Том 1. Розділ 43

Переконавшись, що ресторан неушкоджений, Ча Ийдже рушив на кухню перевірити бульйон. Хоч він трохи википів… ситуація все ще була під контролем. Лі Сайон, який йшов позаду, нахилився через плече Ча Ийдже.

— Що робите?

— Тихіше.

Хоча Ийдже не був вірюючою людиною, сьогодні він вирішив подякувати Будді. Йому згадалася тепла усмішка, зображена на віялі. Він також пригадав усі жахливі речі, які колись скоїв щодо Будди. Подумки повторивши подяку та вибачення декілька разів, Ийдже повільно розплющив очі.

— Ви зовсім не виглядаєте релігійним, але тільки гляньте, молитеся.

— Замовкни, це тільки на сьогодні.

— Отже, ви просто фальшивий віруючий.

Ийдже мовчки помолився про прощення за неповагу Лі Сайона. Він робив це не для нього, а для себе, щоб уникнути нещасть, які могли трапитися, бо вони стояли поруч.

Вийшовши з кухні, Ийдже накинув фартух і почав готуватися до роботи. Він гукнув Лі Сайона:

— Гей.

— Лі Сайон.

‘Чорт…’ – Ийдже кинув короткий погляд на протигаз, але згадав про послугу, завдяки якій він швидко дістався сюди, і вирішив не сперечатися.

— Лі Сайоне, не чіпай нічого на кухні.

— А можна хоча б просто подивитися?

— Ти хочеш узяти на себе відповідальність за масове отруєння в ресторані із хеджан-ґуком?

— У мене протигаз і рукавички.

Сайон легенько посмикав пальцями, демонструючи чорні шкіряні рукавички, але все ж без заперечень залишив кухню. Ийдже коротко глянув йому вслід, а потім почав діставати необхідні інгредієнти.

— Лі Сайоне.

— Що таке?

— Котра зараз година?

— 4:40.

— …

— Хьоне?

‘До відкриття залишилося 20 хвилин?’

Ча Ийдже повільно оглянув кухню. Вечірня зміна завжди була значно завантаженішою, ніж ранкова. Останнім часом у ресторані проводилися дебати про J, що суттєво збільшило потік клієнтів. Після короткого моменту роздумів він подивився на Сайона, який стояв у залі.

Йому прийшла на думку жахлива ідея:

‘Може все буде нормально, якщо він у протигазі та рукавичках?’

Але Ийдже одразу ж рішуче похитав головою. Потенційна катастрофа та можливість того, що Сайон стане причиною хаосу на кухні, не залишали жодних варіантів. Сайон, схоже, це розумів і добровільно тримався подалі.

Саме в той момент, коли Идже вже почав жалкувати через можливе порушення своїх принципів роботи, хтось голосно вигукнув:

— Гей, я повернувся!

— …

— Це той самий ресторан, до якого часто заходить заступник гільдії! Вітаю вас із безпечним поверненням, клієнте!

З тіні Ийдже з’явилася постать. Жвава поява Со Мінґі, який уважно оглядав приміщення, змусила Ийдже швидко схопити його за зап’ястя.

— Со Мінґі-нім.

— Так?

— Ви вмієте користуватися ножем?

— Перепрошую?

— Ні, якщо не вмієте, нічого страшного. Але як А-рівень, ви все ж маєте бути досить вправним.

— Клієнте, це якийсь помилковий стереотип.

Со Мінґі спробував несміливо заперечити, але Ийдже це проігнорував. Його рішучість не залишала жодного простору для дискусій. Він із гучним стуком кинув на стіл дерев’яну дошку та ніж, а потім жестом показав Со Мінґі, що робити.

— Наріжте перець й складіть у цей контейнер.

— Перепрошую?

— Фартух можете взяти звідти.

— Перепрошую? Добре.

— Якщо почнуть сльозитись очі, я дам вам окуляри, але поки що просто ріжте. У нас немає часу.

Очі Ийдже буквально палали, поки він давав детальні інструкції. Мінґі, все ще перебуваючи у легкому шоці, зрозумів, що виходу немає, і покірно кивнув.

— Можета покласти ніж, поки говорите?

