Осінній дощ - це Кров (1)

- Цей бумер.

Бае Ху-рьон щось пробурмотів. Але більше нічого не сказав. Він лише дивився на старого, який колись був його учнем, очима, сповненими жалю.

Він хотів сказати, що залишає мені право вирішувати, чи пробачити Святого Меча, чи ні?

- Мм.

Почувши його мовчання, я вирішив.

- Святий Меч-нім. Прошу. Навчіть мене мечем.

- ...

Святий Меч підняв свою схилену голову, щоб подивитися на мене.

- Навчіть... будь ласка, прийміть моє прохання про спаринг, якщо я попрошу. У мене є вчитель, але немає спаринг-партнера. Якщо ви погодитесь, це буде чудово.

І я також пообіцяв Бае Ху-рьону на 11-му поверсі.

Що до того, як я очищу 20-й поверх, я офіційно почну тренуватися.

Було б доречно, якби моїм спаринг-партнером був Святий Меч.

Я отримав би зростання і користь для себе...

- ...

Ні.

Це було не так.

Не так я хотів, щоб це виглядало.

Я похитав головою.

- Вибачте. Дозвольте мені перефразувати.

- ...?

- Чесно кажучи, я можу просто пробачити вас. Але.

Я відкрив рота.

- Це трохи незручно. Я здаюся кращою людиною, ніж ви. Але я не такий вже й хороший. Я просто щасливий, що не буду ворогом для такого сильного Мисливця, як ви.

- ...

- Але мені трохи незручно прощати вас, як ні в чому не бувало, коли ми всі підняли наші клинки. І прикидатися добрим теж незручно. Мені це не подобається. Тож навчіть мене чогось найкориснішого з того, що ви вмієте. Наприклад, техніці володіння мечем.

Чомусь мені стало ніяково.

Ух, моя щока сіпалася.

- Тоді мені не буде соромно... і ваша репутація не постраждає.

- ...

- ...

Трясця!

Подумати тільки, що було так соромно висловлювати свої думки!

Боже. Святий Меч просив вибачити його, бо його життя було для нього важливим, так? Він виглядав дуже гордим. Biн був дивовижним. Дурень. А ви б змогли щиро попросити пробачення у когось? Благати? Я б ніколи не зміг. Ніколи. Я краще помру.

- ...Боже.

Хрестоносець пробурмотіла.

- На диво... це все правда.

У приймальні знову запанувала тиша.

Вона була важкою.

Це була така ж тиша, як і раніше, але вона відчувалася зовсім по-іншому.

- Ух.

Отруйний Змій заговорив першим.

- Справді? Ти можеш просити що завгодно у Святого Меча, але соромишся поводитися зарозуміло...? Так ти хочеш, щоб він просто був твоїм спаринг-партнером?

- У це важко повірити, але це правда, принаймні, відповідно до моїх навичок.

- Що за чортівня. Це що, якийсь подарунковий набір для новачків?

Заткнися, поки я не зварив з тебе зміїний суп.

- ...який молодий.

Відьма недовірливо промовила.

- Як би це сказати. Після того, як я побачила дітей, які роблять все, щоб отримати більше... я вже давно не бачила таких Мисливців, як Кім Гон-чжа. Здається, такі люди ще живі.

Вони мертві. Помирали багато разів.

Якщо бути точним, то більше 4000 разів. Приємно?

- А-а-а-а.

Допитувач Єретиків чомусь розплакався.

- Той, хто щиро прощає, і той, хто щиро вибачається! Як прекрасно. І справді. Люди нескінченно воюють. Але саме тому вони можуть нескінченно прощати! Яке це святе диво! О, всі. I-

- Стули пельку.

- Так, пане.

Після слів Отруйного Змія Допитувач Єретиків справді заткнувся.

Це було неймовірне диво.

- Перепрошую. Приємно бачити, що все закінчилося добре. Чи означає це, що мої 10 000 золотих були витрачені даремно?

Ніхто її не слухав.

Я зітхнув. Мені зараз дуже хотілося соджу.

- Як би там не було. Святий Меч-нім. Мені не потрібно навчатися володінню мечем прямо зараз. Ви можете допомогти мені, коли я попрошу. Будь ласка, станьте моїм спаринг-партнером.

- ...

Святий Меч на мить замовк. Він просто дивився на моє обличчя. Потім повільно відкрив рот.

