Після того, як Теодор з'їв більшу частину артефактів, наступним на черзі стало читання.
Йому потрібно було не тільки отримати достатньо магічної сили для досягнення 4-го Кола.
Взявши наступну сходинку, йому довелося б використовувати магію 4-го Кола. А оскільки часу в нього було обмаль, Тео потрібно було заздалегідь підібрати корисні заклинання і збільшити своє розуміння.
До цього заняття долучився і Вінс, який також мав у своєму розпорядженні деякий вільний час до початку магічного конкурсу. Як людина з багатим досвідом, він міг надати Тео детальну інформацію про стратегії, якими користувалися маги з Синьої Вежі.
Після двогодинного вивчення різноманітних книг...
- Ах...!
Раптово в Тео почала закипати енергія.
Востаннє його магічна сила стрибкоподібно збільшилася після поїдання Ревучих Язиків Полум'я. З лівої долоні вирвався потік мани і обернувся навколо тіла Теодора, змалювавши слабкий контур, що виходить за межі трьох кіл.
"4-е Коло...!"
Але це був ще не кінець. Форма вже була, але тепер йому потрібно було більше магічної сили, щоб заповнити її.
Проте навіть це було великим досягненням порівняно з тими днями, коли і 3-тє Коло вважалося майже недосяжним. Теодор спокійно розподілив по всьому тілу магічну силу, що залишилася, і розплющив очі, відчувши, що контур 4-го Кола повністю завершено.
Поза всякими сумнівами, тепер він почувався набагато сильніше, ніж раніше.
Вінс відчув магічну силу, що з'явилася в нього, і привітав Тео:
- Мої вітання. Отже, тепер ти мій колега-маг, що йде тим самим шляхом, що й я. Не забувай про це в майбутньому.
- Так, професоре, - тремтячим голосом відповів Тео.
4-е Коло було тільки початком шляху. Завдяки винаходу магічних реагентів, багатьом людям вдавалося перетнути поріг 4-го Кола. Проте, була лише жменька тих, хто досяг 5-го. Деякі впиралися в межі своїх талантів і залишалися на 4-му Колі до самої смерті, в той час як інші відчували розпач і розчарування у зв'язку з існуванням "стіни", що блокує взяття 5-го Кола.
Фактично, навіть ті, кого вважали найкращими магами континенту, не могли перетнути стіну 7-го Кола. Майстри Веж, за винятком Майстрів Синьої Вежі та Червоної Вежі, теж застрягли на 7-му колі.
9-те Коло, яке вважалося вершиною майстерності людства, вже давно стало легендою і міфом.
4-е Коло було для Теодора на кшталт пустелі, в якій згинули численні паломники.
Закінчивши з розподілом магічної сили, Тео подивився на три дорогоцінні артефакти, що лежали на ліжку. За ціною вони приблизно дорівнювали Захисту Західного Вітру, купленому за 144 золотих у першому магазині. У кожного з них були чудові характеристики, що цілком відповідали їхній вартості.
+7 Череп Яструба (тип: обладунки).
Шолом, зроблений зі сталі та адамантію, має настільки реалістичний вигляд, що здалеку його можна сплутати з головою живого яструба.
Коваль, який викував цей шолом, надав своєму клієнтові здатність діяти, як справжній яструб. У результаті впливу спеціальних чар, власник отримує магію "Проникливості". Одягнувши цей шолом, власник миттєво піддасться впливу даного заклинання.
* Клас предмета: дорогоцінний.
* При поглинанні предмета Ви отримаєте значну кількість магічної сили.
* При поглинанні предмета Ви навчитеся магічній формулі Захоплення.
* Час перетравлення предмета: 1 година, 32 хвилини.
* Одягнувши предмет, автоматично застосовується "Яструбине Око".
+8 Міраж Нічного Бродяги (тип: взуття).
Черевики з розкішної шкіри, прошиті міфриловою ниткою з нанесенням магічних кіл. Саме завдяки їм злодій на ім'я Оруелл до самого кінця свого життя так і не потрапив у пастку. Вартові переслідували ілюзії, залишені Оруеллом, а його секрет було розкрито лише після того, як його було вбито під час гри в азартні ігри.
Власник цих черевиків може створити реалістичну копію самого себе.
* Клас предмета: дорогоцінний.
* При поглинанні предмета Ви отримаєте значну кількість магічної сили.
* При поглинанні предмета Ви навчитеся магічній формулі Ілюзії.
* Час перетравлення предмета: 1 година, 41 хвилина.
* Одягнувши предмет, стає доступним уміння "Ілюзорний Слід".
