіниці Сін Суа на мить спалахнули. Почали проростати бруньки, а з дошок, які вона тримала, почали рости гілки. Мало того, ще й бруньки росли з колод, розкиданих по всьому будмайданчику. Тоді численні лози почали обплутувати комах, стримуючи їх. І незадовго до того, як гігантська комаха встигла мене вкусити, вона заплуталася в лозах і почала несамовито пручатись. — Готово! А тепер просто тікаймо...! — крикнула Сін Суа. «Кі-і-і!» Зв’язана лозами гігантська комаха борсалася, а потім швидко почала їх гризти. Її атаки не завдали шкоди. Навпаки, гігантська комаха, здавалося, отямилась та з усіх сил вгризалась в лози. — Канріме, ухиляйся! Обличчя Сін Суа було сповнене відчаю, коли вона відчайдушно намагалася зупинити гігантську комаху. Але я не втік і не впав у відчай. По-перше, я ніколи не думав, що гігантську комаху можна перемогти лише її здібностями. [Здібність «Променисте полум'я» активовано!] Зібравши всю свою магічну силу, я випустив полум’я на гігантську комаху. За мить полум’я перекинулося на лози. «Вш-ш-ш-ш!» Однак вогонь був слабким, і наче зовсім не турбував шовкопряда. Але незабаром він злякався і почав біснуватись. Вогонь розростався, перевершуючи звичайне полум'я від горіння деревини. Наші здібності базуються на Чотирьох стовпах долі. Логіка Чотирьох стовпів долі стосується також і битв. Метал був антагоністом дерева. Тому, елементи у зворотній комбінації підтримували один одного. Дерево було паливом для вогню. Яким би малим не було полум’я, воно могло розгоратись, поки були дрова. У цей момент перед моїми очима з'явилося вікно сповіщень. [Здібність Сін Суа розвиває здібність Со Канріма!] [Здібність «Променисте полум’я» тимчасово еволюціонує з третього комашиного до першого комашиного рангу!]
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!