Маомао

ТОМ 1. ЖІНОЧА ПОЛОВИНА ПАЛАЦУ

ГЛАВА 1. Маомао

«Хотіла б я поласувати шашличками, засмаженими на відкритому вогнищі».

Маомао зітхнула, зводячи погляд до похмурого неба.

Хоча довкола її оточував неймовірно мальовничий та розкішний внутрішній простір, який неможливо було порівняти ні з чим, що вона бачила досі, одначе він був витканий з каламутного осаду від численних інтриг та каверз і сповнений міазмів комашиної метушні довкола шансу на досягнення цілі.

«Вже близько трьох місяців  промайнуло. Як там батько, чи не голодує?»

Нещодавно вона подалася до лісу по лікарські трави та спіткала трьох селюків, назвемо їх Первак, Вторак та Третяк, які полонили її.

Виявилося, що вони були посіпаками надзвичайно дратівного, проте дійсно потужного явища — шлюбних ловів, які по суті були полюванням на жінок для імператорського гарему.

Що ж, принаймні, тут вся її робота оплачувана, а якщо попрацювати зо два роки, то можна буде повернутися додому. Тож це не таке вже й погане місце для заробітку. Звичайно, якщо ви прийшли сюди з власної волі.

Але для Маомао, яка заробляла на життя аптекарською справою, це були самі клопоти.

Їй не було діла до того, чи полонителі схопили її й продали євнухові просто заради зайвих грошей на питво, чи задля того, щоб замінити улюблену доньку, обрану для гарему. Якою б не була причина, їхні дії завдали їй справжніх прикростей і того вже не змінити.

Якби не це, вона ніколи б і не подумала мати щось спільне зі Внутрішнім палацом.

Як то кажуть: «Придворна пані — то макіяж та аромат, від яких кидає в жар, лагідна посмішка витончених вуст й незрівнянної краси розкішні шати».

Працюючи в аптеці, Маомао зрозуміла, що немає більш страшної отрути, ніж жіноча посмішка. Й це було однаково справедливо як для палацу, де жили урядовці найвищого рангу, так і для червоних кварталів «Світу квітів та верб»* під стінами міста.

// * П.п.: «Світ квітів та верб» (яп. 花柳界 [карюукай]) — поетична назва асоціації японських гейш, які зазвичай проживали у так званому Місті Квітів за межами справжнього міста. Тут ми ще не раз побачимо перенесення особливостей японської культури гейш на китайські реалії. Наприклад, в Китаї за межами міста мешкали найнижчі верстви «найдавнішої професії», а високоякісні послуги культурного супроводу на зразок японських гейш надавали спеціально навчені працівниці чайних будиночків на вулицях міста.

Маомао підняла кошик з білизною, який стояв біля її ніг і попрямувала до заднього двору близької будівлі. На відміну від розкішного парадного під'їзду, неапетитне внутрішнє подвір’я мало лише вимощений бруковим каменем басейн, де слуги, які не були ані чоловіками, ані жінками, з ранку до ночі прали білизну.

Чоловікам вхід до внутрішнього палацу суворо заборонений. Єдине виключення — найблагородніша людина країни, його кровні родичі та колишні чоловіки, які втратили дещо важливе. Звичайно, на цьому подвір'ї знаходяться саме останні. 

Маомао сподівалась, що ці чоловіки погодились на таке через поважну причину, адже сама вважала подібне спотворенням людської суті.

Вона поставила на землю кошик, який несла, й подивилася на довгий ряд схожих кошиків, що вишикувалися вздовж сусідньої будівлі. Одначе це не брудна білизна, її просто виставили на сонце задля провітрювання.

У кожного кошика на ручці висить дерев'яна табличка. На будь-якій з них можна побачити зображення певної квітки та номер.

Серед дівчат, які слугували підложницям* у палацах, є чимало таких, хто не вміє читати. Здебільшого це були ті, кого викрали й привели до палацу полонителі. Перш ніж допустити до одного з внутрішніх палаців, їх навчають хоча б мінімальному етикету, проте коли справа доходить до письма, виникають складнощі. Ситуація покращилася б, якби рівень грамотності сільських дівчат перевищив хоча б п’ятдесят відсотків.

// * П.п.: Враховуючи нашу складну історію, мабуть, не варто дивуватися, що в українській мові є ціла купа відповідників до запозиченого з російської мови слова «наложниця»: наліжниця, підло(і)жниця, підбічниця, невінчана жінка, приспанка тощо. І навіть окреме слово саме для полонянок східних гаремів — «гаремниця».

Наслідки розростання жіночої половини палацу можна схарактеризувати лишень як шкоду: кількість служниць зросла, а якість — впала.