Череп Яструба носив відомий вождь найманців, тоді як Міраж Нічного Бродяги був символом легендарного злодія Орвелла. Вони були надто дорогими й рідкісними, щоб використовуватися для отримання магічної сили. Якби подібне блюзнірство побачив хтось із ковалів, то він без роздумів би проломив Теодору голову.
- Не соромся, - промовив Вінс, побачивши невпевненість Тео.
- А-а?
- Для підготовки ти маєш використовувати всі доступні засоби. Раз ти зважився, зупинятися не можна. Я ж візьму на себе всі витрати, тож тобі нема чого боятися.
- ... Я розумію.
Остання фраза Вінса остаточно стерла всю невпевненість Тео.
Професор правильно підмітив, що він повинен використовувати всі можливі засоби. Згідно з їхніми припущеннями, "дорогоцінні" артефакти не обмежувалися лише підвищенням магічної сили. Після поглинання Ревучих Язиків Полум'я він зміг одержати дві здібності, ну і, звичайно, магічну силу.
На Турнірі Учнів не можна було використовувати артефакти. Однак не було правила, що забороняло використання гримуара. Тому Тео міг використовувати функцію гримуара, не турбуючись про те, що це хтось помітить.
Гримуар кардинально відрізнявся від артефактів, і не існувало жодної можливості виявити його існування.
Інакше кажучи, все буде добре, поки Тео привселюдно не висуне язика зі своєї долоні. У якомусь сенсі це було боягузливо, але, так чи інакше, не суперечило жодному із заявлених правил.
Незважаючи на те, що Вінс неабияк втомився від війни, він все ще залишався бойовим магом Червоної Вежі. А бойові маги не соромилися жодних засобів і методів, які могли б привести до перемоги. Спогади Альфреда Беллонтеса говорили йому те саме, а тому Теодор більше не вагався ні секунди.
- Глаттоні.
Зрештою Тео витягнув свою ліву руку в напрямку до трьох артефактів загальною вартістю близько 500 золотих.
- Їж.
Язик усе ще був не задоволений і вискочив уперед, немов тільки й чекав команди. Рукавиці, шолом і взуття були моментально втягнуті в його пащу.
Вартість цілого особняка в Мана-вілі зникла в бездонному шлунку гримуара.
***
Завдяки здібностям Глаттоні та настановам Вінса, Тео за кілька днів зумів досягти 4-го Кола.
У нього вже була частинка досвіду Альфреда Беллонтеса, але це було нічим порівняно з роками Вінса, проведеними на полі бою. Він копався у своїх старих спогадах і підбирав корисну інформацію, яка допомогла б Тео.
- Найбільша перевага магії води - в її універсальності. Напад, захист, придушення... Усе це стає доступним, якщо ти опанував стихію води. Кваліфікований водний маг - ось хто по-справжньому дратівливий противник.
Не було жодної іншої стихії, яка могла б існувати в настільки різноманітних формах. Хмари, що пливуть по небу, були нічим іншим як водою; річки, що біжать по землі, теж були водою. Сніг, що вкриває гірські піки, і туман, що піднімається рано вранці. Усе це було водою.
Свобода переходу між твердим станом, рідинами і газом була силою і сутністю магії води.
- Отже, Ви кажете, що особливих недоліків немає?
- Її атака слабша, ніж у вогню, захист нижчий, ніж у землі, а швидкість повільніша, ніж у вітру. Недолік стихії води в тому, що вона ні на чому не спеціалізується.
- ... Це навколишнє середовище в різних його проявах, - зрозумівши сенс, кивнув Тео.
Якщо так, то деякі методи протидії все ж були. Його магічний захист, пов'язаний із землею, значно збільшився завдяки контракту з Мітрою, а тому він міг без особливих зусиль блокувати магію 4-го Кола. Він міг навіть використати навичку, отриману від Ревучих Язиків, щоб пробитися крізь захист Сільвії.
Поки Тео розмірковував, Вінс відкрив рота і вимовив:
- Це лише моя здогадка, але... Тобі слід якомога довше уникати тісної конфронтації із Сільвією.
- Тісної конфронтації? - перепитав Тео, явно дивуючись, про що говорить професор.
Однак Вінс упевнено кивнув і пояснив:
- Майстер Синьої Вежі. Ти пам'ятаєш посох, який тягав за собою цей старий? Той величезний і грубий дерев'яний посох.
- Звичайно.
Рідко коли можна було зустріти людину, яка справляла б таке сильне враження. Якби на Бланделлі не було мантії, Тео б подумав, що він воїн. Суворий вигляд Бланделла цілком відповідав його посоху.
