У здоровому тілі — здоровий дух

Незважаючи на всі труднощі, Ча Відже все ж вдалося зареєструватися як пробуджений, створити для себе гарне алібі та виконати прохання Лі Сайона. Однак тепер він зіткнувся з новою проблемою.

Автоматичний бар для кімчі та інших закусок, що працював на магічних каменях замість електрики, став доволі популярним серед відвідувачів, але при цьому давав Ча Відже трохи вільного часу.

Клієнти просто брали порожні миски, замовляли собі похмільний суп та самі накладали кімчі, редьку та перець з соусом. Ча Відже залишилося тільки варити бульйон для супу і подавати гарячий рис. Як і сказав тоді Бе Вонву, над створенням цього чудо-бару працювали інженери гільдії Падо, ледь не зриваючи з себе волосся.

І що ж тепер робив Ча Відже у вільний час?

— …

Він сидів за прилавком, нервово чухаючи скроню ручкою. Зазвичай таке можна було побачити, коли він перевіряв записи у журналі передплат, але сьогодні його зазвичай спокійне й зосереджене обличчя виражало роздратування. Перед ним на столі лежала ціла гора товстих підручників.

Мисливці, що сьорбали суп, перешіптувалися між собою:

— А хтось в курсі, чому це наш працівник такий злий сидить?

— Я хотів ще супу замовити, але щось він виглядає так, ніби от-от когось вб’є… Навіть підійти страшно.

— Може, ми самі супчик зваримо?

— Ммх, ммрф…

— Що ти там патякаєш? Боже, доїж спочатку, а потім вже говори.

— Чув, що він проходить базовий курс і готується до кваліфікаційного мисливського іспиту.

Почувши це від одного з нещодавнопробуджених, всі навколо миттю зблідли. Підстаркуватий мисливець із неохайною бородою буркнув:

— Воу… Цей клятий мисливський курс, що, дійсно досі не скасували?

Мисливець, якому на вигляд було ледь за двадцять, скривився.

— Він і так зайнятий, ще й цю дурню проходити тепер… Скільки там годин навчання зараз?

— Здається, 60. Тридцять годин очних занять і тридцять онлайн. Якщо дуже зайнятий, можна подати заяву й перейти повністю на онлайн-формат. Але так чи інакше іспит треба буде скласти. Якщо набереш менше 70 балів, доведеться перескладати, поки не здаси.

— Тьху, краще б то взагалі скасували. А вони ще й годин додали.

— Хоч і соромно, але зізнаюсь… Я здавав цей іспит чотири рази.

— Чотири? Це ще нормуль! Тільки божевільні складають його з першого разу.

— Так, хлопці, тихіше! Створимо комфортне середовище для навчання нашого працівника!

Чоловік, який здавав іспит чотири рази, скривився, ніби його зараз знудить від однієї лише згадки про це. Ча Відже, що краєм вуха слухав їхню розмову, теж відчув легкий напад нудоти. Чорний текст на білому папері здався йому купою черв'яків, намальованих Пак Хаюн.

І в останні дні він чудово розумів, чому вона малювала їх у своїх шкільних конспектах.

Пробуджені у Південній Кореї зобов’язані пройти реєстрацію відповідно до Спеціальних законів. Після цього їм видається реєстраційна картка з ім’ям та рівнем.

Коли Ча Відже нарешті отримав свою картку з рангом D, він був спершу надзвичайно радий. Хоча його реальна сила була на чотири ранги вище, цей документ став для нього цінним трофеєм, за який він заплатив великою кількістю нервів і зусиль. Навіть дозволив собі трохи похизуватися перед постійними клієнтами.

Але…

— О, вітаю з реєстрацією, напівставнику!

— Тепер готуйся до іспиту… Хай щастить. У мене є збірник минулорічних тестів, якщо треба…

Погляди, які він отримав у відповідь, були… Співчутливими.

Це було не презирство через низький ранг. Відвідувачі ресторану не судили інших за рангом. Тож що означав цей сумний вираз облич? Ча Відже був збентежений, але не мав часу це з’ясовувати — тоді він щоранку їздив у порт Інчона через завдання Лі Сайона.

Та коли справу в порту нарешті закрили, чутки поширилися швидше, ніж він встиг помітити.

Якось, повертаючись після обіду, він зустрів Бе Вонву. Той простягнув йому зошит з тестами і урочистим виразом промовив:

— Це не подарунок, всього лише те, чого ти справді заслуговуєш.

— Перепрошую… Що?

— Скоро сам зрозумієш. Суп, до речі, був дуже смачний. Я побіг!

Наступного ранку Ганібі теж прийшла раніше, ніж зазвичай, і гепнула перед ним товсту збірку лекційних матеріалів.

— Чула, що Ча Відже готується до «цього», так?

— До чого саме?

— Ох… Намагаєшся не думати про це? Розумію… Ну, у будь-якому разі тримай, я взяла у тімліда Гана для тебе збірник тестів, який видають новачкам у нашій гільдії. Скористайся ним.

— Ганібі, репортери вже біля входу в підземелля!

— Ах, ці гади, як і завжди, швидкі… Добренько, тоді я побігла!

