З магічною силою, якою я наразі володів, я не зміг би викрасти всі ці Долі. У такому випадку мені просто треба спочатку вкрасти магічну силу.

[Перевірка Доль для отримання!]

[Отримано магічну силу!]

[Отримано магічну силу!]

Я вперше в житті відчув приплив потужної магічної енергії, що проходить через мене. Поглинаючи магічну енергію, я одночасно забирав Долі інших.

[Отримано здібність «Квітуча біла квітка»!]

[Отримано здібність «Техніка прихованої форми»!]

[Стійкість до атрибута води зросла!]

[Отримано сенсорні здібності…]

Велика кількість повідомлень потоком пішла крізь мій розум, від чого моя голова ледь не вибухнула. Мене сильно знудило, а з носа та рота текла кров. Відчувши, що ось-ось втрачу свідомість, я сильно прикусив язика. Я не міг дозволити собі втратити свідомість ні за яких обставин.

Сотні повідомлень невпинно лунали в моїй голові, перш ніж поступово затихнути, залишивши за собою мить благословенної тиші.

[Отримано долю 421 людини!]

Мої чуття та усвідомлення різко зросли, я міг відчути величезну силу всередині себе. Чи зміг би я вбити Пек Йон з такою кількістю Доль? Не знаю, але я не міг відступити.

Коли я підвівся, хитаючись, Пек Йон обернулась, щоб поглянути на мене, і запитала:

"Ти Со Канрім?"

Я промовчав. Пек Йон не була потрібна моя відповідь.

У той момент, коли наші очі зустрілись, вона кинулася на мене.

 «Чен-н-н!»

Отямившись, я рефлекторно підняв меч, щоб заблокувати її атаку, і звук зіткнення мечів пролунав печерою.

[Здібність «Бойове шаленство» активовано!]

[Здібність «Майстер меча» активовано!]

[Здібність «Рефлекси» активовано!]

Побачивши мій контрудар, Пек Йон трохи здивувалась, але незабаром ще раз вдарила. Вона знову цілила мені в горло і хотіла завдала колючої рани, але я зміг прослідкувати траєкторію удару.

[Здібність «Соколине око» активовано!]

Здавалося, ніби здібності керують моїм тілом, а не я ними, і все, що мені потрібно було зробити, це прислухатись до них.

«Кчан!»

В повітрі знову пролунав звук удару сталі об сталь. На жаль, я не міг повністю заблокувати її атаки своїм мечем, і з кожним непомітним доторком її меча до мого тіла численні повідомлення про активацію здібностей лунали в моїй голові.

[Здібність «Небесний м'яз» активовано!]

[Здібність «Золотий Будда» активовано!]

[Здібність «Зміцнення» активовано!]

З кожною помахом меча Пек Йон з’являлись нові рани і проливалася кров. Я заледве тримався завдяки автоматично активованим здібностям. У моєму розпорядженні були сотні здібностей, але я не мав часу, щоб повністю зрозуміти й використати їх усі. На щастя, моя відточена навичка фехтування рятувала мені життя.

«Ка-а-а-н!»

Я відчував, як її атаки слабшали з кожним ударом. Можливо, так я зможу перемогти її.

[Здібність «Політ» активовано!]

Я підстрибнув у повітря й потрапив у сліпу зону Пек Йон. Її спина була відкрита.

Але потім вона стрімко розвернулася і заблокувала мою атаку. У той момент, коли наші мечі зіткнулись, мій меч було відштовхнуто назад і зламано. Меч розлетівся на уламки, неначе скло. Посеред усього цього холодні очі Пек Йон впились у мене. І з величезною силою її кулак вдарив мені в живіт.

  — Угх…!

Коли я плювався кров’ю і втрачав свідомість, у моїй голові дзвеніли численні здібності, що підсилювали тіло.

Чиста руйнівна сила її кулаків була неймовірною, і за нормальних обставин я б помер. Незважаючи на те, що це був лише один удар, було відчуття, що мої внутрішні органи були вщент розтрощені. Лише завдяки моїм нещодавно набутим здібностям я зміг витримати.