- Так, той посох і справді був величезний.
- Це не посох.
- ... А-а?
Тео розгублено втупився на професора, від чого той зітхнув і похитав головою.
- Швидше, це палиця.
- ...
- Як хобі він навчався східній техніці володіння жердиною. Проблема в тому, що він досяг майстерного рівня.
Обличчя Тео зблідло, і Вінс додав:
- В одному з боїв він проломив нею голови кільком лицарям.
Сільвія носила аналогічний посох. Він ніколи б не подумав, що субтильна дівчина вдарить його не Вогняною Кулею, а великою палицею.
- Поки це можливо - тримайся від неї подалі. Ось тобі моя порада.
- Добре.
Двоє людей трохи перепочили, після чого продовжили обговорення.
На щастя, Вінс був хорошим наставником, а Тео був чудовим учнем. Професор розповів про слабкі сторони магів Синьої Вежі.
Поступово в голові Тео почало накопичуватися й систематизуватися чимало корисної інформації, яка до того ж поєднувалася з досвідом Альфреда Беллонтеса.
Навчаючись чогось одного, Тео отримував просвітлення ще в трьох речах.
***
У міру наближення кінцівки Турніру Учнів, Вінс орендував тренувальний зал, щоб влаштувати фінальну перевірку.
Якби здібності Теодора не відповідали його стандартам, то він би не став випускати його на бій проти Сільвії. Він не хотів, щоб Тео став загальним посміховиськом.
Однак у дечому він переконався:
"Цього достатньо, щоб перемогти!"
Вінс не спеціалізувався на магії води, але він все ще був старшим магом Червоної Вежі і, звісно ж, бойовим магом у минулому. Він був у кілька разів сильнішим за мага середнього рангу Синьої Вежі, але Тео стояв перед ним, не відступаючи.
Теодору навіть вдалося роздрукувати деякі функції гримуара.
Лежачи на підлозі тренувального залу з втомленим виразом обличчя, Тео глибоко зітхнув і подивився на Вінса.
- Професоре, я пройшов перевірку?
Вінс усміхнувся і кивнув.
- Я б дав тобі максимальний бал.
Далі
Розділ 33 - Фінал турніру (частина 1).
Настав останній день Турніру Учнів. У залі очікування, який розташовувався в центрі Пентаріуму, був вимірювальний пристрій для відображення рейтингу учасників. У ньому можна було ознайомитися з найдостовірнішою інформацією про імена ста п'ятдесяти молодих магів і кількість наявних у них жетонів. Ті, хто були внизу списку, природно мали лише один жетон і були відсутні в залі очікування. На щастя для них, ніхто не цікавився такими учасниками. - Гей, ти тільки подивися на це... - Що це? Ох, перший номер? Ну звісно, це ж... Е-е? - ... Невже вимірювальне пристосування дало збій? - Його тільки сьогодні встановили, тож я сумніваюся. - Якщо це правда, то скільки ж разів вона билася? Дивлячись на список лідерів, публіка здивовано перешіптувалася. Це був останній раунд, а тому в рейтингу з'явилася інформація про поточні досягнення магів. Учасники, задоволені своїм рейтингом, відмовилися від подальших сутичок. Це було пов'язано з тим, що їхній рейтинг міг упасти, якби вони кинули комусь виклик або прийняли пропозицію і програли. З цієї причини під час попередніх Турнірів Учнів остаточні показники коливалися десь у межах від 30 до 40 жетонів. Різниця між кількістю жетонів переможця та іншими претендентами була не особливо великою. Однак, який же вигляд мала верхня частина списку лідерів зараз? 1-е місце: №13, Сільвія - 95 жетонів. 2-е місце: №7, Погані Вольгаст - 21 жетон. 3-е місце: №31, Роберт Дайан - 18 жетонів. Кількість жетонів, якими володіла людина, що утримує 1-е місце, перевершувала попередній рекорд майже вдвічі, внаслідок чого публіка не втрималася від криків захоплення. - 95 жетонів...!? - 2-е місце - всього 21 жетон... Хіба це не означає, що інші люди просто не встигли зібрати жетони? - Це учениця Майстра Синьої Вежі. Будучи учнем знаменитого Майстра Бланделла, її вважали фаворитом у цьому змаганні. Однак ніхто й подумати не міг, що вона дійде до 1-го місця з таким неймовірним рекордом. Це був конкурс, у якому брали участь молоді маги, однак навіть при цьому створити настільки вражаючий розрив було вельми непросто. Люди, які побачили таблицю лідерів, природно перевели свої погляди на дівчинку зі сріблястим волоссям, що сиділа