Спеціальне тренування Вероніки (частина 2).

Звісно, в Теодора залишилося зовсім небагато козирів, які він міг виставити проти Вероніки.

Магічна Ракета Альфреда Беллонтеса, або іншими словами Магічна Куля, могла пробити навіть чарівний захист 6-го Кола. Вероніка ж вирішила використовувати заклинання не вище 4-го Кола, тож в неї просто не було засобів, щоб запобігти такій атаці.

«Ну, це все одно буде не легко».

Але навіть враховуючи цей факт, Теодор розумів, що йому не можна втрачати пильність.

Навіть Альфред Беллонтес, який перетворив безліч лицарів і магів на трупи, рідко коли стикався з противниками майстерного рівня. Згідно з історичними зведеннями, він зазнав поразки від Майстра Синьої Вежі Бланделла, який на той час володів 7-м Колом.

Іншими словами, навіть така потужна річ, як Магічна Куля, проти мага майстерного рівня не була абсолютно ефективною.

- ... Зупинитися і підняти вказівний палець, - пробурмотів Тео, дивлячись на свою руку.

Для того, щоб використовувати Магічну Кулю з її первісною силою, він мав натренувати свої пальці. Хоч сила тіла Теодора і була значно збільшена після отримання деяких здібностей Лі Юнсуна, але, на відміну від Альфреда, діапазон Тео був обмежений лише середніми дистанціями. Проте, звісно ж, це було значне поліпшення порівняно з тими днями, коли він і зовсім міг використовувати Магічну Ракету всього лише кілька разів на день.

На щастя, Вероніка вирішила почекати, поки він закінчить думати. Її ставлення показувало, що вона була повністю впевнена у своїй силі. Можливо, в неї й залишалися якісь інші вразливі місця, але часу для їх аналізу просто не було.

«Чи зможу я знову вловити якусь її слабкість? Коли я вдарив її коліном, то відчув, ніби врізався в кам'яну стіну, але у випадку з Магічною Ракетою все має бути краще. Що ж, інших способів я не бачу...»

Коли Теодор закінчив свою підготовку, його магічна сила заспокоїлася. Це було схоже на затишшя перед бурею. Вероніка виявила це і теж почала циркулювати свої чотири кола. А наступної миті...

Фьюх!

Теодор активував Пісню Бою, і його тіло просто зникло. Цю швидкість неможливо було зафіксувати звичайним людським зором.

Тео зрозумів, що в нього немає жодних шансів перемогти в ближньому бою, і вирішив підтримувати максимально допустиму відстань. Це була найбільш раціональна тактика в цій ситуації, але гострий зір Вероніки швидко вловив його рухи.

- Триматися на середній дистанції? Ти мені подобаєшся ще більше, - промовила Вероніка, створюючи вогняні стріли.

Один її Вогняний Снаряд мав достатньо сили, щоб пробити будь-яку важку броню. І вона створила приблизно 100 таких стріл. Вона закінчила це заклинання в одну мить і тут же відправила їх вперед.

Дру-дру-дру-дру-дру!

Арена стадіону була розкришена, немов бджолині стільники.

Тео обливався потом, ледь встигаючи уникати вогняних стріл без ушкоджень. Він використовував Пісню Бою, щоб якомога сильніше зміцнити свою шкіру, але якби він блокував атаку з фронту, то не зміг би гарантувати, що навіть додаткове заклинання захисту 5-го Кола зуміло б звести всю шкоду нанівець.

Боротися проти неї за допомогою магії вогню було просто безглуздо, а тому, усвідомивши цей факт, Тео тут же змінив свій атрибут.

- Земляна Хвиля!

В тому місці, де Тео торкнувся долонею землі, земля здибилася і рвонулася до Вероніки, немов справжнє цунамі. Величезна маса землі, яка прагнула поглинути все живе, була дуже дратівливим фактором навіть для Вероніки.

Дум-дум-дум!

Низка випущених вогняних снарядів знищила Земляну Хвилю.

Їхня руйнівна сила була навіть сильнішою, ніж у більш просунутих Палахкотливих снарядів! По окрузі розійшовся порив гарячого вітру. Вероніка справляла тиск, навіть оповита димом. Вона дивилася вперед без найменшого страху.

Проте, замість того, щоб піддатися її абсолютній силі, магічна сила Тео влилася в землю, і він із задоволеною посмішкою подумки вигукнув:

«Мітра, зараз!»

- Хонь!

Мітра була послана до Вероніки разом із Земляною Хвилею, і тепер повинна була зробити свій хід. Це був Земляний Спис, пастка, яка допомогла зруйнувати один із захисних кристалів Сільвії. Тоді він був слабеньким, але зараз, коли Тео досяг 5-го Кола, його міць і розміри стали незрівнянними.

