Люди, схоже, сприйняли мої слова нерішуче. Вони все ще були налякані химерним виглядом гігантських комах, хоча ті були всього лише істотами низького рангу, яких навіть я міг легко перемогти.
[Здібність «Аналіз долі» активовано!]
═══════════════
[Назва] Шовкопряд
[Ранг] Третій комашиний
[Опис] Харчується в основному рослинами, але також тваринами та людьми.
═══════════════
«Ш-ш-ш!»
Шовкопряда, що кинувся на мене, було відбито у повітрі. Хоча вони були легкими суперниками, люди все одно боялись та ховалися за мною. На щастя, не мало значення чи брали вони участь в сутичці, оскільки я міг впоратися з істотами сам.
«Бам!»
Поглянувши в бік, я побачив, як Сін Суа б’є вогнегасником шовкопряда. Далі вона здивовано промовила:
— Вони не такі складні противники як я думала.
У минулому житті Сін Суа теж була першою, хто зміг адаптуватись в цій ситуації. Було дуже захопливо бачити, як вона, людина, яка могла легко перемогти істот драконічного рангу, була вражена перемогою над істотою комашиного рангу.
— Що нам тепер робити? — запитала вона мене.
— Перш за все, подбаймо про тих, хто перед нами.
Я штурхнув ногою одну з комах, яка намагалася прокрастись до мене, і одразу махнув ножем. Тілесні рідини та кров бризкали на всі боки, коли ми з Сін Суа вбивали комах. Завдяки її допомозі ми швидко зачистили сьомий поверх. Коли всіх монстрів було вбито, люди кинулися втікати.
— А тепер ходімо!
— Так! Треба йти!
Люди поспіхом евакуювались, навіть не підозрюючи, що туди куди вони йшли не дуже безпечно. Замість того, щоб спускатись, я зібрав духовні перлини з монстрів і поклав їх в кишеню. Схоже, що всі пішли, крім тих хто був позаду мене.
— Гм... Ви не будете спускатись? — Сін Суа дивилась на мене зі стурбованим виразом обличчя.
Зібравши всі духовні перлини, я встав зі свого місця, відповівши:
— Чому ви не евакуюєтеся?»
— Я не можу залишити вас одного», — сказала вона, її голос був сповнений турботи про мене.
Хоча вона могла втекти з іншими, вона вирішила залишитися і хвилюватися за мене, когось, кого вона щойно зустріла. Деякі речі ніколи не змінюються. Я на мить подивився на сходи.
— Добре. Почнемо спускатися.
Якщо ми чекатимемо тут ще довше, то щось безперечно прийде по нас, тому треба було рухатись далі. Підсвічуючи шлях нашими телефонами, ми почали спускатися по слизькій, покритій слизом підлозі.
Було б добре якби комах далі не було, але про всяк випадок мені потрібно дещо повідомити Сін Суа.
— Я збираюся сказати щось дивне, але, будь ласка, зрозумійте, що я не божевільний.
— Добре, кажіть.
— Я думаю, що зараз ми отримали якусь суперсили.
Сін Суа подивився на мене, ніби запитуючи, про що я говорю. Тому я швидко продовжив пояснювати, поки вона не прийняла мене за божевільного.
— Здібності, які ми отримали, базуються на наших «Чотирьох стовпах долі». Так, у вас є здібність під назвою «Лісовий шлях». Незабаром з’явиться ваше «Вікно долі».
Моя здібність «Аналіз долі» мала й іншу функцію. Коли я читав вікна долі іншої людини, людина бачила вікно долі та пробуджувалась як мисливець. Був час, коли я намагався заробити на цьому трохи грошей, але коли поширилися чутки, що я вбивця, мені більше ніхто не довіряв.
— Я справді бачу своє «Вікно долі»! Я бачу здібність «Лісовий шлях»…
— Цим можна захистити себе. Спробуйте активувати її.
— Добре, спробую!
[Здібність «Лісовий шлях» активовано!]
