Переворот (частина 4).

- Очам своїм не вірю! Теодор переміг!

- Він переплюнув Гарсію в бойовій магії...!

- Як, чорт забирай, він це зробив?

В аудиторії піднявся галас. Їм важко було усвідомити те, що Гарсія, один із найкращих студентів цього року, зазнав поразки. Але куди неприємнішим був той факт, що людиною, яка взяла над ним гору, був Теодор Міллер.

Він провчився на три роки більше, але різниця в таланті просто не могла бути настільки приголомшливою. Студенти знали це краще, ніж будь-хто інший, а тому дивувалися ще сильніше.

Але більше за всіх інших був здивований професор Вінс.

"Чудово... Вогняний Удар, націлений в одну точку, Щит зі зміненою формою і стиснута Вогняна Куля... Цього вже цілком вистачає, щоб називатися повноцінним бойовим магом".

А можливо навіть кимось більшим. Обличчя Тео не виявляло жодної напруги. Він і кроку не зробив зі своєї початкової позиції. Це була буквально одностороння перемога. Вінс підняв руку, щоб заспокоїти учнів і оголосити про перемогу Тео.

Однак у цей момент...

- ... Ще не кінець, ще нічого не закінчено! Я ще не відступив!

Погляд Гарсії дико метався з боку в бік, і він ніяково піднявся на ноги. Усім було зрозуміло, що його стан був далеким від нормального. Його магічна сила вийшла з-під контролю, а спотворене обличчя повною мірою розкривало його поранену гордість.

"Якщо батько і старший брат дізнаються, що я так непривабливо впав, то вони ніколи не пробачать мене!"

Його батько, Віконт Картер, був знаменитою людиною. Його сім'я була в кілька разів більш суворою і більш ієрархічною, ніж інші сім'ї. Якби поширилися чутки про те, що Гарсія програв не просто одному з учнів, а загальновідомому невдасі, то він би ніколи більше не покинув маєток Картерів.

А цього нізащо не можна було допустити.

- Це буде останній раунд. Якщо ти зможеш вистояти проти цього заклинання, то я визнаю поразку, Теодор Міллер! - дико заревів Гарсія з усе ще перекошеним обличчям.

Гарсія знав, що це нісенітниця, але не міг піти просто так. Він почав готувати заклинання ще до того, як Теодор навіть відповів.

"Ц-ц, ось чому діти з престижних сімей..." - подумав професор Вінс і, поцокавши язиком, зрештою відступив назад.

Якби Теодор відкинув цю пропозицію, то тоді він, природно, втрутився б. Проте Тео, схоже, зовсім не збирався відступати. Швидше навіть навпаки, він уважно спостерігав за магічною силою Гарсії своїм пронизливим холодним поглядом. Його очі, настільки ж гострі, як леза, люто сконцентрувалися, від чого виникала ілюзія, що він перебуває на полі бою.

Таким чином і почалося остаточне протистояння між двома учнями.

- Червоне світло, що пронизує небо...

З вуст Гарсії почувся дивний голос. Це були слова активації магічного заклинання, у якому вгадувалася зовсім інша сила навіть за першими двома словами. Навіть за використання такої самої кількості магічної сили, потужність атаки збільшувалася в рази. Оскільки це була магія високого рівня, її можна було використовувати як справжню тактичну зброю.

Крім того, у словах активації була прихована ще одна функція.

Ву-у-у-ух.

Кулон, захований під формою Гарсії, почав резонувати у відповідь на поклик свого власника. Це був артефакт "Ревучі Язики Полум'я", який надавався лише законній дитині родини Картерів. Цей артефакт значно збільшував магічну силу власника, а також ефективність магії вогню.

Гарсія вірив у цю міць, а тому викликав Тео ще на один раунд.

"Тепер я можу використовувати магію 4-го Кола. Як би не старався цей триразовий імбіцил, зараз йому прийде кінець!"

Обличчя Теодора застигло, щойно він відчув підозрілу магічну силу. Сприйняття Альфреда зафіксувало раптове збільшення магічної сили супротивника, і він усвідомив, що проти нього було використано заклинання 4-го Кола. Відчувши різницю в потоці мани, Тео насупився.