Проблема полягала в тому, що противник Теодора був занадто абсурдним.

- О, дух.

Вероніка миттєво зафіксувала існування Мітри і злегка тупнула ногою по землі.

Дум-м!

- Хой-ой-ой-ой!

Мітру, яка готувала заклинання, вразила ударна хвиля і, заволавши, зникла в землі. Найімовірніше, вона не постраждала, а закричала просто від того, що їй піднесли по-справжньому великий сюрприз. Теодор кілька разів спробував її викликати, але відповіді так і не отримав. Мітра була ближчою до духу, ніж до тілесних створінь, а тому її емоційний стан передався йому безпосередньо.

Проте мета зайняти ноги й увагу Вероніки була досягнута.

«Запам'ятовування. Зарядити всі слоти».

Його магія 5-го Кола була неповноцінною, але ось Запам'ятовування могло вміщати вже відразу п'ять заклинань. В той час як Вероніка дивилася на землю, він заповнив всі доступні слоти. Якщо йому вдасться одночасно вивільнити відразу п'ять заклинань, то це буде ще однією його комбінацією. Це була своєрідна магія Теодора, що відрізнялася від традиційної суміщеної магії.

«Це найсильніша магія, яку я можу використовувати!»

В теорії, Вероніка не змогла б вистояти проти такої атаки, оскільки вона мала силу, яку можна було б порівняти з межею 5-го Кола, або навіть початком 6-го. Щойно Теодор зібрав всю свою магічну силу, його очі засвітилися синім полум'ям. Магічна сила в повітрі здригнулася, і Вероніка, помітивши це, зупинилася. Щоправда, можливо, вона просто чекала нападу.

Однак Тео не виправдав її очікувань і знову кинувся вперед.

- Знову? - розгублено подивилася на нього Вероніка.

Тео мав би розуміти, що в ближньому бою немає жодного сенсу. Таким чином, вона не знала, в чому сенс такого маневру, особливо з огляду на те, що він ще не використовував Магічну Ракету Альфреда. В будь-якому разі, вона збиралася зруйнувати все, що він планував зробити.

Вшу-вшу!

Вероніка створила нову партію вогняних стріл. Їхня кількість була вдвічі більшою, ніж раніше. 200 стріл, спрямованих безпосередньо на Теодора. Вона хотіла змусити його бігати з боку в бік, не маючи змоги наблизитися.

Звісно, Теодор очікував і цього.

«Ілюзорний Слід!» - закричав рот в його лівій долоні, і на стадіоні з'явилися десятки копій Теодора.

- Магія ілюзії? Крім того, він в цей же час використовує і Пісню Бою?

Шок, який на мить відчула Вероніка, призвів до затримки її реакції на те, що відбувається.

Він діяв всупереч здоровому глузду. Неможливо було навіть уявити, що маг 5-го Кола зможе використовувати Пісню Бою в поєднанні з магією ілюзії, яка була принаймні 3-го Кола. Незважаючи на драконяче чуття Вероніки та її найвищу чутливість, їй знадобився певний час на те, щоб взяти під контроль пересування абсолютно всіх ілюзій.

В результаті, Теодор отримав право на перший удар.

- Майстер жару, Сурт. Змети всіх, хто сумнівається в твоїй силі!

Цього заклинання він навчився від Сільвії.

Це була вершина магії, однак, опускаючи деякі речі, він дістав можливість відтворити її в деякому обсязі. Відсутність чутливості Теодора було компенсовано Запам'ятовуванням. Це була вогняна версія заклинання 7-го Кола, Завірюхи.

«Інферно».

І ось, прямо у Вероніку врізався бурхливий шторм.

- ... Думаю, мені варто стати серйознішою.

Якби Вероніка була чистокровним червоним драконом, який цілком міг купатися в лаві, то вона змогла б витерпіти це навіть своїм оголеним тілом. Проте, вона була драконом лише на чверть. Тримати руку над багаттям вона, звісно ж, могла, але ось впоратися з цим полум'ям, яке здатне було розплавити скелі, вже ні.

В той момент, коли Вероніка була охоплена вогняною бурею...

«Зараз!»

Тео підняв вказівний і середній пальці обох рук, спрямувавши тим самим перед собою відразу чотири пальці.

Однак, Тео не вважав, що його атака буде ефективною, навіть якщо йому вдалося якоюсь мірою відтворити Інферно 7-го Кола.

