Так звані ревнощі

Коли Лоу Юй пішов, Мо Фей відчув велике полегшення.

– Ой, трясця! Нарешті пішов. Він милий, ну то й що? Тільки подивись на це зухвале обличчя! Гм! – категорично прокоментував він.

Мо Ї кліпнув: – Юний пане, я ніколи не знав, що ви так сильно любите Оуян. Отже, через нього ви відмовилися від усіх тих шістнадцяти шлюбів!

Мо Фей кинув на нього погляд: – Хто тобі таке сказав? Якщо та тигриця знайде мені красиву жінку з пишною фігурою, я негайно погоджуся на шлюб. Але бачиш, кого представляла мені ця жінка, га? Купу бридких чоловіків! Як я маю вийти заміж за когось із них?

– Він мені не подобається. Тому  хочу змусити його ревнувати, – промовляючи це, Фей потер носа.

Мо Ї з захопленням в очах подивився на нього: – Молодий пане, це принц Юй. Я схиляюсь перед вашою мудрістю.

– Звичайно, я заслуговую на твоє поклоніння. Хто я? Га? Дай мені склянку води, щоб я прополоскав рот. Сьогодні довелось занадто багато говорити. У мене по шкірі побігли мурашки, – сонно сказав Мо Фей.

У цей час у двері постукали й зайшов офіціант.

– Вітаю, пане. Загалом ви витратили 23 488 зіркових монет. Не могли б ви зараз оплатити рахунок? – сказав офіціант.

Він витріщив очі: – Що ти сказав? Ніхто не заплатив?

Мо Фей перепросив із широко розплющеними очима та лютим виразом: – Що ти сказав?

Слуга кинувся до свого пана й стиснув плече: – Юний пане, заспокойтеся. Заспокойтеся.

Коли офіціант пішов, Мо Фей одразу схопився пальцями за волосся: – Мудак! Скотина!

Мо Ї збентежено подивився на хлопця: – Юний пане, заспокойтеся. Думаю, можливо, це тому, що він приревнував.

– Отже, якщо він ревнує, я маю за це платити?! – Мо Фей узяв пиво й почав похмуро пити. Він зробив занадто швидкі ковтки, тому подавився. Після того, як він закінчив кашляти, то журливо заскиглив із вологими очима: – Так і знав, що чоловіки не заслуговують на довіру!

Мо Ї почухав голову: – Юний пане, ви теж чоловік.

– Отже, я теж не заслуговую довіри! – зворушено відповів.

Мо Ї: – ...

Хлопець подивився на свою зіркову картку і почав плакати: – Я зламав собі голову, щоб заощадити гроші, і тепер усе знову витрачено на придурка!?

Су Жун подивився на принца, піднявши брови: – Ваша Високість, що відбувається? Хіба все не пройшло гладко?

Лоу Юй похитав головою: – Так, без сучка.

Він стиснув кулаки. Ніколи б не здогадався, що не зможе зрівнятися навіть із пальцем якогось серцеїда! Мо Фей, придурок! Як він сміє його принижувати?

Лоу Юй хвилювався, що Мо Фей може закохатися в нього, тож спробував одразу показати хлопцю його місце. Але виявилося, що той не мав до нього жодних почуттів. Це було так жахливо...

Жун був трохи збентежений: – Оскільки все так гладко, чому ви виглядаєте трохи засмученим?

– Я щасливий. Звичайно, я щасливий. Ніщо не могло мене засмутити, – холодно сказав Лоу Юй, дивлячись на слугу.

Згадавши сцену, коли Мо Фей оплачував рахунок, Лоу Юй відчув трохи самовдоволення і посміхнувся.

Дивлячись на цю дивну посмішку на обличчі принца, Су Жун підсвідомо здригнувся.