"Що? Кількість магічної сили в його тілі раптово збільшилася. Це секретна техніка родини Картерів?"

Тео підозрював, що це було пов'язано з використанням артефакту. Однак, якщо він висуне своєму суперникові звинувачення, то ні до чого доброго це не призведе і виглядатиме з його боку вкрай негарно. Тому, замість того, щоб відмовлятися від поєдинку, Тео взявся готувати свій захист. Так чи інакше, професор Вінс не дасть йому травмуватися.

Завдяки непродуманому контролю Гарсії, Тео прочитав магічну формулу і знайшов ефективний засіб, щоб зупинити заклинання.

Він підготував сферичний бар'єр, який був здатний витримати жар і ударну хвилю.

"Якби мені потрібно було дати цьому назву, я б назвав його Земляним Куполом".

Щоб бар'єр матеріалізувався, йому потрібно було залити магічну силу у формулу, тож йому потрібно було лише підібрати відповідний час.

Якщо він складе кілька рівнів захисту, то цього має вистачити, щоб зупинити один удар магією вогню 4-го Кола. Теодор вірив у свої розрахунки і зібрав свої думки воєдино.

Невдовзі Гарсія завершив магію. Це була малинова вогняна куля, схожа на чарівну кулю, яка перетворила б людину на попіл, щойно вона торкнулася її.

- Спалахуючий Снаряд!

З упевненим виразом обличчя Гарсія виголосив назву свого заклинання. Це була високорангова вогняна куля - одне з найпотужніших заклинань у магії вогню, яке було максимально дієвим проти людини.

Воно було повільним, але вкрай руйнівним і мало проникаючу дію, у зв'язку з чим цілком годилося для використання у військовій сфері.

Це вогняне заклинання було здатне з легкістю знищити Щит того ж рівня.

- Як щодо того, щоб здатися?

Гарсія був повністю впевнений у своїй перемозі.

Не було жодного способу, щоб Тео, маг 3-го Кола, зміг би впоратися з магією 4-го Кола. У той час, як інші учні неабияк занервували, оскільки не знали, що станеться, вираз Вінса став холоднішим за звичайний.

Проте Тео з абсолютно порожнім виразом обличчя відповів:

- Стріляй.

- ...Що? - нетямущо перепитав Гарсія.

- Заняття скоро закінчиться, - відповів Тео. Його голос анітрохи не тремтів.

На мить Гарсія загубився з відповіддю, а потім на його лобі здулася товста вена, і величезний згусток полум'я почав рухатися повітрям. Магія 4-го кола, Спалахуючий снаряд.

"Наближається".

Щойно Тео побачив, що куля почала рухатися, він звернувся до своєї магічної сили і залив її в заздалегідь розроблену магічну формулу, активувавши заклинання в той момент, коли снаряд був уже на підльоті.

На щастя, Гарсія був обмежений лише створенням Спалахуючого Снаряду і не міг контролювати його траєкторію. Зрозуміло, ніяких поліпшень, таких як обертання або прискорення, він теж у нього не привніс.

- Земляний Купол!

Тео поклав дві долоні на землю, і підлога академії почала звиватися, немов жива. Потім вона вибухнула, вивільняючи з-під себе уламки паркету, землю й каміння, які змішалися разом, в одну мить утворивши сферичний купол із Тео в центрі. Імпровізоване магічне заклинання було справді геніальним.

І ось, коли Земляний Купол було завершено...

Вогняний снаряд зіткнувся із земляною сферою.

Бу-ду-у-у-у-ух!

Почувся гучний рев.

- Ай-а-а-а-ак!

- Ой-й!

Студенти із запізненням кинулися затуляти очі та вуха, коли в повітря зметнулася тонна пилу та бруду. Аудиторія перетворилася на справжній бардак.

Один лише Вінс ішов посеред цього хаосу, оточений стіною, що блокувала пил, вітер і звук. На полі бою нерідко використовували такі речі, як димові завіси, а тому професор був звичний до подібних заходів. Невдовзі після цього пил осів, і поглядам усіх учнів постала така картина.

