Мо Фей потер підборіддя й злегка зітхнув: – Ці суки! Вони говорять лише про принца Юя і не виявляють співчуття до мене. Вийти заміж за чоловіка, який вищий і красивіший за мене, я також відчуваю великий тиск, гаразд?
Слуга негайно схвалив: – Так, так. Ці суки такі неуважні.
Юнак постукав пальцем по столу і сказав: – До речі, кулон, який ми «позичили» минулого разу, продай пізніше, а потім купи смачненького.
– Юний пане, хіба ви не казали, що поки вогонь горить, ми повинні лежати головою до землі та чекати коли подує вітер? – відчуваючи себе ніяково, запитав Мо Ї.
Мо Фей закотив очі: – Це було раніше. Хто я тепер? Я – Кронпринцеса! Чого я зараз маю боятися? Мені більше не страшно бути спійманим. Навіть якби мене зловили на гарячому, я можу сказати, що десь його підібрав.
– Юний пане, ви з принцом Юєм ще не заручилися, – збентежено промовив слуга.
Він кинув розлючений погляд на Мо Ї: – Що ти маєш на увазі? Думаєш, я недостатньо вродливий собою для цього триклятого принца?
Мо Ї похитав головою: – Я не про це. Ви виглядаєте неймовірно з усіх боків. Як це можливо, що ви недостатньо привабливі для нього? Я маю на увазі, що він недостатньо хороший для вас...
Мо Фей хіхікнув.
– У тебе чудовий смак! Не забудь купити мені торт Жилін, коли повернешся.
– Знаю, пане, – кивнув той.
...
– Сучий син! Виродок! Яке принизливе життя... – Лінь Сі виглядала розлюченою.
Побачивши, що мама не в доброму настрої, Мо Юйвей запитала: – Мамо, що сталося?
– Минулого разу я загубила кулон у Мо Фея. Він сказав, що кулон не в нього. Але сьогодні його слуга заклав прикрасу. Невже він справді вважає мене дурепою? – сердито сказав Лінь Сі.
– Мамо, ти не підеш доносити на нього? – запитала Мо Юйвей.
Жінка ображено промовила: – Тепер його статус інший. Ми не можемо створювати йому проблеми, як могли раніше.
Мо Юйвей все одно не здавалась: – Але принц Юй ще не погодився вийти за нього заміж.
– Все одно ні.
У цей важливий період вона не могла зробити ні однієї помилки. Мо Фей також розумів це, тому і набрався сміливості закласти кулон, тільки щоб викликати в неї огиду.
Лінь Сі хотіла побачити, чи справді цей сучий син забезпечить собі посаду Кронпринцеси.
– Юний пане, ваш торт Жилін, – сказав Мо Ї.
Мо Фей потер руки, закохано дивлячись на смаколик перед собою: – Торт, дорогий торт! Я так за тобою сумував! Нарешті ти тут. Принц Юй? Кронпринцеса? Вони ніщо в порівнянні з тобою! Я люблю тебе понад усе. Ми надто довго не бачилися, розумієш?
Обличчя Мо Ї напружилося: – Юний пане, коли я купляв торт, я зустрів людей пані Лінь.
Мо Фей кинув на нього погляд: – Ну і що? Мені байдуже. Якими були твої дії?
– Я твердо пам'ятав ваші слова. У якій би ситуації я не опинився, навіть якщо мене спіймали, коли я б мочив штани, я повинен залишатися спокійним і мирним, наче нічого не сталося. Але, можливо, через те, що я недостатньо товстошкірий, я не зміг зробити це достатньо добре, – Мо Ї виглядав трохи пригніченим.
Мо Фей насупився: – Недостатньо товстошкірий? Ганьба тобі! Молодій людині, потрібен досвід і загартування. Але я розумію, що це трохи занадто для тебе. До речі, скільки зіркових монет ти отримав за кулон?
Слуга простягнув три пальці: – Тридцять тисяч зіркових монет! Ланцюжок на тому кулоні виготовлений із рідкісних металів. Вони сказали, що він дуже цінний.
Мо Фей кліпав очима: – Справді? Оскільки він такий цінний, днями я збираюся «позичити» ще один.
Мо Ї: – ...
