Протистояння меча і магії (частина 2).

"Пісня Бою. Аллегретто».

В міру продовження поєдинку, рот Глаттоні, захований під рукавичкою лівої руки Тео, активував дедалі нові й нові заклинання.

Тео використав Сонату Швидкості одразу ж, щойно почалася дуель, що дало йому змогу ухилитися від випереджувальної атаки Ребекки. Порівняно з мечами Рендольфа, їй не вистачало сили, а порівняно з Супербією їй не вистачало швидкості.

Перш ніж Ребекка встигла розвернутися, Тео швидко кинув заклинання:

- Ланцюгова Блискавка!

Ланцюг блискавок миттєво покрив десятки метрів поля арени. Незалежно від швидкості, не існувало жодного способу уникнути цього розгалуженого удару. Сили всього лише одного удару блискавки було достатньо, щоб підсмажити будь-яку людину. І якщо Ребекка машинально не підняла б свою ауру, то змагання, можливо, на цьому б вже й завершилося.

Бж-ж-ж! Бж-ж-ж!

- Укх...!

Отримання шкоди було просто неминучим. Блискавка протиснулася в щілини обладунків Ребекки і зіткнулася з її аурою, через що над її бронею здійнялися цівки диму. Це була чиста руйнівна сила й одна з причин, чому користувачі аури не любили змагатися з магами.

Лицарі завжди намагалися уникати магічних атак або йшли на превентивні заходи. Вони повинні були зупинити Ланцюгову Блискавку та інші заклинання, перш ніж ті були б активовані.

І ось, в зв'язку з цим, кроки Ребекки трохи сповільнилися.

- Громовий Спис.

Слідом за ланцюгом блискавок послідувала ще одна жорстока атака. Якщо Громовий Спис потрапить в життєво важливу точку, то це може призвести до смертельного поранення, навіть якщо людина захищена аурою. За кілька секунд Тео викликав одразу кілька таких списів, і метнув їх прямо в живіт Ребекки.

П'ять потоків блискавок одночасно метнулися до своєї мети.

На один такий удар ще можна було зреагувати. Ухилитися від трьох було б вже вкрай важко, навіть за максимальної підготовки. Але п'ять Громових Копій неминуче спричинили б серйозну травму навіть в елітних лицарів. Від них неможливо було захиститися, і всі спроби ухилитися від такої атаки навіть виглядали безглуздо.

Але Ребекка сміливо стиснула свої парні мечі й ударила по блискавках.

- Ху!

З лез клинків просочилася синя аура, і мечі розрубали дві блискавки. Залишки електричних розрядів, що не повністю розсіялися, вдарили її по пальцях, але Ребекка лише міцніше стиснула свою зброю.

Залишалося ще три Громових Списи. Однак вона розуміла, що навіть якщо встигне розібратися з двома, то все одно залишиться ще один.

Ребекка рішуче стиснула зуби.

Вжу-вжу!

В той момент, коли її два мечі відбили дві блискавки, остання врізалася в живіт.

Ди-н-нь!

Це було жахливо. Ребекка проковтнула кров, яка хлинула їй в рот, і вклала всю свою силу в ноги. Її захист, зосереджений на аурі, лопнув, що добряче струснуло її зсередини. На щастя, це мало вплинуло на її бойову міць.

Прийшовши до тями, Ребекка вказала кінчиками своїх мечів на Теодора.

Теодор не міг не захоплюватися її непохитним бойовим духом.

"Вона досить звична до болю. Крім того, її тіло досить загартоване, раз так добре чинить опір Громовому Спису. Не думаю, що її можна перемогти звичайним ударом».

Фактично, для цієї дуелі він певною мірою обмежив свої здібності. Було надто небезпечно показувати силу національного надбання, Умбри, делегації іншої країни, не кажучи вже про Сім Мечів Імперії. В нього були й інші козирі, а тому він вирішив не використовувати навички, пов'язані з Умброю.

Випадок із Магічною Ракетою був трохи особливим.

«... Я не можу контролювати її силу».

Тео добряче турбувався про силу свого вказівного пальця.