Гарсія Картер із блідим обличчям сидів на підлозі й щось бубонів собі під ніс.

- Ні-ні... Це... Неможливо...

- ... А ось і стала в пригоді магія для прання, - тим часом пробурмотів Тео, очищаючи свій одяг.

"Як цікаво. Десь я чув щось подібне", - усміхнувся Вінс.

Спалахуючий Снаряд і Земляний Купол...

Якщо порівнювати їх зі зброєю, то це було схоже на спис і щит. І сьогоднішня битва закінчилася перемогою щита, який мав набагато сильніший захист.

***

- Гаразд, на цьому все, - плеснув у долоні Вінс, закінчивши приводити до ладу тренувальне поле бою.

Студенти, які згідно з його інструкціями скупчилися в кутку, з недовірою озирнулися на всі боки. Лише п'ять хвилин тому було знищено ледь не цілий кабінет разом із підлогою та фундаментом. Однак ще за п'ять хвилин професор Вінс обернув це знищення назад.

"У нього справді приголомшливі навички", - захопився Теодор головним магом Академії Бергена.

Він зрозумів формулу і те, як застосовується заклинання відновлення, але не був упевнений, що зміг би домогтися такого ж результату. Можливо, у Вінса були свої трюки, що давали змогу настільки вишукано контролювати магію. А, можливо, справа була просто в досвіді або відточеній техніці.

Професор Вінс обернувся до учнів і, насупившись, назвав ім'я одного з них.

- Гарсія Картер, встати.

- А-а?

Гарсія, який усе ще був приголомшений своєю поразкою, встав зі свого місця. Він не розумів, чому його викликали, але відповідь прийшла зовсім не за допомогою слів.

Б-дух!

Кулак Вінса врізався в підборіддя Гарсії.

- Ай-кх, професоре?

Колишній бойовий маг також знав рукопашний бій. Як доказ цього факту, на руках професора Вінса можна було побачити мозолі, а на губах Гарсії - кров.

Схопившись за підборіддя, Гарсія тремтів від болю і шоку.

- Ти, кретин! Ти що, думав я не впізнаю?

- Про що Ви говорите?

- Про Ревучі Язики Полум'я, придурок!

Обличчя Гарсії моментально почервоніло, оскільки він таємно використовував артефакт.

Це було серйозне порушення університетських правил. Існувала ймовірність, що через це Гарсію можуть залишити на другий рік або навіть виключити. Він зробив ні що інше, як напав на іншого учня з незареєстрованим артефактом, а тому, ймовірно, на нього чекало покарання.

Потім Вінс коротко пояснив, як дізнався про цей артефакт.

- На північному фронті я служив у тому ж підрозділі, що й твій батько. Я думав, що він краще виховає свою дитину. Яка ганьба.

- П-професор! Це не... - почувши причину, відчайдушно пролепетав Гарсія.

- Заткнися! - рявкнув Вінс, від чого здригнулися навіть інші учні. Деякі й зовсім втратили контроль над своїми сечовими міхурами.

- Після закінчення уроку підеш за мною. Я розгляну твою поведінку на зборах факультету. Зрозумів?

- А-а-а-а... А-а-а-а...

- І, Теодор Міллер.

Почувши своє ім'я, Тео підняв голову.

- Після занять, як закінчиш зі своїм обідом, - зайдеш у мою лабораторію. Зрозумів?

- Зрозумів.

- Добре, - кивнув Вінс, почувши відповідь, після чого подивився на застиглих студентів, - На сьогодні урок закінчено. Наступного разу я вчитиму вас магії стихій. Вільні.

Закінчивши говорити, професор Вінс негайно попрямував до кабінету викладачів разом із Гарсією. Решта студентів не знали, що робити, але невдовзі почали потихеньку вирушати в напрямку до наступної аудиторії.

Хоч якось розморозити цю атмосферу їм допомогла лише балаканина про те, що тепер чекає на Гарсію.

- Після занять, лабораторія професора... - один тільки Тео залишився на місці, всерйоз турбуючись про те, навіщо Вінс його викликав.