[Стійкість до болю активовано!]

[Стійкість до страху активовано!]

На жаль, вони не змогли повністю полегшити біль, який я відчував коли змушував своє тіло рухатись. Я раптом зрозумів, що безпорадно розкинувся на землі, притулившись обличчям до долу. Посеред усього болю до моїх вух долинув звук кроків Пек Йон.

— Твоя зброя здається мотлохом в порівнянні з твоїми навичками.

Захищаючись від її нападів я й не помітив, що мій меч поступово став щербатим та покоцаним. Якість моєї зброї справді була далекою від високої. Було дивом, що я зумів стримати натиск меча Пек Йон своєю власною зброєю до цього моменту.

Я не міг дозволити собі померти, поки не вб’ю її. Я зціпив зуби і підвівся на ноги. Якщо моє фехтування не було ефективним, у мене не було іншого вибору, як вдатися до своїх магічних здібностей.

— Чому ти намагаєшся мене вбити? — спитав я її, щоб виграти трохи часу.

У відповідь Пек Йон просто мовчки подивилася на мене. Незважаючи на кількість людей, яких вона вбила, не було схоже щоб вона хоч раз завагалась. Вона також не виявляла жодної злості на мене чи задоволення від можливості мене вбити. Вона мала вигляд відсторонений та спокійний, наче просто займалася своїми справами.

 — Ти не зрозумієш, навіть якщо я тобі скажу, — зрештою відповіла вона.

Щойно ці слова зійшли з її вуст, холодна аура миттєво охопила все навколо. Піднявши голову, я побачив незліченну кількість льоду, що утворилася в повітрі. Той самий лід, що лише кілька хвилин тому забрав незліченну кількість життів.

Коли крижані леза почали падати вниз, я спробував поворухнутися й ухилитись, але пекучий біль від удару, який я щойно отримав, все не відпускав. Моя реакція була запізнілою, внаслідок чого лезо з льоду пронизало мою ліву ногу й міцно встромилося в землю. Моя нога залишалася абсолютно нерухомою, ніби її прибив до землі велетенський цвях.

Тремтячими руками я ледве зміг зняти крижину, і рани потекла кров, забруднивши землю піді мною. Я знову впав на землю ледве дихаючи, звиваючись як безпорадна комаха. Неспішно ступаючи вона підійшла до мене, піднявши свій меч, ще мокрий від моєї крові, готова вдарити.

 — Твої руки також досить сильні, — зауважила вона глянувши на мене згори. Її погляд був ніби співчутливим. Якби я був на її місці, я б, швидше за все, пожалів і посміявся над собою.

У мене справді були долі 421 людини, але я не мав уявлення про те, як їх ефективно використовувати. Отже, попри мої численні здібності, я не міг прикінчити Пек Йон. Я справді нічого не знав. Я був абсолютно необізнаний і не мав належного розуміння всіх цих здібностей.

За винятком однієї.

Була здібність, про яку я добре знав.

[Здібність «Лісовий шлях» активовано!]

Незліченні колючі лози проростали з залитої кров’ю землі піді мною. Здібність Сін Суа. Уважно спостерігаючи за нею протягом тривалого часу, я дізнався принаймні про один спосіб ефективного володіння цією здібністю.

Сотні колючих лоз полетіли вперед, як батоги, і кинулися до неї. На відміну від Сін Суа, кількість лоз тепер була значно більшою.

[Магічна сила швидко витрачається!]

Після вливання величезної кількості магічної сили, яку я нещодавно набув у здібність, кількість колючих ліан відповідно збільшилася.

На обличчі Пек Йон з'явилося збентеження. Але вона змогла відновити самовладання, і замахнулася мечем, щоб розсікти лози, але порожнечу, що залишилася після меча, швидко заповнили нові колючі лози. Тоді численні рослини кинулися на неї, накриваючи невблаганною хвилею. На мій жаль, фехтування Пек Йон було достатньо грізним, щоб протистояти хвилям, що намагались розчавити її. Здавалося, нескінченний шквал колючих ліан почав слабшати.