Після відновлення первісної сили Магічної Кулі, він лише одного разу застосовував її проти людини. І навіть незважаючи на те, що він придушив вихідну міць, цієї сили все ще було достатньо, щоб залишити подряпину на щоці Вероніки. Якщо він потрапить в якийсь життєво важливий орган, то ця людина помре ще до того, як їй встигнуть дати цілюще зілля або накласти зцілювальне заклинання. А Тео не хотів вбивати когось, хто міг бути пов'язаний із Рендольфом.

Мета Тео полягала в тому, щоб повністю нейтралізувати її. Рішучість в його очах посилилася, і він побіг до Ребекки.

- Що, він наближається!?

- Маг скорочує дистанцію...

- Ці хлопці з Червоної Вежі зовсім з глузду з'їхали!

З трибун можна було почути безперервну балаканину глядачів.

Дивлячись на парні мечі, що вказували на нього, Тео прискорився в напрямку Ребекки. Маг, який добровільно йшов на ближній бій із лицарем...

Це був ефективний метод провокації.

В зелених очах Ребекки спалахнула лють.

Шу-у-у-у-у!

Леза її скімітарів зникли, немов розчинилися в повітрі. Подібне прискорення, яке використовувало силу аури, порушувало самі закони фізики, що, своєю чергою, змушувало мечі рухатися швидше, ніж повітря встигало чинити їм опір. Ця швидкість виходила за рамки навіть поліпшеного зору Тео.

Тривалість цієї техніки була короткою, оскільки вона швидко споживала ауру, проте це було секретне вміння, яке в кілька разів збільшувало її швидкість. Навколо Ребекки вирувала буря. Навіть огри, які славилися своїми міцними м'язами та твердою шкурою, перетворилися б на фарш, якби ризикнули наблизитися.

Коли аудиторія побачила, що Тео увійшов у цю бурю, пролунали крики жаху та вигуки.

Техніка Ребекки була воістину жахливою зброєю.

"До біса швидко. Це скоординована техніка володіння двома мечами, як в Рендольфа?" - з трепетом подумав Тео, коли опинився в цьому штормі.

Кінчики мечів Ребекки опустилися вниз, маючи намір проткнути його пояс. Проте, поглинений досвід Лі Юнсуна був досить істотним, а тому Тео використав Зсув Енергії, щоб відхилити леза. Мантія з магією захисту перетворилася на ганчірку, але в результаті Тео отримав лише невеликий забій від ударної хвилі.

Шторм зі сталі не торкався його, оскільки він рухався в ньому, немов легка пір'їнка. Звичайно, причина цього також була пов'язана з різницею в їхніх здібностях. Теперішній Теодор був набагато сильнішим, ніж раніше.

«Вони легші, ніж в Рендольфа».

Між фальшіонами та скімітарами була суттєва відмінність у вазі, крім того слід було враховувати й силу самих рук. Якби удари Ребекки були такими ж важкими, як в Рендольфа, і наносилися з тією ж швидкістю, Тео був би вже порубаний на маленькі шматочки.

Але через малу вагу мечів, йому було легко змінювати траєкторію їхнього руху, б'ючи по боках лез.

«Вона повільніша, ніж Супербія».

Супербія мала дивну форму і могла перейняти найкращі характеристики одразу кількох істот. Одну з найстрашніших загроз становив хвіст каракалоса, адже його швидкості та гостроти було достатньо, щоб придушити навіть Альфреда Беллонтеса.

Однак це порівняння не було доказом відсутності в Ребекки навичок. Просто по завершенню Турніру Учнів Тео отримав книгу Лі Юнсуна і поглинув більшу частину здібностей Альфреда, а тому в нього була певна перевага. Проте в Ребекки, звісно ж, було достатньо таланту, щоб стати обраним учнем одного з Семи Мечів.

Теодор спокійно продовжував відбивати її мечі. Незалежно від того, наскільки ефективно вона рухалася, людське тіло не мало нескінченної витривалості. Неминуче, Ребекка мала досягти своєї межі. Можливо, майстер меча і міг перевершити межі самих законів життя. Однак Ребекка все ще перебувала на рівні елітного лицаря, і не могла довго підтримувати цей шторм.

- Фу... Фу-а...