Хоча нинішній гарем вже не можна порівняти з «квітником» попереднього імператора, де мешкало близько двох тисяч гаремниць та їх служниць. А якщо врахувати ще й євнухів, то та чималенька «родина» налічувала більш ніж три тисячі осіб.

Між тим серед усіх цих служниць Маомао знаходилась на найнижчому щаблі — вона навіть не отримала статусу державної працівниці. Це цілком доречно для дівчини, яку викрали й запроторили до гарему, та в якої не було жодної підтримки.

Мабуть, якби вона мала фігуру пишнотілої кралі, схожої на квітку півонії, та білу шкіру, сяючу немов повний місяць, то можливо, стала б якоюсь другорядною підбічницею найнижчого рангу. Проте все, що було у Маомао — то лише шкіра, вкрита ластовинням і здоровою засмагою, та худорляві кінцівки, схожі на висохлі гілочки.

«Давай-но швидше закінчувати цю роботу».

Знайшовши кошик із табличкою, на якій була намальована гілка квітучої сливи й цифри один-сім, вона підхопила її та прискорила кроки. Маомао хотілося якнайшвидше повернутися до своєї кімнати, допоки спохмурніле небо не заплакало.

Власниця кошика з білизною — гаремниця низького рангу. Виділену їй окрему кімнату можна назвати розкішною у порівнянні з приміщеннями інших дівчат з таким самим статусом. І кількість, і якість меблів у ній чудова, але занадто кричуща. Проте це було цілком очікувано, адже власниця кімнати — дочка багатого купця.

Гаремниця високого рангу може мати власну прислугу, проте підложниця низького рангу може розраховувати щонайбільше на двох покоївок. Тому білизну розносять служниці на зразок Маомао, які не мають конкретної хазяйки.

Навіть найменш значущі другорядні підложниці отримують особисту кімнату у внутрішньому палаці. Однак їхні кімнати розташовані у найвіддаленіших кутках величезної будівлі, тому вони рідко потрапляють на очі імператора. Проте, якщо дівчині пощастить хоч раз отримати наказ відвідати його спочивальню, то вона зможе змінити кімнату на кращу. А бути обраною вдруге — то ознака успіху при дворі.

З іншого боку, гаремниця, яка досягла певного віку й пальцем не поворухнувши, без міцної підтримки свого роду підупаде в рейтингу. У гіршому випадку її можуть навіть подарувати якомусь урядовцю чи наближеному до імператора чоловікові. Чи вартий такий кінець скорботи, залежало від людини, одначе найбільше придворні панночки боялися, що їх віджалують євнухові.

Маомао злегка постукала у двері.

— Залиш це там, — різко промовила покоївка, що відчинила їх. У глибині кімнати було видно гаремницю, яка напівлежачи розгойдувала чашкою саке, оточена його солодкуватим ароматом. 

Перш ніж потрапити до палацу, вона вважала себе красунею, адже всі довкола вихваляли її чаруючу зовнішність. Та вона була як та жабка у власному колодязі. Дівчину настільки вразили «квіти» імператорського палацу, що вона повністю занепала духом, й останнім часом навіть не виходила з кімнати.

«Ніхто не прийде до тебе, допоки просто сидітимеш у кімнаті».

Маомао забрала з сусідньої кімнати ще один кошик з брудною білизною й знов попрямувала до пральні.

Роботи залишилось ще чимало. Не те щоб вона подобалась Маомао, але якщо вже отримуєш зарплатню, то маєш працювати як слід

Сумлінність була основою основ для колишньої аптекарки Маомао.

Зрештою якщо вона буде тихенько й старанно працювати, то досить швидко зможе забратися звідси. Маомао була впевнена, що просто неможливо, щоб хтось помітив її й захотів перетворити на гаремницю.

На жаль, можна сказати, що думки Маомао були занадто простодушні. Ніхто не знає, що станеться, бо таке життя.

Як на сімнадцятирічну дівчину, у неї був досить продуманий план, одначе є дещо, що вона не в змозі приховати.

Її допитливість та жага знань. І ще — трішки почуття справедливості.

За кілька днів Маомао судилося докопатися правди в одній моторошній справі: низка смертей немовлят, народжених у внутрішньому палаці.

Попри всі розмови по моторошне «прокляття колишньої підложниці», для Маомао, як виявилось, в цих подіях не було нічого таємничого.

// П.п.: Якщо цікаво, ще трошки про звичаї в імператорському гаремі та пов'язані з ними складнощі перекладу можна почитати на нашому телегр
ам-каналі (https://t.me/smakolyky_tl/30).