— Боїтесь, що заріжу?

— …

— Приготуватися до роботи важливіше, ніж витирати вашу кров. Тож рухайся швидше.

Очевидно, Ийдже мав дар невимушено вимовляти жахливі речі. Але Мінґі, людина витримки, згадав ще одне прохання.

— Клієнте, перш ніж почнемо, чи не могли б ви зняти прокляття ослаблення?

— Воно не заважатиме роботі. Ми вирішимо це пізніше.

Почувши це, Мінґі ледь не впав. Він не мав жодного уявлення, чому, але образ його безжального лідера у темній протигазовій масці раптом наклався на обличчя клієнта, який байдуже наказував йому працювати понаднормово.

Мінґі дістав із кишені довгий прямокутний шматок шкіри, схожий на сувій.

— Якщо розрізати ось тут, посередині, цим ножем…

— Це кухонний ніж.

— …Тоді використайте щось інше, будь ласка.

Ийдже нахилився й дістав маленькі ножиці Ха Ін, що використовувалися для відкривання посилок. Ручка була прикрашена милим візерунком із стрічками, що різко контрастувало зі зосередженим обличчям працівника ресторану.

Чик.

Коли шкіру розрізали, Ча Ийдже раптом відчув легкість в тілі, ніби скиданув невидимий тягар.

Він швидко глянув на Мінґі, запитуючи поглядом: «Тепер усе гаразд?». Той енергійно закивав і поспішив надіти фартух із кошика у кутку кухні. Ийдже також ретельно вимив руки, надів санітарну шапочку, фартух і рукавички.

На щастя, перед тим як вирушити до центру, він увімкнув рисоварку. Відкривши її, він почав насипати рис у металеві миски.

[Унікальне вміння: Руки Майстра (S+)]

[Досягнуто максимального рівня майстерності.]

Ийдже нахмурився. Незважаючи на максимальний рівень, зараз він зовсім не мав часу на ці білі повідомлення, що спалахували перед очима.

‘Не заважай мені.’

Проігнорувавши повідомлення, він продовжив швидко насипати рис. І тут перед його очима засяяли феєрверки.

[Вітаємо! Ви відкрили нове вміння!]

[Ви отримали вміння: Битва в Побуті (S).]

Ийдже став людиною, яка отримує нові здібності, займаючись простими домашніми справами. Несподівано він отримав здатність S-класу, про яку мріє кожен мисливець, але його обличчя не виражало ні краплі радості. Це було підозріло, але часу на перевірку не залишалося – ресторан мав відкритися вже за кілька хвилин.

‘Зникни й не заважай.’

Система, ніби вловивши його настрій, проявила короткий опис:

[Здатність: Битва в побуті (S)]

[Для вас побут — це бій. Ця здатність створена для тих, хто не може вибрати між домом і боєм. Виконуючи дії, класифіковані як домашні справи, ви отримуєте бонус до сили атаки, швидкості та спритності.]

Це було надто корисно, щоб ігнорувати. Ийдже на мить завмер із ложкою в руці.

‘Дії, які класифікуються як побут?’

‘Готування, прибирання, прання…‘ – Глянувши на ложку в руках, він зрозумів – ‘Готування – побутова справа, значить накладання їжі та сервірування стола теж цілком підходить.’

[Здатність: Битва в побуті (S) активовано.]

Повідомлення підтвердило його здогадку. Рука, що тримала ложку, раптом стала значно легшою. 

‘Завдяки цьому вмінню ресторан точно відкриється вчасно!’

Його рухи стали плавними, неначе в танці.

Тим часом позаду нього Мінґі мало не плакав, розмірковуючи, як нарізати перець.

— Наскільки дрібно його різати?

Без жодного прикладу перед очима він нервово дивився то на ніж, то на дошку та перець. Вирішивши хоча б видалити стебла, він раптом відчув холодок, що пройшовся хребтом.

‘Що це таке…?’

Атмосфера стала гнітючою, важкою. Мінґі боявся озирнутися. Хоч за спиною стояв лише клієнт, проте щось змінилося. Можливо, клієнт оскаженів через те, що ресторан міг не відкритися вчасно? Він планував покарати його за погано виконану роботу?