Після кількох таких ситуацій Ча Відже остаточно усвідомив усю серйозність проблеми. З розмов мисливців він зрозумів, що тепер, аби отримати офіційний статус мисливця, потрібно скласти якийсь іспит.

Реєстрація вже сама по собі була виснажливою… А тепер ще й тест? Та що це за знущання?! Коли Ча Відже ще був активним як J, ніяких таких жорстких вимог не було!

Того вечора, зачинивши нарешті ресторан, Ча Відже занурився у пошуки інформації в Інтернеті.

— Привіт, Некстбі. Знайди інформацію про Кваліфікаційний мисливський іспит.

— Шукаю інформації про Кваліфікаційний мисливський іспит.

— Кваліфікаційний мисливський іспит — повний жах.

— Коли там наступний Кваліфікаційний мисливський іспит?

— Я не можу отримати посвідчення мисливця, бо постійно провалюю цей іспит, хоч і пройшов реєстрацію.

— Хто складав питання №30 на січневому іспиті? Ця триклята сволота…

⤷ То ж був Нам Вуджін.

⤷ Нам Вуджіне, виходь на чесний двобій без понтів.

— Я намагався скласти Кваліфікаційний мисливський іспит вісім разів, ставте питання.

⤷ Може, тобі краще вже кинути це, га?

— Кваліфікаційний мисливський іспит здохни, здохни, здохни, здохни, здохни, здохни, здохни, здохни, здохни, здохни!

Результати пошуку приголомшили його. Як мисливець з одинадцятирічним досвідом, Ча Відже застиг, втупившись в екран новенького телефону, не вірячи в те, що побачив.

То я, виходить… Досі не мисливець?

Ось воно що. Ча Відже отримав лише посвідчення зареєстрованого пробудженого, але це ще не робило його мисливцем!

Картка, видана після проходження реєстрації, лише підтверджувала, що він пробуджений. І все. Звичайні люди, які нічого про це не знали, були впевнені, що достатньо отримати це посвідчення — і можна одразу почати працювати мисливцем. Але закон нещодавно змінився, і одного лише посвідчення тепер було недостатньо. Іншими словами, це була просто марна картка.

Я стільки намучився, а отримав простий шматок пластику?

Ча Відже з порожнім поглядом подивився на блискучу реєстраційну картку D-рангу. Але далі все було ще гірше.

Щоб позбутися цієї «марної картки» й офіційно стати мисливцем, необхідно було пройти Базовий освітній курс для мисливців і скласти Кваліфікаційний мисливський іспит. Тільки після цього видавали офіційне посвідчення мисливця, яке як раз і відкривало доступ до Мисливського ринку та інших привілеїв. Суцільна нікому непотрібна бюрократія.

Особливо страшним був Кваліфікаційний мисливський іспит — теоретичний тест, відомий своєю нелюдською складністю! Його називали і мисливським ЗНО, і мисливським ЄВІ, й всілякими іншими назвами, що асоціювалися з найжахливішими іспитами країни. Варто було лише ввести запит «Кваліфікаційний мисливський іспит», як пошукова стрічка одразу пропонувала «Кваліфікаційний мисливський іспит».

Ча Відже схопився за волосся.

І якого стати мисливцем так важко у ці дні?

Базовий освітній курс для мисливців запровадили всього п’ять років тому. Спочатку він не був таким суворим. Його створили для того, щоб навчити новопробуджених базовим навичкам виживання, розповісти про основні речі: екологію монстрів 10-го та 9-го рівнів, будову підземель.

Проте з часом кількість пробуджених значно зросла.

[Рівень злочинності серед пробуджених невпинно зростає… Чи загрожує це громадській безпеці?]

[Де межа зловживання сил серед мисливців?]

Все частіше з’являлися мисливці, які зловживали своїми здібностями, пригнічували слабких, залякували цивільних. Навіть попри жорсткі заходи контролю з боку Бюро з управління пробудженими, випадки свавілля ніяк не припинялися.

Зрештою, уряд скасував систему, за якої пробуджений автоматично ставав мисливцем після реєстрації, і запровадив нову політику — щоб офіційно стати мисливцем, потрібно будо пройти базовий курс й скласти кваліфікаційний іспит.

Дочитавши це все, Ча Відже нервово стиснув руки й вилаявся подумки.

Раз вже пробудилися, то монстрів вбивайте, а не цивільних чіпайте, придурки!..

Але було ще дещо доволі цікаве. Якщо мисливця завербували до гільдії, він міг уникнути складання кваліфікаційного іспиту. Достатньо було подати довідку-підтвердження від лідера цієї гільдії. Свого роду привілей для «обраних». Брудні і нечесні звʼязки.

Серед усіх знайомих Ча Відже була лише одна людина, яка мала стільки повноважень.

Лі Сайон.

Але він не збирався звертатися до Лі Сайона по допомогу. Це було б принизливо. Якщо найсильніший мисливець Південної Кореї не зміг би самостійно скласти якийсь там кваліфікаційний іспит — ну і ганьба б йому була.

Доведеться вчитися… Хай йому грець.

Так Ча Відже і почав готуватися до іспиту, на який навіть не думав, що колись потрапить.