Далі
Розділ 11 - Перше побачення
– Юний пане, про що ви думаєте? – запитав Мо Ї у похмурого Мо Фея. – Нічого. Просто Принц Юй надіслав мені повідомлення, запросивши на вечерю в Майстерню гурманів, – відповів він, спираючись підборіддям на руки. У Мо Ї вискочили очі. Він виглядав дуже схвильованим: – Юний пане, ви маєте на увазі, що принц Юй запросив вас на вечерю? Мо Фей кивнув: – Так, я думаю, йти мені чи ні. – Чи потрібно взагалі думати? Звичайно, ви повинні піти! Це принц Юй! Так багато людей готові витратити мільйони зіркових монет, щоб побачити його особисто, – трепетно мовив слуга. – Витрачати мільйони лише на те, щоб побачити його особисто? Ось що зробили б ці дурні багаті люди. Я бідний і розумний. І не буду цього робити, – сказав Мо Фей, розмахуючи руками. Мо Ї знизав плечима: – Юний пане, це принц Юй. Принаймні проявіть ввічливість. Він кивнув: – Я теж так думаю. Але я трохи хвилююся. Мо Ї з цікавістю запитав: – Юний пане, що вас хвилює? Боїтесь, що принц Юй не зупиниться на вас? Тоді Фей кинув на нього сердитий погляд і зарозуміло промовив: – Я такий милий, така цукерочка для очей. Думаєш, я буду турбуватися про таку нудну річ? Мене хвилює те, що їжа в Майстерні гурманів дуже дорога. Що мені робити, якщо він не заплатить? – Я так не думаю. Він принц. Він багатий, – заперечив Мо Ї, потерши носа. Мо Фей підняв брови: – Принц може бути багатим, але це не означає, що він не скупий. Після підрахунку його прибутків і збитків вони все ж вирішили, що Фей повинен піти. – Мо Ї, як ти думаєш, якою людиною буде принц Юй? – запитав він, похиливши голову. Слуга торкнувся свого підборіддя і сказав: – Я вважаю, що принц Юй має бути серйозною, м'якою та небагатослівною людиною. – Небагатослівною? – сумнівався Мо Фей. Мо Ї кивнув: – Так. Я чув, що принц Юй мало говорить і погано ставиться до красунь. Але з таким неприступним ставленням все ще є багато гарних жінок, які кидаються на нього. – У всіх красивих жінок поганий смак. Тож, яким би видатним я не був, жодна жінка не піде за мене. Обличчя Мо Ї здригнулося і відібрався дар мови. Мо Фей кинув на нього погляд: – Для чого цей вираз? Той негайно вимушено широко посміхнувся: – Я маю на увазі, що ви абсолютно праві, юний пане. Юнак кивнув: – Звичайно. Кожне слово, яке я кажу, має сенс. Одягнувшись, Мо Фей і Мо Ї пішли до Майстерні гурманів. Оскільки принц Юй сказав, що це має бути приватна зустріч, він нікому про це не сказав. Згідно з повідомленням, яке йому надіслав принц, Мо Фей вийшов на балкон, на якому сидів молодий чоловік у чорній куртці. Юнак подивився на нього і байдуже виплюнув кілька слів: – Ти спізнився. Мо Фей вимушено посміхнувся: – Перепрошую. Від холодних пронизливих очей у нього побігли мурашки. Спізнився? Він затримався всього на одну хвилину і двадцять секунд! Цей хлопець був таким дріб'язковим. Юнак моторошно подивився на Мо Фея: – Ти гарніший, ніж я думав. – Ти мені лестиш, – він глухо розсміявся. Молодий чоловік не поспішаючи сказав: – Не сприймай це як комплімент. Причина, чому я так сказав, полягає в тому, що я чув, що ти надзвичайно потворний. Але на мій погляд, ти маєш звичайну зовнішність. Мо Фей повернувся до Мо Ї, нахмурившись, наче хотів сказати: «Хіба ти не казав, що цей хлопець небагатослівний?» Мо Ї змусив себе посміхнутися й кинути погляд – «чутки відстій». – Тобі є що сказати? – запитав Лоу Юй. Мо Фей випалив, не задумуючись: – Принц Юй, ти такий балакучий! Принц зробив паузу, а потім сказав: – Я прийму це як комплімент. Мо Фей засміявся: – Звичайно, так. Тоді Лоу Юй пирхнув.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!