Підземне Священне Джерело

Час швидко минав. Мо Фань присвятив свою молодість культивуванню та полюванню на магічних звірів, цілком занурившись у цей досвід.

Не встиг він і озирнутися, як кількість убитих ним звірів перевищила п’ятнадцять. В очах досвідчених ветеранів у Гільдії Мисливців його вже можна було вважати магом із багатим бойовим досвідом.

Тим часом у школі невблаганно наближалися магічні випускні іспити — вирішальна переправа, що відкривала шлях до великого майбутнього.

— Твої спокійні дні швидко закінчуються, Мо Фаню, — із задоволенням сказав Чжао Куньсан, смакуючи майбутню невдачу товариша.

Разом із випуском наближалася й Магічна Дуель, про яку всі вже почали забувати. Проте її засвідчив сам директор школи, а отже, відступати було нікуди.

Мо Фань не міг не визнати, що цей Му Чжуоюнь і справді хитрий. Він спеціально призначив дуель на період перед випускними іспитами.

Це означало, що якщо Мо Фань зазнає навіть незначної травми під час дуелі, це може серйозно вплинути на його виступ на випускних іспитах.

— Брате Фаню, я чув, як сусіди говорили про Му Чжуоюня. Він готується до церемонії повноліття Юй Ана. Наше Місто Бо завжди приділяло велику увагу таким церемоніям, а для великого клану, як Му, це взагалі подія номер один. Вони влаштують її з небаченим розмахом, — сказав Чжан Сяохоу.

— Я знаю, — Мо Фань кивнув. — Вони запросять багатих і впливових гостей. Усі важливі люди міста отримають запрошення. Такі родини просто обожнюють влаштовувати подібні пишні заходи.

— Але ж це жахливо для тебе! Цей старий пройдисвіт явно хоче використати тебе. Він робить із тебе сходинку для просування Юй Ана! Зрештою, ти зараз перший учень Тяньланьської Вищої Магічної Школи. Якщо ти програєш дуель перед усіма цими поважними гостями, це не лише підніме авторитет клану Му, але й означатиме, що найкращий учень з-поміж півтори тисячі студентів Тяньланьської школи не зміг перемогти учня, вихованого їхнім кланом. Директор Чжу не зможе залишити це просто так!

Директор Чжу був найвпливовішою особою у Тяньланьській школі. Він і Му Чжуоюнь давно змагалися між собою за вплив у Місті Бо.

Престиж директора Чжу в місті був надзвичайно високим. Він користувався довірою простих людей і завжди підтримував обдарованих магів із простих родин, допомагаючи їм досягти успіху. Саме завдяки йому багато магів без знатного походження змогли розкрити свій талант.

Му Чжуоюнь, навпаки, був представником магічних аристократів. Його клан спеціалізувався на вихованні власних нащадків, спираючись на обраних дітей знатних родин. Це дозволяло йому утримувати міцні позиції у місті.

Раз на певний час між незалежними магами та магами кланів проходило своєрідне змагання. Для Му Чжуоюня найважливішою подією року було спостерігати, як молоді маги з його клану знищують учнів, яких виховав директор Чжу у своїй державній школі.

Ден Кай та директор Чжу цілком підтримували школу. Саме тому, навіть якби Мо Фань не погодився на дуель із молодим поколінням клану Му, вони все одно намагалися б якось вирішити цю ситуацію.

Учень, який зміг отримати три оцінки "S" на річному іспиті, був справжнім скарбом школи. Як вони могли дозволити Му Чжуоюню його розчавити?

Після того як Мо Фань успішно впорався з викликаним звіром, що вийшов з-під контролю, директор Чжу та Ден Кай були ще більше впевнені, що мають справжній діамант.

Сам же Мо Фань і гадки не мав, що директор Чжу та Ден Кай давно ретельно спостерігали за ним. Обидва, будучи палкими прихильниками незалежних магів, неодноразово доручали своїм людям стежити за його успіхами.