Його супротивником була Майстер Червоної Вежі, найсильніший маг в буквальному розумінні цього слова, до того ж той, хто досяг вершини в магії вогню. Це була найкраща атака Тео, але Вероніку вона навряд чи могла хоч скільки-небудь напружити. Теодор із самого початку знав, що не може виграти за рахунок вогневої потужності.

Таким чином, жар був всього лише прикриттям.

Його очі блищали золотим світлом, видаючи активоване Яструбине Око, що надавало йому можливість бачити крізь полум'я. Побачивши оповитий полум'ям силует Вероніки, він прицілився. Навіть майстер магії не зміг повністю запобігти такому раптовому нападу.

Націлені в лоб, губи, серце і живіт Вероніки чотири смуги синього світла пронизали полум'я.

Вшу-у-у-у!

Дмухнув вітер і з різким звуком у полум'ї, спричиненому самим же Тео, з'явилося чотири отвори. Його постріли зуміли пробитися крізь міць Інферно. Це був момент, коли заклинання, винайдене героєм війни, Альфредом Беллонтесом, повернулося у світ в істинному сенсі цього слова.

- Кхак!

З рота Теодора хлинула кров. Це була ціна за задіяння всіх його кіл.

Похитнувшись, Тео побачив, як вогонь згас.

- Прекрасно! - пролунав до нього голос істинної Королеви Вогню, яка помахом руки розсіяла полум'я Інферно.

На її обличчі висіла посмішка, а також подряпина, якої там раніше не було. Це був слід від Магічної Кулі, що втратила більшу частину своєї енергії після зіткнення із захистом істоти, яка була на чверть драконом.

«Значить, дійшов лише один постріл. Моїх сил, як і раніше, не вистачає...»

У Вероніки були феноменальні рефлекси. Теодор глибоко зітхнув, усвідомивши причину. Потік магічної сили, що витав навколо її тіла, був йому вже знайомий. Це була неповна версія Пісні Бою, але вона, як і раніше, підвищувала фізичні здібності Вероніки. Це дозволило їй протистояти Інферно, а також відреагувати на Магічну Кулю. Більше в нього не залишилося засобів, щоб протистояти їй.

***

Проте Вероніка просто-таки тремтіла від радості.

«Мені здалося, чи мій хребет на якийсь момент обдало холодом?»

Незважаючи на обмеження, існувала лише одна людина в цьому королівстві, яка могла змусити її так занервувати. Це був великий маг, Бланделл Андрункус. За винятком цього старого, ніхто не міг розбурхати її. Тим не менш, вона ніколи б не отримала шанс битися з ним, оскільки вони обидва були стовпами цієї держави.

Однак, що щодо цього малюка на ім'я Теодор?

«Якщо він продовжить рости такими ж темпами, то через 20 років... Ні, навіть через 10...»

Він цілком зможе вирости в когось достатньо потужного, щоб стати загрозою навіть для Вероніки. Вона уявила собі цей день, і щось лоскотало її нерви.

Навіть зараз Тео мав цілком пристойний вигляд. Вероніка ніколи раніше не була зацікавлена в особах протилежної статі, але цей хлопець був цілком непоганий. Ні, радше він справді їй подобався.

Було б куди краще, якби не Вінс знайшов його першим, але, на жаль, їй довелося відмовитися від прийняття на себе ролі наставника.

Вероніка витягла мікстуру зі своєї просторової кишені і промовила:

- Випий це. Кров застопорилася навколо твого серця і кіл, тож краще якнайшвидше вирішити цю проблему.

- Ох, дякую.

- І так, атака, яку ти продемонстрував у самому кінці, була дуже хороша! Не зменшуй обертів і в майбутньому.

- В майбутньому... Чи означає це... - напружившись, пробурмотів Тео.

- Так! - з яскравим виразом обличчя кивнула Вероніка і скинула справжню бомбу, - Пий зілля і відпочинь хвилин 30. Ми будемо спарингуватися по п'ять-шість разів на день. Результати, як правило, з'являються не менше, ніж через місяць. Я сподіваюся, ти не збираєшся бути одним із тих плаксивих дітлахів, які кажуть, що більше не будуть робити це знову?

Теодор напружився ще сильніше, подивившись на зруйновану підлогу стадіону, свій розірваний одяг і плями крові. Незважаючи на доброзичливість, усмішка Вероніки викликала в нього лише мурашки по шкірі.

Тепер Тео розумів, чому Вінс називав її стихійним лихом. Але тепер вже шляху назад не було. Змирившись із цією неминучою долею, Теодор покірно опустив голову.

І ось, жорстокі спаринги віч-на-віч із Веронікою закінчилися приблизно через два тижні.