В Ребекки з'явилася задишка, її обличчя зблідло, а її м'язи почали тремтіти. Досконалий шторм ударів став слабшим і незабаром почав руйнуватися. Тео спокійно вичікував, поки вона досягне межі.

Теодор абсолютно не турбувався про свою руку, яка вкрилася кров'ю після відхилення ударів, і він просто дивився на свого супротивника крижаним поглядом. Нарешті цей момент настав.

- Ха-а!

Дихання Ребекки збилося, і з її вуст вирвався болісний зітхання.

Рухи парних клинків повністю зупинилися, і Тео увійшов у цей пролом. Він використав переможну техніку, доторкнувшись долонею своєї руки до її беззахисного тіла.

"Звичайний удар не завдасть великої шкоди...! Запам'ятовування. Відкрити всі слоти. Об'єднаний Пента-Ударний Дотик».

Атакувальне заклинання, в основі якого лежала ударна хвиля. Це була контактна магія, яку, як правило, використовували для руйнування стін. Проте Теодор володів чудовими навичками ближнього бою, а тому міг використовувати її і таким чином. П'ять ударних хвиль матимуть руйнівну силу, яка зможе проникнути навіть крізь ауру.

І ось, величезна ударна хвиля врізалася в нагрудний обладунок Ребекки.

Бу-ду-у-у-у-ух!

З гучним ревом тіло Ребекки було відкинуто назад. Вона кілька разів ударилася об землю, після чого нарешті зупинилася біля самого краю арени. Це був хороший шанс, а тому Тео не став соромитися в активації пари Громових Списів.

Якщо Ребекка спробує його контратакувати, він негайно знерухомить її блискавками. Однак, навіть перш ніж дівчина встигла встати, з трибун зістрибнув чоловік. Тео рефлекторно зупинив блискавку і з напруженим обличчям втупився на новоприбулого.

Хтось вирішив втрутитися.

- Сер Пан Елліонес?

- Правильно, - кивнув величезний лицар, Пан Елліонес, закинувши Ребекку собі на плече.

Пан Елліонес не виглядав розгнівано, а тому Теодор скасував всі заготовлені заклинання з блискавками. Хоч Пан Елліонес і зістрибнув сюди, позаду нього було добре видно Вероніку. Абсолютно всі присутні відчували, що змагання між двома країнами закінчилося.

- Я визнаю поразку, молодий герой Мелтора. Твої здібності, безумовно, вищі, ніж в мого учня, і я вдячний за те, що ти не взяв її життя.

Незважаючи на такий ганебний вердикт, в його голосі читалася явна повага.

Імперія - місце, де люди вірили тому, що бачили на власні очі, а не чули вухами. І ось, людина, що стояла навпроти Теодора, дійсно визнала його.

- Що це означає?

- Цей поєдинок закінчено поразкою Імперії Андрас! Я приймаю цей результат іменем Семи Мечів Імперії!

Один із Семи Мечів Імперії визнав поразку! Аудиторія усвідомила вагу цього результату, і атмосфера на стадіоні знову стала важкою.

В Імперії була проста логіка. Хто сильніший - той і переміг.

Однак, лише одного разу за кілька останніх поколінь вони були переможені в такій публічній дуелі. Це була явно велика подія, яка безперечно зафіксується навіть в історичних довідниках.

Потім Курт III плеснув у долоні, і неприродна тиша нарешті закінчилася.

- ...!

Маги та дворяни голосно аплодували та кричали. Криків «ура» було достатньо, щоб затремтіла навіть земля.

А Теодор і Пан Елліонес, що стояли в центрі всього цього, дивилися один на одного.

Тео не міг прочитати в чорних очах Пана Елліонеса жодних емоцій. А тому він не міг зрозуміти його особистість. Ні, правильніше було б сказати, що він не був в ній до кінця впевнений.

«... Цей хлопець».

Незадовго до того, як Тео зробив крок до Ребекки і використав Ударний Дотик... Він би не зміг цього відчути без свого шостого чуття, але це був жахливий вбивчий намір.

Через це навіть активація його заклинання була відкладена на один удар серця.

А виходив цей вбивчий намір від Меча Імперії, Ллойда Поллана.

Тео похмуро подивився в спину людини, яка вже від нього відвернулася, і пішов до виходу з арени.