Сін Суа глибоко вдихнула й активувала свою здібність, але нічого не сталося. Натомість з’явилося вікно сповіщення.
[Не можливо використати здібність «Лісовий шлях».]
Схоже, що було здібність була обмежена через низький рівень. Коли її рівень підвищиться, вона зможе використовувати свої здібності навіть у місці, оточеному бетоном.
— Що мені робити, якщо я не можу скористатися здібністю?» — запитала вона трохи зніяковіло.
— Нічого страшного. Просто бийтеся, як раніше.
Сін Суа кивнула і знову почала спускатися слідом за мною. На диво, коли ми спускалися, людських трупів не було видно. Можливо, комахи вже зжерли їх усіх.
«Вш-ш-ш-ш…»
Раптово подув вітер. Вітер йшов з п'ятого поверху. Схоже, що приміщення було на ремонті, бо всередині було пусто, за винятком будівельних матеріалів, розкиданих повсюди. Чомусь тут панувала моторошна атмосфера.
— Гей, я думаю, там хтось є... — сказала Сін Суа вказавши кудись.
У темряві справді хтось лежав. З наближенням запах крові посилювався.
— Він мертвий? — сказала Сін Суа, її голос звучав тривожно.
Я повільно підійшов до людини. Існував певний спосіб визначити, живий чи мертвий.
[Здібність «Крадіжка долі» активовано!]
[Кількість померлих осіб у діапазоні становить 1.]
Мертвий. Не пощастило йому.
Сін Суа, здавалося, була засмучена через труп, але в мене не було часу сумувати. Зрештою, чим старший труп, тим більше магічної сили мені знадобиться для застосування моєї здібності. Я швидко активував «Крадіжку долі».
[Отримання здібність цілі!]
[Через низький рівень майстерності можливо отримати лише одну здібність.]
[Отримано здібність «Променисте полум'я»!]
════════════════════════
[Здібність] Променисте полум'я
[Ранг] Третій комашиний
[Опис] Здібність вільно створювати невелике полум’я та керувати ним. Далекі атаки можливі, якщо ціль знаходиться в межах прямої видимості.
════════════════════════
На щастя, минуло небагато часу після смерті, тож крадіжка долі пройшла успішно. Отримання Променистого полум’я, здібності елементу вогню, навіть низького рангу, було не таким вже й поганим, оскільки воно було придатним для бою. Після цього з'явилося ще одне вікно сповіщень.
[Невелика кількість карми накопичується як штраф за використання здатності!]
Накопичувати карму — це погано, але ця здібність мені потрібна. Я не знав точного значення накопиченої карми, але поки не було миттєвих побічних ефектів, на цю мить все повинно бути добре. Поки я випробовував нову здібність, Сін Суа схопила мене за рукав.
— Ем, щось наближається.
Відповідно до її слів, я почув, як хтось говорить ззовні. Це був той хлопець? Я повернувся обличчям до дверей, ховаючи за собою Сін Суа.
— ...У певному сенсі це нагадує туторіал, чи не так?»
Той, хто говорив, був гарним чоловіком. Де-не-де він був у крові, але серйозних поранень він не мав.
— Ну, якщо це провальний сюжет, то я прожену того кого зустріну. Принаймні, у типовому романі....... Або це сюжет, де ти помираєш, а потім повертаєшся у минуле чи реінкарнуєш?"
Я впізнав обличчя. Так, Док Ґоджун теж починав свій шлях тут.
— З ним все гаразд? — тихо прошепотіла Сін Суа..
— З ним все буде гаразд.
Коли він увійшов до кімнати, ззовні долинули звуки повзання комах. Незважаючи на те, що істоти наближалися, Док Ґоджун був поглинутий своїми роздумами. Істоти помітили його, а потім стрибнули на нього з вереском. Миттю пролились тілесні рідини комах.
«Плесь!»
— Як і очікувалося, це легко, оскільки це туторіал.