- Я...

Його вуса і губи тремтіли.

- Не можу повірити, що я не зрозумів такого доброго юнака!

- А...

- Ох! Ти хотів, щоб я навчив тебе володіти мечем. Ти казав, що хочеш, щоб я був твоїм спаринг-партнером? Звісно, звісно! Я буду твоїм спаринг-партнером!

Він схопив мене за руку.

- Перепрошую. Святий Меч-нім?

- Клич мене дідусь Маркус!

- Що?

- Скільки років нашому Гон-чжі? Хм. Думаю, ще не більше 30. У зовнішньому світі я залишив дуже добру онуку. Вона надзвичайно хороша. Якщо вона також увійде до Вежі, я познайомлю вас!

- Ні. Все гаразд...

Я не був зацікавлений у побаченнях. Зараз найбільше боліла рука. Моя рука.

Його сила була надзвичайно потужною, як і належить 1-му Рангу.

- Що? Ти не цікавишся моєю онукою?

- Е-е. Так. Вибачте, справа не лише у вашій онуці, але я не маю інтересу зустрічатися з...

- Ого! Це недобре!

Його хватка на моїй руці стала міцнішою.

- Молоді люди повинні відчувати любов. Не обов'язково одружуватися. Але зустрічатися потрібно! Якщо ти почнеш зустрічатися, ти побачиш те, чого не бачив раніше, і навчишся новому! Так. І дізнаєшся, яким жалюгідним ти можеш стати!

- Ох, я зрозумів...

- Знаєш, чому важливо знати, наскільки жалюгідним ти можеш стати? Я розповім тобі про свій випадок. Коли мені було 16 років, я сміявся над світом. Але я зустрів її, таку ж, як і я...

Га?

Цей старий несподівано став надзвичайно дратівливим.

Його обличчя також було занадто близько. Я міг бачити пори на його носі і навіть вугрі.

Це було, чесно кажучи, занадто.

Я сподівався, що він швидко відчепиться від мене.

- Я ж казав, що він бумер.

Бае Ху-рьон прицмокнув язиком.

- Неважливо, як ти говориш  - ввічливо чи грубо, він бумер. Знаєш, хто такий бумер? Той, хто не слухає інших. Дідусь Маркус не слухає інших. Гарно сказано, це означає, що у нього є хребет. Або це означає, що його хребет настільки міцний, що він засовує його у сам знаєш що.

Я не знав.

Я навіть не хотів знати.

- У будь-якому випадку, не хвилюйся. Юний Гон-чжа! Відтепер я добре про тебе дбатиму. Хочеш грошей? Я накопичив стільки грошей у сейфі Сангрюна, що навіть не знаю, куди їх подіти.

- Е-е, я можу сам заробляти. Яке утримання? Я вже дорослий...

- Твій одяг занадто повсякденний! Гм. Людина має бути охайно вдягнена, щоб її розум також був чистим. Я знаю хорошого кравця. Як щодо костюма?

Що?

Я мав би бути щасливим, що сподобався 1-му Рангу. Але це не так. Навпаки, я був вкрай збентежений. Було таке відчуття, що я слухав, як мій власний дідусь хизується мною.

Чому мені було соромно?

"Що мені робити? Може, просто вбити себе і почати день спочатку?"

- Божевільний виродок...

Це було тоді.

[Ласкаво просимо, Мисливець Кім Гон-чжа.]

[Ви очистили 11-й поверх, як Мисливець 1-го Рангу.]

Голос пролунав у мене в голові.

Наче він чекав, коли закінчиться бій.

"Ах."

Я машинально озирнувся навколо.

Більшість людей дивилися з полегшенням. Вони виглядали задоволеними, що Святий Меч припинив боротьбу. Здавалося, ніхто не чув голосу.

"Я перший!"

Я посміхнувся.

Не знаю чому, але інформація про підкорення з 12-го по 20-й поверх була вкрай обмеженою.

Це було пов'язано з тим, що ЗМІ були заблоковані? Не було ніякої інформації про деталі. До того, як я регресував 4000 разів, на відміну від інших поверхів, інформація з 12-го по 20-й поверх не була настільки відомою.

Ніби великі гільдії навмисно намагалися приховати інформацію.

[На 11-му поверсі дається чітка винагорода.]