І в ту мить, коли на її обличчі з’явився легкий відблиск полегшення, я кинувся до неї.

 «Фш-ш!»

Лезо пронизало шию Пек Йон. Вона подивилася на мене очима, сповненими недовіри. Лезо льоду, яке кілька хвилин тому застрягло в моїй нозі, тепер пронизувало її шию.

[Здібність «Смертельний удар» активовано!]

[Здібність «Благословення меча» активовано!]

[Здібність «Смертельна рана» фактивовано!]

Крижане лезо розрізало артерію, звідки рясно хлинула кров. Потім я махнув лезом, і її гаряча кров розлетілась всюди. Але навіть попри тяжку рану, вона не змінила свого настрою машини-вбивці. Пек Йон всього на мить затримала на мені свій пустий погляд до того як нарешті впасти замертво.

«Хуф-ф, хуф-ф…»

З моїх легенів виривалося уривчасте дихання, що супроводжувалося запахом крові, що ставав сильнішим з кожним вдихом. Я подивився вниз на потік крові, що текла з мого живота. Коли я встромив крижане лезо в шию Пек Йон, вона також замахнулася на мене мечем. Цього не можна було уникнути.

Можливо, мені і вдалося вбити Пек Йон, але все моє тіло було кривавим безладом. Серед вкрадених здібностей могли бути й такі, що стосувалися лікування, але я не мав бажання ними користуватися. Моя магічна сила також була майже вичерпана на цьому етапі. Я просто завалився вперед, важко дихаючи, ледь збираючись у сили, щоб йти далі.

Усі були мертві.

Секта «Летючий тигр», Сін Суа і навіть Пек Йон.

 — Саме тому я казав, що мені не місце серед вас.

Коли мені в дитинстві ворожили, шаман сказав:

— Ти маєш складну долю, наповнена як маленькими благословеннями, так і багатьма труднощами. Твоє життя буде переплетене з численними перепонами, і тобі судилося життя, сповнене нещастя.

Згідно з цими словами, я втратив батьків у такому молодому віці, і був залучений у різні інциденти та нещасні випадки. Люди навколо мене теж переживали як великі, так і дрібні нещастя. Через це я намагався покинути секту. У мене була дуже нещаслива доля. Проте вони прийняли мене радо, і тепер через мене вони зустріли свій трагічний кінець.

Мені слід було вийти відразу, коли Пек Йон шукала мене. Якби я це зробив, ніхто б не загинув. Якби я перший помер, то всі інші були б цілі.

Мене охопив жаль. Якби тільки я міг повернути час назад, я б зіткнувся з Пек Йон одразу, коли вона прийшла по мене…

Я не відчував нічого окрім чистого жалю… Я раптом відкрив очі й подивився на трупи. Ні, рішення було, і воно прямо під рукою. Попри свідомість, що згасала я змусив себе підвестися, але, не маючи сили йти, я поповз до Пек Йон і активував свою здібність поруч з її мертвим тілом.

[Здібність «Крадіжка долі» активовано!]

[Долю цілі «Пек Йон» отримано!]

Зараз мені потрібна лише одне.

[Отримано здібність «Регресія»!]

Це була моя єдина надія.

Не було іншого виходу, як повернутися, хоча я не міг визначити точний момент часу, куди повернусь.

[Здібність «Регресія» активовано!]

Щойно я підтвердив активацію «Регресії», у мене в очах потемніло. Я нічого не бачив навколо. Не було жодних слідів трупів, зброї чи останків демонів.

[... На руках... … … … … ]

Здавалося, що хтось говорить, але я не міг зрозуміти про що йде мова.

Ніби занурюючись у глибокий сон, моя свідомість поступово згасала.

Я заплющив очі.