в кутку кімнати очікування. Якби не величезна маса м'язів, що сидить поруч із нею, на неї напевно навалилися б усі охочі з нею поговорити. - Ех, сучасні молоді люди геть позбавлені духу! - злегка грубуватим тоном вимовила маса м'язів на ім'я Бланделл. Він журився над тим, що за останні кілька днів не з'явилося жодного претендента. Бланделл намагався дати кілька хороших уроків своїй учениці, однак щойно її сила була розкрита, решта учасників одразу ж підібгали свої хвости. І як тільки такі люди, які боялися поглянути в обличчя страху, хотіли стати справжніми чарівниками? Бланделл не міг зрозуміти концепції "втекти куди подалі". - Це ж шанс поборотися з чудовим магом. Важко буде знайти настільки вдалу можливість випробувати свої навички! Маги, що сиділи неподалік, смикалися щоразу, коли Бланделл піднімав свої брови, випускаючи сніп іскор не менший, ніж Майстер Червоної Вежі. А коли він поправляв посох, а якщо бути точніше - справжню палицю, то вони взагалі починали боязко задкувати. Однак, перш ніж він остаточно вибухнув... - Доброго ранку, Майстре Вежі. Хтось увійшов до зали очікування і, незважаючи на важку атмосферу в приміщенні, звернувся прямо до Бланделла. - Хм...? - Бланделл здавався незворушним, але щойно він побачив власника цього голосу, його вираз обличчя змінився. На ньому читалося запитання, з якого дива цей хтось заговорив із ним. - Учень Вінса... Теодор, якщо я не помиляюся? - Так, усе правильно, - спокійно відповів Тео. Раніше він уже побував у компанії Майстра Синьої Вежі, а тому тепер його присутність переносилася набагато легше. У будь-якому разі Тео прийшов сюди зовсім не для того, щоб зустрітися з Майстром. Зберігаючи своє шанобливе ставлення, він подивився на Сільвію, що сиділа поруч із Бланделлом. Її нереальна краса нікуди не поділася, проте тепер Тео відчув деякі зміни. "...На відміну від попереднього разу мені більше не здається, що я не можу перемогти. Хіба це не означає, що варто спробувати?" Порівняно з поєдинком проти хобгобліна, зараз Тео не відчував такого високого тиску зі сторони дівчини. Так, його потилиця досі холоднішала, коли він дивився на неї, але тепер було очевидно, що хай вона й залишилася нелегким супротивником, але вже не була такою складною, як раніше. Бланделл зрозумів сенс цього тонкого погляду і задумливо втупився в Тео. - Хо-хо, ти досяг 4-го Кола? Мої вітання. - Дякую. - Ти не став би шукати мене, щоб просто почути ці слова... Можливо... Як і попереджав Вінс, старий швидко помітив зміни. Бланделл розсміявся і зсунув убік своє масивне тіло, зрозумівши, куди дивиться Тео. Тепер Теодор міг повністю роздивитися Сільвію, раніше приховану за Бланделлом. Її очі були геть позбавлені емоцій, немов вона вже забула про його існування. Однак це не мало значення. - Учасник під номером 13, Сільвія. Я викликаю Вас на поєдинок у рамках Турніру Учнів, - пролунав голос Тео, облетівши притихлий зал очікування. Деякі люди просто посміялися над його безрозсудним викликом, тоді як інші були задоволені можливістю подивитися на кумедне видовище. Тупо втупившись на Теодора, Сільвія нарешті прошепотіла своїми рожевими губками: - Мене? Замість того, щоб відповідати, Тео простягнув перед собою все, що в нього було. П'ять жетонів видали гуркітливий звук. Порівняно з 95 жетонами Сільвії це було просто сміття. Проте учасник, який посідав 1-е місце на турнірі, не міг відмовитися від виклику. Це правило надавало можливість абсолютно кожному піднятися на вершину, яким і вирішив скористатися Тео. Нарешті Сільвія піднялася зі свого місця. - ... Гаразд, я якраз хотіла набрати 100 жетонів. Вона прийняла виклик Тео. Ту-ту-ту-ту-тух! У той момент, коли обидві людини дали свою згоду, відчинилися двері на головний стадіон Пентаріуму. До кінця турніру залишалося всього дві години, а тому матч із Сільвією був останнім. Магічний інструмент визнав, що це фінальна сутичка, і відкрив головний зал. - Опа! Головний зал відкрився! - Це що, зараз буде фінал? - Точно-точно, згадав. Цього року в турнірі бере участь учень Майстра Синьої Вежі. - Час, проведений тут, того