Я зміг зрозуміти причину цього досить скоро.

[Богиня Захисту пропонує вам нагороду.]

[Демонічний Король Осіннього Дощу пропонує вам нагороду.]

[Виберіть одну з двох нагород.]

"Що?"

Я моргнув очима.

"Вибрати нагороду?"

Я почув голос, якого раніше не чув на рівні.

Немов у відповідь на мою здивовану реакцію, переді мною з'явилося вікно вибору.

+

[Богиня Захисту]

Короткий зміст: Богиня, яка захищає імперію Егім, зворушена вашою відданістю! Богиня вирішила призначити вас на важливу посаду.

Ви можете стати канцлером, верховним генералом або великим магістром.

Якщо ви виберете посаду, ви також отримаєте повноваження, які з нею пов'язані.

Воїн богині! Працюйте разом з іншими воїнами!

І зруйнуйте ядро Демонічного Короля на 20-му поверсі!

Однак, вибравши нагороду Демонічно Короля, ви не можете вибрати нагороду богині.

+

Я повільно прочитав нагороду, киваючи головою.

"Все таке ж саме, як я і пам'ятаю."

Рольова гра!

Мисливці стануть членами імперії Егім. Хтось міг стати канцлером, а хтось - великим магістром.

Це була не просто посада. Ви отримували владу та здібності, необхідні для ролі.

[На 12-му поверсі позначені спеціальні класи, які ви можете обрати.]

І нагороди отримували Мисливці, які займали вищі щаблі.

Право вибирати першими!

+

[Канцлер Імперії Егім]

[Верховний Генерал Імперії Егім]

[Директор з фінансових питань Імперії Егім]

[Директор з військових справ Імперії Егім]

[Великий Магістр Імперії Егім]

[Головний Охоронець Імперії Егім]

?

?

?

+

Дивовижні позиції вишикувалися в лінію.

"Чорт."

Я вигукнув про себе.

"Раніше я міг вибирати тільки роль на кшталт охоронця А..."

Ще до того, як я регресував, я піднявся на 12-й поверх. Але за зовсім інших обставин. Вищі чини забрали собі всі хороші посади.

А як склалася ситуація зараз?

"Думаю, що винагорода на рівні дійсно хороша."

Я міг вибирати між канцлером і верховним генералом.

"...але яка винагорода у Демонічного Короля?"

Я підняв голову.

Там була інформація, яку я бачив вперше.

+

[Демонічний Король Осіннього Дощу]

Короткий зміст: Демонічний Король вражений вами. Демонічний Король пропонує таємний союз. Те саме, що пропонувала богиня, але з іншим даром.

Убийте інших гравців першої десятки!

Якщо ви це зробите, то зможете скористатися владою Короля Диявола і потрапити прямо на 99-й поверх.

Однак, тільки 1 з топ-10 може отримати цю нагороду.

Якщо більшість не обирає цю нагороду, вона обирається випадковим чином.

Якщо ніхто не вибере, пропозиція зникає.

+

"..."

Я втратив дар мови.

Коли я оговтався за мить, у моїй голові пролунало два голоси.

"Що?"

- А?

Це були я і Бае Ху-рьон.

Ми моргнули і знову прочитали нагороду Демонічного Короля.

Але все було по-старому.

[Убийте решту учасників першої десятки!]

[Якщо ви це зробите, то зможете скористатися владою Демонічного Короля і потрапити прямо на 99-й поверх].

Там точно так і було написано.

Я озирнувся. Святий Меч. Відьма. Допитувач Єретиків. Графиня. Отруйний Змій. І Хрестоносець. Всі вони були високопоставленими особами.

"Якщо я..."

Вб'ю всіх цих людей.

"Я зможу потрапити прямо на 99-й поверх?"

Я затамував подих.

Востаннє голос пролунав у моїй голові.

[Мисливець Кім Гон-чжа.]

[Виберіть одну з двох нагород.]

Ми мовчали.

Це було мовчання між мною і Бае Ху-рьоном. Нагорода Демонічного Короля. 99-й поверх. Я перечитував "Нагороду Демонічного Короля" знову і знову. Слова про те, що мене можуть відправити прямо на 99-й поверх, крутилися у мене в голові.

- Це пастка.

Бае Ху-рьон обірвав мої думки, наче прочитав їх.