Але школа залишалася школою. Вони не могли дозволити собі фаворитизм. Вони хотіли подарувати Мо Фаню магічний інструмент Зоряного пилу, щоб він міг використовувати його постійно. Однак не могли діяти, як магічний клан, даючи перевагу одному та ігноруючи інших!

Коли настав час схожої на свято церемонії Повноліття Юй Ана, директор Чжу та Ден Кай більше не могли стримуватися й викликали Мо Фаня до кабінету директора.

Мо Фань уже зустрічався з Ден Каєм раніше—той свого часу заступився за нього. Ден Кай був головою Мисливської спілки Міста Бо, магом, сильнішим за навіть проміжного мага Ян Цзо-хе.

Директора Чжу Мо Фань бачив уперше. Цей старий директор, якого поважали всі учні та їхні батьки, здавався самітником. Але коли відбувалося щось справді важливе, він завжди виходив уперед і брав ситуацію під контроль.

— Мо Фаню, нам потрібно серйозно з тобою поговорити, — розпочав Ден Кай.

Мо Фань мовчки слухав.

— Річ у тім, що час від часу між учнями нашої Тяньланьської Магічної школи та вихованцями родини Му проводяться змагання. Щороку ми обираємо серед наших учнів найвидатнішого—того, хто володіє найкращими бойовими здібностями, аби він бився проти учасників із впливових родин Міста Бо... Спочатку ми покладали надії на Сюй Чжаотіна. Він рідкісний маг Блискавки, тому мав би більше шансів на перемогу. Але на річному іспиті ти показав чудові результати та навіть насмілився кинути виклик їхній родині. Щоб Му Чжуоюнь не створював тобі проблем, ми спеціально перевели цю справу в рамки поєдинку, який і так мав відбутися, — щиро пояснив Ден Кай.

— Я знаю… Ох, тобто дякую вам, директоре та голово, за те, що врятували мене від неприємної ситуації, — Мо Фань невимушено посміхнувся.

— Насправді ми вже допомогли тобі відтягнути цей момент на два роки. Ми бачили, наскільки ти виріс за цей час. Але тобі все одно доведеться заплатити за свою тодішню зухвалість, — Ден Кай безпорадно похитав головою.

Він уже дізнався від інших, що за два роки Ю Ан зробив величезний прорив у культивації. Ба більше, сім’я забезпечила йому реальний бойовий досвід. Навіть якщо Мо Фань розумніший, це ще не означає, що він зможе перемогти Юй Ана. Усім було відомо, що тоді, на іспиті, йому просто пощастило з тим призваним монстром.

Директор Чжу тяжко зітхнув:

— Мо Фаню, ми розуміємо, що небеса інколи бувають несправедливі: одним вони дають привілеї від народження, а інші залишаються ні з чим. Але це не означає, що ти можеш нарікати на богів, звинувачувати всіх довкола й безрозсудно виливати свою образу. Ти висловив своє невдоволення цим впливовим особам, і багато хто на твоєму місці хотів би зробити те саме. Однак такі дії лише ставлять тебе на край прірви. Коли твоя сила ще занадто мала, щоб кинути виклик великій родині, вміння ковтати образу не є поганою рисою, — сказав директор Чжу, щиро бажаючи йому добра.

За роки своєї роботи він бачив багато гордовитих учнів. Дехто з них справді досягав небачених висот і ставав могутнім магом, якого всі поважали. Але були й ті, хто зникав безвісти, так і не реалізувавши свій потенціал.

Талант важливий, культивація важлива, але найважливішим є вміння правильно оцінювати ситуацію. Не варто робити непотрібних речей. Школа може захищати тебе лише кілька років, а у світі після випуску мають вагу тільки слова тих, хто на вершині.

— Дякую за вашу науку. Так, тоді я справді був занадто самовпевненим, — кивнув Мо Фань.

— Проте ми покликали тебе сюди не лише для того, щоб повчати… — директор Чжу зробив паузу. — Ми справді хочемо, щоб ти переміг у цьому двобої, адже переможець отримає можливість культивуватися в єдиному в Місті Бо Підземному Священному Джерелі.

— Підземне Священне Джерело?? — в очах Мо Фаня миттєво спалахнув інтерес.