Заручник

Мо Фей потер підборіддя й злегка зітхнув: – Ці суки! Вони говорять лише про принца Юя і не виявляють співчуття до мене. Вийти заміж за чоловіка, який вищий і красивіший за мене, я також відчуваю великий тиск, гаразд?

Слуга негайно схвалив: – Так, так. Ці суки такі неуважні.

Юнак постукав пальцем по столу і сказав: – До речі, кулон, який ми «позичили» минулого разу, продай пізніше, а потім купи смачненького.

– Юний пане, хіба ви не казали, що поки вогонь горить, ми повинні лежати головою до землі та чекати коли подує вітер? – відчуваючи себе ніяково, запитав Мо Ї.

Мо Фей закотив очі: – Це було раніше. Хто я тепер? Я – Кронпринцеса! Чого я зараз маю боятися? Мені більше не страшно бути спійманим. Навіть якби мене зловили на гарячому, я можу сказати, що десь його підібрав.

– Юний пане, ви з принцом Юєм ще не заручилися, – збентежено промовив слуга.

Він кинув розлючений погляд на Мо Ї: – Що ти маєш на увазі? Думаєш, я недостатньо вродливий собою для цього триклятого принца?

Мо Ї похитав головою: – Я не про це. Ви виглядаєте неймовірно з усіх боків. Як це можливо, що ви недостатньо привабливі для нього? Я маю на увазі, що він недостатньо хороший для вас...

Мо Фей хіхікнув.

– У тебе чудовий смак! Не забудь купити мені торт Жилін, коли повернешся.

– Знаю, пане, – кивнув той.

...

– Сучий син! Виродок! Яке принизливе життя... – Лінь Сі виглядала розлюченою.

Побачивши, що мама не в доброму настрої, Мо Юйвей запитала: – Мамо, що сталося?

– Минулого разу я загубила кулон у Мо Фея. Він сказав, що кулон не в нього. Але сьогодні його слуга заклав прикрасу. Невже він справді вважає мене дурепою? – сердито сказав Лінь Сі.

– Мамо, ти не підеш доносити на нього? – запитала Мо Юйвей.

Жінка ображено промовила: – Тепер його статус інший. Ми не можемо створювати йому проблеми, як могли раніше.

Мо Юйвей все одно не здавалась: – Але принц Юй ще не погодився вийти за нього заміж.

– Все одно ні.

У цей важливий період вона не могла зробити ні однієї помилки. Мо Фей також розумів це, тому і набрався сміливості закласти кулон, тільки щоб викликати в неї огиду.

Лінь Сі хотіла побачити, чи справді цей сучий син забезпечить собі посаду Кронпринцеси.

– Юний пане, ваш торт Жилін, – сказав Мо Ї.

Мо Фей потер руки, закохано дивлячись на смаколик перед собою: – Торт, дорогий торт! Я так за тобою сумував! Нарешті ти тут. Принц Юй? Кронпринцеса? Вони ніщо в порівнянні з тобою! Я люблю тебе понад усе. Ми надто довго не бачилися, розумієш?

Обличчя Мо Ї напружилося: – Юний пане, коли я купляв торт, я зустрів людей пані Лінь.

Мо Фей кинув на нього погляд: – Ну і що? Мені байдуже. Якими були твої дії?

– Я твердо пам'ятав ваші слова. У якій би ситуації я не опинився, навіть якщо мене спіймали, коли я б мочив штани, я повинен залишатися спокійним і мирним, наче нічого не сталося. Але, можливо, через те, що я недостатньо товстошкірий, я не зміг зробити це достатньо добре, – Мо Ї виглядав трохи пригніченим.

Мо Фей насупився: – Недостатньо товстошкірий? Ганьба тобі! Молодій людині, потрібен досвід і загартування. Але я розумію, що це трохи занадто для тебе. До речі, скільки зіркових монет ти отримав за кулон?

Слуга простягнув три пальці: – Тридцять тисяч зіркових монет! Ланцюжок на тому кулоні виготовлений із рідкісних металів. Вони сказали, що він дуже цінний.

Мо Фей кліпав очима: – Справді? Оскільки він такий цінний, днями я збираюся «позичити» ще один.

Мо Ї: – ...