- Це точно пастка. Зомбі. Не піддавайся.

"Я... знаю. Звичайно, це пастка. Звісно..."

Пробурмотів я у себе в голові.

Було очевидно, що ця нагорода була пасткою.

Тому що.

"Не може бути, щоб Вогняна Чума не вибрав би нагороду Демонічного Короля."

Оскільки він був психопатом століття.

Він би точно вибрав нагороду Демонічного Короля. Тому що йому байдуже, помре інший учасник чи ні. Але... він був на 40-му поверсі, а не на 99-му. Це означає, що...

Я намагався спокійно все обдумати.

"Нагорода Демонічного Короля - це пастка. Вогняна Чума, ймовірно, вибрав нагороду Демонічного Короля і регресував після того, як з'ясував, що це була пастка. Я не знаю точно, що це за пастка, але..."

Але.

"Чесно кажучи, я хочу її."

Моє серце закалатало.

"Це шанс отримати вміння боса-монстра з 99-го поверху."

Я відрізнявся від Ю Су-Хи. Мені не потрібно було перемагати боса-монстра.

Для мене було б краще, якби він мене просто вбив.

"Він буде найсильнішим монстром-босом, ну, за винятком 100-го поверху..."

Я б збрехав, якби сказав, що не спокусився.

"99-й поверх..."

Скільки часу мені знадобиться, щоб дістатися до 99-го поверху, використовуючи звичайні засоби?

1 рік? 5? 10?

Можливо, навіть більше. Адже навіть психопат Повелитель Полум'я лише через 10 років опинився на 40-му поверсі.

Але все тут. Все і відразу.

- Гон-чжа.

Бае Ху-рьон витріщився на мене.

- Не треба.

Це був голос, якого я ніколи раніше не чув.

Він серйозно дивився мені в обличчя.

- Поглянь на мене. Я Повелитель Меча. Я сам піднявся на 99-й поверх і провалився. Кажу тобі, це пастка. Жахлива пастка.

"..."

- Тобі буде надто важко вбити топ-10 найкращих бійців з твоїми вміннями. Навіть якщо ти вб'єш їх усіх, ти не зможеш перелізти через стіну 99-го поверху. Здавайся.

Я промовчав.

Чи не тому, що він був єдиною людиною, яка досягла 99-го поверху в цій Вежі? Він видавався надійним.

- Невже монстр-бос на 99-му поверсі такий сильний?

Бае Ху-рьон насупився.

- Ні.

Що?

- На 99-му поверсі немає монстра-боса. Є дещо гірше... Я раптом згадав минуле. Так чи інакше, це пастка!

Він сидів до мене спиною. Він був схожий на маленьку дитину, якій не дали цукерку. Я трохи занервував.

"Зачекай, а що на 99-му поверсі? Ти мене лякаєш. Я ніколи не бачив тебе таким раніше. Це щось на кшталт Диявольського Бога, якщо це не монстр?"

- Хм. Я тобі не скажу!

Я не правильно висловився.

Він не був схожий на дитину, він і був дитиною.

- Не хочу цього визнавати, але у тебе непогано виходить, Кім Зомбі. Просто продовжуй у тому ж дусі. Тоді ти зможеш очистити 99-й поверх.

"Мм."

Я був глибоко занурений у роздуми. Я потер свій меч, що лежав у чохлі. Це був меч, який вбивав мене більше 4000 разів. Цим мечем я вбив Ю Су-Ху. Це був звичайнісінький дешевий меч, але дотик до нього заспокоював мене.

"Гаразд."

Я прийняв рішення.

"Я відкину цю регресію."

Його вуха сіпнулися.

- Відкинеш?

"Так. Я виберу найбезпечніший для себе шлях. Не звертаючи уваги на нагороди і вигоди. Спочатку подивлюся, що з цього вийде."

- Ігноруючи нагороди і вигоди... хм. Ти збираєшся відкинути [Нагороду Богині] теж? Чому? Тобі не обов'язково заходити так далеко.

"Все гаразд. Я зроблю крок назад, щоб побігти вперед."

Чим більше ти поспішав, тим довший шлях тобі доводилося обирати.

Я повільно відкрив рот.

- Послухайте всі.

Усі Мисливці в приймальні подивилися на мене.

- Нагороди за 11-й поверх щойно з'явилися переді мною.