Док Ґоджун розмахнувся трубою, яку він тримав, і розтрощив шовкопряда, який був найближче до нього. Після цього безладно напали нові комахи, від яких Док Ґоджун також без вагань відмахувався трубою, нищачи їх усіх.
Док Ґоджун. До пробудження він був відомим автором веброманів, а після став лідером однієї з п’яти великих сект. Він мав особливий характер і був відомий своєю ексцентричністю, але водночас він був неймовірно сильним.
════════════════════════
[Ім'я] Док Ґоджун
[Ранг] Третій божественний
[Елемент] Золото
▼
[Здібність] Мрійник
[Ранг] Перший драконічний
[Опис] Розриває межу між реальністю та фантазією. На користувача менше впливають духовні ефекти та здібності. Психічна сила, стійкість до болю та стійкість до страху — мають Перший драконічний ранг.
════════════════════════
Його ранг був високим, але оскільки він ще не повністю пробудив свою долю, його фізичні здібності залишаться такими ж, як зазвичай. Звичайно, цих комах легко можна було вбити навіть силою звичайної людини. Однак звичайним людям було б непросто перемогти чудовисько, яке раптово з'явилося без попередження. На щастя, Док Ґоджун не був звичайною людиною.
Док Ґоджун помітив нас, і наші погляди зустрілися.
— О? Є ті, хто вижив, - сказав він.
У його голосі відчувався подив. Тоді він злегка схилив голову й почав щось бурмотіти.
— Судячи з вигляду, вони не статисти… Другорядні персонажі? А може, це сцена, де мають з’явитись мої союзники…
Навіть через п'ять років він залишався таким сами, завжди говорив якісь дурниці.
Трохи побурмотівши, Док Ґоджун кивнув головою та сказав:
— Це схоже на сцену, де ми об’єднуємось в команду. Я Док Ґоджун. Радий з вами познайомитися».
— Я Со Канрім.
— А хто стоїть за тобою?
— Сін… Суа.
Він кивнув, наче отримав якесь просвітлення.
— Оскільки більше нічого не відбувалось, я піднявся сюди, сподіваючись, що щось нове станеться. Потім, приєднавшись до цих двох...
Він уявляв ситуацію так, ніби це була гра чи роман. Тому навіть у цих обставинах він міг діяти спокійно. Потім раптом Док Ґоджун перевів погляд на двері.
— А, схоже, що зараз все почне розвиватись.
Було чутно, як хтось поспіхом тікав та біг п’ятим поверхом. Це були люди, що вийшли з кафе раніше.
— Д-допоможіть! Це монстр! — квапливо крикнув один із них.
І ніби на підтвердження цих слів позаду нього швидко пролунав дивний звук. Як правило, істоти повинні були з’явитися на сьомому поверсі, але тварюка спустилася нижче, тому що там не було здобичі?
Я швидко став у бойову позицію.
«Сак-сак-сак!»
Зі звуком, що нагадував дряпання металу, з'явилася гігантська комаха. Ні, якщо бути точним, це була не одна комаха, вона складалася з десятків, сотень, ні, тисяч шовкопрядів, сплетених разом, неначе єдина маса плоті.
«Кі-кі-кі-кі!»
Кожен шовкопряд був невеликого розміру, але коли їх зібрали в одному місці, він перетворився на чудовисько майже трьох метрів заввишки.
— Як і очікувалося, у пролозі має з’явитися сильний бос-монстр!» — сказав Док Ґоджун із задоволеним обличчям.
— А-а-а! Допоможіть!
На відміну від Док Ґоджуна, інші злякалися і почали кричати від страху. Величезна комаха відразу ж кинулася на людину, яка кричала.
«Шрік!»
Голосно пролунав неприємний звук. Це був звук того, як комаха відірвала голову людині, яка намагалася втекти. Здивувавши Сін Суа, Док Ґоджун недбало сказав:
— А. Здається, ти не був важливим персонажем».
Коментарі
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!