вартий. У Пентаріум поступово почали стікатися люди, які помітили відкриття головного стадіону. Усі вони хотіли побачити фінальний матч. Люди були зацікавлені галасливими подіями і невдовзі біля входу на трибуни утворився цілий натовп. Вони прийшли подивитися на учня Майстра Синьої Вежі. І ось, коли стадіон заповнився глядачами, з'явилися два учасники. *** "Ні, ну чому тут так багато людей...?" Тео витріщався на натовп за прозорим бар'єром. Коли він бився з Філіпом, трибуни були абсолютно порожніми. Однак це була головна зала, і слава Сільвії розрослася всією округою, зібравши аудиторію з понад 1,000 людей. Тео вперше брав участь у чомусь подібному, а тому в нього навіть закололо в животі. На щастя, до його вух не доходили голоси глядачів. - Теодор Міллер? Ви коли-небудь чули про нього? - Ні, вперше чую. - Я чув, що він прийшов із магом на ім'я Вінс... - Вінс Гайдель? Вогняний Вбивця Вінс!? - Але кілька днів тому він був усього лише на 3-му Колі. Це може виявитися нудніше, ніж я думав. Багато хто сумнівався в компетентності Теодора. Деякі люди згадали старе прізвисько Вінса, але навіть вони не думали, що Теодор зможе перемогти. Вони помітили, що здібності Сільвії вже перевершують середній ранг веж магії і не думали, що в турнірі учнів з'явиться ще один геній. Зрештою, тому геніїв і називали геніями - вони були рідкісним явищем. Однак Вінс, який сидів поруч із Бланделлом і дивився на свого учня, думав інакше. - ... Це битва, яку можна виграти. Перемогти в бою, в якому неможливо перемогти. Хіба не це девіз веж магії? - Ти пам'ятаєш. - Майстер Червоної Вежі завжди говорив ці слова. - Ти думаєш, що він зможе змагатися із Сільвією... Ти серйозно вважаєш, що в цієї дитини, Теодора, достатньо для цього сил? - запитав Бланделл. - Ну, це не та історія, якій слід злетіти з мого язика, - відповів Вінс, показуючи тим самим, що Бланделл має побачити все на власні очі. Незабаром після цього матч розпочався. Финь! Між двома учасниками злетіла кулька, що світиться, і Тео на повній швидкості запустив вперед свою магічну силу. Він кілька разів спостерігав за боями Сільвії і зрозумів одну річ: вона дуже швидко розгортає свої заклинання. Їй було потрібно всього 5-10 секунд, щоб активувати магію 4-го Кола, тоді як заклинання 3-го Кола йшли в хід лише від двох слів. "Якщо вона візьме на себе ініціативу, то буде вкрай складно її повернути. Може, це й нерозумно, але я маю діяти першим!" Навіть якщо вони почнуть читати свої заклинання одночасно, то Теодор буде вдвічі повільнішим за Сільвію. Тим не менш, у Тео були деякі засоби для завчасної підготовки заклинань. "Запам'ятовування. Відкрити два слоти. Подвійний палаючий снаряд!" - Повний вперед, сильні вітри! Тео скоро створив дві повітряні кулі, і активував допоміжну магію. Серед всіх чотирьох стихій вогонь був найкращим вибором для нанесення шкоди, тоді як вітер посилював одну з його слабких сторін. Завдяки фізичному підштовхуванню, стиснуті вогняні кулі, звані Палаючими Снарядами, істотно прискорювалися. - Штормова Сила! Якби це була справжня битва, то Теодор використав би всі свої слоти для першої ж атаки. Однак він не міг розкрити всі свої карти в турнірному матчі, де йому потрібно було тричі вразити свого суперника. А тому це була найкраща комбінація. Сукупна міць Палахкотливих Снарядів і Штормової Сили мала не просто високу руйнівність, а й швидкість, у зв'язку з чим її неможливо було зупинити просто захисною магією. "Вперед!" У спину дмухнув вітер, і вогняні кулі кинулися вперед, немов дикі звірі. Коли все навколо нагрілося від нестерпного жару, погляд Тео впав на сріблясте волосся Сільвії. Дівчина вирушила вперед, витягнувши перед собою свій міцний посох, поширюючи на ходу магічну силу синього кольору. Тео не знав, що це за магія, але жодне захисне заклинання не могло повністю блокувати таку шкоду. Підкріплені цією переконаністю, дві вогняні кулі кинулися вперед. Фу-ду-дух! Це було справжнє бомбардування. Досить жорстоке, щоб закрити рота глядачам, які сумнівалися в Теодорі.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!