- Справді? Це добре.

Відьма відреагувала першою. Чи було це тому, що вона ще не бачила нагороду Богині та нагороду Демонічного Короля? Її обличчя було таким же байдужим, як завжди.

- Я вже почала нудьгувати, гадаючи, як довго нам доведеться чекати на квест. Якщо ти вибереш нагороду першим, ми зможемо вибрати відповідно до наших Рангів пізніше. Обирай не поспішаючи.

- Так, мадам. Я вже вирішив.

Я оголосив перед усіма високопоставленими учасниками.

- Я не обираю ніякої нагороди.

У приймальні стояла тиша. Допитувач Єретиків і Отруйний Змій, які грали в карти в стороні, теж повернулися і подивилися на мене. 3 секунди. 2 секунди. 1 секунда. Після мовчанки Відьма наморщила лоб.

- Що?

Але було вже запізно.

[Ви не вибрали нагороду за етап.]

[Ви не можете обрати спеціальний клас.]

[Якщо ви відмовитеся від винагороди, то зможете вибирати ролі лише після 13-го поверху.]

[Ви справді це обираєте?]

Я відповів твердо.

- Так, я, Кім Гон-чжа, не виберу жодної нагороди.

Вікно вибору переді мною розлетілося на друзки. Це було не просто так. Святий голос і темний голос пролунали в моїй голові.

[Богиня Захисту ставить під сумнів твоє рішення.]

[Демонічний Король Осіннього Дощу похмуро сміється.]

Всі Мисливці дивилися з недовірою.

- Кім Гон-чжа? Що ти щойно...?

- Хм.

Тоді Святий Меч зморщив чоло. Його старі очі сканували повітря. Після мене, 1-го Рангу, Святий Меч був 2-м. Зараз він дивився на нагороди.

- ...Хм. Я розумію. Ти вибрав найбезпечніший варіант.

Святий Меч подивився на мене.

- Але хіба є необхідність відмовлятися від винагороди? Юначе. Можливо, це дурне занепокоєння старого, але я не думаю, що тобі потрібно так поступатися заради своєї безпеки.

- Дякую за вашу турботу. Але я не шкодую про це.

- Мммм. Добре, що ти не шкодуєш, але...

Він замовк. Інші Мисливці розгублено подивилися на нас. Здавалося, вони не розуміли, про що ми говоримо.

- ...Ні.

Він похитав головою.

- Просто відмовитися від нагороди - це занадто м'яко. Вибач, юначе. Я виберу нагороду богині. І я вибираю [Великого магістра імперії Егім].

Крек!

Це був момент, коли Святий Меч прийняв своє рішення. Двері приймальні відчинилися. Купа лицарів вийшла. Вони були одягнені у вигадливі блискучі обладунки і стали на коліна перед старим чоловіком.

- Присягаємо на вірність найвищому мечу імперії!

- Ого.

Святий Меч весело подивився на лицарів.

- То ось як розподіляються ролі.

- Мм? Ага? І що?

Наступним був Допитувач Єретиків. Третя позиція на рівні. Він нахилив голову і вигукнув "Ага!"

Здавалося, тепер він зрозумів ситуацію.

- Зрозумів. Тепер я зрозумів! Ха-ха. Це схоже на гру в мафію.

Крім нас, інші Мисливці все ще виглядали розгубленими. Відьма звузила свої очі.

- ...Я не розумію, про що ви говорите.

- Не хвилюйтеся! Я вам зараз поясню!

Допитувач Єретиків підняв руки. На землі почали писатися слова. Він використовував Ауру, щоб вирізати літери на мармурі.

- Дивіться всі!

Мисливці скупчилися навколо, щоб подивитися на землю.

+

[Богиня Захисту]

Короткий зміст: Богиня, яка захищає імперію Егім, зворушена вашою відданістю! Богиня вирішила призначити вас на важливу посаду.

?

?

?

+

Мисливці почали перешіптуватися між собою.

- Що?

- 99-й поверх? Легально...?

Вони не мали особливої реакції, коли прочитали нагороду Богині. Але їхні очі помітно змінилися, коли вони побачили нагороду Демонічного Короля.

Погляд Відьми став особливо темним.

- Це...

- Ага! Це схоже на гру в мафію! Для зручності я буду називати тих, хто вибрав нагороду богині [Воїном], а тих, хто вибрав інший варіант [Зрадником]».

Він тепло посміхнувся.

- Але є велика різниця. Зрадник знаходиться в більш невигідному становищі, ніж мафія! Тому що у нас 9 воїнів, а зрадник лише 1. І у нас є заступник майстра гільдії Цивільного Захисту!

Допитувач Єретиків вказав на Хрестоносця.

Хрестоносець з апатичним обличчям дивилася в мармурову підлогу.

- Подумайте про це! Віце-майстер гільдії володіє навичкою "Детектор Брехні". Ха-ха. У порівнянні з грою в мафію, вона схожа на поліцію. Тож навіть якщо хтось вибере Нагороду Демонічного Короля, нічого страшного! Тому що [Зрадника] буде негайно викрито!

- Мм... ти маєш рацію.

Хрестоносець повільно підняла голову.

- Якщо ти мені віриш.

- У будь-якому випадку, ця гра вигідна воїнам! Мисливець Кім Гон-чжа. Відмовитися від нагороди було екстремальним рішенням!

Допитувач Єретиків поправив капелюха.

- Ви не прийняли жодної нагороди, хоча підкорили 11-й поверх як 1-й Ранг. Мм! Мені дуже важко це уявити. Поважаючи Ваше рішення, я виберу [Верховного Генерала Імперії Егім]!

Креак.

Двері приймальні знову відчинилися. Увійшли генерали NPC у червоних плащах. Генерали стали перед Допитувачем Єретиків і віддали честь.

- Вірність найвищому прапору імперії!

- Чудово. Передаю його у ваші руки!

Основні NPC вишикувалися за спиною Допитувача Єретиків.

Це був вирішальний фактор.

- Тьху. Ненавиджу користуватися головою. То ти кажеш, що краще вибрати нагороду, так? Тоді я виберу [Головного Охоронця Імперії Егім].

Отруйний Змій.

- Тоді я, [Директор з питань безпеки Імперії Егім]. Він виглядає найбільш нормальним.

Хрестоносець.

- ...Я виберу [Канцлера]. Будь ласка, не вибирайте нагороду Демонічного Короля. Вона зникне, якщо її ніхто не вибере. Це наймудріше рішення. Будьте обережні.

Відьма.

- Не хвилюйтеся. Хм. Ну, звичайно ж, це [Директор з фінансових питань].

Графиня.

Решта Мисливців вибрали свої нагороди.

Приймальня була заповнена NPC. Кількість лицарів за Святим Мечем збільшилася, а за Відьмою знаходилася незліченна кількість емісарів.

- Ого.

Лише одне місце в приймальні було порожнім. Позаду мене.

-Ти єдиний, хто не отримав нагороду. З тобою все буде гаразд, Зомбі? Я знаю, що ти відкидаєш цю регресію, але хіба це не дуже погано?

"Все буде добре."

Я був упевнений.

Можливо, це був мій інстинкт Мисливця.

"Це відповідь."

Коли потрібно було атакувати ціль. А коли треба було відступити.

Я...

[Розрахунок винагороди завершено.]

Відчув, що настав час відступити.

[Найвищі чини зробили свій вибір.]

[Кім Гон-чжа, Святий Меча, Допитувач Єретиків, Отруйний Змій, Хрестоносець, Відьма, Графиня...]

У приймальні пролунав голос.

Мисливці тихо обмінялися поглядами, коли були оголошені їхні імена.

[Відмова від винагороди, 1 особа.]

Всі обернулися, щоб подивитися на мене. Я був єдиним, хто оголосив, що відмовляється від винагороди.

Мисливці мали такі обличчя, ніби не могли повірити, що я це зробив.

[Одержувачі винагороди Богині, 8 осіб.]

За мить їхні обличчя закам'яніли.

[Одержувач винагороди Демонічного Короля, 1 особа.]

Мисливці подивилися один на одного.

[Всього 10 чоловік.]

[Всі найвищі чини закінчили приймати рішення.]

[Знову повідомляю всім про це.]

Запанувала тиша.

[Відмова від винагороди, 1 особа.]

[Одержувачі нагороди Богині, 8 осіб.]

[Одержувач нагороди Демонічного Короля, 1 особа.]

[Всі вищі чини закінчили приймати рішення.]

Настала довга тиша.

[Нехай щастить усім.]